Рішення № 64370070, 25.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Вербової І.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шахової О.В.,

при секретарі: Горак Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 2 грудня 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

у грудні 2015 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просило стягнути солідарно з останніх на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 73 134, 31 грн.. Посилаючись на те, що банк виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, та надав кредитні кошти позичальнику, а ОСОБА_2, всупереч умов договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованих процентах, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання. З боку відповідачів не було здійснено жодних дій, спрямованих на погашення заборгованості.

Справа № 759/19088/15-ц № апеляційного провадження: 22-ц-796/469/17 Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 02.12.2016 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Правекс-Банк" заборгованість за кредитним договором №359-001/12Р від 29.09.2008 року у розмірі 73 134, 31 грн., з яких: 47 590, 54 грн. - заборгованість за кредитом, 25 543,77 грн. - заборгованість за процентами. Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 через представника подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково, стягнувши солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 59 774, 06 грн., з яких 39 512, 22 грн. - заборгованість за кредитом, 20 261, 84 грн. - заборгованість за процентами. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не взяв до уваги, що несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів. Відтак банк має право на стягнення заборгованості за 3 роки за період з 08.12.2012 року по 08.12.2015 року. Суд не врахував, що період щодо якого має бути застосовано строк позовної давності у три роки становить з 22.02.2012 року по 30.11.2012 року у розмірі за кредитом - 8 078, 32 грн. та процентами - 5 281, 93 грн..

Сторони в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.09.2008 року між АКБ «Правекс-Банк», який змінив своє найменування на ПАТ КБ «Правекс-Банк», та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №359-026/08Р, відповідно до умов якого, відповідач отримав у ПАТ КБ «Правекс-Банк» кредит у сумі 843,00 доларів США, строком користування кредитом до 29.09.2015 року із розрахунку 13,99 % річних за час фактичного користування кредитом (а.с. 6-11).

Договором про внесення змін та доповнень від 22.02.2012 року до кредитного договору Ж359-026/08Р від 29.09.2008 року сторони домовились змінити номер кредитного договору із №359-026/08Р на №359-001/12Р та викласти кредитний договір у новій редакції (а.с. 16-24).

За умовами кредитного договору №359-001/12Р від 29.09.2008 року банк надав у національній валюті кредит у розмірі 47923,04 грн. строком користування до 29.09.2015 року (а.с. 6-11).

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 29.09.2008 року укладено договір поруки №359- 026/08Р. Відповідно до умов договору поруки, ОСОБА_3 зобов'язалася відповідати перед позивачем за невиконання ОСОБА_6 усіх його зобов'язань, що виникли з кредитного договору №359-001/12Р від 29.09.2008 року (а.с. 29-30).

Судом встановлено, що банк виконав повністю свої зобов'язання, у відповідності де умов кредитного договору та надав ОСОБА_6 кредитні кошти (а.с. 32), а останній не виконує свої зобов'язання перед Банком.

Разом з тим, позичальник не виконує належним чином свої грошові зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 15.07.2015 року заборгованість ОСОБА_6 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становий 73134,31 грн., з яких: 47 590, 54 грн. - заборгованість за кредитом, 25 543,77 грн. - заборгованість за процентами (а.с. 5 - розрахунок заборгованості).

Банк надсилав відповідачам повідомлення про виникнення заборгованості та необхідність її погашення, проте заборгованість погашена не була.

Таким чином, станом на 15.07.2015 року за відповідачами по укладеному з позивачем кредитному договору та договору поруки рахується заборгованість на загальну суму 73 134, 31 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що банк виконав повністю свої зобов'язання, у відповідності до умов кредитного договору, а відповідачі не виконують належним чином свої грошові зобов'язання за кредитним договором.

Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. ст. 256, 257, 259 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

З урахуванням особливостей конкретних правовідносин, початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч. З ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності.

Позивач звернувся до суду з позовом 08.12.2015 року, відтак підлягає застосуванню строк позовної давності тривалістю у три роки, за період з 08.12.2012 року по 08.12.2015 року.

Розмір заборгованості за кредитом у період з 22.02.2012 року по 30.11.2012 року становить: за кредитом - 8 078, 32 грн. та процентами - 5 281, 93 грн..

Таким чином, загальний розмір заборгованості становить 57 707, 47 грн., а саме: за кредитом 37 445, 63 грн. (47 590, 54 грн. - 8 078, 32 грн.) та розмір заборгованості за процентами 20 261, 84 грн. (25 543, 77 грн. - до 5 281, 93 грн.).

Виходячи з викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 грудня 2016 року змінити.

Зменшити розмір стягнутої солідарно з ОСОБА_2, з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 359-001/12Р від 29.09.2008 року з 73 134, 31 грн. до 57 707, 47 грн., зменшивши розмір заборгованості за кредитом з 47 590, 54 грн. до 37 445, 63 грн. та розмір заборгованості за процентами з 25 543, 77 грн. до 20 261, 84 грн..

В іншій частині рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02 грудня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді