Ухвала суду № 64341745, 19.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження:№ 22ц/790/562/17 Головуючий 1 інст. Остропілець Є.Р. Справа № 619/3063/16-ц Доповідач Карімова Л.В.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого: Карімової Л.В.,

суддів колегії: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Баранкової В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2016 року у справі за позовом адвоката ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-М», третя особа: арбітражна керуюча ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Водолій-М» ОСОБА_4, Одноособове товариство з обмеженою відповідальністю (ОТОВ) «Суперабразив» про визнання права на вчинення дій, необхідних для виконання договорів про надання правової допомоги,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2016 року адвокат ОСОБА_3звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ухвалою Господарського суду Харківсмької області від 21.01.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Водолій М» . Директором цього підприємства ОСОБА_5 21.05.2016 року з ним, адвокатом ОСОБА_3, було укладено два договори про надання правової допомоги: №4 від 21.05.2016 року по конкретній господарській справі № 922/6545/15 про банкрутство ТОВ « Водолій М» та № 5 від 21.05.2016 року про надання захисту прав та законних інтересів ТОВ «Водолій М» в інших справах за участю підприємства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 року, повноваження директора ТОВ «Водолій М» ОСОБА_5 припинені, а виконання його обовязків тимчасово покладено на ОСОБА_4 як арбітражну керуючу розпорядника майна ТОВ « Водолій М». Остання, намагаючись перешкодити його діяльності адвоката, направила йому лист № 65 від 22.07.2016 року, в якому зазначила, що вона як законний представник ТОВ «Водолій М», відзиває всі наданні адвокату доручення та повноваження.

09.08.2016 року Господарським судом Харківської області було винесено постанову про погодження з твердженнями розпорядником майна та не допущення до участі у справі адвоката ОСОБА_3 у якості представника боржника.

Зазначав, що арбітражна керуюча ОСОБА_4 оспорює наявність у нього як адвоката права на виконання дій, передбачених договорами про надання правової допомоги ТОВ «Водолій М».

Посилався на те, що відповідно до п.5.2 вищевказаних договорів одностороння відмова від договору або заміна не допускається. Оскільки з його боку не було надано згоди на припинення чи розірвання вказаних договорів, а судом питання про розірвання чи припинення договорів не розглядалось, то відповідно до умов зазначених договорів вони є чинними, тобто дійсними, а отже обовязковими для виконання сторонами.

До того ж, посилався на те, що дії ліквідатора ОСОБА_4 відверто направлені на позбавлення захисту підприємства з метою незаконного визнання його банкрутом. Крім того, визнання юридичної особи банкрутом не мають жодного відношення до адвокатської діяльності ОСОБА_3, права та обовязки якого полягають у захисті свого клієнта.

Розгляд справи відбувся за відсутністю представника відповідача та третіх осіб, яки позовні вимоги не визнали за їх безпідставністю.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального матеріального та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з»ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Вважає, що судом першої інстанції не було враховано, що заперечуючи проти участі адвоката ОСОБА_6 у справі, арбітражна керуюча розпорядник майна ОСОБА_4 діяла всупереч інтересам підприємства і отже в супереч вимогам ч.3 ст. 92 ЦК України та порушує вимоги ст.ст. 204, 525, 654, 907 ЦК України та ч.2 ст. 29 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Зазначає, що ні постановою Господарського суду Харківської області від 09.08.2016 року, ні ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016 року жодне рішення щодо спірних договорів прийняте не було.

Вказує, що до компетенції вказаних судів не входить питання щодо визнання дійсності чи недійсності вказаних договорів, оскільки це є виключною прерогативою місцевих судів загальної юрисдикції.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що зявилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову адвоката ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки ОСОБА_4І.з 24.05.2016 року є розпорядником майна ТОВ «Водолій М» , виконує обовязки його керівника, і має право визначати уповноважених осіб вказаного товариства. Відмова від подальших юридичних послуг адвоката ОСОБА_3 не порущує вимоги закону.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають матеріалам справи та вимогам закону, який регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Згідно положень ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обовязки. Відповідно до ст. 13 ЦК цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1). При їх здійсненні особа зобовязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах (ч. 3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. 4). Не допускається використання цивільних прав для неправомірного обмеження конкуренції, зловживанням монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція (ч. 5).

Як встановлено судом першої інстанції ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.01.2016 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Водолій М» . Директором підприємства ОСОБА_5 21.05.2016 року з адвокатом ОСОБА_3 було укладено два договори про надання правової допомоги: №4 від 21.05.2016 року по конкретній господарській справі № 922/6545/15 про банкрутство ТОВ « Водолій М» та № 5 від 21.05.2016 року про надання захисту прав та законних інтересів ТОВ «Водолій М» в інших справах за участю підприємства.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.05.2016 року, яка залишена без змінухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 року, повноваження директора ТОВ «Водолій М» ОСОБА_5 припинені, а виконання його обовязків тимчасово покладено на арбітражну керуючурозпорядника майна ТОВ «Водолій М» ОСОБА_4 до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника;зобов'язано розпорядника майна прийняти від керівника боржника ОСОБА_5 протягом трьох днівбухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.

Відповідно до постанови господарського суду Харківської області від 09.08.2016 року, яка набрала законної сили, судом прийнято відмову розпорядника майна-керівника боржника від клопотаньколишнього представника ТОВ «Водолій-М» ОСОБА_3 про допуск до участі у розгляді справи, про припинення провадження у справі, залучення до справи письмового пояснення, заяв про фальсифікацію звіту розпорядника майна та про відхилення пропозиції про визнання боржника банкрутом тапро відкладання розгляду справи. Припинено провадження по клопотанню колишнього представника ТОВ «Водолій-М» ОСОБА_3 про припинення провадження у цій справі, інші клопотання залишені без розгляду. Припинено процедуру розпорядження майном боржника. ВизнаноТОВ "Водолій-М" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором ТОВ «Водолій М» арбітражного керуючого ОСОБА_4

Таким чином остання відповідно до ч.1 ст. 92, ст.ст.97 110 ЦК України є повноважним керівником ТОВ «Водолій М» під час його ліквідації.

Статею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

При цьому згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно положень ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Тобто принцип свободи договору, закріплений у ст.ст. 6, 627 ЦК України, який полягає у праві сторін вільно вирішувати питання укладення договору, вибору контрагентів та погодження умов договору, не є безмежним.

У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акта для сторін договору, сторони не мають права відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК).

Згідно статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 1 цього Закону договір про надання правової допомоги це домовленість за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об»єднання) зобов»язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов»язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 5 статті 27 вказаного Закону визначено, що зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до статті 32 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012, в договорі про надання правової допомоги має бути передбачено право клієнта в будь-який час і з будь-яких причин (або без їх пояснення) розірвати договір з адвокатом в односторонньому порядку. Адвокат не має права вчиняти ітиск на клієнта з метою перешкодити реалізації цього права.

Як вбачається з копії постанови Господарського суду Харківської області від 09 серпня 2016 року адвокат ОСОБА_3 займав у справі позицію в супереч волі клієнта та використовував свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта.

Згідно ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно достатті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до ЄДР, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесений запис про припинення повноважень керівника ТОВ «Водолій-М» директора ОСОБА_5, повноваження директора ОСОБА_5 тимчасово покладено на ОСОБА_4 до призначення нового керівника.

Матеріали справи містять копію листа арбітражного керуючого ОСОБА_4 на ім»я адвоката ОСОБА_3 за №65 від 22 липня 2016 року, яким вона повадомляє ОСОБА_3 про те, що вона, як законний представник ТОВ «Водолій-М» відзиває всі надані йому доручення та повноваження, що надавались йому директором ОСОБА_5 та вимагає не здійснювати від імені ТОВ «Водолій-М» жодних дій, у тому числі юридично значимих (а.с. 17).

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довесті ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки ОСОБА_3 не перебуває з боржником у трудових відносинах та відсутні доказів виникнення у нього представницьких функції на підставі закону, а його правовідносини з ТОВ «Водолій-М» були засновані на договорах про надання правової допомоги, які припинили свою дію, не має підстав для виконання в подальшому сторонами умов договорів, дія яких припинена.

Посилання в апеляційній скарзі на вимоги п.п. 5.1, 5.2. договорів про надання правової допомоги як на підставу неможливості розірвання клієнтом договору в односторонньому порядку та на договір вцілому, є необгрунтованим та безпідставним, оскільки особа, яка є законним представником ТОВ «Водолій-М», розірвала цей договір в односторонньому порядку, про що було повідомлено адвоката ОСОБА_6

Виходячи з наведеного, районний суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення районного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 20 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: