Постанова № 64387807, 30.01.2017, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

30.01.2017

ЄУН № 389/4147/15-а

Провадження № 2-а/389/104/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2017 року м. Знам'янка

Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Ткаченка Б.Б.

при секретарі Шевченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Знам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до Знам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області, в якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просила визнати протиправною відмову відповідача у проведенні їй розрахунку щомісячного довічного грошового утримання з 12.01.2015 р. по 01.09.2015 р., як судді у відставці; зобов'язати відповідача здійснити їй розрахунок щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 90%, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 12.01.2015 р. по 01.09.2015 р. та виплатити різницю як заборгованість; зобов'язати відповідача здійснити розрахунок щомісячного грошового утримання з 01.09.2015 р. і по день фактичного виконання рішення й виплатити різницю як заборгованість, а в подальшому при зміні заробітної плати працюючого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області здійснювати розрахунок щомісячного довічного грошового утримання і виплачувати їй, як судді у відставці, щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% від суми заробітної плати працюючого судді.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 у позові зазначила, що Постановою Верховної Ради України від 25.12.2014 р. №59-VIII «Про звільнення суддів» її звільнено з посади судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області у відставку відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України.

Наказом в.о. голови Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.12.2014 р. №63-к позивача звільнено з адміністративної посади голови зазначеного суду з 25.12.2014 р. та припинено у зв'язку зі звільненням з адміністративної посади виплату щомісячної доплати у розмірі 10 % посадового окладу за обіймання посади голови суду.

Стаж роботи судді, який має право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання становить 32 роки 09 місяців (із них стаж роботи безпосередньо суддею - 28 років 00 місяців 03 дні, на посаді голови суду 10 років 4 місяці 26 днів). Заробітна плата для обчислення щомісячного довічного грошового утримання становить 21924 грн.

11.01.2015 р. позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України у м. Знам'янка та Знам'янському районі Кіровоградської області із заявою та пакетом відповідних документів про призначення їй щомісячного грошового утримання судді у відставці.

У жовтні 2015 року позивач звернулась до відповідача з проханням роз'яснити їй порядок призначення та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, на що отримала відповідь про те, що пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) виплачується судді у розмірі 60 % грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді, згідно зі ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною ) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір щомісячного грошового утримання позивача з 12.01.2015 р. становить 12423 грн. 60 коп., але враховуючи вимоги ч. 5 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», розмір щомісячного грошового утримання обмежується десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність і становить 9490 грн.

Позивач в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, відповідно до якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заперечення на позов, у якому вказав, що Порядком подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008р. за №200/14891 не врегульовано ситуації при переведенні судді з пенсії за віком на щомісячне грошове утримання. Проте, відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Крім того, пунктом 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 визначено, що днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає адміністративний позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.12.1986 року ОСОБА_1 обрана народним суддею Знам`янського районного народного суду.

Постановою Верховної Ради України № 59-VШ від 25 грудня 2014 року позивача звільнено з посади судді Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, у зв'язку з поданням заяви про відставку.

25 грудня 2014 року наказом № 63-К в.о. голови Знамянського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 відраховано зі штату суду.

Згідно з довідкою Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.10.2015 року № 06 ОСОБА_1 працювала на посаді голови цього суду з 30.07.2004 року по 25.12.2014 року. Станом на 25.12.2014 року загальний трудовий стаж позивача складає 45 років 07 місяців, стаж в галузі права 32 роки 09 місяців, стаж роботи на посадах судді 28 років 00 місяців 3 днів, з них на посаді голови суду 10 років 04 місяці 26 днів.

При цьому, позивач набула 25 років спеціального стажу, що дає право на підвищення розміру призначеного щомісячного грошового утримання, а саме - 90 відсотків із заробітної плати.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в в м. Знамянці та Знамянському район та з 05.05.2010 року і до 11.01.2015 року отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», з 12.01.2015 року, на підставі поданої заяви, отримує щомісячне довічне грошове утримання, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», розраховане відповідачем, виходячи з редакції Закону станом на 01.01.2015 року, а саме в розмірі 60 % грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з урахування обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.

05 жовтня 2015 року позивач звернулась до відповідача з проханням роз'яснити їй порядок призначення та перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Отримавши відповідні роз'яснення, викладені в листі від 16.10.2015 року № 115, ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру 90% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру, у відповідності з положеннями ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, що діяла до набрання чинності ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який визнаний неконституційним).

Листом від 17.11.2015 року №135 управління Пенсійного фонду України в м.Знам'янці та Знам'янському районі повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання. Відмова у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді обґрунтована посиланням на положення Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII, яким внесено зміни до ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та передбачено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 % грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною ) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи те, що позивач про порушення свої прав дізналась лише 16.10.2015 року після отримання листа відповідача про порядок та розмір нарахування щомісячного довічного грошового утримання, а тому суд вважає клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Статтею 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», як в редакції з 01.01.2015 р. так і в попередніх редакціях, визначалось, що суддя, який вийшов у відставку, має право на виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно з п.1.2 Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008р. №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008р. за №200/14891, щомісячне довічне утримання призначається з дня, наступного після відрахування судді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акта Верховної Ради України про звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку та припинення виплати щомісячного грошового утримання працюючому судді, якщо звернення за призначенням щомісячного довічного утримання відбулося не пізніше трьох місяців з дня відрахування судді зі штату суду. У разі звернення пізніше трьох місяців з дня відрахування судді зі штату суду щомісячне довічне утримання призначається з дня звернення.

Отже, за змістом наведених норм, право на матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень пов'язано з набуттям особою статусу судді у відставці; призначення ж щомісячного довічного утримання відбувається з наступного дня після відрахування судді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі відповідного акта Верховної Ради України (в разі звернення за призначенням такого утримання не пізніше трьох місяців з дня відрахування).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи, що позивач відрахована зі штату суду 25.12.2014 р., із заявою про призначення щомісячного довічного утримання до відповідача звернулась 11.01.2015 р., тобто в межах трьох місяців з дня її відрахування зі штату суду, а тому має право на призначення їй щомісячного довічного грошового утримання саме з 26.12.2014 р.

Таким чином, суд виходить за межі позовних вимог щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 12.01.2015 р. та вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 26.12.2014 р., оскільки це необхідно для повного захисту порушених прав позивача.

Згідно зі ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Правовий статус суддів та гарантії їх незалежності визначені Конституцією України, згідно з якою незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України.

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

Відповідно до 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Відповідно до п.п. 7, 8 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI, незалежність судді забезпечується в тому числі окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016р. у справі №1-8/2016 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус судів» та положень пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці), визнано такими що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення:

частини третьої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-УІ у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-УІІІ;

абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-УІ у редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-УІІІ, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-УІІІ;

пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-УIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного і грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII та положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнано неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Разом з тим, у пункті 4 зазначеного рішення, Конституційний Суд України керуючись частиною другою статті 70 Закону України «Про Конституційний Суд України», вказав такий порядок виконання цього рішення:

- частина третя статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, яка суперечить Конституції У країни, не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Натомість застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону У країни «Про судоустрій 1 статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року №213-VIII, тобто у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання»;

- абзаци перший, другий, третій, четвертий та перше, друге речення абзацу шостого частини п»ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI у редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, що суперечать Конституції України, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Підлягає застосуванню перше речення частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: «Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку»;

- не підлягає застосуванню положення пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII в частині скасування з 1 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний суд України» у разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення п. 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону №213-VII суперечить конституційним нормам, встановленим статтями 8, 21 та 22 Конституції України, а тому, посилання відповідача на норми Закону №213-VIІ є необґрунтованими, в зв'язку з чим рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу щомісячного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» грубо порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення, передбачене ст. 46 Конституції України, та є протиправним.

Крім того, відмова позивачу у призначенні і виплаті щомісячного довічного грошового утримання, порушує його конституційні права та суперечить нормам ст.ст. 21, 22 Конституції України, оскільки особа не може бути позбавлена набутого на підставі закону права шляхом прийняття нового закону.

Доводи відповідача щодо застосування положень пункту 1.7 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846, яким визначено, що днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами суд не приймає до уваги, оскільки п.1.2 Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008р. №3-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008р. за №200/14891 є спеціальною нормою, якою визначено час та умови призначення щомісячного довічного утримання судді.

Частиною 3 статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зі змінами, внесеними Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015) встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Аналізуючи наведені положення, суд приходить до висновку про те, що в усіх випадках розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має визначатись виходячи з розміру грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для призначення, нарахування та виплати позивачу щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % заробітної плати судді відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону «Про судоустрій і статус суддів» № 2453 - VI від 07.07.2010 року, оскільки прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод суддів.

Разом з тим, вимоги позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії на майбутнє, а саме, в подальшому при зміні заробітної плати працюючого судді здійснювати розрахунок та виплачувати щомісячне грошове утримання у розмірі 90 % від суми заробітної плати працюючого судді є безпідставними та передчасними, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача у разі збільшення розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснювати позивачу перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач не довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судового збору у розмірі 1071 грн. 84 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 8, 19, 22, 64, 126 Конституції України, Законом «Про судоустрій та статус суддів» у редакції від 07.07.2010 № 2453-VІ, рішеннями Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013 та від 08.06.2016р. №4-рп/2016, ст. ст. 2, 94, 99, 104-106, 158-163, 185, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Знам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо відмови у перерахунку і виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці з 12.01.2015 р. по 01.09.2015 р., виходячи з його розміру 90% від суми грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді протиправними.

Зобов'язати Знам'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з його розміру 90% від суми грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 26.12.2014 року по 01.09.2015 р., без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, виплативши різницю з урахуванням фактично сплаченого за цей період часу щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов'язати Знам'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з його розміру 90% від суми грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з 01.09.2015 р. по 07.06.2016 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, виплативши різницю з урахуванням фактично сплаченого за цей період часу щомісячного довічного грошового утримання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути зі Знам'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1071 грн. 84 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Знам'янського міськрайонного

суду Кіровоградської області Б.Б. Ткаченко