Ухвала суду № 64354495, 30.01.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 348/608/15-ц

Провадження № 22-ц/779/312/2017

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М. Б.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.

секретаря Капущак С.В.

з участю: апелянта ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Пасічнянської сільської ради, ОСОБА_4 про визнання незаконними рішень сільської ради та визнання недійсними Державних актів на право приватної власності на землю та договору купівлі-продажу земельної ділянки, - за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Надвірнянського районного суду від 29 грудня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

В березні 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з даним позовом, вимоги якого збільшила під час розгляду справи, обґрунтувавши тим, що на підставі договору дарування їй на праві особистої власності належить квартира НОМЕР_1 у одноповерховому двохквартирному будинку АДРЕСА_3 Власницею квартири НОМЕР_2 в цьому будинку була відповідачка ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Земельна ділянка, на якій розміщений зазначений будинок, приватизована не була і на час набуття позивачкою права власності на квартиру знаходилася у спільному користуванні власників обох квартир. Рішенням Пасічнянської сільської ради від 11.09.1999 року позивачу було передано у постійне користування земельну ділянку площею 0,06 га. В 2015 році, коли позивач вирішила приватизувати земельну ділянку, яка була передана їй у постійне користування, і з архівного витягу від 02 березня 2015 року з рішення Пасічнянської сільської ради від 11 вересня 1999 року дізналася, що ОСОБА_6 передано у постійне користування земельну ділянку площею 0,10 га. Згідно рішення Пасічнянської сільської ради від 27.06.2004 року ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1069 га в селі Пасічна, для обслуговування житлового будинку і господарських будівель , на підставі якого остання отримала Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку. 15.05.2010 року ОСОБА_6 відчужила ОСОБА_4 свою земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого державним нотаріусом Надвірнянської районної державної нотаріальної контори Войташеком І.І. і зареєстровано в реєстрі за №2-258. На підставі зазначеного договору купівлі-продажу ОСОБА_4 отримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, який зареєстровано 09.08.2011 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Про існування договору купівлі-продажу земельної ділянки, державного акту на право приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку позивачка дізналася 20.04.2015 року. Крім того під час судового розгляду позивачці стало відомо про існування рішення сесії Пасічнянської сільської ради від 06.02.1998 року «Про розгляд заяв громадян», відповідно до якого Пасічнянська сільська рада на підставі заяви ОСОБА_6 вирішила розділити земельну ділянку біля будинку гр.ОСОБА_6 та ОСОБА_8 площею 0,16 га в такому співвідношенні: ОСОБА_6- 0,0926га; ОСОБА_3 - 0,0675га. Вважає рішення сесії Пасічнянської сільської ради від 06.02.1998 року, 11.09.1999 року,27.06.2004 року незаконними , а державні акти на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1069 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, які знаходяться в АДРЕСА_1 , виданий 12.07.2004 року ОСОБА_6, а 09.08.2011 року -ОСОБА_4 і договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки недійсними, так як вони порушують законні права і інтереси позивача, як співвласника будинку АДРЕСА_1 якими позивача без її відома і згоди позбавлено права користування земельною ділянкою на якій знаходиться будинок, співвласником якого вона являється.

За таких обставин, просила визнати незаконними рішення ХУШ-сесії Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 06.02. 1998 року «Про розгляд заяв громадян»; рішення VI- сесії Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 11.09.1999 року в частині передачі у постійне користування ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,10га і в частині передачі у постійне користування ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,06га; рішення Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 27.06.2004 року про передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,1069га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1, визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_3, виданий ОСОБА_6 на підставі рішення Пасічнянської сільської ради від 27.06.2004 року і зареєстрований 12.07.2004 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010430700414, на земельну ділянку площею 0,1069га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель в селі Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області; визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1069 га, кадастровий номер НОМЕР_4, за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована в селі Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області, посвідчений державним нотаріусом Надвірнянської районної державної контори Войташеком І.І. 15.05.2010 року і зареєстрований в реєстрі за №2-258, серія НОМЕР_6; визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_5, на земельну ділянку площею 0,1069 га для обслуговування житлового будинку і господарських будівель в селі Пасічна Надвірнянського району Івано-Франківської області, виданий ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.05.2010 року, реєстраційний НОМЕР_1-258, серія НОМЕР_6, і зареєстрований 09.08.2011 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №262400001000766.

Рішенням Надвірнянського районного суду від 29.12.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, вважаючи його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу. Вказує, що Пасічнянська сільська рада своїм рішенням не мала права скасовувати рішення від 06.02.1998 року, оскільки таке є актом одноразового застосування і вичерпало свою дію фактом його виконання. Так, з рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 випливає, що оскаржуване рішення є ненормативним і по суті виконаним і не могло бути скасованим. Земельна ділянка біля багатоквартирного будинку відповідно до правової визначеності є прибудинковою територією і в даному випадку необхідно було застосувати ст.42 ЗК України в редакції 1990 року, відповідно до якої громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду. А тому вважає, що земельна ділянка повинна бути розділена пропорційно розміру житлового будинку, тобто порівну по ? частини. Встановлено, що з 1998 року по даний час позивач користується земельною ділянкою 0,07 га, а загальний розмір спірної земельної ділянки біля будинку складає 0,16 га. Нею, як суміжним землекористувачем, не погоджувались межі земельної ділянки під час виготовлення технічної документації ОСОБА_6, що свідчить про недотримання відповідачами процедури оформлення землевпорядної документації. та порушує права позивача. Паркан встановлений тільки з одного боку будинку і чітко посередині будинку, а з іншого боку паркана немає і тому встановити чіткі розміри земельної ділянки неможливо, так як межові знаки були відсутні під час огляду місця події. Суд не взяв до уваги, що рішення Пасічнянської сільської ради від 27.06.2004 року та протокол даної сесії взагалі відсутній. За наведених доводів просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та її представника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваними актами індивідуальної дії права позивача не порушені, так як такі прийняті в межах діючого на той час законодавства.

Встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 02.04.1997 року належить квартира АДРЕСА_1. (а.с. 9-10), подарована їй ОСОБА_9

Даний жилий будинок був побудований в 1970 році та складається з двох квартир. В квартирі НОМЕР_2 проживала ОСОБА_6,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а в квартирі НОМЕР_1 проживав ОСОБА_9, які в 1993 році приватизували вказані квартири в порядку передбаченому законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ст. 42 ЗК України 1990 року використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об'єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду. Угода про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою є обов'язковою для особи, яка згодом придбала відповідну частку в спільній власності на жилий будинок і господарські будівлі.

Згідно наявних матеріалів справи, суд першої інстанції вірно встановив, що власник квартири НОМЕР_2 ОСОБА_6 і квартири НОМЕР_1 ОСОБА_9 уклали угоду про порядок користування земельною ділянкою площею 0,16 га, яка обслуговує жилий будинок АДРЕСА_1 , згідно якої ОСОБА_6 користувалася земельною ділянкою площею 0,10 га, а ОСОБА_9 земельною ділянкою площею 0,06 га. Вказане зокрема підтверджується засвідченою сільським головою розпискою ОСОБА_9, в якій він вказує, що відчужив квартиру ОСОБА_2 з земельною ділянкою площею 0,06 га (а.с. 104), випискою з погосподаорских книг в за 1977-1979 роки та за 1990-2005 роки, відповідно до яких за ОСОБА_2 обліковано - 0,07 га землі, за ОСОБА_6 0,10 га (а.с. 103,110), актом земельної комісії відповідно до якого орієнтована площа земельної ділянки ОСОБА_2 - 0,0701 га, з яких 0,0076 піж житловим будинком (а.с. 167) та фактом існування між земельними ділянками паркана (а.с. 163).

Суд виходив з того, що дана угода про порядок користування земельною ділянкою визнається судом оскільки вона не порушує права позивача як власника квартири НОМЕР_1 не позбавляє її можливості незалежно користування своєю частиною будинку, не суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам.

Рішенням Пасічнянської сільської ради Надвірнянського району від 06 лютого 1998 року «Про розгляд заяв громадян» на підставі заяви ОСОБА_6 розділено земельну ділянку біля будинку ОСОБА_6 та ОСОБА_8 площею 0,16 га в такому співвідношенні: ОСОБА_6 - 0,0926га; ОСОБА_3 - 0,0675га. Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про недоцільність визнання недійсним вказаного рішення, оскільки таке вже відмінене рішенням Пасічнянської сільської ради від 11.09.199 року. Суд вірно виходив з того, що рішення від 06.02.1998 року є актом одноразового застосування, який не виконано та правомірно скасоване органом місцевого самоврядування, а відтак посилання позивача на порушення при цьому рішення Конституційного суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 року є необґрунтованим.

Також, згідно рішення Пасічнянської сільської ради від 11.09.1999 року передано у постійне користування для обслуговування жилого будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,10 га, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,06 га .

Рішеннями Пасічнянської сільської ради від 30.03.2004 року і 27.06.2004 року ОСОБА_6 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1069 га для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 Надвірнянського району .

На підставі рішення Пасічнянської сільської ради від 27.06.2004 року ОСОБА_6 отримала Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серія НОМЕР_3, який 12 липня 2004 року зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010430700414.

В 2010 році ОСОБА_6 продала належну їй квартиру АДРЕСА_2 відповідачці ОСОБА_4

Крім того , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.05.2010 року , посвідченого державним нотаріусом Надвірнянської районної державної контори Войташеком І.І. і зареєстрованого в реєстрі за НОМЕР_1-258 ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,1069 га, кадастровий номер НОМЕР_4, за цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку і господарських будівель, яка розташована в селі Пасічна.

На підставі даного договору купівлі-продажу ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_5, який зареєстрований 09 серпня 2011 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №262400001000766.

Згідно із пунктом 7 Перехідних положень ЗК України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Згідно з ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянам. Так , відповідно до частини першої, другої, шостої, сьомої, восьмої, дев'ятої, десятої цієї статті ( у редакції, яка була чинною на час виникнення правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Встановлено, що ОСОБА_5 отримала спірну земельну ділянку на підставі належно оформленої та погодженої відповідними органами технічної документації з землеустрою, в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначених ст. 121 ЗК України, згідно заяви поданої до органу місцевого самоврядування, який уповноважений на розпорядження комунальними землями.

Сам по собі факт відсутності підпису ОСОБА_2 щодо погодження меж земельної ділянки у технічній документації не може свідчити про недійсність державного акту про право приватної власності на земельну ділянку за умови дотримання порядку виготовлення технічної документації на земельну ділянку, встановленого порядку землекористування між колишніми співвласниками будинку, узгодження меж земельної ділянки з іншими суміжними землекористувачами

Таким чином, позивачем не було доведено факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні нею своїх прав на земельну ділянку, не встановлено, яким чином відповідачі порушують її право та не виявлено ознак незаконності оскаржуваних актів. Оскільки право власності, як абсолютне право, має захищатися лише при доведенні самого факту порушення, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303,307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Надвірнянського районного суду від 29 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді Я.Д. Горблянський

Р.Й. Матківський

В.Д. Фединяк