ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
27 січня 2017 р.№ 876/1220/17
Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Шинкар Т.І., перевіривши апеляційну скаргу Іваничівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 29 листопада 2016 року у справі №165/2192/16-а за позовом ОСОБА_1 до Іваничівського управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними, зобовязання призначити пенсію по втраті годувальника,-
встановив:
Постановою Нововолинського міського суду Волинської області від 29.11.2016 задоволено позов ОСОБА_1.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Іваничівське обєднане управління Пенсійного фонду України Волинської області подало апеляційну скаргу.
Вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження, суддя виходив з наступного.
Відповідно до вимог ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Згідно з ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до штампу суду першої інстанції апеляційну скаргу Іваничівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 29.12.2016 судом першої інстанції зареєстровано 30.12.2016р., за вх.№ 10511/2016.
При цьому апелянтом не подано доказів на підтвердження подання апеляційної скарги у строк передбачений КАС України, а за наявності причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою не подано клопотання про поновлення пропущеного строку.
Окрім того, згідно з ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI (в редакції чинній на момент подачі апеляційної скарги).
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору, відповідно до якої, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у звязку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання до адміністративного суду вказаної апеляційної скарги розраховується наступним чином 551,20*110% і становить 606,32грн (шістсот шість гривень тридцять дві копійки).
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про звільнення Управління від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у звязку з відсутністю коштів на сплату судового збору. Апелянт просить на розсуд суду розстрочити, відстрочити або звільнити Управління від сплати судового збору та додає довідку про підтвердження залишків коштів загального та спеціального фондів державного або місцевих бюджетів на реєстраційних (спеціальних реєстраційних) рахунках станом на 16.12.2016, підписану начальником та головним бухгалтером Управління.
Вирішуючи подане клопотання, суддя виходить з наступного.
Звільнення відповідних органів від сплати судового збору не узгоджується з пунктом 2 частини третьої статті 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Ця норма Конституції України знайшла своє закріплення також і у процесуальних кодексах України.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом передбачає єдиний правовий режим судочинства, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав, тобто є конкретизацією загального принципу рівності громадян перед законом і судом стосовно сфери здійснення судової влади і судочинства.
Тому, звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобовязані сплачувати відповідний збір.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Окрім того, у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» вказано, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України в ухвалах від 27.10.2015р. у справі 2а-3361/10 та від 01.03.2016р. у справі 810/1674/15, від 28.09.2015р. у справі 21-5496а15.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні поданого клопотання слід відмовити.
Оскільки подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст. 187 КАС України, а саме апелянтом до поданої апеляційної скарги не долучено документ про сплату судового збору у розмірі встановленому законом, зазначені недоліки мають бути усунені шляхом надіслання на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату апелянтом судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги, у розмірі 606 грн 32 коп. за реквізитами: одержувач УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007573, рахунок 31219206781004, банк одержувача ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку 825014, призначення платежу Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 34668371 (суду, де розглядається справа).
Враховуючи те, що апелянтом доказів на підтвердження подання апеляційної скарги у строк передбачений КАС України не подано, а за наявності причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою не подано клопотання про поновлення пропущеного строку, а також відсутня квитанція про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, таку апеляційну скаргу слід залишити без руху для усунення апелянтом вказаних недоліків протягом 30 днів, з моменту отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 108, 186, 187, 189, 254 КАС України, суддя
ухвалив:
У задоволенні клопотання Іваничівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 29 листопада 2016 року у справі №165/2192/16-а за позовом ОСОБА_1 до Іваничівського управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними, зобовязання призначити пенсію по втраті годувальника відмовити.
Апеляційну скаргу Іваничівського обєднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на постанову Нововолинського міського суду Волинської області від 29 листопада 2016 року у справі №165/2192/16-а за позовом ОСОБА_1 до Іваничівського управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними, зобовязання призначити пенсію по втраті годувальника залишити без руху.
Зазначені в ухвалі недоліки апелянту слід усунути в 30-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.
Розяснити особі яка подала апеляційну скаргу, що у разі не усунення зазначених недоліків, відповідно до ч. 3 ст. 108 КАС України апеляційна скарга буде повернута.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Шинкар Т. І.
Судове рішення № 64329991, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.01.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 165/2192/16-а,2-а/165/198/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: