Ухвала суду № 64354497, 25.01.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/765/16-ц

Провадження № 22-ц/779/50/2017

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Пулик М.В.

Суддя-доповідач Бойчук І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Фединяка В.Д., Максюти І.О.,

секретаря Капущак С.В.,

з участю сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Грабівська сільська рада Рожнятівського району про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рожнятівського районного суду від 18 жовтня 2016 року

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рожнятівського районного суду від 18 жовтня 2016 рокузадоволено позов ОСОБА_2.

Зобов'язано ОСОБА_3 усунути перешкоди для ОСОБА_2 в користуванні земельною ділянкою, що знаходиться в с.Грабів вул. І.Франка, 24 Рожнятівського району Івано-Франківської області шляхом відновлення водопропускної канави шириною 0,5 м і довжиною, що відповідає довжині земельної ділянки відповідача.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції ОСОБА_3 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що 18 червня 1976 року згідно рішення виконкому Лопянської сільської ради Рожнятівського району №35 йому була виділена під будівництво житлового будинку та господарства земельна ділянка розміром 700 кв.м.

В плані забудови не було вказано, що по його земельній ділянці є водовідвідна канава, а також відсутня така канава і у викопіровці з проекту детального плану масиву індивідуальної забудови.

Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що в рішенні суд першої інстанції зсилався на рішення Грабівської сільської ради Рожнятівського району Івано-Франківської області від 17 січня 2016 року №31/3-2016 яким для водопропускної канави відведено земельну ділянку площею 120 кв.м. із земель комунальної власності.

Однак цим рішенням, у апелянта ні сільська рада, ні суд не вилучали земельну ділянку для влаштування водопропускної канави. Про розгляд даної справи його ніхто і не повідомляв.

Суд в своєму рішенні посилався на пояснення свідка який пояснив, що відповідач підсипав земельну ділянку і тому вода немає можливості куди стікати, однак це не відповідає дійсності.

Вода з земельної ділянки ОСОБА_2 стікає по її земельній ділянці, по невеликій канаві, яка знаходить на земельній ділянці ОСОБА_4, яку вона прокопала для стоку води з її земельної ділянки. В суді не було надано жодних доказів, що апелянт закрив канаву для стоку води від господарства ОСОБА_2.Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги його пояснення що призвело до прийняття незаконного рішення.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи,які беруть участь у справі,мають рівні права щодо подання доказів,їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень,крім випадків,встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяє здійсненню прав сторін.

Згідно ч. ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 96 Земельного Кодексу України землекористувач зобов'язаний не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, та дотримуватися правил добросусідства.

Рішенням Грабівської сільської ради від 17.01.2016 року затверджено акт комісії сільської ради від 15.01.2016 року на предмет вирішення конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і вирішено, що для водопропускної канави відведено земельну ділянку площею 120 кв.м.(а.с.9).

Згідно акту, складеного комісією Грабівської сільської ради від 02 червня 2016 року, земельні ділянки для обслуговування житлових будинків ОСОБА_2 і ОСОБА_5, а також земельні ділянки для ведення особистого земельного господарства, які знаходяться вище, мають похилий рельєф і в деяких місцях заболочені. Тому в дощову погоду поверхневі води стікають із земельних ділянок, які знаходяться вище по рельєфу. Між земельними ділянками проходила водопропускна канава по якій стікали поверхневі води, а ОСОБА_3 її закрив. Комісія рекомендує відновити канаву для відведення поверхневих стічних вод за рахунок вилучення частин земельних ділянок (а.с.11).

На схемі земельних ділянок (а.с.25) відображено проектну канаву, що визначена згідно акту обстеження земельних ділянок від 15 січня 2016 року.

Канава для стікання поверхневих вод проходила по межі земельних ділянок ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Дана обставина в судовому засіданні по суті не заперечувалася і відповідачем. Сільський голова с. Грабівка в апеляційній інстанції пояснила, що водопропускну канаву не можливо прокласти в іншому місці, оскільки буде пошкоджена під'їздна дорога до господарств жителів села. Крім того, така канава необхідна лише у випадку сильних опадів, оскільки вода, що тече з гір та пагорбів, пошкоджує земельні ділянки ОСОБА_6 та її сусідів і споруди, які розміщені на них.

Згідно ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

З огляду на наявність рішень Грабівської сільської ради про необхідність влаштування водостічної канави по межі земельної ділянки ОСОБА_3, господарство якого знаходиться нижче рівня господарства позивачки, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та необхідність зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди для позивачки в користуванні земельною ділянкою, шляхом відновлення водопропускної канави шириною 0,5 м і довжиною, що відповідає довжині його земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги щодо неправомірності рішень сільської ради не заслуговують на увагу, оскільки не спростовані відповідачем. Вказані рішення органу місцевого самоврядування ним не оскаржувалися, прийняті сільською радою у межах її компетенції, а тому є чинними щодо кола осіб, зазначених у цих рішеннях, і повинні виконуватися на території цієї ради.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості. Підстав для його скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Рожнятівського районного суду від 18 жовтня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

В.Д. Фединяк

І.О. Максюта