Ухвала суду № 64387430, 26.01.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 760/20756/16-к

(№ 1-кс/760/1749/17)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26. 01. 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В., при секретарі Яковенко Н. К., за участю прокурорів: Гречишкіна В. В., Омельченко О. М., підозрюваного ОСОБА_1, захисників: ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Сенюти В. Є., погоджене старшим групи прокурорів - начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченком О. М. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженеця м. Одеси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2

у кримінальному провадженні за № 22014101110000215 від 23.12.2014 року, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Солом'янського районого суду м. Києва надійшло клоптання детектива Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Сенюти В. Є., погоджене старшим групи прокурорів - начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченком О. М. - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні за № 22014101110000215 від 23.12.2014 року, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Подане клопотання вмотивоване тим, що детективами та старшими детективами Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22014101110000215 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368; ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 369; ч. 3 ст. 209 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що злочинні дії ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 призвели до завдання ПАТ «ДПЗКУ» збитків у вигляді розтрати належного ПАТ «ДПЗКУ» зерна - ячменю кормового 3 класу в кількості 273679,805 тон та пшениці 5 класу в кількості 22127,99 тон, загальною вартістю 60560477,82 доларів США, що станом на 02.10.2014 згідно офіційного курсу іноземних валют НБУ складало 784 915 550 гривень, що підтверджується висновками експерта №49/7 від 22.12.2015, №50/7 від 21.12.2015, №52/7 від 31.12.2015, №53/7 від 21.12.2015, №51/7 від 22.12.2015.

24.01.2017 о 9 годині 00 хвилин ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за адресою: АДРЕСА_1.

24.01.2017 о 22 годині 58 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Детектив зазначав, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, в зв'язку з чим детектив просив слідчого суддю застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначення розміру застави у розмірі 31 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 50 000 000 гривень, з покладенням на підозрюваного в разі внесення застави наступних обов'язків: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

В судовому засіданні прокурори підтримали клопотання, просили його задовольнити з підстав зазначених у клопотанні.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, просив відмовити в задоволенні клопотання.

Захисники підозрюваного в судовому засіданні проти обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, посилаючись на те, що органом досудового розслідування не обґрунтовано жодним чином причетність ОСОБА_1 до участі в інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Окрім того зазначали, що стороною обвинувачення в поданому клопотанні про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не доведено, що застосування жодного з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Також захисники посилались на відсутність та не доведеність ризиків передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім того при постановленні ухвали захисними підозрюваного просили врахувати стан здоров'я підозрюваного, який на даний час є незадовільним, перебування на утриманні підозрюваного дружини ОСОБА_9, яка тимчасово не працює та займається вихованням неповнолітніх дітей, а також позитивну характеристику підозрюваного з місця роботи та місця фактичного проживання. В зв'язку із зазначеним захисники підозрюваного просили слідчого суддю відмовити задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У випадку якщо слідчий суддя встановить наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, захисними підозрюваного просили обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання детектива підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що детективами та старшими детективами Національного бюро Другого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22014101110000215 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364; ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368; ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 369; ч. 3 ст. 209 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що громадянин Угорщини ОСОБА_6 є бізнесменом російського походження, який займається, в тому числі, купівлею-продажем сільськогосподарської продукції на міжнародному ринку. Він є власником компаній «Fedcominvest Europe Sarl» (Монако), «Fedcominvest Monaco Sam» (Монако) та інших; засновником компаній ТОВ «ТІС-Зерно», ТОВ «ТІС-Міндобриво», ТОВ «ТІС-Руда», ТОВ «ТІС-Контейнерний термінал», ТОВ «Федкомінвест-Україна», ТОВ «ТІС-Вугілля», ТОВ «Трансінвестсервіс», ТОВ «ТІС - 14 причал», ТОВ «ТІС - 15 причал», ТОВ «АТІС».

Під час здійснення своєї діяльності, пов'язаної із купівлею-продажем сільськогосподарської продукції, бажаючи збільшити обсяги товарообороту у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на здійснення обіцянки та надання неправомірної вигоди службовим особам ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі за текстом ПАТ «ДПЗКУ») за продаж підконтрольним ОСОБА_6 підприємствам сільськогосподарської продукції (ячмінь, пшениця) на економічно вигідних для останнього умовах.

З цією метою у квітні 2014 року у місті Юрмала (Латвійська Республіка) ОСОБА_6, представляючись власником багатьох підприємств та особою, яка займається купівлею-продажем сільськогосподарської продукції у різних країнах світу, зустрівся та познайомився з ОСОБА_12, який на той час обіймав посаду голови правління ПАТ «ДПЗКУ». У подальшому між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 відбулися зустрічі у травні 2014 року у передмісті міста Піза (Італійська Республіка) та у липні 2014 року у передмісті міста Київ. Також на вказаних зустрічах був присутній громадянин Російської Федерації ОСОБА_8, якого ОСОБА_6 представив ОСОБА_12 як свою довірену особу, уповноважену вести переговори щодо господарських взаємовідносин підприємств, підконтрольних ОСОБА_6.

У період з квітня по липень 2014 року ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи службове становище ОСОБА_12, запропонував останньому за неправомірну вигоду продати наявну в ПАТ «ДПЗКУ» сільськогосподарську продукцію (ячмінь, пшениця) підконтрольним ОСОБА_6 підприємствам на економічно вигідних для останнього умовах.

ОСОБА_12, будучи службовою особою державного підприємства, погодився на злочинну пропозицію ОСОБА_6 та у подальшому вони домовились про розмір неправомірної вигоди, час, місце і спосіб її надання.

Так, згідно досягнутих між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 злочинних домовленостей неправомірна вигода повинна була надаватися ОСОБА_6 за укладення та виконання контрактів на поставку сільськогосподарської продукції між ПАТ «ДПЗКУ» та підконтрольним ОСОБА_6 підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD (Республіка Кіпр) за цінами нижчими від ринкових, а також на вигідних для ОСОБА_6 умовах оплати, а саме із застосуванням форми оплати у вигляді документарного інкасо (CAD), яка надавала фактичну можливість ОСОБА_6 перепродати поставлену продукцію до моменту оплати та не містила для ПАТ «ДПЗКУ» гарантій такої оплати.

З метою надання видимості законності операції щодо передачі неправомірної вигоди ОСОБА_6 та ОСОБА_12 домовилися, що один із контрактів на поставку сільськогосподарської продукції підконтрольному ОСОБА_6 підприємству LIRTAVIS ENTERPRISES LTD буде виконано із залученням підприємства-посередника, підконтрольного ОСОБА_12, яке повинно було укласти одночасно два правочини (контракти): один з ПАТ «ДПЗКУ» щодо купівлі сільськогосподарської продукції, а інший - з підконтрольним ОСОБА_6 підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD щодо продажу цієї ж продукції на тих же, окрім ціни, умовах. Водночас, різниця між загальною вартістю обох контрактів (суми оплати) була неправомірною вигодою, яка повинна залишитися на закордонних рахунках підконтрольного ОСОБА_12 підприємства-посередника. При цьому, і ОСОБА_6, і ОСОБА_12 усвідомлювали, що залучене ОСОБА_12 підприємство не буде виконувати жодних дій, пов'язаних із фактичною поставкою сільськогосподарської продукції, крім здійснення фінансових операцій, необхідних для оформлення та отримання грошових коштів як неправомірної вигоди працівниками ПАТ «ДПЗКУ» за продаж сільськогосподарської продукції. За домовленістю ОСОБА_6 та ОСОБА_12 розмір неправомірної вигоди визначався виходячи з загальних об'ємів майбутньої поставки ПАТ «ДПЗКУ» підконтрольним ОСОБА_6 підприємствам сільськогосподарської продукції з розрахунку 1 долар США за кожну тонну такої сільськогосподарської продукції.

Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не в змозі, ОСОБА_6 залучив до вчинення злочину представника за довіреністю LIRTAVIS ENTERPRISES LTD ОСОБА_7, фінансового директора ТОВ «Трансінвестсервіс» ОСОБА_8 та заступника директора з фінансових питань ТОВ «ТІС-Зерно» ОСОБА_1, дії яких у подальшому ОСОБА_6 координував та направляв. Про залучення вказаних осіб до вчинення злочину ОСОБА_6 довів до відома ОСОБА_12

У свою чергу ОСОБА_12 довів до відома ОСОБА_6, що при укладанні та виконанні контрактів на поставку ПАТ «ДПЗКУ» сільськогосподарської продукції підконтрольному ОСОБА_6 підприємству будуть приймати участь довірені ОСОБА_12 особи, а саме: ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, а виступати посередником між ПАТ «ДПЗКУ» та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD для оформлення та отримання працівниками ПАТ «ДПЗКУ» раніше обумовленої неправомірної вигоди буде підприємство SOMERTON BUSINESS LIMITED (Гонконг).

25.07.2014 ОСОБА_14, діючи згідно досягнутих із ОСОБА_12 злочинних домовленостей, реалізуючи злочинний умисел, перебуваючи у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ» за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, 1, у присутності ОСОБА_15, ОСОБА_16 та інших осіб, усвідомлюючи, що реальним покупцем товару є підконтрольне ОСОБА_6 підприємство LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, надав вказівку начальнику відділу виконання (супроводу) зовнішньоекономічних договорів управління зовнішньоекономічної діяльності департаменту закупівель та зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_17, яка не була обізнана про злочинні наміри учасників злочину, підготувати проект зовнішньоекономічного контракту між ПАТ «ДПЗКУ» і SOMERTON BUSINESS LIMITED щодо продажу ячменю для кормових цілей третього класу обсягом 75 000,000 метричних тон за ціною 209 доларів США за метричну тонну загальною вартістю 15 675 000 доларів США. Одразу після підготовки зазначеного проекту контракту він був підписаний від імені ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_11 та від імені SOMERTON BUSINESS LIMITED ОСОБА_16

Одночасно з цим, в тому ж місці, між SOMERTON BUSINESS LIMITED і LIRTAVIS ENTERPRISES LTD був підписаний аналогічний контракт NO FB-Y250714 щодо продажу ячменю для кормових цілей третього класу обсягом 75 000,000 метричних тон вже за ціною 217,85 доларів США за метричну тонну, тобто на 8,85 доларів США дорожче, загальною вартістю 16 338 750 доларів США. Вказаний контракт від імені LIRTAVIS ENTERPRISES LTD підписав представник за довіреністю LIRTAVIS ENTERPRISES LTD ОСОБА_7, який при цьому виконував вказівку ОСОБА_6 та усвідомлював свою злочинну роль у реалізації домовленостей ОСОБА_6 та ОСОБА_12 При цьому п.6.1 вказаного контракту передбачалось, що оплата за товар здійснюється протягом 5 банківських днів по пред'явленню оригіналів документів згідно пункту 7 в банк Покупця.

Під час підписання зазначених вище контрактів у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ» за адресою: місто Київ, вулиця Саксаганського, 1 знаходилася довірена особа ОСОБА_6 - фінансовий директора ТОВ «Трансінвестсервіс» ОСОБА_8, який протягом усього періоду підготовки та реалізації злочинної схеми щодо надання неправомірної вигоди, проводив від імені ОСОБА_6 переговори з представниками ПАТ «ДПЗКУ» щодо узгодження злочинних дій.

У підготовці та підписанні проектів вищевказаних контрактів між ПАТ «ДПЗКУ», SOMERTON BUSINESS LIMITED та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, виконуючи вказівки ОСОБА_6, також приймав участь ОСОБА_1, який усвідомлював свою роль у наданні неправомірної вигоди службовим особам ПАТ «ДПЗКУ».

На виконання вищевказаного контракту у період з 26.07.2014 по 29.07.2014 ПАТ «ДПЗКУ» згідно документарних інструкцій, наданих нібито SOMERTON BUSINESS LIMITED, а насправді - підконтрольним ОСОБА_6 підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, завантажило на морське судно PEACE ARK 75 400,995 метричних тон ячменю третього класу.

Таким чином, з урахуванням фактичної кількості поставленого товару різниця між загальною вартістю обох контрактів у розмірі 667 298,81 доларів США, що станом на 25.07.2014 згідно офіційного курсу іноземних валют НБУ складало 7 842 627,41 грн., повинна була залишитися на рахунках компанії SOMERTON BUSINESS LIMITED, відкритих у закордонних банківських установах, як неправомірна вигода. При цьому розмір неправомірної вигоди у 12 877 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (станом на 01.01.2014), та, відповідно до примітки 1 статті 368 КК України, становить особливо великий розмір.

Окрім того, під час вчинення злочину, який полягав у обіцянці надати голові правлінні ПАТ «ДПЗКУ» ОСОБА_12В неправомірну вигоду за укладення та виконання контрактів між ПАТ «ДПЗКУ» та підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD на поставку сільськогосподарської продукції, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на розтрату зерна, яке буде поставлятися ПАТ «ДПЗКУ» за такими контрактами.

Усвідомлюючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел, направлений на розтрату зерна, він не в змозі, ОСОБА_6 залучив до вчинення злочину представника за довіреністю LIRTAVIS ENTERPRISES LTD ОСОБА_7, фінансового директора ТОВ «Трансінвестсервіс» ОСОБА_8 та заступника директора з фінансових питань ТОВ «ТІС-Зерно» ОСОБА_1, дії яких у подальшому ОСОБА_6 координував та направляв.

Так, 25.07.2014 у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ» на виконання домовленостей між ОСОБА_12 та ОСОБА_6 щодо поставки підконтрольним ОСОБА_6 підприємствам сільськогосподарської продукції, було укладено два пов'язані договори: між ПАТ «ДПЗКУ» і SOMERTON BUSINESS LIMITED №EXP250714 та між SOMERTON BUSINESS LIMITED і LIRTAVIS ENTERPRISES LTD NO FB-Y250714, предметом яких була одна й та сама сільськогосподарська продукція.

Відповідно до п.4.2 вищевказаного контракту NO FB-Y250714, укладеного між SOMERTON BUSINESS LIMITED і LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, сторони цього контракту домовилися, що датою переходу права власності на кожну партію Товару вважається дата повної сплати за цю партію.

При цьому, відповідно до умов вказаного договору NO FB-Y250714 ОСОБА_7 як представник та підписант за довіреністю компанії LIRTAVIS ENTERPRISES LTD був особою, якій вищевказане зерно обсягом 75 000,000 метричних тон було фактично ввірене.

Однак, 25.07.2014 ОСОБА_7 як представник за довіреністю LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, виконуючи злочинну вказівку ОСОБА_6, усвідомлюючи свою злочинну роль та розуміючи, що відповідно до п. 4.2 договору NO FB-Y250714 право власності на зерно обсягом 75 000,000 метричних тон належить ПАТ «ДПЗКУ», підписав розроблений та підготовлений за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_8. договір №2507/1 від 25.07.2014 між LIRTAVIS ENTERPRISES LTD та FEDCOMINVEST EUROPE SARL щодо продажу того самого ячменю для кормових цілей третього класу обсягом 75 000,000 метричних тон.

Таким чином, використовуючи підготовлені працівниками ПАТ «ДПЗКУ» товарно-супровідні документи на вищевказаний товар та зафрахтоване за контрактом з ПАТ «ДПЗКУ» морське судно «Peace Ark», сільськогосподарська продукція була перепродана та доставлена визначеному ОСОБА_6 кінцевому покупцю.

У подальшому, у період серпня - жовтня 2014 року, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел на розтрату зерна, яке належить ПАТ «ДПЗКУ», ОСОБА_6, користуючись досягнутими з ОСОБА_12 домовленостями та надаючи вказівки співучасникам злочину ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_1, організував укладання та виконання ряду контрактів між ПАТ «ДПЗКУ» та підконтрольним йому, тобто ОСОБА_6, підприємством LIRTAVIS ENTERPRISES LTD.

Під час підписання зазначених вище контрактів переговори від імені ОСОБА_6 щодо узгодження дій із представниками ПАТ «ДПЗКУ» вів фінансовий директора ТОВ «Трансінвестсервіс» ОСОБА_8, який виконував вказівки ОСОБА_6 та реалізовував спільну злочинну схему щодо розтрати належного ПАТ «ДПЗКУ» майна.

У підготовку проектів вищевказаних контрактів між ПАТ «ДПЗКУ» і LIRTAVIS ENTERPRISES LTD брав участь ОСОБА_1, який при цьому також виконував вказівку ОСОБА_6 та усвідомлював, що цим сприяє в розтраті майна, яке належить ПАТ «ДПЗКУ».

Надалі ОСОБА_7, продовжуючи виконувати спільний злочинний умисел усіх співучасників злочину, спрямований на розтрату зерна, яке належить ПАТ «ДПЗКУ», одночасно із укладенням вищевказаних контрактів між ПАТ «ДПЗКУ» та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD, підписав розроблені та підготовлені за участі ОСОБА_8 та ОСОБА_1 чотири контракти між LIRTAVIS ENTERPRISES LTD та FEDCOMINVEST EUROPE SARL №150814/1-L від 15.08.2014, №1009-14-L від 10.09.2014, №011014/1-L від 01.10.2014 та №021014-1-L від 02.10.2014 щодо продажу сільськогосподарської продукції.

У подальшому, використовуючи підготовлені працівниками ПАТ «ДПЗКУ» товарно-супровідні документи та зафрахтовані за контрактами з ПАТ «ДПЗКУ» морські судна «Tonic Sea», «Corrina», «Front Runner», «Annoula», «Naias», належна ПАТ «ДПЗКУ» сільськогосподарська продукція була перепродана та доставлена визначеним ОСОБА_6 кінцевим покупцям.

При цьому ОСОБА_7, як і у випадку укладення контракту NO FB-Y250714 від 25.07.2014, усвідомлював, що право власності на зерно обсягом 295807,795 метричних тон належить ПАТ «ДПЗКУ», і тим самим він, підписуючи контракти №150814/1-L від 15.08.2014, №1009-14-L від 10.09.2014, №011014/1-L від 01.10.2014 та №021014-1-L від 02.10.2014, вчиняє розтрату належного ПАТ «ДПЗКУ» зерна.

Внаслідок укладання контракту NO FB-Y250714 від 25.07.2014, а також контрактів №150814/1-L від 15.08.2014, №1009-14-L від 10.09.2014, №011014/1-L від 01.10.2014 та №021014-1-L від 02.10.2014, що привело до розтрати належного ПАТ «ДПЗКУ» зерна, кінцевим вигодонабувачем цього майна стала компанія FEDCOMINVEST EUROPE SARL, яка належить організатору вчинення злочину ОСОБА_6.

Зазначені вище злочинні дії ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 призвели до завдання ПАТ «ДПЗКУ» збитків у вигляді розтрати належного ПАТ «ДПЗКУ» зерна - ячменю кормового 3 класу в кількості 273679,805 тон та пшениці 5 класу в кількості 22127,99 тон, загальною вартістю 60560477,82 доларів США, що станом на 02.10.2014 згідно офіційного курсу іноземних валют НБУ складало 784 915 550 гривень, що підтверджується висновками експерта №49/7 від 22.12.2015, №50/7 від 21.12.2015, №52/7 від 31.12.2015, №53/7 від 21.12.2015, №51/7 від 22.12.2015.

24.01.2017 о 9 годині 00 хвилин ОСОБА_1 затриманий у порядку ст. 208 КПК України за адресою: АДРЕСА_1.

24.01.2017 о 22 годині 58 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369; ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Таким чином вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень - злочину, передбаченому ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме - в пособництві обіцянки службовій особі надати їй неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто обіцяє та в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме - в пособництві розтрати чужого майна, яке було ввірене особі, вчинене в особливо великих розмірах та за попередньою змовою групою осіб.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності, а саме:

-показаннями свідка ОСОБА_17 від 17.08.2015 та 20.08.2015, яка повідомила, що вона була на нараді в кабінеті ОСОБА_14, де також були присутні ОСОБА_15 і ОСОБА_16 Під час наради їй сказали, що ПАТ «ДПЗКУ» буде укладати договір із компанією SOMERTON BUSINESS LIMITED, яку представляв ОСОБА_16 Також у ході наради ОСОБА_14 повідомив, що усі питання щодо цього майбутнього контракту потрібно вирішувати із ОСОБА_15, а всіма зовнішньоекономічними питаннями ПАТ «ДПЗКУ» будуть займатися безпосередньо ОСОБА_14 і ОСОБА_15 Також ОСОБА_17 повідомила, що в період укладання договорів між ПАТ «ДПЗКУ» та компанією LIRTAVIS ENTERPRISES LTD інтереси останньої представляв ОСОБА_1, який приносив ОСОБА_17 вже підписані від імені ОСОБА_7 контракти на поставку сільськогосподарської продукції;

-показаннями свідка ОСОБА_12 від 14.09.2015, який повідомив про його зустрічі в квітні та травні 2014 року з ОСОБА_6 у Литві та Італії, а також те, що ОСОБА_8 є довіреною особою ОСОБА_6 на території України. Також ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_1 він знає як уповноваженого представника ТОВ «ТІС-Зерно» та ТОВ «ТІС-Міндобрива». ОСОБА_1 разом із ОСОБА_8 кілька разів відвідував ОСОБА_12 у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ»;

-протоколом огляду від 11.09.2015, відповідно до якого 25.07.2014 у післяобідній час ОСОБА_1 ймовірно перебував у приміщенні ПАТ «ДПЗКУ» та здійснював телефонні дзвінки ОСОБА_8;

-протоколом огляду від 29.12.2016, яким встановлено, що 11.08.2014, тобто в день підписання зовнішньоекономічного контракту №ЕХР110814-1 від 11.08.2014, ОСОБА_1 та ОСОБА_15 за допомогою мобільного додатку «Viber» обговорювали факт заниження вартості зерна, тобто що реальна вартість зерна складає 218 доларів США при вказаній у контракті 209 доларів США за тону;

-допитом свідка ОСОБА_18 від 09.09.2015, під час якого свідок повідомив, що з ОСОБА_8 його познайомив ОСОБА_12, а в подальшому він неодноразово бачив ОСОБА_8 в кабінеті ОСОБА_12 Також вказав, що зустрічався з ОСОБА_6 в присутності ОСОБА_12 в ресторані в місті Києві в липні 2014 року;

-допитом свідка ОСОБА_19 від 01.02.2016, в ході якого свідок повідомив, що він є представником компанії UNIFRONT IMPEX LLP, однак з 2011 року по даний час про діяльність цієї компанії йому нічого не відомо, жодних документів від її імені він не підписував.

-допитом свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 від 02.07.2015, в ході яких свідки повідомили, що ОСОБА_8 є уповноваженим представником ОСОБА_6;

-речовим доказом - ноутбуком Apple MacBook Pro A1502 (Serial: «C02NP2XKG3QT»), вилученого в ході обшуку 02.07.2015 в приміщенні ТОВ «Федкомінвест-Україна» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 38, який належить ОСОБА_1

-статутом публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», затвердженого наказом Міністра аграрної політики та продовольства України від 17.11.2011 № 634 (з останніми змінами від 23.01.2015), яким передбачені посадові обов'язки керівника, а також мета діяльності корпорації;

-контрактами №EXP250714-1 від 25.07.2014 між ПАТ «ДПЗКУ» та SOMERTON BUSINESS LIMITED і NO FB-Y250714 від 25.07.2014 між SOMERTON BUSINESS LIMITED та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD; контрактами між ПАТ «ДПЗКУ» та LIRTAVIS ENTERPRISES LTD № ЕХР05082014-1 від 05.08.2014, № ЕХР110814-1 від 11.08.2014, № ЕХР15082014-2 від 15.08.2014, № ЕХР15082014-1 від 15.08.2014, № ЕХР100914-1 від 10.09.2014, № ЕХР011014-1 від 01.10.2014 та № ЕХР021014-1 від 02.10.2014;

-листами компаній SOMERTON BUSINESS LIMITED та UNIFRONT IMPEX LLP від 27.10.2014 про переуступку обов'язків за контрактами №EXP250714-1 від 25.07.2014та № EXP050814-2 від 05.08.2014;

-листом компанії FEDCOMINVEST EUROPE SARL №43Е від 08.12.2015, яким підтверджується укладання контрактів щодо продажу сільськогосподарської продукції між LIRTAVIS ENTERPRISES LTD та FEDCOMINVEST EUROPE SARL №150814/1-L від 15.08.2014, №1009-14-L від 10.09.2014, №011014/1-L від 01.10.2014 та №021014-1-L від 02.10.2014;

-листом компанії SAUDI GRAINS AND FODDER HOLDING CO. LLC, яким підтверджується продаж їй зернової продукції підконтрольною ОСОБА_6 компанією FEDCOMINVEST EUROPE SARL;

- витягом з інформаційної бази «Аркан», якою підтверджується виїзд ОСОБА_12 у Мілан (Італійська Республіка) та Вільнюс (Литовська Республіка) у квітні та травні 2014 року;

-листом Міністерства аграрної політики та продовольства України №37-11-2-7/20177 від 05.12.2016, яким підтверджується факт завищення вартості сільськогосподарської продукції за контрактами, укладеними між ПАТ «ДПЗКУ» та компаніями SOMERTON BUSINESS LIMITED і LIRTAVIS ENTERPRISES LTD;

-висновками судово-економічних експертиз №49/7 від 22.12.2015, №50/7 від 21.12.2016, №52/7 від 31.12.2015, №53/7 від 21.12.2015 та №51/7 від 22.12.2015;

-висновком експерта №425/1 від 27.11.2015, відповідно до якого на погоджувальних аркушах договорів № ЕХР250714-1 від 25.07.2014, № ЕХР15082014-1 від 15.08.2014, № ЕХР100914-1 від 10.09.2014, № ЕХР011014-1 від 01.10.2014 та № ЕХР021014-1 від 02.10.2014 проставлені підписи ОСОБА_14

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що підтверджується наявними в матеріалах клопотання доказами.

У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, обставини справи, зважаючи на особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність застосування до нього запобіжного заходу з метою уникнення ризиків переховування його від органів досудового розслідування та суду.

Разом з тим, у відповідності до статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконне впливання на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приймаючи до уваги обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_1, враховуючи його матеріальне становище, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, що не дасть можливості здійснення дієвого контролю за його поведінкою та виконання ним покладених судом обов'язків у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов'язання, особиста порука, чи то домашній арешт вбачається, що застосування більш м'яких запобіжних заходів ані ж тримання під вартою з урахуванням характеристики підозрюваного, є недоцільним, у зв'язку з неефективністю таких запобіжних заходів.

Враховуючи те, що прокурором під час розгляду даного клопотання було доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також зважаючи на те, що існують беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 08 год. 00 хв. 24. 03. 2017 року.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 вчинений без застосування насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ураховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, зважаючи на дані про особу підозрюваного, враховуючи обставини справи, слідчий суддя погоджується з думкою прокурора щодо нездатності застави у межах, визначених ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, однак вважає, що визначений стороною обвинувачення розмір застави, а саме - 31 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 50 000 000 гривень, як просить в поданому клопотанні сторона обвинувачення, є завідомо не помірною для підозрюваного, що не узгоджується з положеннями ч. 4. ст. 182 КПК України, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному, як альтернативу, розмір застави - 3125 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 000 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 192-194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рахувати з 08 год. 00 хв. з 24. 01. 2017 року.

Дата закінчення дії ухвали про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - 08 год. 00 хв. 24. 03. 2017 року.

Розмір застави визначити у розмірі 3125 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 000 000 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва: Банк УДК м. Києва, МФО 820019, депозитний рахунок 37319001004186, отримувач Солом'янський районний суд міста Києва, Код ЄДРПОУ 02896762, та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов'язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, строк дії яких встановити до 24. 03. 2017 року включно з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченка О. М.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О. В. Бобровник