Ухвала суду № 64384325, 27.01.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1282/17

н/п 1-кс/640/668/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2017 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

при секретарі - Щербаковій А.С.,

за участю прокурора - Чуба Р.М.,

слідчого - Мазура В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про арешти майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220490000298 від 26.01.2017, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

встановив :

Слідчий Київського ВП ГУ НП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м.Харкова з клопотанням, погодженим із прокурором відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_3, в якому просить накласти арешт на паспорт громадянина України МН166916 на імя ОСОБА_4, з вклеєною фотографією ОСОБА_1, який був вилучений у ОСОБА_1 в ході затримання в порядку ст. 208 КПК України та належить ОСОБА_1; визначити місцем зберігання паспорту камера схову Київського ВП ГУ НП в Х/о за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, що 26.01.2017 ОСОБА_1, діючи з умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, маючи на руках підроблений паспорт громадянина України на імя ОСОБА_4, 03.10. ІНФОРМАЦІЯ_1 із вклеєною його фотографією, вирішив орендувати квартиру у м. Харкові з метою таємного викрадення з неї побутової техніки. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 26.01.2017 знайшов в мережі Інтернет оголошення щодо по добової здачі квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Зателефонувавши на вказаний в оголошенні номер телефону ОСОБА_1 домовився про зустріч з орендодавцем квартири. Прибувши 26.01.2017 біля 17:30 годин ОСОБА_1, за вищевказаною адресою зустрівся з ОСОБА_5 якій реалізуючи свій злочинний умисел, предявив паспорт на імя ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та представившись вказаними анкетними даними. При цьому, ОСОБА_1 орендував вищевказану квартиру на добу та сплатив орендну плату в сумі 450 гривень.

26.01.2017 біля 18:20 години, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, із використанням отриманого від ОСОБА_5 ключа, проник до квартири за адресою: АДРЕСА_1, звідки шляхом вільного доступу таємно викрав з квартири наступне майно: мікрохвильову піч торгової марки «LG», білого кольору, моделі MC-840 AR, S/N 303KM00030, телевізор «Godmans» моделі LD266HDFVK, S/N 6199137700107, фен моделі «Теhnіkа» модель ТК1480, утюг «Delf»a моделі Des189, ковдру, подушку, два комплекту постільної білизни, рушник, посуд, на загальну вартість згідно до висновку судово-товарознавчої експертизи №44 від 27.01.2017 5720 грн.

що належить гр. ОСОБА_6 чим спричинив останній матеріальний збиток на зазначену суму, після чого з місця вчинення злочину намагався зникнути, а саме вийшов з підїзду будинку, однак був затриманий ОСОБА_5 та ОСОБА_7, у звязку з чим не зміг довести свій умисел до кінця, з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст.185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

27.01.2017 в ході затримання ОСОБА_1 згідно до ст. 208 КПК України у ОСОБА_1 був вилучений паспорт громадянина України МН166916 на імя ОСОБА_4, з вклеєною фотографією ОСОБА_1

Оскільки вказаний паспорт зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст.167 КПК України, та у звязку з тим, що був знаряддям вчинення вказаного кримінального правопорушення і відповідає критеріям, зазначеним у п.3 ч.2 ст.167 КПК України.

26.01.2017 відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185, ч.2 ст. 15 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за №12017220490000298.

27.01.2017 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 пояснив, що вказаний паспорт знайшов у 2016 році та переклеїв в нього свою фотографію з метою скоєння крадіжок.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, метою арешту майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно п. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.

На підставі вище викладеного, у органу досудового розслідування виникла необхідність у продовжені накладення арешту, а саме позбавлення осіб права на відчуження, розпорядження та/або користування, на зазначений паспорт, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину (за ст. 185, 358 КК України). Встановлені достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає наступним критеріям доказу: зберегли на собі його сліди ; містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження; є предметами, що були обєктом кримінально протиправних дій; набуті кримінально протиправним шляхом, з метою збереження зазначених речових доказів, та використання їх під час досудового розслідування.

Сторона обвинувачення зазначає, що з метою повного, обєктивного та всебічного розслідування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, проведення судової- технічної експертизи, з метою забезпечення в якості речових доказів виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно, яке було вилучене 27.01.2017 в ході проведення затримання.

В судовому засіданні слідчий, прокурорпідтримали подане клопотання.

Власник майна підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.

Захисник адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не зявилася, прокурором Чубом Р.М. в судовому засіданні надано клопотання від захисника ОСОБА_8 в якому вона просить провести судове засідання за її відсутності, клопотання підтримує в повному обсязі.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Київським ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні за №12017220490000298 від 26.01.2017, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбаченихчастиною сьомою статті 223істаттею 236цього Кодексу.

Згідно абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України, обшук особи здійснюються з обовязковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України, за рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

Згідно ч. 3 ст. 168 КПК України, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобовязана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 27.01.2017, 26.01.2017 о 19.00 год. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, в ході якого, з дотриманням вказаних вище норм КПК України, здійснено обшук затриманої особи та, згідно зазначеного протоколу, вилучено зазначений у клопотанні паспорт громадянина України МН166916 на імя ОСОБА_4, з вклеєною фотографією ОСОБА_1 (а.с. 11-15).

27.01.2017 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто,закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло (а.с. 32-35).

Клопотання в частині арешту вилученого 27.01.2017 в ході особистого обшуку затриманої особи майна подано до Київського районного суду м. Харкова 28.01.2017, тобто з дотриманням строку, передбаченого абз. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, вилучене під час особистого обшуку затриманого, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

Вилучене відповідно до протоколу затримання особи майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий, прокурор довели слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, вказаного в клопотанні слідчого, прокурора, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 107, 132, 98, 167, 168, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Київського ВП ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про арешти майна по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220490000298 від 26.01.2017, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 27.01.2017 під час особистого обшуку ОСОБА_1 проведеного в порядку ст. 208 УПК України, а саме: паспорт громадянина України МН166916 на імя ОСОБА_4, з вклеєною фотографією ОСОБА_1, який був вилучений у ОСОБА_1 до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 в той же строк, який обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя С.О. Муратова