Ухвала суду № 64373603, 30.01.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/3423/15-ц 30.01.2017 30.01.2017 30.01.2017

Провадження №22-ц/784/22/17

Справа №490/3423/15-ц

Провадження №22-ц/784/22/17 Суддя по 1 інстанції - Мамаєва О.В. Категорія 5 Доповідач апеляційного суду - Самчишина Н.В.

Ухвала

Іменем України

30 січня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Самчишиної Н.В.,

суддів: Лисенка П.П., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання - Тищенком Л.С.,

за участю: експерта ОСОБА_2, представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування матеріальної шкоди,

встановила:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позову вказував, що він є власником 20/100 частин житлового будинку № АДРЕСА_1, та користується приміщеннями житлового будинку літ. А-2, зокрема приміщенням кухні літ. 2 - 6, а відповідач є власником 30 /100 частин цього ж будинку.

Над своєю частиною будинку відповідач встановила трубу стоку води з даху, таким чином, що вся вода стікає під стіну його кухні, внаслідок чого відбувається руйнація приміщення кухні (2 - 6), через просідання фундаменту та утворення щілин на стіні.

Крім того, як зазначав позивач, відповідач, в порушення будівельних норм, впритул до стіни цього ж приміщення літньої кухні встановила паркан (сітку рабиця), чим заважає йому здійснювати догляд та обслуговувати стіну кухні. Його пропозиції узгодити питання про користування земельною ділянкою відповідачем залишені без уваги.

Посилаючись на викладені обставини та спричинену йому майнову шкоду, позивач просив усунути перешкоди у користуванні кухнею будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу паркану біля кухні літ. 2 - 6 на один метр від стіни вказаного приміщення та стягнути з відповідача на відшкодування майнової шкоди 22 622 грн., судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп. та витрати на виготовлення кошторису в сумі 1 200 грн. Розмір витрат на відновлення приміщення кухні житлового будинку обґрунтовував кошторисом, складеним спеціалістами на замовлення.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилалась на недоведеність та безпідставність позову.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2016 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В запереченнях на апеляційну скаргу, представник відповідача, посилаючись на безпідставність її доводів, просив апеляційну скаргу відхилити і залишити рішення районного суду без змін.

-2-

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При ухваленні рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 і 59, 212 ЦПК України про їх належність та допустимість.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, згідно із статтею 60 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність позову є підставою для відмови у його задоволенні.

Пред'являючи позов про відшкодування майнової шкоди, ОСОБА_4, посилався на те, що зазначені ним дії відповідача призвели до стоку атмосферних опадів під стіну приміщення його кухні, внаслідок чого просів фундамент та утворились щілини на стіні, що підтвердив технічним висновком складеним за результатами обстеження.

Відмовляючи у задоволенні цих позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено вину відповідачки у погіршенні технічного стану приміщення кухні, яка потребує ремонту, а тому вважав, що відсутні підстави для відшкодування нею майнової шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду.

Положеннями ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України передбачені способи захисту права власності, зокрема, право власника вимагати відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі нотаріально посвідченого договору дарування частки житлового будинку від 26 серпня 2010 року ОСОБА_4 належить 20/100 часток житлового будинку з відповідною частиною прилеглих надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1, розташованих на земельній ділянці, площею 1 247 кв.м. (а.с.57).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 серпня 2010 року ОСОБА_7 належить 30/100 частки вищезазначеного житлового будинку (а.с.59).

За вказаними правовстановлюючими документами житловий будинок складається з літ. А-2, житловою площею 226, 3 кв.м., загальною площею 349, 0 кв.м., літної кухні літ. Б, тамбуру літ. б', погрібу літ. Бпд, сараю літ. Д, сараю літ. З, вбиральні літ. Ж, сараю літ. С, сараю літ. Т, сараю літ. Ф, гаражу літ. Х', сараю літ. гаражу літ. Ч', погрібу літ. Ю' пд., літної кухні літ. Я', огорож 1,4,7,10,10',21,23, споруд 3,1.

Сторони визнали, що позивач фактично користується в житловому будинку позначеного на плані літ. - А-2 наступними приміщеннями 2-1, 2-7, 2-5, 2-4 та кухнею 2-6, а відповідач - 1-1,1-2,1-4, 1-05,1-6, 1-7, 1-8.

Порядок користування земельною ділянкою не визначено.

Над частиною будинку, якою користується відповідач, встановлено трубу для стоку атмосферних опадів з даху будинку.

На підтвердження причин просідання фундаменту та утворення щілин на стіні приміщення кухні та необхідність проведення його ремонту, позивач послався на експертне дослідження від 11 лютого 2015 року № 120-148, що складений працівниками Регіонально-промислової палати Миколаївської області, виданий за зверненням представника позивача ОСОБА_8

Цим дослідженням визначено, що вартість матеріальної шкоди в результаті проникнення атмосферних вод в цінах на будівельні матеріали та послуги складає 22 622 грн.

-3-

Також при дослідженні спеціалістами встановлено, що вздовж правої зовнішньої стіни прибудови приміщення 6 вимощення має масові руйнування у вигляді глибоких вибоїн і відставання цементного покриття від основи, що призводить до проникнення атмосферних опадів зі зливу водостічної труби (а.с. 14-30). Між тим, зазначене експертне дослідження проведене лише за участі замовника ОСОБА_8, без участі сторін, та не містить причин виникнення пошкоджень підлоги та стін приміщення кухні.

На підставі ухвали суду апеляційної інстанції за клопотанням представника позивача проведена судова будівельно-технічна експертиза з метою з'ясування причини пошкодження приміщення кухні, вартості відновлювальних робіт, у зв'язку з такими пошкодженнями, та відповідності будівельним нормам встановлення споруди (паркану).

Висновком експерта Миколаївського науково-дослідного експертно криміналістичного центру № 107 від 27 грудня 2016 року встановлено, що на час проведення експертизи фундаменти та стіни прибудови літ. а - 6 двохповерхового житлового будинку Літ. А-2 садиби АДРЕСА_1 де розташоване приміщення кухні 2-6 знаходиться у технічному стані, який можна вважати «Добрим», це стан при якому пошкоджень і деформацій немає. Є окремі несправності, що не впливають на експлуатацію елемента і усуваються під час ремонту.

Надати відповідь на запитання щодо вартості та обсягів необхідних відновлювальних робіт по ремонту фундаменту та стін приміщення кухні 2-6 житлового будинку літ. А-2 по АДРЕСА_1 не вважається за можливе, через відсутність наочних ознак руйнації зазначених конструктивних елементів та об'єктивної необхідності в проведенні такого ремонту.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції експерт ОСОБА_2 підтримав свій висновок та пояснив, що при огляді приміщення предмету дослідження, пошкоджень фундаменту та стін з боку примикання прибудови (приміщення літ. 1-2 літ А.-2), якою користується відповідач, не встановлено. Діаметр встановленої водостічної труби повздовж зовнішньої фасадної стіни житлового будинку в місці примикання прибудови (літ. 1-2 літ. А-2) з двоповерховим жилим будинком по АДРЕСА_1, є достатнім для відводу атмосферних опадів в зливну яму.

За такого, позивач не надав належні та допустимі докази того, що труба стоку води з даху частини будинку, яким користується відповідач встановлена з порушенням будівельних норм, а також докази, які б підтверджували просідання фундаменту та утворення щілин на стіні приміщення кухні та необхідність проведення його ремонту, причинний зв'язок цих дій з причинами руйнування приміщення кухні. Хоча за приписами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, з урахуванням наданих позивачем доказів та відповідно до вимог статті 60 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність вини ОСОБА_6 в погіршенні технічного стану кухні позивача. Тому вірно відмовив у задоволенні цих позовних вимог.

Щодо позовних вимог про усунення перешкод у користуванні приміщенням кухні, то колегія суддів виходить з наступного.

Відмовляючи в задоволенні цих вимог, суд першої інстанції виходив із того, що визначений позивачем спосіб захисту права, а саме шляхом демонтажу огорожі, не є належним способом захисту права на обслуговування нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і є непорушним.

-4-

Згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. За положенням ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За правилами ст.16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.319, ч.1 ст.321 ЦК України власник володіє своїм майном на власний розсуд, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При цьому, згідно з приписами ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном.

У випадку порушення його прав, не пов'язаного з позбавленням права власності, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні.

Обґрунтовуючи підставність вимог, ОСОБА_4 посилався на те, що відповідач, в порушення будівельних норм, впритул до стіни приміщення літньої кухні встановила паркан, чим чинить йому перешкоди у догляді та обслуговуванні стіни будівлі кухні.

Між тим, як встановлено поділ в натурі житлового будинку № АДРЕСА_1 між співвласниками не проведено. Земельна ділянка, яка розташована за цією ж адресою, заходиться в загальному користуванні сторін. Порядок користування земельною ділянкою між сторонами не визначено.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи № 107 від 27 грудня 2016 року експерт вказував, що із паспорту КП ММБТІ за 2002 рік (де зокрема вноситься інформація про наявність самовільно збудованих/реконструйованих нерухомих об'єктів), планів земельної ділянки станом на 2002 рік та 1982 рік, встановлений паркан, що відділяє частину земельної ділянки садиби, яка знаходиться у власності ОСОБА_7 зі сторони АДРЕСА_1 та який простягається від правої межі садиби до прибудови літ. а - 6 - не є самочинно встановленим та в цілому відповідає вимогам ДБН.

При цьому експертом зазначено, що при будівництві прибудови літ. а - 6, де розташоване приміщення кухні 2-6 забудовником були недотримані вимоги п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень» для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до сусідньої межі ділянки від конструкції стіни, що найбільш виступає, слід приймати не менше 1,0 м. При цьому має бути забезпечене облаштування необхідних інженерно-технічних заходів, які перешкоджають стоку атмосферних опадів з покрівель і карнизів будов на територію суміжних ділянок, окрім того забудовником не дотримані численні вимоги ДБН В.2.6 - 31:2006 «Теплова ізоляція будівель» та ДБН В.2.6 - 33:2008 «Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією, вимоги до проектування, улаштування та експлуатації».

Наявність зазначеного паркану, зокрема факт утикання паркану у віконний проріз прибудови літ а-6 житлового будинку літ. А -2 садиби, може погіршувати освітлення та інсоляцію в приміщенні кухні 2-6, але дані обставини обумовлені не місцем розташування паркану (оскільки він існував що до будівництва прибудови), а невдалим розташуванням віконного прорізу, місце розташування якого обрано забудовником на свій розсуд.

-5-

Доказів щодо створення відповідачем перешкод в обслуговуванні позивачем нерухомого майна, а саме стіни приміщення кухні, матеріали справи не містять.

Отже, аналізуючи викладені вище обставин, колегія суддів приходить до висновку, що встановлений паркан, який існував ще до будівництва прибудови літньої кухні не призвів до порушення прав позивача, як співвласника частки нерухомого майна, оскільки не є самочинно встановленим та відповідає вимогам ДБН..

До визначення порядку користування земельною ділянкою, що знаходиться в загальному користування сторін, не позбавляє права позивача вільно володіти та користуватися своїм майном на власний розсуд, у тому числі здійснювати догляд за стіною будівлі кухні, що розміщена на цій земельній ділянці.

За таких обставин, порушене, на думку позивача, його право на підставі ст.ст.16,381,386 ЦК України не підлягає захисту, шляхом зобов'язання ОСОБА_6 демонтувати частину паркану довжиною 1 м., починаючи від стіни приміщення, позначеного на плані літ. 2-6 в будинку АДРЕСА_1 позначеного літ. А-2, яким користується ОСОБА_4

Отже, іншого, з ситуації за спірними правовідносинами, коли між співвласниками будинку не визначено порядок користування земельною ділянкою, не вбачається. Такий спосіб захисту права позивача не відповідає змісту права, яке позивач вважає порушеним.

Застосування судом іншого, ніж зазначено в позові, способу захисту права позивача, є виходом за межі позовних вимог.

Тому висновок суду першої інстанції про те, що право позивача не підлягає захисту у обраний нею спосіб, є вірним.

У зв'язку з цим, рішення суду першої інстанції на підставі ст. 308 ЦПК України слід залишити без змін.

На підставі ст. 88 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати.

Керуючись ст.ст.303,308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: П.П. Лисенко

Т.В. Серебрякова