Ухвала суду № 64367638, 26.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №

826/27323/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

26 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника позивача Парчевського В.Ю.,

представника відповідача Шкодича Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить зобов'язати відповідача прийняти рішення про списання суми безнадійного податкового боргу позивача по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2236481,75 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача, при цьому вказує на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем подано письмові заперечення на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких фактичних обставин.

Судом установлено, що ТОВ "Завод сталевої дробі" перебував на обліку в Алчевській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, а з 06.02.2015 перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Листом від 09.11.2015 № 0911/15 позивач звернувся до контролюючого органу із заявою, у якій просив прийняти рішення про списання суми безнадійного податкового боргу ТОВ "Завод сталевої дробі" зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2237705,15 грн. В обґрунтування вимог послався на положення ч. 4 п. 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в силу яких недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Відповідач листом від 03.12.2015 за № 31067/10/26-55-23-01 відмовив позивачеві у списанні податкового боргу з єдиного внеску ТОВ "Завод сталевої дробі" у порядку ч. 4 п. 9-3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», мотивувавши відмову тим, що місто Алчевськ Луганської області було віднесено до населених пунктів, що знаходиться у зоні проведення АТО розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р, проте у подальшому дію зазначеного розпорядження від 30.10.2014 № 1053-р було зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд попередньої інстанції мотивував своє рішення тим, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р" не регулює питання щодо умов та порядку сплати єдиного внеску. Зазначені правовідносини врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", і в силу п. 93 Розділу VIII якого, позивач звільнений від його сплати за умови дотримання відповідної процедури. При цьому суд зауважив, що згідно із розпорядженням Уряду від 02.12.2015 № 1275-р місто Алчевськ Луганської області відноситься до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Перевіривши правову оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, з урахуванням доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ТОВ «Завод сталевої дробі» є платником внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розумінні Закону України п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», до 06.02.2015 перебував на обліку в Алчевській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області.

Також, матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 20.01.2015 № 2692, яким засвідчено настання з 02.06.2014 для позивача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) при здійсненні господарської діяльності на території м. Алчевська Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Відповідно до ч. 3 п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014.

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, місто Алчевськ Луганської області відноситься до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Цим же розпорядженням (пункт 3) визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053".

Колегія суддів звертає увагу, що розпорядження Уряду від 02.12.2015 № 1275-р набрало чинності з 02.12.2015.

Таким чином, посилання відповідача у його листі від 03.12.2015 за № 31067/10/26-55-23-01, як підставу для відмови у списанні податкового боргу позивача зі сплати єдиного внеску, на розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053" не ґрунтується на вимогах законодавства, оскільки останнє на цей момент втратило чинність, а сама відмова є протиправною.

Апеляційним судом установлено, що позивачем до його заяви було додано копію сертифіката (висновку) про форс-мажорні обставини від 20.01.2015 № 2692, виданого Торгово-промисовою палатою України; копії звітів про суми нарахованої заробітні плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (додаток 4) за період: вересень 2014 року - січень 2015 року, тобто до моменту взяття на облік до ДПІ у Печерському районі м. Києва; копії платіжних доручень від 22.09.2014 № 142, № 145, від 23.09.2014 № 11798 та № 11800.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту від 10.05.2016 № 3468-07, складеного за результатами проведення звірення розрахунків з єдиного внеску між позивачем та відповідачем, від'ємне сальдо розрахунків за даними обох сторін складає 2151074,29 грн. При цьому, в акті також зазначено про сплату єдиного внеску у розмірі 85407,46 грн.

Судом встановлено, що платіжним дорученням від 20.02.2015 № 17 позивач здійснив оплату єдиного внеску у розмірі 85407,46 грн. з призначенням платежу: за першу половину лютого 2015 року.

Отже, вказана сума не відноситься до періоду, коли позивач перебував на обліку в Алчевській ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області, у зв'язку з чим суд першої інстанції правильно встановив, що заборгованість ТОВ "Завод сталевої дробі" на момент перереєстрації становить 2236481,75 грн. (наявна заборгованість у розмірі 2151074,29 грн. + 85407,46 грн. - сума, на яку відповідач зменшив заборгованість позивача за спірний період), а не 2151074,29 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника з приводу того, що задовольнивши позов шляхом зобов'язання відповідача прийняти рішення про списання коштів, суд втрутився у його дискреційні повноваження, позаяк під час вирішення спору було встановлено наявність передбачених законом умов для його списання та дотримання позивачем процедури для прийняття такого рішення.

Як зазначав у своїх рішеннях (від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, від 02 лютого 2016 року у справі № 804/14800/14) Верховний Суд України, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, у випадку невиконання обов'язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення. Це цілком узгоджується з положеннями пункту 2 частини 4 статті 105, пункту 3 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод сталевої дробі» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 27.01.2017

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.