Ухвала суду № 64377606, 27.01.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1709/16-к

Провадження № 1-кп/163/12/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про продовження обвинуваченим строків запобіжних заходів

27 січня 2017 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

суддів - Чишія С.С., Павлуся О.С.,

за участі секретаря - Горпинко К.О.,

прокурора - Ковальчука О.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

перекладача - ОСОБА_5,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Любомль кримінальне провадження №22015030000000142 про обвинувачення ОСОБА_1 (ОСОБА_1) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307, ч.2 ст.309 КК України, ОСОБА_2 (ОСОБА_2) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України,-

в с т а н о в и в :

Ухвалою суду від 02.12.2016 року обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжено, попередньо обрані, запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 30 січня 2017 року включно.

З огляду на неможливість завершення судового розгляду у зазначений строк, в судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження застосування щодо обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Необхідність утримання обвинувачених під вартою мотивована існуванням обґрунтованих підстав вважати, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, оскільки є громадянами іноземної держави та місця проживання в Україні не мають, перешкоджати об'єктивному розгляду кримінального провадження, незаконно впливати та чинити тиск на свідків, що в сукупності із санкціями законів, за якими їм висунуте звинувачення, свідчить про неможливість забезпечення їх належної процесуальної поведінки шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Захисники обвинувачених заперечили проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити кожному обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на інший більш м'який, обґрунтувавши таке прохання відсутністю на даний час врахованих судом під час обрання запобіжних заходів ризиків.

Обвинувачені з даного питання підтримали позицію своїх захисників.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

За змістом ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, визначеним ч.1 ст.177 КПК України.

Як встановлено судом, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами та жителями іноземної держави - Республіки Польща і водночас будь-якого постійного чи тимчасового місця проживання або ж роботи на території України не мають.

Санкції статей інкримінованих їм злочинів передбачають покарання від 10 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Інкриміновані обвинуваченим злочини за своєю тяжкістю відносяться до категорії особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів.

Між цим, судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 також запроваджено кримінальну справу за підозрою у вчиненні злочину про протидію наркоманії.

Зазначене у своїй сукупності вказує на наявність обґрунтованих підстав вважати про існування найбільш вагомого ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, високої ймовірності переховування обвинувачених від суду.

На переконання суду, жоден більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаному ризику, про що клопоче сторона захисту.

Доводи захисників обвинувачених про відсутність на даний час ризиків, які попередньо враховувались судом, суд вважає виключно формальними, оскільки обраний щодо кожного обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою уже сам по собі контролював поведінку обвинувачених і забезпечував виконання, покладених на них процесуальних обов'язків, а також слугував достатнім заходом для запобігання встановлених судом ризиків.

З врахуванням викладеного, запобіжні заходи обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів з визначенням кожному з них застави у відповідності до п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

Крім цього, в даному судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_2 заявлено клопотання про проведення його допиту за допомогою поліграфа з метою перевірки його показань, яке обґрунтував тим, що в дану справу він був втягнутий своїми спільниками: ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд керується положеннями вимог ст.351 КПК України, яка передбачає порядок допиту обвинуваченого в судовому засіданні, та чинним КПК України, яким застосування будь-яких технічних засобів на предмет перевірки правдивості показань обвинуваченого не передбачено.

Разом з тим, в силу вимог ст. 94 КПК України, суд при прийнятті рішення керується законом і своїм внутрішнім переконанням, а оцінку доказам дає в сукупності, в тому числі і показанням обвинувачених.

З огляду на викладене, клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194, 197, 331 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченим у кримінальному провадженні №22015030000000142 ОСОБА_1 (ОСОБА_1) та ОСОБА_2 (ОСОБА_2) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів - до 27 березня 2017 року включно.

На підставі ч.3 ст. 183, ч.5 ст.182 КПК України визначити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заставу, кожному, в розмірі триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень.

Обвинувачені або інша фізична чи юридична особа (заставодавець) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному цією ухвалою, на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № 37310041002504, банк ДКСУ м.Київ, МФО 820172, та надати суду документ, що підтверджує таке внесення.

В разі внесення застави, на обвинувачених ОСОБА_1 (ОСОБА_1) та ОСОБА_2 (ОСОБА_2) покласти, в порядку ч.5 ст.194 КПК України, такі обов'язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі м. Луцька Волинської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27 березня 2017 року включно.

Роз'яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Волинській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі СІЗО м. Луцька Державного департаменту України з питань виконання покарань у Волинській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа СІЗО м. Луцька негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомити Любомльський районний суд Волинської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, такий обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, в порядку ч.5 ст.194 КПК України.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про проведення його допиту за допомогою поліграфа відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченим.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук

Суддя С.С. Чишій

Суддя О.С. Павлусь