Ухвала суду № 64343867, 16.01.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

2/760/1785/17

760/21316/16-ц

УХВАЛА

іменем україни

16 січня 2017 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та дружини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 20% з усіх видів його заробітку (доходу) але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 20% з усіх видів його заробітку (доходу) але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на користь позивача, аліменти на її утримання у розмірі 10% з усіх видів його заробітку (доходу); стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

А тому, позивачу необхідно визначитись з позовними вимогами в цій частині щодо розміру аліментів, які на її думку повинні бути стягнуті з відповідач на утримання дітей, виходячи з вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

А тому, позивачу необхідно визначитись з позовними вимогами в цій частині щодо розміру аліментів, які на її думку повинні бути стягнуті з відповідач на її власне утримання, виходячи з вимог чинного законодавства.

Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред`явленні позову в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо ж позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає всі вимоги, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей та дружини - залишити без руху.

Роз'яснити позивачеві, що зазначені в ухвалі недоліки ним можуть бути усунені протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подачі позовної заяви в новій редакції з урахуванням виправлення зазначеним судом недоліків.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.С. Кицюк