Рішення № 64375494, 31.01.2017, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5414/16-ц

Провадження № 2/577/127/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

головуючого- судді Гетьмана В.В.,

при секретарі Лиховоз Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Конотопа цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку Приват Банк про захист прав споживача та визнання недійсними умов договору,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом та просить визнати умови кредитного договору від 15.04.2010 р. про стягнення комісії на користь банку, право банку на збільшення відсоткової ставки та нарахування завищених відсотків недійсним, визнати кредитний договір припиненим. Вимоги обгрунтовує тим, що 15.04.2010 р. нею було подано заяву до ПАТ КБ Приват Банк про отримання кредитної картки із встановленням кредитного ліміту, якою в наступному користувалася. При цьому під час оформлення заяви про встановлення кредитного ліміту та видачі картки, будь-яких договорів не підписувала, відповідної письмової інформації про форми кредитування та способу погашення кредиту, відсоткової ставки тощо від відповідача не отримувала. Крім того, нарахована банком комісія та завищені відсотки не відповідають вимогам чинного законодавства, що впливає на її права, як споживача, ставлять її у складне становище, а платежі по даному кредитному договору банк зараховував на власний розсуд, тим самим збільшував її зобовязання за даною карткою, але фактично борг по карті був погашений в 2014 році. Також встановлення відповідачем кредитного ліміту, без укладення кредитного договору суперечить чинному законодавству, що і змусило звернутися із позовом до суду.

Представник ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити.

Представник ПАТ КБ Приват Банк в судове засідання не зявився, надав письмові заперечення.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 15.04.2010 р. ОСОБА_1 уклала з ПАТ КБ Приват Банк кредитний договір, ознайомилась і погодилась з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які їй були надані в письмовій формі під її особистий підпис (а.с. 5-6, 40-42).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтами регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

За положеннями ч. 5 ст. 11, ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Згідно ст, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до п.3.1 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 р. №168 (далі -Правила), банки зобов'язані в кредитному договорі або в додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначаючи при цьому значення процентної ставки та порядок обчислення процентних доходів відповідно до вибраного банком методу згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України.

На банки покладається також обов'язок зазначати в кредитному договорі сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді реальної процентної ставки, яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту (п. 3.3 Правил).

Відповідно до п. 3.6 Правил банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача, тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Позивач вважає, що надання кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором відповідає всім ознакам споживчого кредиту, тому до даних правовідносин застосовуються норми Закону України Про захист прав позивачів. Однак, Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, про типові відсоткові ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають зобов'язальні відносини.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст.6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Частиною 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно що актів цивільного законодавства.

Згідно кредитного договору від 15.04.2010 р. позивачка своїм особистим підписом підтвердила, що заява разом із запропонованим Приват Банком умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами з якими вона ознайомилась і погодилась, становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті Приват банку www. privatbank.ua. Вона зобовязалась виконувати вимоги умов та правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Приват Банку www. privatbank.ua.

Отже, при укладенні спірного правочину сторони погодили його умови, позивач засвідчила, що надана їй банком інформація є повною, доступною і достовірною, що підтвердила своїм підписом; не оскаржувала й не порушувала питання про розірвання кредитного договору, а отже, не вважала його умови несправедливими.

Керуючись ст.ст. 6, 215, 526, 638, 627, 628, 1054 ЦК України, ст.11, 18 Закону України Про захист прав споживачів, ст. ст.10,60,88,212 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Гетьман В. В.