Ухвала суду № 64371791, 26.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4886/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

доповідача, судді: Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Вербицької Н.В.

за участю секретаря : Богданової С.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Арт-Тексгруп" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В вересні 2016 року приватне підприємство "Арт-Тексгруп" (далі - позивач, ПП "Арт-Тексгруп") звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- № 000794220 від 22.09.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8060,00 грн. (за основним платежем - 6956 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1104 грн.);

- № 0007922200 від 22.09.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 109 736,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 73 157 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 579 грн.)

- № 0004741403 від 11.07.2016 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 32 671 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржені податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень. Позивач посилається на наявність всіх первинних документів, які підтверджують здійснення господарський операцій, об'єктивність та правомірність податкової звітності.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 03 листопада 2016 прийнято постанову про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 000794220 та № 0007922200 від 22.09.2016 року, № 0004741403 від 11.07.2016 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не було належним чином обґрунтовано та підтверджено висновки щодо допущених позивачем норм податкового законодавства, натомість оскаржені рішення прийнято на підставі необґрунтованих тверджень про неналежне оформлення окремих первинних документів, проігноровані інші наявні первинні документи, здійснено посилання на недіючі нормативні акти та норми непрофільних законів, які не регулюють конкретні відносини, зазначено неіснуючі та неможливі для виконання вимоги щодо оформлення документів.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Головне управління ДФС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що по укладених підприємством договорах з ТОВ "Фірма одяг" та ТОВ "ЛБМ" завищено витрати, оскільки відшкодування електроенергії здійснювалось без підтвердження належним чином оформленими первинними документами, а саме з причини того, що в актах надання послуг по використанню електроенергії і податкових накладних відсутні показники лічильника.

Також податковим органом зазначено, що по взаємовідносинах з ТОВ "Ламан Шипінг Ейндженсі" контролюючим органом в акті перевірки зазначено, що у наданих підприємством для перевірки документах (актах наданих послуг та податкових накладних) не міститься розкриття операції "Транспортно-експедиторське обслуговування", а саме відсутній перелік робіт, які входили до послуг ТЕО, не відображено маршрут морського перевезення вантажу.

До суду апеляційної інстанції надійшло заперечення позивача на вказану апеляційну скаргу, в якому "Арт-Тексгруп" зазначає, що твердження у акті податкового органу про необхідність зазначення у актах приймання-здачі з Транспортно-експедиторське обслуговування переліку робіт з відображенням маршруту морського перевезення вантажу і підтверджуючими документами третіх осіб не ґрунтуються на чинному законодавстві. Ці відомості належним чином підтверджуються іншими первинними документами, наявними у матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в період з 27.05.2016 року по 16.06.2016 року, на підставі направлень від 24.05.2016 року № 1268/14-03, № 1266/14-03, № 1267/14-03, № 1265/14-03, № 1262/14-03, № 1261/14-03, № 1263/14-03, № 1264/14-03, № 1269/14-03, № 1270/1403, виданих ГУ ДФС в Одеській області, посадовими особами відповідача згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-УІ та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну документальну перевірку ПП "Арт-Тексгруп" (код ЄДРПОУ 36153970) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 24.06.2016 року № 000059/15-32-14-03/36153970 "Про результати планової виїзної документальної перевірки ПП "Арт-Тексгруп" (код ЄДРПОУ 36153970) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2015 року", відповідно до висновку якого перевіркою встановлено порушення ПП "Арт-Тексгруп" п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 146 966 грн., у тому числі в розрізі звітності: 2015 рік - 121 722 грн., 1 квартал 2016 року - 25 194 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого за період з 01.01.2015 року по 31.03.2016 року встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1014643 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) по рядку 21 Декларації в сумі 32 671 грн. (а.с. 26-72 том 1).

Податкові повідомлення - рішення, прийняті відповідачем на підставі зазначеного акту, були оскаржені до Державної фіскальної служби України.

Після часткового задоволення скарги, 22.09.2016 року ГУ ДФС в Одеській області було прийнято нові податкові повідомлення-рішення: № 000794220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 8060,00 грн. (за основним платежем - 6956 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1104 грн.), № 0007922200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 109 736,00 грн. (за податковими зобов'язаннями - 73 157 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36 579 грн.) до яких додано розрахунки фінансових санкцій (а.с. 89-92 том 1). Нове податкове повідомлення-рішення замість податкового повідомлення-рішення №0004741403 від 11.07.2016 року прийнято не було.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ПП "Арт-Тексгруп" оскаржило їх у судовому порядку, вимагаючи скасування.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

П.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, про порушення якого стверджується у акті перевірки та у спірному податковому повідомленні - рішенні №0007942200 від 22.09.2016 року, дає визначення поняттю об'єкту оподаткування, як прибутку із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Як вбачається з податкових повідомлень-рішень та доданих до них розрахунків, а також з акту проведення перевірки, суми зазначені у рішеннях складаються з донарахувань в суму податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ "ЛБМ" та ТОВ "Фірма одяг" , та фінансових санкцій на такі суми. Зокрема скаржник зазначає про наявність порушень з боку підприємства щодо відшкодування витрат за електроенергію, отриману від ТОВ «ФІРМА ОДЯГ» і ТОВ «ЛБМ».

В обґрунтування тверджень про існування порушення контролюючим органом зазначається, що по укладених підприємством договорах з ТОВ «ФІРМА ОДЯГ» і ТОВ «ЛБМ» завищено витрати, оскільки відшкодування електроенергії здійснюється без підтвердження належним чином оформленими первинними документами, а саме з причини того, що в актах надання послуг по використанню електроенергії і податкових накладних відсутні показники лічильника.

Апеляційним судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відшкодування вартості спожитої електроенергії по взаємовідносинам з ТОВ «ФІРМА ОДЯГ» і ТОВ «ЛБМ» здійснювалося підприємством на підставі договорів оренди №02/14-15, №09/15-16, №5, №7. На виконання зазначених договорів сторонами підписано акти здачі-приймання робіт, у яких окрім інших сум було також визначено суму вартості спожитої орендарем електроенергії за відповідний період. Відшкодування витрат на електроенергію здійснювалося відповідно до умов, погоджених сторонами у договорі оренди. Розрахунки сум відшкодування і показники прибору обліку отримувалися і перевірялися орендарем у кожному розрахунковому періоді, на підставі чого складалися рахунки, акти наданих послуг та інше, які були погоджені та підписані Сторонами.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те що жодним діючим нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку зазначення показників лічильника електроенергії у акті здачі-прийняття робіт, як про те безпідставно зазначається контролюючим органом.

Відповідно до пункту 44.1., пункту 44.2. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, у підприємства наявні усі необхідні первинні та облікові документи, які містять необхідні складові і є належними для врахування в обліку та для цілей оподаткування.

Що стосується посилань апеляційної скарги на відсутність показників лічильників у податкових накладних, апеляційний суд зазначає, що порядок складання та заповнення податкових накладних на час відповідних правовідносин регулювався наказом Мінфіну "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" №957 від 22.09.2014 у якому затверджено відповідну форму податкової накладної. Зазначений наказ не містить вимог щодо внесення до податкової накладної показників лічильників електроенергії, а форма податкової накладної взагалі не передбачає можливості внесення у неї подібних показників.

Виходячи з цього, податкові накладні, надані підприємству постачальником послуг були складені у відповідності з діючим законодавством, зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних і містять усі передбачені законодавством необхідні складові і показники.

Також в апеляційній скарзі податковий орган зазначає про існування порушень по взаємовідносинах ПП «АРТ-ТЕКСГРУП» з ТОВ «ЛАМАН ШИЛІНГ ЕЙДЖЕНСІ», а саме про те, що у наданих підприємством для перевірки документах (актах наданих послуг та податкових накладних) не міститься розкриття операції «Транспортно-експедиторське обслуговування»,: відсутній перелік робіт, які входили до послуг ТЕО, не відображено маршрут морського перевезення вантажу і зазначено, що надані підприємством акти здачі-прийняття робіт повинні бути складені відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про транспортно -експедиторську діяльність» с підтверджуючими документами третіх осіб, що І залучалися до виконання договору транспортного експедирування, а в податкових накладних відсутній повний та всебічний опис послуг.

Апеляційний суд не погоджується із зазначеними твердженнями з огляду на наступне.

Ст.9 Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність», на яку посилається контролюючий орган, визначає вимоги щодо договору транспортного експедирування і не регулює порядку складання чи заповнення актів приймання-здачі робіт, як первинного документа, як про те зазначено у акті перевірки.

Посилання апеляційної скарги на положення ст.9 зазначеного закону, яка визначає порядок підтвердження витрат експедитора за допомогою підтверджуючих документів третіх осіб, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, є незмістовними оскільки ПП «АРТ-ТЕКСГРУП» за договором на транспортно-експедиторське обслуговування виступає у якості клієнта, а не експедитора.

Відповідно до Закону України «Про транспортно - експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Вищевказане, з конкретизацією прав та обов'язків і необхідних для вчинення послуги дій експедитора, визначено також і в договорі на транспортно-експедиторське обслуговування.

З боку підприємства надано усі необхідні первинні документи з відомостями щодо вчинених операцій, що підтверджують зміст та обсяг господарської операції, у тому числі договір, акти виконаних робіт, податкові накладні, міжнародні товарно-транспортні накладні (СМК), коносаменти, довідки експедитора про транспортні витрати, документи щодо проведення митного оформлення товару, рахунки, документи підтверджуючі проведення розрахунків, аналіз рахунку 633, та ін.

Надані документи складені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мають передбачені законом обов'язкові реквізити, відповідно до вказаних документів чітко визначено зміст та усі показники наданих транспортно-експедиторських послуг і закріплено факт надання послуги експедитора при перевезенні, який, відповідно до ст.9 Закону України «Про транспортно -експедиторську діяльність» підтверджується єдиним транспортним документом, яким у цьому випадку є коносамент та міжнародна товарно-транспортна накладна (СМК).

Не ґрунтуються на чинному законодавстві твердження контролюючого органу про необхідність зазначення у актах приймання-здачі з ТЕО переліку робіт з відображенням маршруту морського перевезення вантажу і підтверджуючими документами третіх осіб. Апеляційний суд зазначає, що такі відомості належним чином підтверджуються первинними документами, наявними в матеріалах справи.

Щодо тверджень про відсутність таких відомостей як перелік робіт, маршрут перевезення, документи третіх осіб та інших у податкових накладних, судом першої інстанції вірно зазначено, що такі вимоги не містяться у нормах чинного законодавства та є неможливими для виконання через відсутність у формах податкових накладних відповідних розділів для розміщення таких відомостей.

Таким чином у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень а також з урахуванням наявності у позивача всіх первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій, судом першої інстанції здійснено правомірний висновок про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС в Одеській області № 000794220, № 0007922200 від 22.09.2016 року , № 0004741403 від 11.07.2016 року та необхідність їх скасування.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 198, 200, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Арт-Тексгруп" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України на протязі двадцяти днів.

Суддя-доповідач: О.О.Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Н.В. Вербицька