Постанова № 64352123, 26.01.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 160/619/16-п Провадження № 33/773/85/17 Суддя в 1 інстанції: Кідиба Т. О. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2017 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, працює у ФГ «Надбання», на постанову Локачинського районного суду Волинської області від 12 грудня 2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік, стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 60 коп.,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним за те, що 26 листопада 2016 року близько 23 год 50 хв на вул. Центральній у с. Конюхи Локачинського району він керував автомобілем марки «Опель Вектра», номерний знак НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржує її з мотивів незаконності та необґрунтованості. Стверджує, що судом першої інстанції не взято до уваги клопотання ФГ «Надбання» про передачу матеріалів справи на розгляд трудового колективу з метою застосування до нього заходів громадського впливу. Посилається на те, що тяжких наслідків від правопорушення не наступило, а ступінь виявленого алкотестом алкогольного сп'яніння є невеликим. Вказує, що є особою молодого віку, вину визнав повністю, щиро розкаюється у вчиненому, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, до адміністративної і кримінальної відповідальності не притягався та зобов'язується у майбутньому правопорушень не вчиняти. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити та на підставі ст. 21 КУпАП передати матеріали справи трудовому колективу ФГ «Надбання» для застосування до нього громадського впливу.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши скаржника, який підтримав апеляцію у повному обсязі та просив її задовольнити, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В силу вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АП1 № 993721 від 26 листопада 2016 року ОСОБА_2 керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 3).

Винуватість скаржника також стверджується алкотестом (а.с. 4).

У суді першої та апеляційної інстанцій особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю визнала винуватість у вчиненому правопорушенні, щиро розкаялася та пояснила, що напередодні вжила приблизно 150 г горілки.

За таких обставин, вважаю висновки суду про порушення водієм пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, правильними.

У поданій апеляції нових доказів апеляційному суду скаржник не надав.

Підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд трудового колективу апеляційний суд також не вбачає, оскільки, як вбачається з витягу трудової книжки ОСОБА_2, останній працевлаштувався у ФГ «Надбання» 28 листопада 2016 року, а правопорушення вчинено 26 листопада 2016 року.

На думку апеляційного суду, накладаючи адміністративне стягнення, суд першої інстанції відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП урахував характер правопорушення, дані про особу винного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, обставину, що пом'якшує відповідальність, - щире розкаяння, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, та обґрунтовано визначив стягнення у виді штрафу ближче до мінімального розміру з позбавленням права керування транспортними засобами, визначеного санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Локачинського районного суду Волинської області від 12 грудня 2016 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області П.П.Борсук