Рішення № 64352559, 23.01.2017, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/532/16-ц

Номер провадження 2/213/64/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2017 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Мазуренко В.В., при секретарі Гусаровій О.С., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення та виселення, -

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся з вищенаведеним позовом та просить суд постановити рішення, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KRKRGA00151041 від 23.01.2008 року в сумі 48631.41 доларів США - звернути стягнення на квартиру за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Південний, 17/66, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою покупцем, з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, з отримання дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно правовими актами дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Просив висилити відповідачів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду.

Відповідачі до суду не з,явились, повідомлялись належним чином, причини неявок не повідомили.

Відповідно до ст.169 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідачів на підставі матеріалів справи. Зі згоди сторін по справі, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до укладеного договору №KRKRGA00151041 від 23.01.2008р. ОСОБА_1 (далі - Відповідач) 23.01.2008 року отримала кредит у розмірі 28396 [Долар США] грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10.08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.01.2023 року. Мета кредиту споживчі цілі (а.с.20-28).

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків Позивача, які мають вираз у залученні Позивачем вільних коштів до страхового резерву, створенного в забезпечення простроченної заборгованності позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення частини кредиту, що залишився, та сплати процентів, належних йому відповідно до положень договору.

У звязку з зазначеними порушеннями зобовязань за кредитним договором Відповідач станом на 09.07.2015 року має заборгованість - 48631,41 [Долар США], яка складається з наступного:

- 25309,77 [Долар США] - заборгованість за кредитом;

- 7595,61 [Долар США] - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 98,13 [Долар США] - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 15627,90 [Долар США] - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. (Розрахунок суми заборгованості додається.)

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Відповідачі 23.01.2008 року уклали договір іпотеки (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки Відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 52,5кв.м., житлова площа 29.5кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачам на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 169202 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобовязання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ст. 38 цього Закону, яка передбачає право Іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві. Названі та інші повноваження надані іпотекодержателю іпотекодавцем на здійснення дій з продажу предмету іпотеки від імені іпотекодавця будь-якій особі-покупцеві у разі порушення основного зобов'язання містяться у договорі іпотеки, укладеному між відповідачем та позивачем, у розділі, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя. На момент укладення договору іпотеки сторони прийшли до взаєморозуміння, що перелік зазначених у договорі іпотеки повноважень з продажу предмету іпотеки іпотекодержателем не є вичерпним.

Щодо вимоги про виселення відповідачів, суд, зазначає наступне.

Відповідачі зареєстровані в житлі, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є ст. 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

Частина третя статті 109 ЖК УРСР регулює порядок виселення громадян.

За змістом частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинне бути зазначене в рішенні суду.

Таким чином, частина друга статті 109 ЖК Української РСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого постійного жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення ст. 40 цього Закону, так і норма ст. 109 ЖК УРСР.

Отже, за змістом цих норм особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення) - предмета іпотеки у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло, якщо іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року № 6-875цс15.

В даному випадку видно, що кредит брався на споживчі цілі, - тобто не на купівлю спірної квартири, з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.125-126), видно, що відповідачі володіють спірною квартирою на підставі свідоцтва про право власності від 23.03.2005р., тобто вона у власності відповідачів була ще до оформлення кредитного договору, і таким чином іпотечне житло придбане не за рахунок кредиту.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині виселення без надання іншого житла слід залишити без задоволення.

Враховуючи, що у судовому засіданні встановлено, що права позивача порушені неналежним виконанням зобовязання відповідачем, та беручи до уваги, виконання позивачем вимог ст. 35 ЗУ «Про іпотеку»і співмірність заборгованості з вартістю іпотечного майна ( ст. 39 ЗУ «Про іпотеку»), суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково.

Враховуючи те, що на час ухвалення рішення діє Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд вважає, що виконання рішення в порядку ст. 217 ЦПК України необхідно відстрочити на період дії мораторію, встановленого зазначеним Законом. З урахуванням відстрочення виконання рішення, суд вважає недоцільним визначати початкову ціну предмета іпотеки, визначивши, щотака ціна на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, буде встановлена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 525, 526, 625,1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 79, 88, 169,197,209, 212 - 215, 224-228, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення та виселення- задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» в сумі 48631,41 [Долар США], що за курсом 21,97 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.07.2015 року складає 1068517,72грн. за кредитним договором №KRKRGA00151041 від 23.01.2008р.: звернути стягнення на квартиру загальною площею 52,5кв.м., житлова площа 29.5кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2, по ? частині кожній, на підставі свідоцтва про право власності, І55, 23.03.2005, Управління житлово-комунального господарства Криворізької міської ради, розпорядження №І 35 від 23.02.2005р, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ОСОБА_3 «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код СДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою- покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В порядку ст. 217 ЦПК України відстрочити виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки та про виселення на період дії мораторію, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Стягнути в рівних долях з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» судові витрати розгляду справи , а саме судовий збір у розмірі по 8358,38грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В. Мазуренко