Постанова № 64353911, 30.01.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/5684/16-п Головуючий у 1-й інст. Щербак Д. С.

Категорія ч.1 ст. 173-2 КУпАП Доповідач Бережна С. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області Бережна С.В., за участю правопорушника ОСОБА_2, керівника Бердичівської місцевої прокуратури Попова І.В. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 листопада 2016 року щодо нього за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 листопада 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосовано щодо нього стягнення у виді 30 годин громадських робіт.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 в прибуток держави судовий збір у розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) гривень 60 копійок.

Згідно постанови суду, вчинене ОСОБА_2 правопорушення полягало в тому, що 11.11.2017 року о 23 год. 30 хв. громадянин ОСОБА_2 АДРЕСА_1 вчинив психологічне насильство в сім'ї, яке виразилось в образах брутальною лайкою в адресу колишньої дружини ОСОБА_4, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Такими своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

На прийняте судом рішення прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, а саму постанову суду скасувати. Стверджує, що про існування вказаної постанови стало відомо з повідомлення Бердичівського відділу кримінально-виконавчої інспекції, яке надійшло до Бердичівської місцевої прокуратури лише 29.12.2016, тому прокуратура була позбавлена можливості оскаржити дану постанову в установлений законом строк.Також вказує, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необгрунтованою, винесеною з порушеннями норм КУпАП.В порушення норм КУпАП при розгляді справ судом не з'ясовано всі суттєві обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказує, що відповідно до ч.3 ст. 30-1 КУпАП громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років. Згідно анкетних даних ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на момент винесення постанови суду (22.11.2016) йому вже виповнилося 60 років, що свідчить про неможливість призначення йому адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт. Крім того зазначає, що статтями 250, 287 КУпАП прокурору надано право оскарження постанов по справах про адміністративні правопорушення вказаної категорії.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, правопорушника, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Оскільки як вбачається з матеріалів справи про існування постанови суду прокурору стало відомо з повідомлення Бердичівського відділу кримінально-виконавчої інспекції, яке надійшло до Бердичівської місцевої прокуратури лише 29.12.2016 року, тому, вважаю за можливе поновити прокурору строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, враховуючи також ст.ст. 250, 287 КУпАП, якими прокурору надано право оскарження постанов по справах про адміністративні правопорушення вказаної категорії.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і прокурором не оскаржується.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.3 ст. 30-1 КУпАП громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років.

Суд першої інстанції зазначених вимог закону в повній мірі не дотримався.

Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №544863 від 11.11.2016 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.11.2016 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Згідно анкетних даних ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на момент винесення постанови суду йому вже виповнилося 60 років.

Однак, під час судового розгляду справи, суд першої інстанції неповно дослідив всі обставини справи, не врахував вік правопорушника та призначив вид адміністративного стягнення, який згідно вимог ст.30-2 КУпАП не може бути призначений.

З огляду на викладене, постанова суду не може залишатися в силі та підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою вважаю за необхідне ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та з урахуванням обставин справи, особи порушника, який визнав вину у вчиненому та розкаявся, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, те, що правопорушенням не завдано шкоди, а також враховуючи те, що для застосування до правопорушника адміністративного арешту, який є єдиним стягненням, можливим в даному випадку, підстав не вбачаю, у відповідності до положень ст.. 23 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого ним правопорушення обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст. ст. 22, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в:

Поновити керівнику Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області Попову Ігорю Володимировичу строк на апеляційне оскарження постанови Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.11.2016 року.

Апеляційну скаргу керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області Попова Ігоря Володимировича задовольнити частково.

Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.11.2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Постановити нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: