Постанова № 64314911, 17.01.2017, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/554/16-а

14 год. 07 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Ковальчук Т.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Попадюк - ОСОБА_3 до Чернівецької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Універсал Банк" про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просив суд винести рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.01.2015 р. №0000291703 та податкове повідомлення-рішення від 13.01.2015 р. №0000281703.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що підставою для нарахування заборгованості стали дані ЦБД ДРФО та звітності ф. 1-ДФ, згідно яких в період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. позивач отримала дохід у вигляді анулювання (прощення) заборгованості з ПАТ "Універсал Банк". Податковим органом визначено, що сума податку яка підлягає сплаті складає 82630,60 грн, сума штрафних санкцій визначена в розмірі 20657,65 грн, а також штрафу за несвоєчасне подання звітності в сумі 170 гривень. Позивач зазначає, що згідно з додатковою угодою про припинення зобовязань, укладених між ПАТ "Універсал Банк" (кредитор) та Попадюк ОСОБА_3 (позичальник), сторони дійшли згоди, що з дати укладання угоди припиняються усі зобовязання позичальника перед кредитором у сумі 62836,89 доларів США за основним договором за умови погашення 06.06.2013 р. позивачем заборгованості в сумі 6995,18 доларів США. Однак, позивач стверджує, що фактично прощення боргу, у розмірі визначному вказаним договором, не відбулось, так як 06.06.2013 р. позивач сплатила банку 57000 доларів США. Таким чином позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення були винесені протиправно, без належних на те підстав та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених в письмових запереченнях. Так, податковий орган зазначив, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи Попадюк - ОСОБА_3 за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. та встановлено, що позивач отримав дохід, як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) заборгованості, в результаті чого позивачу було нараховано 82630,60 гривень основного платежу. Крім того, у відповідності до норм чинного законодавства, позивачу було донараховано штраф у розмірі 25% суми визначеного податкового зобовязання (внаслідок чого донараховано 20657,65 грн штрафних санкцій). Відповідач зазначає, що ПАТ "Універсал Банк" включив суму анульованого (прощеного) боргу на суму 502255,26 грн до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь позивача в сумі 502255,26 грн, однак Попадюк ОСОБА_3 не сплатила податок з доходу, отриманого як додаткове благо. Згідно інформації, отриманої від ПАТ "Універсал Банк", підтверджується, що заборгованість позивача перед банком в сумі 62836,89 доларів США, що еквівалентно 502255,26 грн, погашена повністю, шляхом прощення кредитором такої заборгованості позичальнику. Таким чином, відповідач зазначає, що позивач був зобовязаний подати податкову декларацію про майновий стан та доходи за 2013 рік до 01.05.2014 р., задекларувати отриманий дохід у вигляді прощеного боргу в розмірі 502 255,26 грн та сплатити зобовязання з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 82630,60 грн до 01.08.2014 року. А відтак, податковий орган вважає, що оскаржувані рішення прийняті на законних підставах та скасуванню не підлягають.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Універсал Банк" в судове засідання не зявилась, належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, жодних пояснень щодо суті спору не надала та явку свого представника в судове засідання не забезпечила. Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. На підставі зазначеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПАТ "Універсал Банк".

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

06.06.2013 року між ПАТ "Універсал Банк" (кредитор) та Попадюк ОСОБА_3 (позичальник) укладено додаткову угоду про припинення зобовязань за кредитним договором №051-2915/840-0808 від 25 грудня 2007 р. (прощення боргу в день укладення додаткової угоди), згідно якої сторони визнали, що станом на 06.06.2013 р. загальний розмір заборгованості позичальника перед кредитором за основним договором становить 69832,07 доларів США, з яких загальна строкова основна сума кредиту складає 43184, 82 доларів США. Сторони дійшли згоди, що з дати укладання цієї угоди припиняються всі зобовязання позичальника перед кредитором у сумі 62836,89 доларів США за основним договором, за умови погашення 06.06.2013 р. позичальником суми заборгованості у розмірі 6995,18 доларів США. (а.с. 18-20).

До матеріалів справи додано квитанцію №020В601131570034 від 06.06.2013 р., призначення платежу якої зазначено - "поповнення рахунку" в сумі 57000 доларів США, що еквівалентно 455601 грн, платником якої вказано Попадюк ОСОБА_3. (а.с. 21).

Згідно відповіді ПАТ "Універсал Банк" від 02.07.2014 р., наданого на запит податкового органу від 10.06.2014 р., надано відомості про виплату доходу фізичним особам протягом 2011-2013 років, в тому числі і Попадюк ОСОБА_3 в сумі 502255,26 грн та додано копію додаткової угоди про припинення зобовязань від 06.06.2013 року в сумі 62836,89 доларів США, що еквівалентно 502255,26 гривень. (а.с. 34, 35).

На підставі наказу ДПІ у м. Чернівцях ГУ Міндоходів у Чернівецькій області від 23.10.2014 р. №1459 вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку, у звязку із чим 28.10.2014 р. податковим органом видано повідомлення на проведення перевірки. (40, 41, 46).

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 11.12.2014 р. №2306/24-12-17-03/НОМЕР_1, яким встановлено порушення в частині неподання позивачем податкової декларації за період, що перевірявся та встановлено, що позивачем не включено до загального річного оподаткованого доходу дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді анулювання - (прощення) заборгованості. (а.с. 47-53).

На підставі Акта від 11.12.2014 р. №2306/24-12-17-03/НОМЕР_1 податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення: від 13.01.2015 р. №0000291703, яким збільшено грошові зобовязання позивача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування в сумі 82630,60 грн основного платежу та 20657,65 грн за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення від 13.01.2015 р. №0000281703, яким нараховано позивачу штрафні санкції в сумі 170 гривень. (а.с. 54, 55).

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобовязаний перевірити дотримання вказаних критеріїв субєктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, станом на 06.06.2013 року) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктами 164.1.2 та 164.1.3. Податкового кодексу України встановлено, що загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця. Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

У відповідності до абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відтак, обов'язок для сплати фізичною особою податку на доходи фізичних осіб від отриманого додаткового блага, згідно абзацу "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, виникає за наступних обов'язкових умов: повідомлення кредитором щодо прощення кредитної заборгованості та отримання позичальником додаткового блага у формі суми анульованого боргу (що було виконано банком); включення кредитором суми анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного).

Так, судом встановлено, що 06.06.2013 року між ПАТ "Універсал Банк" та Попадюк ОСОБА_3 укладено додаткову угоду про припинення зобовязань за кредитним договором №051-2915/840-0808 від 25 грудня 2007 р. (прощення боргу в день укладення додаткової угоди), згідно якої сторони дійшли згоди, що з дати укладання цієї угоди припиняються всі зобовязання позичальника перед кредитором у сумі 62836,89 доларів США за основним договором, за умови погашення 06.06.2013 р. позичальником суми заборгованості у розмірі 6995,18 доларів США (пункт 2 договору).

Суд звертає увагу, що відповідно до додаткової угоди від 06.06.2013 р. про припинення зобовязань за кредитним договором №051-2915/840-0808 від 25 грудня 2007 р., визначено загальний розмір заборгованості позичальника перед кредитором за основним договором в сумі 69832,07 доларів США, яка включає: строкову основну суму кредиту за кредитним договором - 43184,82 доларів США , загальну прострочену основну суму кредиту 1920,12 доларів США, загальну суму прострочених процентів за користування кредитом 24227,17 доларів США та загальну суму строкових (не прострочених) процентів за користування кредитом в сумі 499,96 доларів США.

Пунктом 3 договору від 06.06.2013 р. визначено, що прощення боргу вважається таким, що відбулось, лише після фактичного виконання позичальником умов передбачених пунктом 2 зазначеного договору, тобто після оплати позивачем 6995,18 доларів США в строк - 06.06.2013 року. Пункт 10 договору визначає, що сума анульованого (прощеного) кредитором боргу включається до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податку, з якого позичальник у порядку, розмірах та строки, передбачених чинним законодавством України, самостійно сплачує податок з доходів фізичних осіб та відображає їх у річній податковій декларації.

Таким чином, суд робить висновок, що з умовами та порядком виконання додаткової угоди від 06.06.2013 р. про припинення зобовязань за кредитним договором №051-2915/840-0808 від 25 грудня 2007 р. позивач був обізнаний, що підтверджується його підписом в договорі. Позивач, згідно умов договору, був зобовязаний сплатити 06.06.2013 р. - 6995,18 доларів США.

Відповідно до листа ПАТ "Універсал Банк" від 02.07.2014 р. судом встановлено, що умови договору від 06.06.2013 р. Попадюк ОСОБА_3 були виконані, в результаті чого відбулось прощення (анулювання) боргу за кредитним договором №051-2915/840-0808 від 25 грудня 2007 року.

Додаткова угода від 06.06.2013 р. не була розірвана позивачем, хоча її умовами передбачено, що у разі не сплати 06.06.2013 р. 6995,18 доларів США, позивач зобовязується виконувати зобовязання за основним кредитним договором.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що згідно платіжної квитанції №020В601131570034 від 06.06.2013 р., якою позивач провів платіж на рахунок банку в сумі 57000 доларів США, вказано призначення платежу - "поповнення рахунку". Суд робить висновок, що оскільки в пункті квитанції призначення платежу не було вказано про спрямування коштів на погашення суми кредиту за основним договором №051-2915/840-0808 від 25 грудня 2007 р., доводи позивача про таке призначення платежу не підтверджується наміром позивача сплатити саме суму основного кредиту. А тому, суд вважає, що юридичний наслідок, який передбачав виконання зазначеної цивільно-правової угоди, настав 06.06.2013 р.

Разом з тим, відповідно до пп. 14.1.47 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно пп. 14.1.54 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до пп. 14.1.56 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

А відтак слід дійти висновку про те, що на відміну від прощеного за кредитним договором боргу, скасована банком пеня та штрафи не є доходом, отриманим як додаткове благо.

Згідно абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 165.1.49 п. 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 статті 164 Податкового кодексу України).

З урахуванням наведеного, відсотки, які було нараховано боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Згідно з ч. 2, ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України. Нарахування відсотків є лише засобом забезпечення виконання основного зобов'язання позивача перед банком. Прощені відсотки за користування кредитом не є його доходом і додатковим благом, сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, а неустойка ним не отримується, та при цьому, банківська установа вправі на свій розсуд визначати доцільність її стягнення.

А тому, суд вважає, що податковим органом неправомірно визначено суму оподаткування, зазначивши основний борг за кредитним договором - 69832,07 доларів США, який крім основної суми кредиту (43184,82 доларів США) включає загальну прострочену основну суму кредиту, загальну суму прострочених процентів за користування кредитом та загальну суму строкових (не прострочених) процентів за користування кредитом. На підставі зазначених вище норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що сума, згідно якої позивач повинен був оподаткувати дохід склала 43184,82 долари США, яка складає основну суму кредиту.

Наведена позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, зокрема, в ухвалі від 04 жовтня 2016 року по справі № 809/4380/15.

Відповідно до норм п. 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Таким чином, сума боргу (основної суми кредиту) складає 345046,71 грн (43184,82*7,99), з яких 12 180 грн підлягає оподаткуванню за ставкою податку 15% (12180 грн*15% = 1827 грн), а 332866,71 грн - підлягає оподаткуванню за ставкою податку 17% (332866,71 грн*17% = 56587,34 грн). Отже, загальний розмір податку із вказаної суми становить 58414,34 грн (1827 грн + 56587,34 грн).

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання платником податків податкової декларації (розрахунку), тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання на підставі пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, до платника податків накладається штраф в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Відтак, 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання - 58414,34 грн становить 14603,58 гривень.

При цьому, загальна сума зобов'язання, яку має сплатити позивач за винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням повинна складати 73017,92 грн (58414,34 грн основного зобов'язання та 14603,58 грн штрафу).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про те, що в порушення пп. 164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України позивач повинен був задекларувати дохід у вигляді додаткового блага та, відповідно, сплатити податок з такої суми, є обґрунтованими лише частково. Відповідно, в іншій частині оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача від 13.01.2015 р. №0000291703 підлягає скасуванню.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 13.01.2015 р. №0000291703, в частині визначення суми грошового зобов'язання за основним платежем податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 24216,26 грн та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6054,07 грн, всього в сумі 30270,33 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено в повній мірі правомірність нарахованих сум податкового боргу в податковому повідомленні-рішенні від 13.01.2015 р. №0000291703.

Щодо прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення 13.01.2015 р. №0000281703 суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 та п.179.1 ст. 179 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, суд дійшов до висновку, оскільки позивачем не подано річну декларацію із включенням суми отриманого доходу від прощення (анулювання) заборгованості за кредитним договором №051-2915/840-0808 від 25 грудня 2007 р., відповідач правомірно виніс податкове повідомлення - рішення №0000281703 від 13.01.2015 року.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.01.2015 р. №0000291703 в частині визначення суми грошового зобов'язання за основним платежем податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 24216,26 грн та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6054,07 грн, всього в сумі 30270,33 гривень.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернівецькій області сплачений судовий збір в сумі 463,50 грн, згідно платіжних квитанцій №283 від 15.08.2016 р. та №261 від 22.08.2016 року.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.М. Брезіна

Постанова в повному обсязі складена 24 січня 2017 р.