Ухвала суду № 64367586, 26.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 729/805/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Бойко В.І. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

26 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

представника відповідача Пустолякова Є.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду із позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення на доопрацювання його заяви з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії; скасувати протокол засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20 травня 2016 року № 36, затверджений Міністром оборони України 23 травня 2016 року в частині повернення його документів щодо одноразової грошової допомоги; зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням III групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (ч. 1 п. 6 Порядку затвердженого постановою КМ України від 25 грудня 2013 року № 975)

Постановою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо повернення ОСОБА_3 на доопрацювання заяви з доданими документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому III групи інвалідності пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. Скасовано пункт № 743 протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20 травня 2016 року № 36, затвердженого Міністром оборони України 23 травня 2016 року в частині повернення на доопрацювання документів щодо одноразової грошової допомоги ОСОБА_3. Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги по інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та статей 16 - 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі встановленому законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, що підтверджується належними та допустимими доказами, водночас, оскільки Міністерством оборони України не приймалося рішення по суті вимог ОСОБА_3, та враховуючи установлену у ході вирішення спору протиправність рішення комісії про повернення поданих позивачем документів для їх доопрацювання, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Міністерства оборони України розглянути питання про призначення позивачеві одноразової грошової допомоги.

В апеляційній скарзі відповідач просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог позивача. Як на підставу для скасування постанови місцевого суду, скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Обґрунтовуючи вимоги своєї скарги апелянт зазначив, що позивачем до заяви не було додано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення особі тілесного ушкодження. Вказана обставина залишена судом поза увагою. Крім того, на думку апелянта, задовольняючи позов, суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження Міноборони.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Позивач до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції виходить із таких обставин.

Судом правильно установлено, що в період з 29.09.1983 по 31.01.1986 ОСОБА_3 проходив військову службу та приймав участь у бойових діях під час виконання інтернаціонального обов'язку на території Республіки Афганістан у складі в/ч п/п 44647 з 24.12.1983 по 31.01.1986.

27.05.2014 та повторно 02.06.2015 медико-соціальною експертною комісією позивачеві встановлена ІІІ група інвалідності, причина інвалідності поранення, мінно-вибухова травма, контузія головного мозку і захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

08.02.2016 позивач звернувся до військового комісара Бобровицького РВК із заявою, в якій просив надати йому одноразову грошову допомогу.

09.02.2016 Чернігівський обласний військовий комісаріат, отримавши документи від військового комісара Бобровицького РВК, надіслав висновок директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_3

Розглянувши подані позивачем документи, комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності осіб, звільнених з військової служби прийняла рішення (протокол від 20.05.2016 № 36) про повернення поданих документів для доопрацювання з підстав ненадання ним документів, що свідчать про причину та обставини поранення, зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані, алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

На час звернення позивача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги, порядок розгляду та вирішення цього питання врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі за текстом - Порядок № 975).

Згідно з другим абзацом п. 2 цієї Постанови допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Судом установлено, що з моменту встановлення позивачеві ІІІ групи інвалідності, що вперше відбулося 27.05.2014 і підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0128828, зазначена допомога позивачеві не виплачувалася.

Пунктом 11 Порядку № 975 встановлено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Судом встановлено, що до заяви від 08.02.2016 про виплату одноразової допомоги позивачем було додано наступні документи: копію військового квитка, копію висновку МСЕК, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, копію посвідчення інваліда, акт судово-медичної експертизи, копію витягу з протоколу ЦВЛК від 07.05.2014 № 1259 по встановленню причинного зв'язку поранень, контузій, травм, каліцтв, копію довідки про проходження військової служби, копію рахунку в Ощадбанку.

В апеляційній скарзі відповідач, обґрунтовуючи правомірність прийнятого комісією рішення, зазначає, що позивачем не було подано документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Таке твердження апелянта колегія суддів вважає помилковим, оскільки наразі на підтвердження обставин поранення позивачем подано висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 06.05.2014 № 847/Ж, в якому встановлено, що рубці є наслідком загоєння поранень, які могли утворитися внаслідок осколкових поранень, що могли бути спричинені під час проходження служби у 1984 році.

Відповідно до наданих позивачем актів огляду МСЕК від 27.05.2014 та повторно 02.06.2015 причина інвалідності поранення, мінно-вибухова травма, контузія головного мозку і захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії

Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 р. N 402, передбачено, що причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19. (п. 21.3)

Пунктом 21.5 вказаного Положення передбачено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:

- "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії (п. б).

- "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення (п. в).

Причинний зв'язок поранення та інвалідності позивача підтверджується також витягом з протоколу від 07.05.2014 № 1259 Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв'язку поранень, контузій, травм, каліцтв - поранення, мінно-вибухова травма, контузія головного мозку ОСОБА_3 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії

У цьому протоколі не встановлено, що поранення пов'язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що з наданих позивачем документів видається за можливе встановити причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), при цьому у жодному з них не зазначено, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про протиправність рішення комісії щодо повернення поданих позивачем документів для їх доопрацювання, при цьому оскільки Міністерством оборони України не приймалося рішення по суті вимог ОСОБА_3, то суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача України розглянути питання про призначення позивачеві одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника з приводу того, що, задовольняючи позов, суд першої інстанції втрутився у дискреційні повноваження Міноборони, оскільки вирішуючи спір, суд зобов'язав відповідача розглянути питання та прийняти рішення, за наслідками такого розгляду, проте не зобов'язав прийняти конкретне рішення, а тому задоволення позову у вказаний спосіб не може розумітися як втручання у дискреційні повноваження.

Отже, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України, третя особа - Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити дії - залишити без задоволення, а постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 27 січня 2017 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.