Ухвала суду № 64380505, 30.01.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 343/54/15-ц

Провадження № 22-ц/779/266/2017

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Лицур І. М.

Суддя-доповідач Фединяк В.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого- судді Фединяка В.Д.

суддів: Матківського Р.Й., Горблянського Я.Д. секретаря Капущак С.В.

з участю представників : ПАТ «ВіЕс Банк»ОСОБА_7

ОСОБА_3- ОСОБА_4;

ОСОБА_5- ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором кредиту, за апеляційною скаргою юрисконсульта відділу судового врегулювання Управління врегулювання заборгованості Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» ОСОБА_7 на ухвалу Долинського районного суду від 16 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року ПАТ «ВіЕс Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_5 та із урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просили стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором № КU019960 від 27.03.2013 року та кредитним договором № 73007/36 від 05.06.2008 року в сумі 374 196,23 доларів США, що в перерахунку на національну валюту згідно курсу НБУ становить 5 893 436,08 грн. та 7058,99 грн., а також стягнути з них солідарно сплачені суми судового збору, посилаючись на те, що відповідачі неналежно не виконують зобов'язання за вказаними кредитними договорами.

Ухвалою Долинського районного суду від 16 грудня 2016 року залишено без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості у зв'язку з повторною неявкою позивача у судове засідання.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ПАТ «ВіЕс Банк» подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, посилаючись на те, що 15 листопада, 30 листопада та 16 грудня 2016 року він просив про відкладення розгляду справи з поважних причин. Крім цього, вважав, що відповідно ч. 3 ст. 169 ЦПК України він 22 квітня 2016 року подав заяву про розгляд справи за його відсутності, яка не була врахована судом при залишенні позовної заяви без розгляду.

У судовому засіданні представник ПАТ «ВіЕс Банк» ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

Представники ОСОБА_3- ОСОБА_4 і ОСОБА_5- ОСОБА_6 апеляційну скаргу не визнали, вважають оскаржувану ухвалу обґрунтованою та законною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в судове засідання 15 листопада 2016 року, 30 листопада 2016 року та 16 грудня 2016 року позивач не з'явився з невідомих суду причин, про причини неявки не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про розгляд справи. Від позивача не надійшла заява про розгляд справи у його відсутність .

Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.

Статтею 169 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі.

Згідно вимог ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 січня 2015 року суддею відкрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що справа знаходиться на розгляді суду з 27 січня 2015 року, на час вирішення питання про залишення заяви без розгляду вже були порушені визначені строки розгляду справи по суті та в порушення вимог ч. 2 ст. 157 ЦПК України обов'язкова в такому разі ухвала про подовження розгляду справи судом не постановлялась.

Установлено, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду стали неявка представника позивача в судове засідання на15 листопада, 30 листопада та 16 грудня 2016 року.

При цьому суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно ч. 3 ст. 169 ЦПК України представник позивача 22 квітня 2016 року подав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.88,т.2).

Крім цього, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Згідно п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував вимог передбачених ч. 3 ст. 169, п. 4 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, постановив оскаржувану ухвалу з порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання та перешкоджає подальшому провадженню у справі. Тому зазначена ухвала підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 311- 315,317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу юрисконсульта відділу судового врегулювання Управління врегулювання заборгованості Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» ОСОБА_7 задовольнити. Ухвалу Долинського районного суду від 16 грудня 2016 року скасувати з направленням справи суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді: В.Д.Фединяк

Р.Й.Матківський

Я.Д.Горблянський