Постанова № 64371790, 25.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/916/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Дейнега С.Є.,

представника відповідача/апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, в якому просив стягнути з УМВС України в Херсонській області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015 р. по 06.06.2016 р.

В обґрунтування позову зазначено, що наказом УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015 р. №396-о/с його було звільнено зі служби в органах внутрішніх справ. Проте, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 р. в справі №821/3722/15-а вказаний наказ був скасований, а позивача поновлено на раніше займаній посаді з 06.11.2015 р. Однак, незважаючи на поновлення позивача на посаді, його права залишилися не повністю відновленими, а саме: не було стягнуто на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.11.2015 р. по день фактичного поновлення на посаді начальника Дніпрянського відділення міліції Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області. Допущено негайне виконання постанови суду в частині нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням УМВС України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 в повному обсязі.

Позивач надіслав до апеляційного суду заперечення, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Просив справу розглядати у його відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника відповідача/апелянта ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015 р. №396-о/с ОСОБА_2 згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з 06.11.2015 р. з посади начальника Дніпрянського відділення міліції Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області у запас Збройних Сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів).

Постановою Херсонського окружного адміністративного від 10.02.2016 р. по справі №821/3722/15-а позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Управління міністерства внутрішніх справ у Херсонській області від 06.11.2015 р. №396-о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_2 з посади начальника Дніпрянського відділення міліції Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області; поновлено майора міліції ОСОБА_2 на посаді начальника Дніпрянського відділення міліції Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області з 06.11.2015р.; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 про подальше проходження служби у лавах Національної поліції у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію»; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_2 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» у Новокаховському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області та видати з цього приводу відповідний наказ. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено; допущено негайне виконання рішення в частині поновлення майора міліції ОСОБА_2 на посаді начальника Дніпрянського відділення міліції Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області з 06.11.2015 р.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 р. апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Херсонській області та Управління міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області задоволено частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Управління міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області, за участю третіх осіб - Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області, Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Управління міністерства внутрішніх справ України у Херсонській області від 06 листопада 2015 року №396-о/с в частині звільнення майора міліції ОСОБА_2 з посади начальника Дніпрянського відділення міліції Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області; поновлено майора міліції ОСОБА_2 на посаді начальника Дніпрянського відділення міліції Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області з 06 листопада 2015 року; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_2 про подальше проходження служби у лавах Національної поліції України у відповідності до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію»; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Херсонській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_2 на службу до Національної поліції України у відповідності до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію»; в решті позову відмовлено.

Наказом УМВС України в Херсонській області від 21.04.2016 р. №53-о/с на виконання зазначеної постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 р. скасовано пункт наказу УМВС від 06.11.2015р. №396-о/с в частині звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил та поновлено на посаді начальника Дніпрянського відділення міліції Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області.

22.04.2016 р. відповідачем видано наказ №54-о/с, яким ОСОБА_2 згідно з п. 10 та 11 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, було звільнено з 06.11.2015 р. з посади начальника Дніпрянського відділення міліції Н.Каховського МВ УМВС України в Херсонській області у запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів).

Постановою Херсонського окружного адміністративного від 06.06.2016 р. по справі №821/695/16, визнано протиправним та скасовано наказ від 22.04.2016 р. №54-о/с, виданий УМВС України в Херсонській області в частині звільнення ОСОБА_2 з посади начальника Дніпрянського відділення Н.Каховського МВ УМВС України в Херсонській області УМВС України у Херсонській області у запас Збройних Сил за п. 64 «г» (через скорочення штатів). Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника Дніпрянського відділення Н.Каховського МВ УМВС України в Херсонській області УМВС України в Херсонській області з 06.11.2015 р. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника Дніпрянського відділення міліції Новокаховського міського відділу УМВС України в Херсонській області з 06.11.2015 р.

Як вбачається з матеріалів справи, при винесенні постанови від 06.06.2016 р. по справі №821/695/16, Херсонським окружним адміністративним судом питання про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу не вирішувалось.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. №114, передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Проте, судом першої інстанції не повністю встановлені обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення.

При цьому колегія суддів, надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції та встановленим обставинам справи, виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини незаконного звільнення ОСОБА_2 зі служби встановлені постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 р. по справі №821/3722/15-а, яка набрала законної сили. Даним судовим рішенням позивача поновлено на службі з 06.11.2015 р.

Також, постановою Херсонського окружного адміністративного від 10.02.2016 р. по справі №821/695/16 позивача поновлено з 06.11.2015 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 статті 257 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

При цьому п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржено.

При цьому встановлення рішенням суду факту незаконного звільнення позивача є безумовною підставою для стягнення з УМВС України в Херсонській області середнього заробітку за період вимушеного прогулу.

Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію позивача про наявність у нього права на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Так, відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ» від 7 листопада 2007 року №1294 зі змінами та доповненнями (далі - Постанова №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За змістом пункту 2 Постанови №1294 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року №499, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 року №205/14896, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - Інструкція №499).

Пунктами 1.3 та 1.5 Інструкції №499 встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Відповідно до підпункту 3.5.2 пункту 3.5 Інструкції №499 особам рядового і начальницького складу, звільненим з органів внутрішніх справ, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачується за посадою, з якої вони були звільнені, але не більше як за один рік.

З викладеного вбачається, що особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ отримують саме грошове забезпечення, а не заробітну плату, поряд з цим, Інструкцією №499 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено порядку визначення розміру середнього грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ чи працівників інших органів державної влади, які отримують грошове забезпечення для цілей, встановлених пунктом 24 Положення.

Водночас, згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в постанові від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування до вказаних правовідносин положень постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

До того ж, зазначений Порядок не містить застережень щодо неможливості застосування його положень для обчислення розміру грошового забезпечення, і, крім цього, заробітна плата і грошове забезпечення є формами оплати праці працівників (співробітників), загальні засади формування і обчислення яких мають спільні риси.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацом 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 3 пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу III Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року №6-648цс15.

Однак, позовні вимоги про стягнення грошового забезпечення ОСОБА_2 за час вимушеного прогулу в даному випадку не можуть бути задоволені, виходячи з наступного.

Як вже зазначалося вище, наказом УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015 №396 о/с ОСОБА_2 було звільнено у запас Збройних Сил України з 06.11.2015 згідно із п. п. 10, 11 Розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС (через скорочення штатів).

Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», у разі звільнення зі служби, зокрема, у зв'язку із скороченням штатів, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 років і більше.

Згідно довідки №700 від 10.08.2016 р., наданої апелянтом, ОСОБА_2 при звільненні була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 23835, 52 грн.

Також, згідно довідки від 13.07.2016 р., виданої Новокаховським міським центром ДЦЗ, з січня 2016 року ОСОБА_2 зареєстрований як безробітний та отримав допомогу по безробіттю з 19.01.2016 р по 22.06.2016 р. у розмірі 11564,73 грн.

Згідно з довідкою УМВС у Херсонській області від 14.07.2016 №621 ОСОБА_2 нараховане грошове забезпечення у вересні 2015 року (30 календарних днів) у сумі 3451,30 грн., у жовтні 2015 року (31 календарний день) - 6390,57 грн.

Виходячи з цього, сума середньоденного грошового забезпечення становить: (3451,30 грн. + 6390,57 грн.) : (30 день + 31 день) = 161,34 грн., без урахування податків = 134,55 грн.

Згідно витягу з наказу від 21.04.2016 р. №53о/с позивача поновлено на посаді з 06.11.2015 р.

Таким чином, кількість днів вимушеного прогулу у вказаний період складає: у листопаді 2015 року - 24, у грудні 2015 року - 31, у січні 2016 року - 31, лютому 2016 року - 29, березні 2016 року - 31, квітні 2016 року - 24, а всього - 170.

Отже, сума грошового забезпечення за ці дні становить 161,34 гри. х 170 днів = 27427,8 грн.

Разом з тим, як було встановлено апеляційним судом вище, при звільненні в листопаді 2015 року позивач отримав одноразову грошову допомогу у розмірі 28429,20 гри. та з січня 2016 року по червень 2016 року отримав допомогу по безробіттю у розмірі 11564,73 грн. Загальна сума цих виплат складає 39993,93 грн., що значно перевищує суму 27427,8 грн. грошового забезпечення позивача за час вимушеного прогулу.

У відповідності з ч. 1 ст. 34 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Новокаховський центр зайнятості скористався зазначеним правом і звернувся до господарського суду Херсонській області з позовом про стягнення з УМВС України в Херсонській області 11564 грн. 73. коп., що підтверджується відповідною ухвалою Господарського суду Херсонської області.

Згідно п. 32 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується серед іншого, вихідна допомога та допомога по безробіттю.

За таких обставин колегія суддів погоджується з апелянтом щодо наявності підстав для врахування в оплату за час вимушеного прогулу сум вищезазначених допомог.

Наведений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 19.01.2016 р. №21-28.12а15.

За приписами ч. 1 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_2

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.

Відтак, апеляційна скарга Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області задовольнити повністю, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову суду, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов