Ухвала суду № 64370426, 30.01.2017, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 р. м. Кремінна Справа № 1212/3567/2012

Провадження № 1-в/414/4/2017

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

секретар Горбаньова Ю.М.,

за участю прокурора: Безденежного В.Ю.,

представника органу з

питань пробації Чикунова Ю.О.,

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання,-

встановив:

у Кремінський районний суд Луганської області звернувся засуджений ОСОБА_2 із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком три роки, який засуджений вироком Кремінського районного суду Луганської області від 28.02.2013 року за ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України із застосуванням ст.70 КК України до п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком три роки, ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 24.03.2016 року, яка набрала законної сили 01.04.2016 року, замінено невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на більш м'яке покарання у виді виправних робіт з утриманням в дохід держави 10 % заробітної плати та ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 16.12.2016 року, яка набрала законної сили 26.12.2016 року, умовно-достроково звільнений від відбування основного покарання у виді виправних робіт.

У відкритому судовому засідання ОСОБА_2 своє клопотання підтримав, просив умовно-достроково звільнити від відбування додаткового покарання, вказуючи, що повністю усвідомив вчинене, на даний час працює, вважає, що своєю сумлінною поведінкою, довів своє виправлення, а тому просить звільнити його умовно-достроково від відбування додаткового покарання.

Представник органу з питань пробації не заперечував щодо звільнення засудженого ОСОБА_2 умовно-достроково від відбування додаткового покарання.

Прокурор Безденежний В.Ю. заперечив, вказуючи, що ОСОБА_2, будучи засудженим за необережний тяжкий злочин, не відбув визначеної п.1 ч.3 ст.81 КК України половини строку додаткового покарання, просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки відсутні підстави для задоволення.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши письмові документи, додані до клопотання, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_2 слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.81 КК України особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання.

У відповідності до п.1 ч.3 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин.

Згідно п.1.7 підрозділу 1 розділу І наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань Міністерства внутрішніх справ України від 19.12.2003 N270/1560 «Про затвердження Інструкції про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як додаткове покарання до арешту, обмеження волі або позбавлення волі на певний строк поширюється на весь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, установлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 Кримінального кодексу України - з моменту набрання вироком законної сили.

Виходячи із вказаної норми кримінального закону, враховуючи, що у ОСОБА_2 01.04.2016 року почавсь 3-річний строк відбуття додаткового покарання, враховуючи ухвалу Первомайського міськрайонного суду Луганської області від 24.03.2016 року, та те, що застосування умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування додаткового покарання є правом, а не обов'язком суду, при цьому, як роз'яснено у п.7 Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року, додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, а відтак, враховуючи наведені вище вимоги кримінального закону та встановлені обставини в їх сукупності, із урахуванням особи засудженого ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.372,537,539 КПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування додаткового покарання - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи днів з дня її оголошення в апеляційний суд Луганської області через Кремінський районний суд Луганської області.

Суддя М.В.Панчук