Рішення № 64301519, 20.01.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/14586/16-ц

Провадження № 2/522/3730/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Бойчука А. Ю.

при секретарі Гасуляк С. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом по якому просить стягнути з відповідача на свою користь безпідставно отриману грошову суму у розмірі 5133500 (пять мільйонів сто тридцять три тисячі пятсот) гривень, а також три проценти річних за користування чужими грошовими коштами, у розмірі у розмірі 56538 (пятдесят шість тисяч пятсот тридцять вісім) гривень, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка безпідставно отримала в своє користування вказану суму грошей і на даний момент їх не повернула. За усною домовленість, сторони зобовязались укласти договір позики на грошову суму у розмірі 5133500 гривень, однак на вимогу ОСОБА_3 щодо укладення договору та повернення грошей, відповідач відповіла відмовою. При таких обставинах ОСОБА_3 вважає, що гроші передані нею ОСОБА_2 підлягають поверненню.

До судового засідання сторони не зявилась, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином. Представником відповідача ОСОБА_4 було подано заяву про відкладення розгляду справи у звязку з його відпусткою. Від представника позивача - ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю та відсутністю ОСОБА_3, позовну заяву підтримує та просить її задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідно дост. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Причини неявки відповідачки та її представника суд вважає неповажними, адже в підтвердження обставин наведених в своїй заяві представник не надав суду жодних доказів (н-д: наказ про відпустку).

Частиною 2ст. 197 ЦПК Українивизначено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу звукозаписувальним засобом не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо взаємовідносин сторін, а також маючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, суд ухвалив заочно розглядати справу у відсутності належно повідомленого відповідача без фіксування судового процесу звукозаписувальним засобом.

Суд, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, вважає можливим задовольнити даний позов, виходячи із нижче викладених підстав.

Як випливає з матеріалів справи, 02.03.2016 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дійшли згоди щодо укладення договору позики. 02.03.2016 року ОСОБА_3 здійснила безготівковий переказ на користь ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 4134 500 (чотири мільйони сто тридцять чотири тисячі пятсот) гривень, а 16.03.2016 року на суму 999000 (девятсот девяносто девять тисяч) гривень, що підтверджується довідкою № В-026-05-1458 від 19.07.2016 року.

Суд встановив, що факт здійснення безготівкового переводу грошей в загальній сумі 5133500 гривень з поточного рахунку №26203010127249 у гривнях, відкритого в ПАТ «БАНК ВОСТОК», що належить ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2

На цей момент договір позики не укладений, а кошти які були отримані відповідачем не повернуті.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач без достатньої правової підстави набув грошові кошти в сумі 5133500 гривень, які належать позивачу, а тому зобов'язана їх йому повернути.

Тому на даний момент, суд вважає за необхідне стягнути кошти в повному розмірі 5133500 гривень з відповідачки, а також суму процентів, що були вирахувані позивачем на момент подачі позовної заяви в розмірі 59 763 (пятдесят девять тисяч сімсот шістдесят три) гривні.

Згідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Ст. 536 Цивільного кодексу України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманого майна є законними та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 536, 625, 1212, 1213, 1214 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 10, 11, 15, 57, 60, 208-209, 224-233, 218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 безпідставно отримані гроші у розмірі 5133500 (пять мільйонів сто тридцять три тисячі пятсот) гривень, а також три проценти річних за користування чужими грошовими коштами, у розмірі 56538 (пятдесят шість тисяч пятсот тридцять вісім) гривень.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право подати апеляційну скаргу на заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а якщо позивач не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя А. Ю. Бойчук