Постанова № 64367240, 18.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2017 року

справа № 2а/0470/1201/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі №2а/0470/1201/11 за адміністративним позовом прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження до Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал», третя особа: Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2011р. прокурор Кіровського району м. Дніпропетровска ( правонаступником є Дніпропетровська місцева прокуратура №3) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження (правонаступником є Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України) до Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, третя особа: Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області з вимогами про стягнення в дохід Державного бюджету України 2 342 744,50грн. економічних санкцій, які не сплачено відповідачем у добровільному порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

На рішення суду першої інстанції Прокуратурою Дніпропетровської області була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, прокурор просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині, що стосується вимог про стягнення з відповідача санкцій в розмірі 30 846,58грн., та прийняти в цій частині нову постанову, про задоволення позову.

Представник Прокуратури Дніпропетровської області в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, наполягав на задоволенні вимог скарги.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, прохав залишити рішення суду першої інстанції у даній справі без змін.

Заслухавши пояснення представників, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції в оскарженій частині слід скасувати та прийняти нове, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що у серпні 2010 р. Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області була проведена перевірка стану використання паливно-енергетичних ресурсів Міського комунального виробничого підприємства “Дніпроводоканал”, в ході якої виявлено нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів. Порушення зафіксовані в акті перевірки № 15-5/3.21-61 від 13.08.2010р.

На підставі акту перевірки Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області винесено постанови про застосування до відповідача економічних санкцій, а саме:

- постанова №15-5/3.12-047 від 13.08.2010р. на суму 2 311 897,93 грн. (а.с. 11)

- постанова №15-5/3.12-048 від 13.08.2010р. на суму 30 846,58 грн. (12).

Копії зазначених постанов були отримані відповідачем 16 серпня 2010 року.

Згідно п. “е” ст. 11 Закону України “Про енергозбереження” від 01.07.1994 р. № 74/94-ВР (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Згідно пункту 4 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 29.06.2000 “Питання Державної інспекції з енергозбереження” (діяла на час виникнення спірних правовідносин), територіальне управління інспекції має право складати акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання, споживання паливно-енергетичних ресурсів; застосовувати до підприємств, установ та організацій підвищену плату за неефективне (нераціональне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, відповідно до діючого законодавства України та нормативно-правових актів.

Згідно пунктів 8,9 та 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 935 “Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів”, у разі прийняття рішення про застосування економічних санкцій, передбачених Законом України “Про енергозбереження”, та за наявності підстав для їх застосування, визначених зазначеним Законом, видається постанова, яка підписується начальником Інспекції або уповноваженим ним керівником її територіального органу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у судовому порядку оскаржив постанову №15-5/3.12-047 від 13.08.2010р., якою визначено до сплати економічні санкції у розмірі 2 311 897,93 грн. Зазначена постанова рішенням Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-11218/10/0470 від 30 квітня 2013 року була скасована, рішення суду набрало законної сили 30.04.2013року (а.с. 45-48,49).

Оскільки у судовому порядку була скасована постанова про застосування до відповідача економічних санкцій у розмірі 2 311 897,93 грн., суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора про стягнення з Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» цієї суми як боргу.

Проте, як встановлено колегією суддів, відповідач не оскаржив постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області №15-5/3.12-048 від 13.08.2010р., якою відповідачу визначено до сплати санкції у розмірі 30 846,58 грн. Як на час звернення прокурора до суду з даним позовом, так і на час розгляду справи судом, вказана постанова є чинною та не скасованою, чого не заперечував відповідач. Доказів сплати у встановлені законом строки у добровільному порядку нарахованих економічних санкцій за постановою від 13.08.2010року №15-5/3.12-048 відповідач суду не надав. З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України визначених йому санкцій у розмірі 30 846,58 грн.. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування постанови в оскарженій частині з прийняттям нової про часткове задоволення позову.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокуратури Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі № 2а/0470/1201/11 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження про стягнення з Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» в дохід державного бюджету економічних санкцій у розмірі 30 846,58грн. та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в цій частині.

Стягнути з Міського комунального виробничого підприємства «Дніпроводоканал» (ЄДРПОУ 03341305) в дохід Державного бюджету України 30 846 грн. 58 коп. ( тридцять тисяч вісімсот сорок шість гривень п’ятдесят вісім копійок) економічних санкцій, код бюджетної класифікації 21081200, з перерахуванням на розрахунковий рахунок 31214202700004 в УДКУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, МФО 805012, код 2424586.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі № 2а/0470/1201/11 - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак