Ухвала суду № 64344928, 25.01.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

25 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України в складі:

Головуючого Ємця А.А.

суддів: Берднік І.С. та Жайворонок Т.Є.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27 вересня 2016 року у справі № 910/29598/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ПАТ «Дельта Банк» і Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» (треті особи - Державна організація (установа, заклад) Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», Товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар» та ОСОБА_1) про визнання недійсним одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог,

в с т а н о в и л а :

28 грудня 2016 року до Верховного Суду України надійшла вказана вище заява ПАТ «Дельта Банк», яка передана у доповідь судді була 10 січня 2017 року, про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27 вересня 2016 року у справі № 910/29598/15 із підстав, передбачених пунктами 1 і 3 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України.

Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 10 серпня 2016 року у справі № 910/32744/15, 28 березня 2016 року у справі № 910/4339/15-г, від 23 березня 2016 року у справі № 910/27271/15, від 13 серпня 2014 року у справі № 905/7653/13, від 12 березня 2012 року у справі № 9/112, від 3 серпня 2016 року у справі № 925/2220/14, від 11 квітня 2016 року у справі № 914/2246/15, від 18 квітня 2016 року у справі № 914/2074/15, від 27 січня 2016 року у справі № 914/1053/15, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.

Також заявником додано копії постанов Верховного Суду України від 6 квітня 2016 року у справі № 910/8058/15-г та від 3 червня 2015 року в справі № 922/2668/14, в яких, на його думку, викладені висновки щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, яким не відповідає судове рішення суду касаційної інстанції.

Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.

Відповідно до статті 11121 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VII, статтями 11116 , 11121 Господарського процесуального кодексу України,

у х в а л и л а :

Відмовити у допуску справи № 910/29598/15 до провадження Верховного Суду України.

Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною.

Головуючий А.А. Ємець

Судді: І.С. Берднік

Т.Є. Жайворонок