Рішення № 64374139, 16.01.2017, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/137/16-ц

Провадження № 2/521/799/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2017 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді Леонова О.С.,

при секретарі Малиш О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м.Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, в якому просила суд визнати за нею право власності на 1/3 частку квартири, загальною площею 38,4 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_3.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що 12.11.2014 року померла ОСОБА_3, мати позивачки. Після її смерті залишилась спадщина, яка складається з 1/3 частки квартири, розташованої за адресою: м. Одеса, пров.Іспанський, 1АДРЕСА_2.

Померлій спірна частка квартири належала, на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 19.06.2012 року, виданого на підставі Розпорядження органу приватизації від 19 червня 2012 року №217696, про що є відповідний запис в реєстровій книзі №3-29166, але оформити право власності як того вимагає чинне законодавство спадкодавець не встигла. Спадкоємцями за законом різних черг є позивач та відповідач. У встановлений законом шестимісячний строк позивач звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначене майно не отримала, так як мати позивача не зареєструвала своєчасно своє право власності на 1/3 частку квартири. За викладених обставин позивач змушена звернутися до суду для захисту своїх прав.

Представник позивача надала до суду заяву про слухання справи за її відсутності та на позовних вимогах наполягала у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не зявився, про місце, дату, час слухання справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву в якій просить розглядати справу без його участі та участі його представника, позов визнає, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

У звязку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу ч. 2ст. 197 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

05.11.1951 року народилась позивач по справі, відповідно до свідоцтва про народження, де матірю зазначена ОСОБА_3.

12.11.2014 року ОСОБА_3, померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 392807 від 12 листопада 2014 року, запис № 11429, у звязку з чим відкрилася спадщина на 1/3 частку квартири, загальною площею 38,4 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, пров.Іспанський, 1АДРЕСА_2.

Ця квартира належала ОСОБА_3, померлій 12.11.2014 року, на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 19.06.2012 року, виданого на підставі Розпорядження органу приватизації від 19 червня 2012 року №217696, про що є відповідний запис в реєстровій книзі №3-29166.

У відповідності до ч. 1ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до технічного паспорту від 13.11.2012 року виданого на імя ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3, складається з 1 житлової кімнати площею 17,2 кв.м, кухні, окремою площею 10,0 кв.м., с/у площею 6,2 кв.м., коридору площею 5,0 кв.м.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_3, померлої 12.11.2014 року, на підставі ст. 1261 ЦК України, є тільки її донька, ОСОБА_1 - позивач по справі. Що підтверджується копію спадкової справи наявної в матеріалах справи. Також спадкоємцем є відповідач ОСОБА_2.

У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини. Однак свідоцтво про право на спадщину за законом на зазначене майно позивач не отримала, у зв'язку з тим, що відсутня державна реєстрація на спірне майно, про що свідчить відповідь нотаріуса від 20.11.2015 року за №279/02-31.

Таким чином, у зв'язку зі смертю ОСОБА_3, померлої 12.11.2014 року, відкрилась спадщина.

Враховуючи, що позивач подала заяву про прийняття спадщину за правилами ч.1 ст.1268 ЦК Українивона вважається такою, що прийняла спадщину, суд вважає доведеним, що позивачка вступила у спадщину, набувши на неї право.Позивачка прийняла цю спадщину, інші особи, які вправі претендувати на спадкове майно, до нотаріальної контори не звертались, натомість приймають участь у справі, суд вважає за необхідне визнати право позивача таким, що підлягає захисту, визнавши за нею право власності в порядку спадкування за законом.

На сьогоднішній момент позивач позбавлена можливості оформити спадщину у нотаріальній конторі через відсутність державної реєстрації спірного майна, оскільки померла за час свого життя не зареєструвала в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно право власності на 1/3 частку квартири, загальною площею 38,4 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, пров.Іспанський, 1АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В Постанові №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року, в п.5 вказано, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

За п. 6 цього ж Пленуму незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.

При цьому, наприклад, спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 1270ЦК України, строк для прийняття спадщини встановлюється у шість місяців та починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, вбачається, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати їм документа, який засвідчує його права власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. За ч. 1статті 15 цього Кодексу кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Керуючись ст. ст.15,16,328,392,1259,1261,1268,1270, Цивільного кодексу України, ст. ст.10,11,61, ч. 4 ст.174,212-215,217 Цивільного процесуального кодексу України, СУД-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за гр. ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1), в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, право власності на 1/3 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий суддя О.С. Леонов