Рішення № 64351787, 23.01.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/7083/16-ц Провадження № 22-ц/795/59/2017 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції - Логвіна Т. В. Доповідач - Скрипка А. А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2017 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3при секретарі:ОСОБА_4, ОСОБА_5за участю:представника позивача - ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційними скаргами: ОСОБА_7, товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРЕЙД на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 31 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ПАТ Страхова компанія Українська страхова група, товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРЕЙД ЛТД, товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРЕЙД про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, третя особа: ОСОБА_8,

в с т а н о в и в:

У липні 2016 року ОСОБА_7 звернулась до суду з даним позовом до відповідачів, вимоги якого в подальшому позивачем було уточнено, і просила стягнути з ПАТ Страхова компанія Українська страхова група на її користь витрати на лікування в розмірі 5 440 грн.03 коп., моральну шкоду в розмірі 272 грн. З товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРЕЙД позивач просила стягнути на свою користь 37 728 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Вимоги заявленого позову ОСОБА_7 обґрунтовувала тим, що 10.12.2015 року, приблизно об 11 годині, в м.Чернігові по вул.Шевченка, в районі буд.№114, трапилась ДТП за участю автомобіля марки ГАЗ-33104-А01421, д.р.н. АА 5443 МЕ, під керуванням ОСОБА_8, який рухаючись заднім ходом зі сторони вул.Рокосовського у напрямку вул.Кільцевої, по лівому тротуару вул. Шевченка, відносно напрямку руху автомобіля, скоїв наїзд на позивача, в той час, коли вона рухалась по тротуару позаду автомобіля в попутному напрямку. Позивач зазначала, що в дорожній обстановці, яка склалась, водій ОСОБА_8 порушив вимоги п.п.2.3 б), 10.9, 11.13 Правил дорожнього руху, що стало причиною настання ДТП. В результаті вказаної ДТП позивач отримала тілесні ушкодження, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №224 від 10.03.2016 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоровя на строк більше, ніж 21 добу.Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 02.06.2016 року кримінальне провадження щодо підозрюваного ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 статті 286 КК України, закрито, при цьому ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 статті 286 КК України, у звязку з примиренням винного з потерпілою. Позивач вказує, що на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу була застрахована у відповідності до договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПАТ Страхова компанія Українська страхова група. Позивач зазначала, що її витрати на лікування склали 5 440 грн. 03 коп., що підтверджується фіскальними (товарними) чеками на придбання медичних препаратів, а необхідність їх здійснення обґрунтовується виписним епікризом №11284. Позивач стверджувала, що оскільки в її випадку витрати на лікування та моральна шкода не перевищують розміру страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоровю, що становить 100 000 грн., то витрати на лікування в сумі 5 440 грн. 03 коп. та моральна шкода в розмірі 272 грн. ( 5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю), підлягають стягненню на її користь з ПАТ Страхова компанія Українська страхова група. В доводах позовної заяви позивач зазначала, що в результаті ДТП, яка відбулась 10.12.2015 року, їй була спричинена моральна (немайнова) шкода, яку позивач оцінює в розмірі 50 000 грн., оскільки саме така сума, на думку позивача, може відновити її порушений в результаті ДТП психоемоційний баланс. Позивач вказує, що ОСОБА_8 на час вчинення вказаної ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ ДІТРЕЙД, відповідно до даних його трудової книжки, при цьому ОСОБА_8 частково відшкодував спричинену позивачу моральну шкоду в розмірі 12 000 грн., що відображено в ухвалі Деснянського районного суду м.Чернігова від 02.06.2016 року. За даних обставин позивач просила стягнути з ТОВ ДІТРЕЙД на її користь 37 728 грн.: (50 000 грн. - 12 000 грн. - 272 грн.) в рахунок відшкодування спричиненої їй моральної шкоди, заподіяної в результаті ушкодження здоровя.

Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігова від 31.10.2016 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ Страхова компанія Українська страхова група на користь ОСОБА_7 1 811 грн. 30 коп. витрат на лікування та 272 грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього 2083 грн. 30 коп. Стягнуто з ТОВ ДІТРЕЙД на користь ОСОБА_7 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні іншої частини позову судом відмовлено. З ПАТ Страхова компанія Українська страхова група на користь держави судом стягнуто 551 грн. 20 коп. судового збору. З ТОВ ДІТРЕЙД на користь держави судом стягнуто 551 грн. 20 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить змінити рішення суду першої інстанції від 31.10.2016 року в частині стягнення з ТОВ ДІТРЕЙД на її користь моральної шкоди, задовольнивши її позовну вимогу про стягнення з ТОВ ДІТРЕЙД на її користь 37 728 грн. в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, заподіяної в результаті ДТП шляхом ушкодження здоровя. При цьому ОСОБА_7 не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ ДІТРЕЙД на її користь моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., оскільки вважає, що дана сума є заниженою та не відповідає тілесним ушкодженням і моральним стражданням, які були їй заподіяні внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 10.12.2015 року. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди з ТОВ ДІТРЕЙД, а саме, в розмірі, який було визнано представником ТОВ ДІТРЕЙД, але при цьому суд не виходив із принципів розумності та достатності, як це передбачено нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. ОСОБА_7 зазначає, що при вирішенні її позовних вимог про стягнення моральної шкоди з ТОВ ДІТРЕЙД суд першої інстанції необґрунтовано не прийняв до уваги тих обставин, що в результаті ДТП позивач отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, при цьому з 10.12.2015 року по 26.03.2016 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні. Також, на думку позивача, суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_7 є людиною похилого віку, тому процес відновлення та реабілітації її здоровя проходить набагато повільніше, при цьому позивач була змушена докладати додаткові зусилля для проходження відповідного лікування у закладах охорони здоровя, у звязку з чим не могла вести повноцінного способу життя, відчувала і на даний час відчуває фізичні страждання та біль від заподіяних травм, психологічний дискомфорт, втрату душевної рівноваги, яка виражена у почутті розпачу, страху, тривоги, дратівливості, що супроводжується поганим сном. За даних обставин позивач вважає, що при вирішенні вимог її позову про стягнення з ТОВ ДІТРЕЙД моральної шкоди та визначенні розміру морального відшкодування суд першої інстанції не в повній мірі врахував її вік, ступінь заподіяних тілесних ушкоджень, період лікування, зусилля, які позивачу доводилось і доводиться прикладати на даний час для організації свого життя, враховуючи що позивач є інвалідом 2 групи з дитинства.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 31.10.2016 року ОСОБА_7 не оскаржується.

В апеляційній скарзі ТОВ ДІТРЕЙД просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ ДІТРЕЙД на користь ОСОБА_7 10 000 грн. моральної шкоди та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаної частини позовних вимог ОСОБА_7 Доводи апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим через невідповідність висновків суду першої інстанції у вказаній частині обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи та які суд вважав встановленими, а також судом невірно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. ТОВ ДІТРЕЙД вказує, що ОСОБА_8, працівник ТОВ ДІТРЕЙД, водій автомобіля марки ГАЗ-33104-АО 1421, д.р.н. АА 5443 МЕ, 10.12.2015 року скоїв наїзд на позивача, внаслідок чого позивачу було спричинено тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. В подальшому ОСОБА_8 примирився з позивачем та сплатив їй кошти в розмірі 12 000 грн. При цьому ТОВ ДІТРЕЙД стверджує, що вказані кошти ОСОБА_8 взяв у касі ТОВ ДІТРЕЙД для погашення майнових претензій з боку позивача за ДТП, яка відбулась 10.12.2015 року. Таким чином, ТОВ ДІТРЕЙД в доводах апеляційної скарги стверджує, що зазначені кошти в розмірі 12 000 грн. не були особистими коштами ОСОБА_8, а були коштами ТОВ ДІТРЕЙД. На думку ТОВ ДІТРЕЙД, відсутність майнових і немайнових претензій позивача до ОСОБА_8 також свідчить і про відсутність будь-яких претензій позивача до його роботодавця - ТОВ ДІТРЕЙД. Доводи апеляційної скарги зазначають, що в ході судового розгляду даної справи представником ТОВ ДІТРЕЙД помилково було частково визнано позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. ТОВ ДІТРЕЙД в доводах апеляційної скарги стверджує, що позивач не представила суду документального підтвердження наявності її моральних страждань та що такі страждання були обумовлені саме вчиненням ДТП за участю позивача та третьої особи. Доводи апеляційної скарги вказують, що судом першої інстанції при вирішенні вимог позову про стягнення моральної шкоди з ТОВ ДІТРЕЙД на користь позивача невірно застосовано положення статей: 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК України.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 31.10.2016 року ТОВ ДІТРЕЙД не оскаржується.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_7, представники відповідачів, третя особа ОСОБА_8, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи, відповідно до повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.219,226-229), а.с.230- заява від ОСОБА_8, не зявились. Згідно приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Відповідно до приписів ч.1 статті 303 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи апеляційним судом, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів п.4 ч.1 статті 309 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРЕЙД підлягає відхиленню, апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню. За даних обставин апеляційний суд вважає за необхідне рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 31.10.2016 року змінити, виклавши третій абзац його резолютивної частини в наступній редакції: Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРЕЙД на користь ОСОБА_7 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 31.10.2016 року не оскаржується.

Відповідно до п.6 ч.1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що 10.12.2015 року, приблизно об 11 годині, в м.Чернігові по вул.Шевченка, в районі буд.№ 114, трапилась ДТП за участю автомобіля марки ГАЗ-33104-А01421, д.р.н. АА 5443 МЕ, під керуванням ОСОБА_8, який рухаючись заднім ходом зі сторони вул.Рокосовського у напрямку вул.Кільцевої, по лівому тротуару вул. Шевченка, відносно напрямку руху автомобіля, скоїв наїзд на позивача, в той час, коли вона рухалась по тротуару позаду автомобіля в попутному напрямку. У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_8 порушив вимоги п.п.2.3 б), 10.9, 11.13 Правил дорожнього руху, що стало причиною настання події даної ДТП. В результаті вказаної ДТП позивач отримала тілесні ушкодження, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №224 від 10.03.2016 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоровя на строк більше, ніж 21 добу. Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 02.06.2016 року (а.с.7-8), кримінальне провадження щодо підозрюваного ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 статті 286 КК України, закрито; ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 статті 286 КК України, у звязку з примиренням винного з потерпілою. На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу була застрахована у відповідності до договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ПАТ Страхова компанія Українська страхова група, згідно з полісом № АІ /8192605 (а.с.44). Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_7, позивач зазначала, що її витрати на лікування склали 5 440 грн. 03 коп., що підтверджується фіскальними (товарними) чеками на придбання медичних препаратів, а необхідність їх здійснення обґрунтовується виписним епікризом №11284 (а.с.78-81). Позивач стверджувала, що оскільки в її випадку витрати на лікування та моральна шкода не перевищують розміру страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоровю, що становить 100 000 грн., то витрати на лікування в сумі 5 440 грн. 03 коп. та моральна шкода в розмірі 272 грн. (5% страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю), підлягають стягненню на її користь з ПАТ Страхова компанія Українська страхова група. В доводах позовної заяви позивач зазначала, що в результаті ДТП, яка відбулась 10.12.2015 року, їй була спричинена моральна (немайнова) шкода, яку позивач оцінює в розмірі 50 000 грн., оскільки саме така сума, на думку позивача, може відновити її порушений в результаті ДТП психоемоційний баланс. Судом в ході розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_8 на час вчинення вказаної ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ ДІТРЕЙД, відповідно до даних його трудової книжки (а.с.63-65). При цьому ОСОБА_8 частково відшкодував спричинену позивачу моральну шкоду в розмірі 12 000 грн., що відображено в ухвалі Деснянського районного суду м.Чернігова від 02.06.2016 року (а.с.7-8). За даних обставин позивач просила стягнути з ТОВ ДІТРЕЙД на її користь 37 728 грн.: (50 000 грн. - 12 000 грн. - 272 грн.) в рахунок відшкодування спричиненої їй моральної шкоди, заподіяної в результаті ушкодження здоровя.

Відповідно до приписів ч.1 статті 303 ЦПК України, яка регламентує межі розгляду справи апеляційним судом, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Виходячи з приписів вказаної норми права, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРЕЙД про стягнення моральної шкоди. А саме, в частині стягнення судом першої інстанції з товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРЕЙД на користь ОСОБА_7 10 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРЕЙД відносно того, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_7 та стягнення з ТОВ ДІТРЕЙД на користь позивача 10 000 грн. моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, не узгоджується з фактичним обставинами справи та нормами матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалення апеляційним судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у вказаній частині, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Твердження апеляційної скарги ТОВ ДІТРЕЙД відносно того, що кошти в розмірі 12 000 грн., які сплатив ОСОБА_7 в рахунок часткового відшкодування спричиненої моральної шкоди ОСОБА_8, який на час вчинення ДТП перебував у трудових правовідносинах з ТОВ ДІТРЕЙД, були отримані ОСОБА_8 у касі ТОВ ДІТРЕЙД для погашення майнових претензій ОСОБА_7 відносно ДТП, яка відбулась 10.12.2015 року у м.Чернігові, і вказані грошові кошти належали ТОВ ДІТРЕЙД, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалення апеляційним судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у вказаній частині. Оскільки доводи апеляційної скарги відносно належності вказаних коштів ТОВДІТРЕЙД, всупереч вимогам статті 60 ЦПК України, не підтверджені належними та допустимими доказами, в розумінні статей 58, 59 ЦПК України. Відповідно до приписів ч.1, ч.4 статті 60 ЦПК України, яка регламентує обовязки доказування і подання доказів, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доводи апеляційної скарги ТОВ ДІТРЕЙД відносно того, що суд першої інстанції при ухваленні рішення щодо стягнення на користь позивача з ТОВ ДІТРЕЙД 10 000 грн. морального відшкодування, не взяв до уваги ухвалу Деснянського районного суду м.Чернігова від 02.06.2016 року про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 статті 286 КК України та звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у звязку з примиренням винного з потерпілою, з якої вбачається, що ОСОБА_7 не має майнових і немайнових претензій до ОСОБА_8 та ТОВ ДІТРЕЙД, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині. Вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи, оскільки як вбачається із зазначеної ухвали Деснянського районного суду м.Чернігова від 02.06.2016 року, яка набрала законної сили (а.с.7-8): В підготовчому судовому засіданні прокурор та представник потерпілої вважали, що клопотання про звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності у звязку з примиренням з потерпілою підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний примирився з потерпілою та частково відшкодував завдану моральну шкоду в сумі 12 000 грн. При цьому представник потерпілої зазначив, що потерпіла ОСОБА_7 претензій майнового та морального характеру до підозрюваного ОСОБА_8 не має, а на майбутнє має намір звернутися з позовом до ПАТСКУСГ про стягнення витрат на лікування потерпілої, як до особи, у якої застрахована цивільно-правова відповідальність роботодавця підозрюваного, а також звернутися з позовом до ТОВ ДІТРЕЙД про відшкодування моральної шкоди в розмірі, що залишається не відшкодованим, оскільки підозрюваний перебував у трудових відносинах з вказаним підприємством.

Твердження апеляційної скарги ТОВ ДІТРЕЙД відносно того, що представник товариства в судовому засіданні суду першої інстанції помилково визнав вимоги позову ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині. Оскільки, як вбачається з рішення суду першої інстанції від 31.10.2016 року, висновок рішення суду першої інстанції про стягнення на користь позивача з ТОВ ДІТРЕЙД морального відшкодування в розмірі 10 000 грн. базується на фактичних обставинах справи та нормах матеріального права, які регламентують спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ТОВ ДІТРЕЙД стверджують, що вимоги позивача про стягнення моральної шкоди є необґрунтованими, по справі відсутні докази відносно того, що моральні та фізичні страждання позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди взагалі мали місце. Вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 10.12.2015 року, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліду другої групи з дитинства (а.с.4,5), була заподіяна моральна (немайнова) шкода, яка полягає у перенесенні позивачем фізичного болю та страждань, завданих внаслідок ушкодження здоровя. Вказаний висновок суду першої інстанції узгоджується з фактичними обставинами справи та приписами статті 23 ЦК України, яка регулює відшкодування моральної шкоди. Зокрема, судом встановлено, що внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди позивачу були спричинені тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоровя на строк більше, ніж 21 добу, при цьому позивач перебувала на стаціонарному лікуванні з 10.12.2015 року по 26.03.2016 року, що підтверджується виписним епікризом №11284 (а.с.11). В ході судового розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи позивача відносно того, що у звязку із заподіяними травмами, було порушено нормальні життєві звязки позивача, при цьому дорожньо-транспортна пригода негативно вплинула на весь процес суспільного життя позивача, яка була змушена докладати додаткові зусилля для лікування у медичних закладах, у звязку з чим була позбавлена можливості вести повноцінний спосіб життя, відчуваючи фізичні страждання та біль від заподіяних травм, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги ТОВ ДІТРЕЙД не містять в собі підстав для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та ухвалення апеляційним судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ТОВ ДІТРЕЙД про відшкодування моральної шкоди. Оскільки рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено на основі зясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом з тим, в ході апеляційного розгляду даної справи частково знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 відносно того, що при визначенні розміру морального відшкодування, яке підлягає стягненню з ТОВ ДІТРЕЙД на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо- транспортної пригоди, суд першої інстанції не в повній мірі прийняв до уваги фактичні обставини справи та приписи норм матеріального права, які регламентують визначення судом розміру грошового відшкодування моральної шкоди. Відповідно до ч.3, ч.4 статті 23 ЦК України, яка регламентує відшкодування моральної шкоди, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не повязана з розміром цього відшкодування. Згідно розяснень, викладених в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (з наступними змінами), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого- спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході розгляду даної справи судом першої інстанції обгрунтовано встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10.12.2015 року, позивачу спричинено моральну (немайнову) шкоду, яка полягає у перенесенні фізичного болю та страждань, завданих внаслідок ушкодження здоровя. Разом з тим, в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 відносно того, що при визначенні розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ТОВ ДІТРЕЙД на користь позивача, судом першої інстанції не в повному обсязі враховані ті обставини, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліду другої групи з дитинства (а.с.4,5), внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були спричинені тілесні ушкодження, які згідно висновку судово - медичної експертизи №224 від 10.03.2016 року у своїй сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоровя на строк більше, ніж 21 добу, при цьому позивач перебувала на стаціонарному лікуванні з 10.12.2015 року по 26.03.2016 року, що підтверджується виписним епікризом №11284 (а.с.11). В ході судового розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи позивача відносно того, що у звязку із заподіяними травмами, було порушено її нормальні життєві звязки, при цьому дорожньо-транспортна пригода негативно вплинула на весь процес суспільного життя позивача, яка була змушена докладати додаткові зусилля для проходження відповідного лікування у медичних закладах та для свого обслуговування, враховуючи те, що позивач є інвалідом другої групи з дитинства, у звязку з чим позивач була позбавлена можливості вести повноцінний спосіб життя, відчуваючи фізичні страждання та біль від заподіяних травм, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги.

Приймаючи до уваги вищенаведене та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, як це регламентовано приписами вказаних норм матеріального права, які регламентують спірні правовідносини, апеляційний суд вважає за необхідне збільшити розмір моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнутої з ТОВ ДІТРЕЙД на користь позивача, до 17 000 грн. За даних обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_7 необхідно задовольнити частково, а рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 31.10.2016 року змінити, виклавши третій абзац його резолютивної частини в наступній редакції:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРЕЙД на користь ОСОБА_7 17 000 ( сімнадцять тисяч ) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В іншій частині рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 31.10.2016 року не оскаржується.

Керуючись статтею 23 ЦК України, статтями: 303, 304, 307; п.4 ч.1 статті 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРЕЙД відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 31 жовтня 2016 року змінити, виклавши третій абзац його резолютивної частини в наступній редакції:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ДІТРЕЙД на користь ОСОБА_7 17 000 ( сімнадцять тисяч ) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: