Ухвала суду № 64320194, 28.01.2017, Василівський районний суд Запорізької області

28.01.2017

311/136/17 Номер справи 311/136/17

Номер провадження 1-кс/311/44/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2017 року м. Василівка Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю прокурора Петренка В.О., захисників - адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, старшого слідчого СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4, розглянувши клопотання, погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого приватним підприємцем, зі слів має на утриманні неповнолітнього сина: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017080190000163 від 24 січня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України,

В С Т А Н О В И В :

27 січня 2017 року до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_4, за погодженням у встановленому порядку з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України ОСОБА_6

В обгрунтування поданого клопотання старший слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 зазначає, що слідчим відділенням Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017080190000163 від 24 січня 2017 року за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.189 КК України та розпочато досудове розслідування.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.01.2017 року, близько о 12 годині 30 хвилин, знаходячись біля приміщення магазину «Еталон», розташованого по вул.Центральна в с.Орлянське Василівського району Запорізької області, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, діючи з корисливих мотивів, з прямим умислом, направленим на незаконне збагачення, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, цілеспрямовано, підійшовши до власника вказаного магазину ОСОБА_9, протягом приблизно 10 хвилин висловлював до останнього усні вимоги передачі йому грошових коштів в сумі 3 000 доларів США, при цьому висловлюючи погрози ОСОБА_9 щодо пошкодження його власності, а саме магазину, у разі невиконання предявлених вимог, які потерпілий ОСОБА_9 сприймав дійсними та реальними.

24 січня 2017 року відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за № 12017080190000163 із попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст.189 КК України.

25 січня 2017 року о 16-00 годині ОСОБА_6 затриманий в порядку ст.208 КПК України.

25 січня 2017 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, що кваліфікується як: вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, вчинена за попередньою змовою групою осіб та погрозою пошкодження майна.

Наявність обґрунтованої підозри в вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України слідчим підтверджено зібраними під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доказами:

- протоколом огляду місця події від 23.01.2017 року, згідно якого оглянуто прилеглу територію та приміщення магазину «Еталон», розташованого по вулиці Центральна в с. Орлянське Василівського району, в ході якого виявлено численні пошкодження вікон та дверей характерні для пострілів та вилучено 8 предметів схожих на гільзи від мисливської зброї 12 калібру;

- показаннями потерпілого ОСОБА_9, який пояснив, що 23.01.2017 року близько о 12-30 годин, коли потерпілий знаходився на порозі власного магазину «Еталон» до магазину підїхав автомобіль марки «БМВ» білого кольору, з якого вийшли двоє невідомих чоловіків та цілеспрямовано підійшли до ОСОБА_9 ОСОБА_5 з чоловіків, який назвався ОСОБА_10 розпочав розмову. В ході розмови чоловік, який назвався ОСОБА_10 почав вимагати від ОСОБА_9 грошові кошти в розмірі 3000 доларів США, при цьому зауважив, що вказану суму потрібно надати до 15.00 години, а у разі відмови платити, став виказувати погрози застосування відносно потерпілого або членів його сімї насилля, а після того, як ОСОБА_9 сказав про те, що не має на даний час таких грошей, та не розуміє, чого та кому потрібен платити, тоді ОСОБА_10 проявляючи агресію гучно вимовив «Знчит вечером будет первое предупреждение», а також виказав погрози пошкодження майна ОСОБА_9 Під час розмови інший чоловік, якого в подальшому впізнав як ОСОБА_8, знаходився на відстані близько 1 метру, та своєю поведінкою демонстрував фізичну та кількісну перевагу, тим самим психологічно пригнітив волю потерпілого, який зрозумів реальність намірів ОСОБА_10 та ОСОБА_8. Далі, 23.01.2017 року близько о 21.15 годині, ОСОБА_9 в телефонній розмові стало відомо про те, що невідомі чоловіки знаходячись біля його магазину здійснили ряд пострілів в бік магазину, після чого поїхали на легковому автомобілі в бік м. Дніпрорудне. Коли ОСОБА_9 приїхав до магазину «Еталон» то побачив, що вікна та двері дуже пошкодженні та пошкодження характерні як після здійснення пострілів. На прилеглій території до магазину «Еталон» виявив предмети схожі на гільзи. ОСОБА_9 усвідомив те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 почали реалізовувати свої погрози, на даний час переймається за життя та здоровя себе, членів своєї сімї, а також за своє майно;

- протоколом впізнання, в ході якого потерпілий ОСОБА_9 на наданих фотознімках впізнав за зовнішніми ознаками ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які 23.01.2017 року вимагали у нього гроші;

- показами свідка ОСОБА_11, який надав аналогічні покази, показам потерпілого, та додав, що 25.01.2017 року в вечірній час, коли він із родиною перебував за місцем проживання (перший поверх будинку), невідома особа пошкодила вікна. За даним фактом пошкодження майна звернувся із заявою до поліції;

- протоколом впізнання, в ході якого свідок ОСОБА_11 на наданих фотознімках впізнав за зовнішніми ознаками ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які 23.01.2017 року вимагали у нього гроші;

- протоколом обшуку приміщення по вул.Нижня 50 «г» в м.Дніпрорудне, власником якого є ОСОБА_6 від 26.01.2017 року, в ході якого виявлено та вилучено: мисливські патрони 12 калібру в кількості 10 штук, бронежилет, пістолет травматичної дії, закордонні автомобільні номери в кількості 4 штук.

На обґрунтування поданого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування установлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Як зазначено слідчим у клопотанні, наявність вищевказаних ризиків підтверджується наступними обставинами, а саме: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України яке, відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, що дає підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6, усвідомлюючи те, що вчинив тяжкий злочин буде намагатись переховуватися від правоохоронних органів та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Крім того, підозрюваний ОСОБА_6, будучи раніше судимим за вчинення особливо тяжкого злочину, судимість за який знята та погашена, на шлях виправлення та перевиховання не став, вчинив тяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.189 КК України, що дає підстави вважати наявність ризику вчинення ОСОБА_6 нових кримінальних правопорушень, так як підозрюваний ОСОБА_6 був затриманий за вчинення вищевказаного злочину, грошові кошти, які вимагав у потерпілого, не отримав, то в подальшому буде здійснювати незаконні дії відносно потерпілого, з метою отримання грошей.

Слідчий також вважає, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні та вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваному ОСОБА_6 відомо, що ОСОБА_9 є власником магазину «Еталон» та місце його розташування, та з метою уникнення покарання за вчинений злочин, ОСОБА_12 буде здійснювати тиск на потерпілого з метою залякування та відмови від обвинувачення. Також встановлено, що після виказування погроз ОСОБА_12 щодо пошкодження майна, цього ж дня о 22.00 годині двоє чоловіків здійснили постріли в бік магазину «Еталон», власником якого є ОСОБА_9 та пошкодили вікна та двері магазину, що доцільно розцінювати, як виконання погроз щодо пошкодження майна. Також, 25.01.2017 року у вечірній час невідомі пошкодили вікно за місцем проживання свідка ОСОБА_11, що доцільне розцінювати, як залякування.

Також на підтвердження ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчим у клопотанні зазначається, що в ході проведення огляду місця події магазину «Еталон» від 23.01.2017 року вилучено 8 гільз мисливських патронів 12 калібру, а в ході проведення обшуку приміщення, власником якого є ОСОБА_6, виявлено мисливські патрони 12 калібру, пістолет травматичної дії, але до теперішнього часу не встановлено місце знаходження рушниці, з якої ймовірно здійснювались постріли 23.01.2017 року вказаними патронами.

З урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, його особи та з метою уникнення вищевказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень відносно підозрюваного ОСОБА_6, слідчий вважає неможливим застосування щодо нього більш мякого запобіжного заходу, а тому просить суд застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також зазначає, що дані, які свідчать про наявність у ОСОБА_6 яких-небудь тяжких захворювань, що перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, а також інших обставин, що перешкоджають обранню йому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

В судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за підставами, викладеними у ньому та просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні поза розумним сумнівом вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню та обрання ОСОБА_6, більш мякого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не буде відповідати дієвості даного кримінального провадження. Просить клопотання слідчого задовольнити у повному обсязі за викладеними у ньому підставами.

В судовому засіданні захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вважають, що ризики, передбачені п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які наведені слідчим у заявленому клопотанні, є необґрунтованими, надуманими та носять характер припущень, належними доказами не підтверджені. Просять зважити на всі наявні докази та характеризуючи особу підозрюваного дані та врахувати те, що ОСОБА_6 раніше не судимий в силу ст.89 КК України, має стійкі соціальні звязки, постійне та визначене місце проживання, постійне джерело прибутку та регулярний дохід, працюючи приватним підприємцем та, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, відсутність на даний час будь-яких ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просять в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 відмовити та обрати ОСОБА_6 менш суворий запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту або особистого зобовязання.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку та позицію захисників та просить в задоволенні клопотання слідчого відмовити та не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зобовязується зявлятися до слідчого та суду за першим же викликом.

Вислухавши пояснення слідчого та думку прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, які просять відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістомст.178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Як вбачається з положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та ОСОБА_12 з реєстру досудових розслідування, складеного станом на день розгляду клопотання, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, яке кваліфікуються як: вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, вчинена за попередньою змовою групою осіб та погрозою пошкодження майна.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_6 та правильність кваліфікації кримінального правопорушення, виходячи лише з фактичних даних, зазначених у доданих до клопотання документів, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Разом з тим, у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року сформульована практика Європейського суду з прав людини, яка зокрема, свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставини у даному кримінальному провадженні відносно підозрюваного ОСОБА_6 є тяжкість кримінального правопорушення, який йому інкримінується та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також такими обставинами є підвищена суспільна небезпечність інкримінованого злочину і суспільний резонанс, і саме наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою взмозі забезпечити уникненню ризиків передбаченихст.177 КПК України.

Разом з тим, в судовому засіданні не встановлені та не доведені слідчим і прокурором ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Посилання у клопотанні на ці обставини мають характер припущень та не доведені в суді.

Тому, під час судового розгляду клопотання слідчого не знайшли свого підтвердження наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відомості про наявність вказаних ризиків на даний час відсутні та будь-які докази на підтвердження цих обставин під час розгляду клопотання суду не надано. Вказані відомості слідчим, прокурором, всупереч вимогам ст.ст.132,177, 184 КПК України, в судовому засіданні не доведені та, крім того, під час судового розгляду прокурор, в обґрунтування клопотання слідчого, на вказані ризики не посилався.

Викладені в клопотанні слідчого вищезазначені ризики за п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, за відсутності їх належного обґрунтування, єприпущеннями,що не можуть бути взяті судом до уваги.

Таким чином, при розгляді клопотання слідчим та прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.177 КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України), п.3 ч.1 ст.177 КПК України (наявний ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні). Вказаний ризик підтверджується тим, що у даному кримінальному провадженні є потерпілий та свідки, показання яких мають доказове значення для підтвердження вини ОСОБА_6, на яких підозрюваний може здійснювати тиск та незаконно впливати з метою зміни ними показань та відмови від обвинувачення); п.2 ч.1 ст.177 КПК України (наявний ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Вказаний ризик підтверджується тим, що в ході проведення огляду місця події біля магазину «Еталон» від 23.01.2017 року вилучено 8 гільз мисливських патронів 12 калібру, а в ході проведення обшуку приміщення, власником якого є ОСОБА_6, було виявлено пістолет травматичної дії, мисливські патрони 12 калібру, проте до теперішнього часу не встановлено місце знаходження рушниці, з якої ймовірно здійснювались постріли 23.01.2017 року вказаними патронами).

Беручи до уваги вищенаведене, суд на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, ступінь соціальних звязків, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.2,3 ч.1 ст.177КПК України, а також те, що для запобігання вказаних ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам останнього незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні; спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаного кримінального правопорушення за ч.2 ст.189 КК України, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В свою чергу, доводи захисників підозрюваного щодо обрання відносно ОСОБА_6 більш м»яких запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту чи особистого зобов»язання, визнаються необґрунтованими з огляду на вищезазначене, та крім того стороною захисту жодними належними доказами не підтверджено перебування на утриманні підозрюваного ОСОБА_6 його матері, яка має тяжку хворобу та потребує постійного стороннього догляду, а також малолітньої дитини ОСОБА_7

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Згідно положень ч.5ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи встановлені ризики, виключність даного випадку, викликаного резонансом події, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 поведінку щодо вчинення злочину та те, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6, покладених на нього обов'язків, тому на виконання вимог ст. ст.182,183 КПК України, відповідно до положень ч.4 ст.182 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, тяжкості скоєного злочину, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, вважаю за необхідне визначити розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків, а саме у розмірі 250 (двісті пятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 400000 гривень.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному провадженні; 5) не відвідувати місце вчинення злочину; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 7) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 40, 131, 132, 176 178, ст.ст.182,183, 184, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 відраховувати з часу фактичного затримання, тобто з 16 годин 00 хвилин 25 січня 2017 року.

Термін дії ухвали закінчується о 16 годині 00 хвилин 25 березня 2017 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави в межах 250 (двісті пятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 400000 (чотириста тисяч) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок № 37311050000607 ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи: слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим у даному провадженні;

5) не відвідувати місце вчинення злочину;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Термін дії вказаних обов'язків визначити протягом двох місяців з часу звільнення ОСОБА_6 з під-варти внаслідок внесення застави, але в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017080190000163.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити старшому слідчому Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Термін дії ухвали закінчується о 16 годині 00 хвилин 25 березня 2017 року.

Про прийняте рішення повідомити учасників судового розгляду та копію ухвали слідчого судді невідкладно вручити підозрюваному ОСОБА_6, учасникам провадження та направити до Вільнянського слідчого ізолятора Запорізької області для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_13