Рішення № 64334700, 18.01.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/2937/16-ц Головуючий у І інстанції Саган В. М.Провадження № 22-ц/780/195/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 46 18.01.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

18 січня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Суханової Є.М.,

суддів: Данілова О.М., Журби С.О.,

за участю секретаря: Тимошевської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 міської ради Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради Київської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішень ОСОБА_2 міської ради та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -

ВСТАНОВИЛА:

01 квітня 2016 року до Бориспільського міськрайоного суду Київської області звернулася ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_2 міської ради Київської області (далі Відповідач 1), ОСОБА_4 (далі Відповідач 2), в якому просить визнати незаконними та скасувати рішення ОСОБА_2 міської від 08.09.2016 року № № 5607-66-VI «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» та від 28.01.2016 року № 360-4-VII «Про затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) у м. Борисполі (землі житлової та громадської забудови)» в частині, що стосується земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Бориспіль, пров. Щорса (нова назва вул. ОСОБА_5), 40, а також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) на вказану ділянку на імя ОСОБА_4.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 22.12.2014 року звернулась до ОСОБА_2 міської ради з клопотанням про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки по пров. Щорса, 40 в м. Борисполі у власність, до якої зокрема було додано всі передбачені законодавством документи, в тому числі графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки. На що у лютому 2015 року ОСОБА_2 міською радою їй була надана відповідь листом від 03.02.2015 року №Р.00.5015.П про те, що при голосуванні по її питанню рішення не набрало необхідної кількості голосів депутатів (рішення не прийнято). Не погоджуючись з таким розвитком подій Позивач 16.10.2015 року повторно звернулась до ОСОБА_2 міської ради з даним зверненням, проте дане звернення належним чином розглянуте не було. В звязку з чим звернулася з адміністративним позовом до Бориспільського міськрайонного суду про визнання незаконної бездіяльності ОСОБА_2 міської ради, що полягає в ухиленні від розгляду її клопотань та зобовязати розглянути Відповідача на пленарному засіданні сесії її клопотання. Постановою від 04.02.2016 року у справі №359/10796/15-а, провадження № 2-а/359/9/2016 позов задоволено. Проте отримавши рішення Позивач не може вважати своє право відновленим (захищеним), оскільки за час судового розгляду їй стало відомо, що вищевказана земельна ділянка вже передана у власність на підставі оскаржуваних рішень Відповідачу 2 та на неї зареєстровано право власності. Вважає, що ОСОБА_2 міською радою вжито всіх можливих і залежних від неї протиправних заходів з метою позбавлення права отримати у власність земельну ділянку по пров. Щорса, 40 в м. Борисполі, а оскаржувані рішення прийняті з порушенням принципу рівності права на землю (надання пріоритету права на оспорювану земельну ділянку ОСОБА_4 відносно такого ж права Позивача заявленого нею раніше) тому повинні бути визнаними незаконними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 міської ради позов не визнав та заперечував проти його задоволення посилаючись на правомірність та законність оскаржуваних рішень.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2016 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасувати рішення ОСОБА_2 міської ради Київської області:

- № 5607-66-VI від 08.09.2015 року «Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», в частині що стосується надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по пров. Щорса, 40 в м. Борисполі, площею (у межах) 0,1000 га на імя ОСОБА_4;

-№ 360-4-VII від 28.01.2016 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) у м. Борисполі (землі житлової та громадської забудови)», в частині що стосується затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та передачі безоплатно у власність ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) площею 0,1000 га, кадастровий номер земельної ділянки 3210500000:09:059:0021, що знаходиться по пров. Щорса, 40 у м. Борисполі (землі житлової та громадської забудови).

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28248366 від 15.02.2016 15:49:21 на земельну ділянку кадастровим номером 3210500000:09:059:0021, що знаходиться по вул. Віри Онацької, 40, в м. Борисполі Київської області, площею 0,1 га, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 851124432105, номер запису про право власності 13292057, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на імя ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1).

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 міська рада звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне зясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами та державою відповідно до закону. Згідно ст.21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Рівність конституційних прав і свобод громадян та їх рівність перед законом встановлена також в ст.24 Конституції України.

Ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ст.140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6. ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для …. будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), …. у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, …. забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Судом першої інстанції було встановлено, що 22.12.2014 року ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_2 міської ради з клопотанням про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,10 га (а.с. 11), до клопотання поміж іншого було додано кадастровий план земельної ділянки (а.с. 15) та схема розбивки кварталу (фрагмент ) до висновку на можливість відведення (забудови) земельної ділянки по провулку Щорса, 40 (а.с. 17).

Пунктом 34 ч. 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Частиною 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

ОСОБА_2 міської ради від 03.02.2015 року №Р.00.5015.П ОСОБА_3 було повідомлено, що її клопотання винесено на розгляд сесії ОСОБА_2 міської ради VI скликання 30 січня 2015 року. Проте повідомлено, що при голосуванні рішення не набрало необхідної кількості голосів депутатів (рішення не прийнято) (а.с. 24).

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, а які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.11 ЦПК України. суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Натомість, колегія суддів звертає свою увагу на те, що дійсно ОСОБА_7 12.10.2015 року звернулась до ОСОБА_2 міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтованою площею 0,10 га, по пров. Щорса, 40.

У той же час, ще до розгляду зазначеного звернення ОСОБА_7 рішенням ОСОБА_2 міської ради від 08.09.2015 року за № 5607-66-VI надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки Г айдукову ОСОБА_8.

Дійсно рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 04.02.2016 року у справі №359\10796\15-а визнано незаконною бездіяльність ОСОБА_2 міської ради, що полягає в ухиленні від розгляду клопотання ОСОБА_3 саме від12.10.2015 року та зобовязано ОСОБА_2 міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в її власність вказаної земельної ділянки.

На виконання вищевказаної постанови ОСОБА_2 міською радою на пленарному засіданні сесії 29 березня 2016 року розглянуто клопотання ОСОБА_3

Проте, 08.09.2015 року тобто до подання відповідно клопотання ОСОБА_3 та до прийняття судом рішення про зобовязання його розгляду, ОСОБА_9 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, а 28.01.2016 року (також до рішення суду від 04.02.2016) рішенням міської ради № 360-4-VII вказану ділянку передано йому у власність.

У звязку з викладеним міською радою прийнято рішення «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею у межах 0,1000 га у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадянці ОСОБА_3 по вул. Віри Юнацької, у м. Бориспіль»

У пункті 1 вищевказаного рішення наведено мотиви відмови:«у звязку з тим, що земельну ділянку передано у власність іншій особі».

Крім того колегії суддів, представником позивача було зазначено, що спірна земельна ділянка перебувала в користуванні ОСОБА_10 (бабуся Позивача), але будь-яких доказів цього не надано.

У той же час, необхідно зазначити, що на виконання статті 12 Закону України «Про державну статистику» наказом Держкомстату України від 05.11.1998 року №377 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, ба-зем, 6б-зем, 2-зем)» затверджено і введено в дію, починаючи зі звіту за 1998 рік, зокрема форму державної статистичної звітності № 6-зем «Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності».

Згідно даної Інструкції у звіті за Формою 6-зем враховуються дані про громадян, яким надано землі у власність і користування.

Так, відповідно до інформації, наданої Управлінням Держгеокадасту у ОСОБА_2 районі Київської області, згідно державної статистичної звітності по формі 6-зем станом на 01.01.2015 року земельна ділянка площею 0,1000 га по пров. Щорса, 40 у місті Бориспіль обліковується - шифр рядка 96 (землі не надані у власніть або постійне користування у межах населених пунктів).

У той же час колегії суддів, жодного доказу про наявність у ОСОБА_3 права на отримання у власність земельної ділянки, саме по пров. Щорса, 40 у м. Борисполі не надано.

До того ж, відповідно до п.1 ч.І ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, жодних прав, визначених вказаною нормою Закону, за захистом яких в порядку цивільного судочинства могла б звернутись ОСОБА_3 в даному випадку нема.

Оскільки відповідно ч. 10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Проте, жодного аргументу (доказу) невідповідності Конституції або законам України двох рішень прийнятих за результатами розгляду клопотань ОСОБА_9 колегії суддів не наведено.

Згідно з вимогами ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 58 ЦПК України. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.3 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість. Достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції, не з*ясовано всі обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору та підстава послідовності розподілу клопотань ОСОБА_3 та ОСОБА_4С, на який постійно наголошується у рішенні не може бути підставою для висновку про незаконність рішень міської ради, адже, а ні земельним кодексом, а ні будь-якими іншими законами не визначено черговості розгляду подібних клопотань.

В силу ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

На підставі викладеного, колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, а тому не може бути залишеним без змін, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким слід відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст..ст.307, 309 ЦПК України, колегія,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 міської ради Київської області задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2016 року скасувати та ухвалити по справі нове.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 міської ради Київської області, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішень ОСОБА_2 міської ради та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: