Постанова № 64315143, 12.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 січня 2017 року № 826/8750/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної інспекції у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2016 №0000731201.

Позов обґрунтовано тим, що при розрахунку суми оподаткованого доходу податковим органом в порушення норм 164.2.17 ст. 164 ПК України нараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб на суму пені та процентів прощених за кредитним договором.

Відповідач в судове засідання не прибув хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

У зв'язку з викладеним відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичною особою - платником податків ОСОБА_2, за результатом якої складено акт від 28.12.2015 №7209/26-58-17-01-17-2425318975 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено порушення позивачем п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16, п. 49.1, пп. 49.1.18 ст. 49, пю 57.1 ст. 57, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, в результаті чого знижено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 363 830,35 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.02.2016 №0000731201, яким позивач збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 454 957,94 грн. (за основним платежем 363 830,35 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 91 127,59 грн.).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Між позивачем та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено кредитний договір від 14.02.2008 №014/9408/74/67913, відповідно до якого позивачу надано 240 000 доларів США.

В подальшому, між позивачем та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено договір від 02.09.2014 про припинення зобов'язання за договором від 14.02.2008 №014/9408/74/67913, відповідно до якого розмір непогашеної заборгованості позивача станом на день укладання цього договору становить 2 141 611,47 грн в тому числі основна сума боргу 130 714,05 доларів США, що складає еквівалент 1 714 198,69 грн, проценти нараховані за користуванням кредиту 977,61 долар США, що становить 12 820, 49 грн., пеня 414 592, 29 грн.

У зв'язку із погашенням позивачем до підписання цього договору заборгованості по кредиту в розмірі 90 930,77 доларів США, що складає еквівалент 1 141 877,72 грн по курсу НБУ, з дати підписання договору боргові зобов'язання за кредитним договором припиняються.

Згідно п. 5 зазначеного договору позичальник (позивач) вважається повідомлений відповідно до пп. 164.2.17 "д" п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України про те, що сума анульованого (прощеного) основного боргу буде включена кредитором до податкового розрахунку суми доходу нарахованого на користь позивача за підсумками звітного періоду. При цьому повідомлено, що на позичальника (позивача) покладається обов'язок сплати податку на доходи фізичних осіб з суми анульованого (прощеного) основного боргу у податковій декларації.

Судом встановлено, що позивачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2014 рік.

Відповідно до пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на час 25.12.2014) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Отже, до загального місячного (річного) доходу за 2014 рік включається : суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням без виключення проценті та пені, отже доводи позивача, що податковим органом протиправно включено до суми доходу суму прощених пені та процентів є безпідставним.

З огляду на викладене вище, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та прийнято відповідно до згадуваних норм Податкового кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда