Рішення № 64372052, 24.01.2017, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/43/2017

130/2120/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2017 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Сенько Л.Ю.,

за участі секретаря Маліщук Н.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Шепетівського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано - Франківський військовий ліспромкомбінат» Міністерства оборони України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив поновити його на роботі на посаді майстра лісу в Вінницькому військовому лісництві Шепетівського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 серпня 2016 року до дня поновлення на роботі. Зобов'язати відповідача відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 20000 грн. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що 14.07.2008 року він за наказом начальника Шепетівського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано - Франківський військовий ліспромкомбінат» MO України № 38-к був прийнятий на роботу на посаду майстра лісу обходу № 7 (на даний час обхід № 6) Вінницького військового лісництва, на якій пропрацював до 10.08.2016 року. Наказом начальника Шепетівського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» MO України від 10.08.2016 №79-к його було звільнено з роботи з 10.08.2016 року за п.2 ст.41 КЗпП України (вчинення винних дій, які дають підстави втратити довір'я до нього з боку керівництва Шепетівського військового лісгоспу). Вважає зазначений наказ про його звільнення з роботи незаконним, оскільки підставою зазначеного наказу є те, що з 02-04.08.2016 року фахівцями лісового відділу Шепетівського військового лісгоспу, відповідно до наказу проводилась позапланова ревізія кварталів №№4:5;6 Вінницького військового лісництва. В результаті ревізії виявленні численні самовільні рубки, в тому числі здійсненні і самим майстром лісу Вінницького військового лісництва ОСОБА_1 Зокрема обході № 6 - в кварталах 21 та 22 виявлено самовільну рубку 29 дерев (дуба, ясена, ялини та граба). Згідно пояснення ОСОБА_1, отриманого в ході проведення ревізії, останній нібито зрізав дані 29 дерев (вітровальні та сухостійні дерева) та забрав їх додому. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив діючий порядок проведення рубок та використав матеріальні цінності в особистих інтересах. Саме цей факт став підставою до втрати довіри до майстра лісу ОСОБА_1 з боку керівництва лісгоспу. Проте, дані обставини, вказані в наказі начальника Шепетівського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» МО України від 10 серпня 2016 року № 79-к не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи, оскільки Позивачем було самостійно виявлено факт незаконної порубки дерев лісу, про це було своєчасно повідомлено керівництво та правоохоронні органи, чим виконано свої посадові обов'язки.

В судовому засіданні позивач уточнив заявлені позовні вимоги та просив поновити його на роботі на посаді майстра лісу в Вінницькому військовому лісництві Шепетівського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 серпня 2016 року до дня поновлення на роботі в розмірі 18095,76 грн. Зобов'язати відповідача відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 20000 грн. Позивач пояснив, що 1 серпня 2016 року при огляді ввіреного йому обходу №6 ним було виявлено самовільну рубку окремих дерев - виявленні пні від вітроломних та сухостійних дерев, що були зрізані невідомими йому особами. По цьому факту по мобільному телефону він доповів помічнику лісничого Вінницького військового лісництва ОСОБА_5 та зателефонував на мобільний номер дільничному інспектору, а той відповів, що він у відпустці та дав номер на який зателефонувати та написати заяву. 02 серпня 2016 року вже прибула комісія у для проведення ревізії, були виявлені пеньки від незаконної порубки, комісією було встановлено, що не треба звертатися до правоохоронних органів, оскільки ці зрізані дерева були буреломні та сухостійні, тобто підлягали рубці в ході проведення санітарних заходів для відновлення лісу, фактично збитків цим спричинено не було, бо ці дерева цінності не несуть та можуть бути використанні тільки як дров'яний матеріал, а тому запропонувала йому написати пояснення, що нібито останній самостійно зрізав дані дерева та вивіз їх з лісу. ОСОБА_6 запевнив, що будь-яких наслідків для нього не настане. Він не хотів погіршувати відносини з керівництвом, а тому погодився і написав пояснення, нібито він самостійно зрізав виявленні буреломні і сухостійні дерева та завіз їх додому як дрова, хоча насправді це було не так. Пеньки були дуже старі. Через декілька днів визвали на комісію і сказали заплатити до каси 20000 грн., бо інакше звільнять з роботи. Він відмовився, тому його було звільнено. Зазначив, що в акті ревізії не зазначено всіх членів комісії та їх підписів. Ніяких матеріальних цінностей не передавав. Обхідний лист у нього на руках. Рапорти про незаконну вирубку писав особисто. На засіданні профкому вказував, що ці дії він вчинив сам. Не заявляв ні про який тиск при написанні цих заяв. Договір про матеріальну відповідальність укладають щороку. Заяву про звільнення без зазначення дати написав власноручно. Просив позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав уточненні позовні вимоги та пояснив, що відповідач протиправно застосував до позивача як підставу звільнення п.2 ст.41 КЗпП, оскільки ОСОБА_1 згідно своєї посади не був наділений повноваженнями безпосередньо обслуговувати грошові чи товарні цінності і відповідно не був матеріально-відповідальною особою в розумінні ст.41 КЗпП України. У відповідності до постанови із змінами «Перелік посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством,установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва» його посада майстра лісу не входить в даний перелік посад. Крім цього у його договорі про його матеріальну відповідальність від 14.07.2008 року не конкретизовано, скільки саме дерев,яких порід приймає він під охорону майстер лісу ОСОБА_1.В них зазначено лише квартал, номер обходу та загальну площу землі під лісом 214 га. Тобто по суті він виконував функцію охоронця, якому не можуть передаватись під звіт товарно-матеріальні цінності. Вина ОСОБА_1 у вчиненому в порядку адміністративного чи кримінального судочинства не встановлювалася. Надані матеріали ревізії, як і порядок її проведення не відповідають вимогам діючого законодавства. ОСОБА_1 тривалий час працював на посаді майстра лісу, позитивно характеризується, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, керівництвом неодноразово заохочувався. Має на утриманні двох неповнолітніх дітей та дружину, яка є інвалідом, а тому його заробітна плата фактично була єдиним доходом сім'ї та засобом існування. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що звільнення ОСОБА_1 проведено законно. Просив відмовити в задоволенні позову. Пояснив, що 02.08.2016 року було проведено позапланову ревізію. 02.08.2016 року комісія в складі провідного інженера лісового господарства Шепетівського військового лісгоспу ОСОБА_7 інженерів лісового господарства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проводила ревізію. За результатами ревізії комісією було складено акт, в якому зафіксовано виявлені численні незаконні рубки лісу. З пояснень та заяви майстра лісу на той час - позивача ОСОБА_1 встановлено, що останній зрізав сухостійні і вітровальні дерева, забравши їх додому на дрова. За наслідками проведеної ревізії керівництво Шепетівського військового лісгоспу дійшло висновку про винні дії ОСОБА_1, які дають підстави для втрати довіри з боку керівництва. Позивач був присутній на засіданні, без жодного тиску та впливу позивач свою вину визнав та підтвердив обставини, які були виявлені під час ревізії. Зазначив, що згідно посадової інструкції позивач, будучи майстром лісу, був матеріально відповідальною особою. Зазначив, що до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався, так як притягнення до адміністративної відповідальності є прерогативою керівництва яке вважає, що своїми діями ОСОБА_1 втратив довіру до нього.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що працює старшим майстром Шепетівського військового лісгоспу. З позивачем працювали разом, був безпосереднім керівником ОСОБА_1 01.08.2016 року позивач ОСОБА_1 повідомив йому по телефону про факт самовільної порубки лісу а також сказав, що про даний факт повідомив у поліцію. На слідуючий день виїхала комісія на обхід, де було виявлено самовільну порубку дерев, про що було складено акт комісії. Повідомив, порядок відпуску деревини наступний: оформлюється товаро - транспортна накладна, яка може заповнюватися майстром лісу і затверджується лісничим. Майстрам лісу видаються документи суворої звітності, є журнал обліку цих документів. Майстер лісу кожного дня робить обхід лісового кварталу, закріпленого за ним. За ОСОБА_1 було закріплено обхід №6. Позивач, як майстер лісу, був матеріально відповідальною особою та має право на відправку лісу. ОСОБА_1 раніше до відповідальності притягнуто не було.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що працює на посаді головного лісничого Шепетівського військового лісгоспу. На момент проведення ревізії перебував у відпустці. Відомо, що був наказ начальника про позапланову ревізію обходу №6. Підвозив людей до обходу №6 та був присутній при ревізії. Ревізією була виявлена самовільна порубка у обході майстра лісу ОСОБА_1 Попередньо від ОСОБА_1 була заява про виявлені ним зрізані дерева, які в подальшому не бралися до уваги, так як це було зазначено на окремій відомості як на невиявлену особу. Щодо виявлених комісією дерев позивач ОСОБА_1 пояснив, і він це чув особисто, що зрізані дерева він забрав додому і про це ж ОСОБА_1 сказав на комісії. Голова комісії запропонував написати пояснення ОСОБА_1, про кількість і породу дерев зрізані ОСОБА_1, про що він не заперечував, було зафіксовано у відомості. Майстри лісу є матеріально відповідальними особами.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що на даний час працює виконуючим обов'язки лісничого Шепетівського військового лісгоспу. До його обов'язків входить прийомка деревини, відправка та оформлення документів. Відправка деревини відбувається в присутності майстра. При позаплановій ревізії, на якій він був членом комісії, було встановлено незаконну рубку свіжозрізаних дерев, перелік яких були зазначені у відомості. При обході були виявлені пеньки зрізані на метр від землі, деякі пеньки були вивалені. ОСОБА_1 пояснив, що зрізані дерева забрав додому на дрова. При написанні заяв позивач не заперечував щодо самовільної рубки дерев, пояснення давав добровільно. Ще були виявлені два пеньки які були без клейма та два пеньки самовільної рубки дуба та ялинки про які, як пояснив позивач, він повідомив дільничному та старшому майстру, які до уваги не бралися. За результатами позапланової ревізії був складений акт ревізії. Протокол про адміністративне правопорушення не писався, так як була проведена позапланова ревізія. Після звільнення позивача звертався до нього щодо передачі матеріальних цінностей та акту обходу.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що працює інженером лісового господарства Шепетівського військового лісгоспу. Він був головою комісії при проведенні позапланової ( раптової) ревізії обходу №6 військового лісгоспу, на якій був присутній також і позивач ОСОБА_1, будь - якого тиску на ОСОБА_1 не вчинялося. Позапланова ревізія від раптової не відрізняється. Бухгалтера на комісії не було, дерева на бухгалтерському обліку не знаходяться. При виявлені факту самовільної порубки дерев сповіщається керівництво лісгоспу, місцева влада, поліція. Позивачем були написані пояснення щодо самовільної порубки дерев, які він забрав додому. Була складена відомість переліку зрізаних дерев: дуб, граб, ялина, ясен. Позивач був матеріально відповідальною особою, при прийому на роботу позивач підписував акт прийому здачі обходу, а саме що він відповідає щоб не було самовільної порубки на обході. Добровільно позивач шкоду лісгоспу не відшкодував. По результатах проведення перевірки начальником лісгоспу було прийнято відповідне рішення.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши докази і давши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Наказом №38-к від 14.07.2008 року позивача ОСОБА_1 (а.с.25), прийнято майстром лісу обходу №7 Вінницького військового лісництва Шепетівського військового лісгоспу, з укладанням договору про повну матеріальну відповідальність, з посадовим окладом згідно штатного розкладу (а.с.12)

14.07.2008 року між позивачем ОСОБА_1 та Шепетівським військовим лісгоспом в особі начальника ОСОБА_4 укладено договір про повну матеріальну відповідальність, який поширюється на весь період роботи на підприємстві (а.с.14), згідно якого робітник, приймаючи на себе повну матеріальну відповідальність за всі передані йому під звіт матеріальні цінності зобов'язується забезпечити зберігання цінностей, вести їх облік і представляти адміністрації виправдні документи і звітність про рух і залишки цінностей, негайно сповіщати адміністрацію про всі випадки крадіжок, нестач, надлишків та наднормативних витрат довірених цінностей; дбайливо ставитись до зберігання та витрачання цінностей. При виявленні крадіжок, нестач або наднормативних втрат цінностей, робітник несе майнову відповідальність перед адміністрацією за заподіяні збитки в межах повного розміру.

Наказом №79-к від 10.08.2016 року (а.с.13) за підписом начальника Шепетівського військового лісгоспу Паздерника О.В., позивача ОСОБА_1 звільнено з посади майстра лісу Вінницького військового лісництва Шепетівського військового лісгоспу з 10.08.2016 року на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України (вчинення винних дій, які дають підстави для втрати довір'я до нього з боку керівництва Шепетівського військового лісгоспу). Вказано про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку. Підставою для звільнення стали матеріали ревізії та пояснення ОСОБА_1, згода профспілкового комітету.

Підстави прийняття та звільнення позивача ОСОБА_1 також доводяться копією його трудової книжки (а.с. 21-24)

Наказом №63-в від 14 квітня 2016 року «Про розподіл та закріплення лісових кварталів», у зв'язку із кадровими змінами з 14 квітня 2016 року за позивачем ОСОБА_1 по Вінницькому військовому лісництву закріплено обхід №6 - квартали №№21, 22, 28 площею 214 га (а.с. 100)

Матеріалами ревізії обходів №№4, 5, 6 встановлено, що вона проведена на підставі наказу №108-в від 01.08.2016 року начальника Шепетівського військового лісгоспу Паздерника О.В. (а.с.99) Актом ревізії обходу №6 (а.с. 62-63), який складається із лісових кварталів №№28, 22, 21 загальною площею 214 га, лісника ОСОБА_1, що проведена 02.08.2016 року ОСОБА_7 в присутності ОСОБА_11, встановлено наявність самовільних рубок в кількості трьох штук, відомості про що додаються. Відомостями від 02.08.2016 року №№1, 2, 3 (а.с. 65, 64, 66) переліку деревини на пні обходу №6 Шепетівського військового лісгоспу виявлено самовільні рубки дерев на території обходу №6, що закріплений за ОСОБА_1 Із письмових пояснень ОСОБА_1, що написані ним 01.-02.08.2016 року (а.с. 67-70) вбачається, що позивач ОСОБА_1 виявив 01.08.2016 року два пеньки самовільної рубки (дуб, ялина) про що в телефонному режимі доповів майстру ОСОБА_5 та дільничному інспектору; ОСОБА_1 зрізано сухостійні і вітровальні дерева, які він забрав як дрова додому; в 2015 році ОСОБА_1 зрізав санітарну рубку. Всі дерева, які різались були з клеймом. Здійснено розрахунок збитків, завданих навколишньому середовищу самовільною порубкою дерев в кварталах №№ 21,22 на суму 49015,91 грн., у кварталі №22- на суму 53529,56 грн., у кварталі №21 вид 1, кв.22 вид 22 - на суму 29963,25 грн. (а.с. 59-61)

Інженером ОСОБА_7, який згідно наказу від 01.08.2016 року №108-в очолював комісію по проведенню ревізії обходів №№4, 5, 6 05.08.2016 року складено доповідну записку на ім'я начальника Шепетівського військового лісгоспу (а.с.71), із якої вбачається, що за результатами раптової ревізії обходу №6 майстра лісу ОСОБА_1 виявлено, що майстер лісу ОСОБА_1 на робочому місці в обході з'явився із запізненням на 1,5 години. При огляді обходу було виявлено самовільну порубку, яку скоїв він сам, що підтверджується письмовими поясненнями та самовільну порубку, яку зі слів ОСОБА_1 скоїли невиявлені лісо порушники. Крім того майстер лісу ОСОБА_1 систематично порушує трудову дисципліну, що унеможливлює охорону ввіреного йому обходу.

Також начальник Шепетівського військового лісгоспу звернувся із заявою до правоохоронних органів (а.с. 120) із якої вбачається, що в обході №6 в результаті ревізії було виявлено три самовільні порубки лісу, із яких в обході №6 кв.21, 22 майстром лісу ОСОБА_1 самовільно зрізано 29 дерев та завдано матеріальної шкоди на суму 49015, 91 грн.

Із посадової інструкції майстра лісу, що затверджена начальником Шепетівського військового лісгоспу, на якій наявний підпис про ознайомлення позивача ОСОБА_1 (а.с.118-119) вбачається, що майстер лісу здійснює безпосередньо охорону лісу і довіреного йому майна в обході і підпорядковується старшому майстру лісу. Основними цінностями, які довіряються майстру лісу для охорони є лісові площі, як вкриті так і не вкриті лісом. Майстер лісу охороняє їх від незаконного користування, від лісових пожеж, сигналізує про появу шкідників та хвороб, про виявлені в лісі вітровали і буреломи, висихаючі насадження тощо. До обов'язків майстру лісу віднесено, зокрема: відповідальність за санітарний стан лісів і районів знаходження обходу, охороняє і захищає від пожеж, самовільних рубок та інших порушень. Майстер лісу повинен, зокрема, складати акти про самовільні рубки та інші лісо порушення, а також про порушення правил та строків полювання в лісі, здійснювати відпуск споживачам готової продукції по відповідних документах. Майстер лісу має право носіння зброї, яка закріплюється за ним. Майстер лісу відповідає за охорону лісів і ввіреного йому майна в закріпленому обході; виконання обов'язків, передбачених даною інструкцією.

Згідно протоколу №8 засідання профкому ППО працівників Шепетівського військового лісництва від 10.08.2016 року (а.с.78), повідомлення від 10.08.2016 року №6 «Про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 у зв'язку із втратою довіри», витягу із протоколу №8 засідання профкому ППО працівників Шепетівського військового лісництва від 10.08.2016 року (а.с.81), правовстановлюючих документів (а.с.83, 72-75), на підставі подання адміністрації Шепетівського військового лісгоспу (а.с.82), адміністрації Шепетівського військового лісгоспу надано згоду на розірвання трудового договору з майстром лісу4 ОСОБА_1 за п.2 ст. 41 КЗпП України (у зв'язку із втратою довіри), з наданням йому гарантій і компенсацій при звільненні, що передбачені чинним законодавством. Присутній на засіданні профкому позивач ОСОБА_1 визнав себе винним у скоєнні самовільної порубки лісу, на запитання пояснив, що самовільно зрубану деревину вивозив власним транспортом додому.

У довідці № 392 від 20.12.2016 року вказано розмір заробітку позивача ОСОБА_1 (а.с.96), який є батьком двох неповнолітніх дітей (а.с.97-98).

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 вважає своє звільнення незаконним, оспорює його правомірність, а тому правовідносини, що виникли між сторонами є трудовими та регулюються нормами Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 23, ч.1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір може бути, зокрема безстроковим, що укладається на невизначений строк та, як правило, в письмовій формі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу. Розірвання трудового договору з підстави, передбаченої п.2 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 43 КЗпП України).

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до п. 28 Постанови № 9 пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами 2 і 3 ст. 41 КЗпП, судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги статей 148, 149 КЗпП про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Звільнення з підстав втрати довір'я (п. 2 ст. 41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір'я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями). При встановленні у передбаченому законом порядку факту вчинення працівниками розкрадання, хабарництва і інших корисливих правопорушень ці працівники можуть бути звільнені з підстав втрати довір'я до них і у тому випадку, коли зазначені дії не пов'язані з їх роботою.

Відповідно до ст.135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 221 КЗпП України трудові спори розглядаються, зокрема, районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами.

Відповідно до ст. 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами, зокрема працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у ст.ст.10 і 11 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтями 57 і 60 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.2 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Тягар доказування правомірності звільнення працівника покладається на роботодавця.

Відповідно до встановлених обставин, оцінюючи докази в сукупності, приймаючи до уваги конкретні обставини даної справи, суд вважає, що майстер лісу ОСОБА_1 мав обов'язок безпосереднього обслуговування цінностей на підприємстві, а саме відпуск готової продукції у вигляді деревини, що прямо передбачено п.3 його посадової інструкції, та прямо випливає із його основної функції, що визначена посадовою інструкцією (охорона лісу - основної довіреної йому цінності), а тому відтак є особою, яка може бути звільнена у зв'язку із втратою довір'я, а відтак судом не беруться до уваги твердження позивача з цього приводу.

Таким чином, із наведених вище підстав, суд не приймає до уваги твердження позивача та його представника про те, що посада, яку обіймав позивач не належить до категорії працівників, з якими згідно ст. 135-1 КЗпП України не можна укласти договір про повну матеріальну відповідальність, під звіт товарно-матеріальні цінності йому не передавались, а відтак звільнення ОСОБА_1 за п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України не допускається. Також суд бере до уваги, що заявивши вимогу про поновлення на роботі, ОСОБА_1 погоджується на обов'язкову її умову - укладання договору про повну матеріальну відповідальність.

Суд не приймає до уваги твердження позивача та його представника про те, що відповідачем не наведено належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність винних дій ОСОБА_1 та які б давали підстави до втрати довіри та звільнення останнього (рішення в адміністративній чи кримінальній справі, що набрало законної сили, які б встановили його вину у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників), оскільки суд приходить до висновку, що провина працівника у даній категорії спорів має бути встановлена саме власником або уповноваженим ним органом за допомогою фактів та об'єктивних обставин, що свідчать про винні дії працівника, якими у даному випадку є привласнення матеріальних цінностей - деревини, що визнано ОСОБА_1 у власноручно написаній ним заяві та підтверджено на засіданні профспілкового комітету. Заперечення цих фактичних обставин при судовому розгляді справи, розцінюється судом як спосіб захисту для уникнення негативних наслідків таких дій для позивача. Втрата довір'я також є наслідком зафіксованого відповідачем проступку, а не підозри, який свідчить, що подальше залишення працівника на роботі, пов'язаній із обслуговуванням матеріальних цінностей може призвести до подальшої їх утрати, оскільки вирубка лісу здійснювалась згідно заяви ОСОБА_1 ще у 2015 році.

Суд приймає результати проведеної ревізії у виді актів та відомостей від 02.08.2016 року та не приймає посилання позивача на те, що в акті ревізії не зазначено всіх членів комісії та їх підписів, так як прізвища та підписи всіх членів комісії та самого ОСОБА_1 зазначені у відомості. Ревізія проведена у відповідності до Інструкції про порядок проведення ревізії лісових обходів (майстерських дільниць) (а.с.11-117) та узгоджується з показами свідка ОСОБА_7

Також суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 на підставі п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України не є заходом дисциплінарного стягнення, а тому застосоване відповідачем як пряму норму КЗпП України.

Оскільки позивач та його представник вбачають допущення відповідачем інших порушень, судом встановлено, що відповідно до №8 засідання профкому ППО працівників Шепетівського військового лісництва від 10.08.2016 року (а.с.78), витягу із протоколу №8 засідання профкому ППО працівників Шепетівського військового лісництва від 10.08.2016 року (а.с. 81), дані засідання були повноважними, так як на них були присутні 5 із 7 членів профкому, а також позивач ОСОБА_1, та спростовують обставини, що викладені у позовній заяві.

Суд вважає, що відповідачем дотримано вимоги ст. 43 КЗпП України при звільненні ОСОБА_1, оскільки останній був присутній на засіданні профкому, подання власника про його звільнення обґрунтоване встановленням винних дій ОСОБА_1, який безпосередньо обслуговує товарні цінності, що так само підтверджено позивачем на засіданні профкому.

Судом встановлено, що позивачем не пропущено місячний строк звернення із позовною заявою до суду, що передбачений ст.233 КЗпПУ у справах про звільнення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при звільненні ОСОБА_1 за п.2 ч.1 ст. 41 КЗпП України Шепетівським військовим лісгоспом Державного підприємства «Івано - Франківський військовий ліспромкомбінат» Міністерства оборони України додержано норм законодавства про працю, що регулюють вивільнення працівників, відповідачем дійсно було встановлено встановленням винних дій ОСОБА_1, який безпосередньо обслуговує товарні цінності, що стало підставою для втрати довіри до нього з боку керівництва лісгоспу, а тому підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні. Оскільки відповідачем не допущено незаконного звільнення, то і вимоги в частині стягнення моральної шкоди, заданої таким звільненням задоволенню не підлягають.

Витрати по оплаті судового збору слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 10,11, 57, 60, 61, 209, 212 -215 ЦПК України, ст. ст. 21,41,47, 135-1, 221,232, 235 КЗпП України, п. 28 Постанови № 9 пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Шепетівського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано - Франківський військовий ліспромкомбінат» Міністерства оборони України про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя