Ухвала суду № 64334995, 25.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" січня 2017 р. м. Київ К/800/24206/16

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Приходько І.В., Цвіркуна Ю.І.,за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,

представника позивача Теплюка В.В.,

представника відповідача Баталової О-М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016

у справі № 810/1517/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» (далі - позивач, ТОВ «Стейт Оіл»)

до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач, Офіс великих платників податків ДФС)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Стейт Оіл» звернулось у травні 2016 року до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.02.2016 №0000603903.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким позовні задовольнити. Вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95.

Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу позивача просив відмовити в її задоволенні.

У судовому засіданні 25.08.2016 судом апеляційної інстанції замінено неналежного відповідача Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників на належного - Офіс великих платників податків ДФС, у зв'язку зі зміною офіційної назви відповідача.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 04 лютого 2016 року посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на підставі направлень від 04 лютого 2016 року № 0399 та № 0400, проведено фактичну перевірку АЗК, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Тельмана, буд. 26 та належить ТОВ «Стейт Оіл», за наслідками якої складено акт фактичної перевірки № 0014/28-10/39-30/39436796 від 16 лютого 2016 року.

У ході перевірки контролюючим органом встановлено нездійснення обліку готівкових коштів в останній закінченій (використаній) книзі обліку розрахункових операцій за період з 25 вересня 2015 року по 01 жовтня 2015 року на підставі фіскальних звітних чеків РРО та несвоєчасне оприбуткування готівки у поточній КОРО (зареєстрована 02 жовтня 2015 року ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області), так як облікові записи у ній з 25 вересня 2015 року зроблені після реєстрації КОРО.

Таким чином в акті перевірки зафіксовано порушення, а саме: не забезпечено своєчасне оприбуткування готівкових коштів (у день одержання готівкових коштів) у повній мірі фактичних надходжень за період з 25 вересня 2015 року по 01 жовтня 2015 року в загальному розмірі 713 530,83 грн. у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків Z-звітів: № 0823 за 25 вересня 2015 року на суму 113 698,99 грн., № 0824 за 25 вересня 2015 року на суму 128 949,44 грн., № 0825 за 27 вересня 2015 року на суму 93 957,79 грн., № 0826 за 28 вересня 2015 року на суму 75 114,94 грн., № 0827 за 29 вересня 2015 року на суму 94 681,04 грн., № 0828 за 30 вересня 2015 року на суму 103 629,55 грн. та № 0829 за 01 жовтня 2015 року на суму 103 499,08 грн.

Внаслідок чого під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог: пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, а також пункту 2, абзацу 4 пункту 6 глави 4 розділу ІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року № 417, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1618/24150.

29 лютого 2016 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000603903, яким до позивача відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з абзацом 3 пункту 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення з норм регулювання обігу готівки», застосовано штраф у розмірі 3 567 654,15 грн.

Суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що оскільки КОРО № 3000003802р/3 позивачем зареєстрована у Державній податковій інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області лише 02 жовтня 2015 року, оприбуткування готівкової виручки на загальну суму 713 530,83 грн. за період з 25 вересня 2015 року по 01 жовтня 2015 року було здійснено вже після такої реєстрації, тому несвоєчасний облік готівки у КОРО обґрунтовано розцінено контролюючим органом як неналежне оприбуткування готівки, що обумовлює законність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000603903 від 29 лютого 2016 року.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

У зв'язку із наведеними процесуальними приписами суди повинні неухильно додержуватись вимог про законність і обґрунтованість рішення у справі.

Судами попередніх інстанції не були враховані приписи частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частин четвертої та п'ятої цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Вказані вимоги чинного законодавства зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту. При цьому, з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства, суди повинні перевірити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії.

В даному випадку, відмовляючи у скасуванні спірного податкового повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій зазначили, що згідно з книгою ОРО № 3000003802р/3 початковою датою здійснення обліку готівкових коштів є 25 вересня 2015 року. Водночас, КОРО № 3000003802р/3 зареєстрована у Державній податковій інспекції в Обухівському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області лише 02 жовтня 2015 року (номер установленого засобу контролю ВТ 487825), тобто оприбуткування готівкової виручки на загальну суму 713 530,83 грн. за період з 25 вересня 2015 року по 01 жовтня 2015 року було здійснено вже після такої реєстрації, тому несвоєчасний облік готівки у КОРО обґрунтовано розцінено контролюючим органом як неналежне оприбуткування готівки.

Також, судами встановлено, що на сторінках КОРО № 3000003802р/3 наявні підклеєні фіскальні звітні чеки РРО (Z-звіти) на загальну суму 713 530,83 грн.: № 0823 за 25 вересня 2015 року на суму 128 949,44 грн., № 0824 за 25 вересня 2015 року на суму 128 949,44 грн., № 0825 за 27 вересня 2015 року на суму 93 957,79 грн., № 0826 за 28 вересня 2015 року на суму 75 114,94 грн., № 0827 за 29 вересня 2015 року на суму 94 681,04 грн., № 0828 за 30 вересня 2015 року на суму 103 629,55 грн. та № 0829 за 01 жовтня 2015 року на суму 103 499,08 грн. та виконано відповідні записи про рух готівки та суми розрахунків за період з 25 вересня 2015 року по 01 жовтня 2015 року.

Як вбачається із письмових пояснень начальника структурного підрозділу ТОВ «Стейт Оіл» ОСОБА_4, який був присутній під час проведення перевірки АЗК, КОРО № 3000003802р/2 закінчилась та знаходиться в архіві в місті Києві. Разом з цим, наступна книга ОРО № 3000003802р/3 зареєстрована лише 02 жовтня 2015 року, а записи у ній зроблені вже за період з 25 вересня 2015 року, оскільки у попередній книзі ОРО не було місця, а поточна книга ОРО знаходилась протягом довгого періоду часу на реєстрації у контролюючого органу. Відповідно, облік готівкових коштів на АЗК здійснюється виключно у поточній книзі ОРО.

Разом з тим судами не було належним чином встановлено чи була позивачем завчасно подана заява та відповідні документи на реєстрацію наступної книги ОРО та причини знаходження книги ОРО протягом тривалого часу на реєстрації у контролюючого органу.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи неповноту дослідження судами обставин справи, що виключає можливість перевірки правильності ухвалених у справі рішень, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Оіл» - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016 у справі № 810/1517/16 - скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: с) І.О. БухтіяроваСудді: (підпис) І.В. Приходько Ю.І. Цвіркун