Вирок № 64300185, 25.01.2017, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 759/18127/15-к

В И Р О К

іменем України

"25" січня 2017 р. м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії суддів:

головуючого - судді Ясельського А.М.,

суддів Дячука С.І., Жмудь В.О.,

за участю секретарів Годинської К.Л., Левчиної О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015100090000732 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 27.01.2015 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина

України, освіта вища, перебуває у цивільному

шлюбі, працює на посаді менеджера в ТОВ

«ЕКОЕНЕРДЖИ», який зареєстрований за

адресою: АДРЕСА_1,

проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

-01.06.1978 року Залізничним районним судом

м. Києва за ч.2 ст. 206, ст.ст. 19, 118, 42 КК

України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення

волі;

-03.10.1984 року Радянським районним судом

м. Києва за ч.3 ст. 84, ч.2 ст. 140, ст.ст. 172, 42 КК

України (в редакції 1960 року) до 7 років позбавлення волі;

-18.03.2003 року Апеляційним судом м. Києва за

ст. 69 КК України (в редакції 1960 року), ч.1 ст. 263 КК України (в редакції 2001 року) до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

-10.06.2014 року Дніпровським районним судом

м. Києва за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року

позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України

звільнений від відбування покарання з іспитовим

строком на 1 рік; -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 289 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Прилуки Чернігівської

області, громадянина України, освіта середня,

одружений, має на утриманні 2 неповнолітніх

дітей, працює ФОП, який зареєстрований та

проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше

судимий:

-26.04.1999 року Прилуцьким районним

Чернігівської області за ч.2 ст. 141, ч.3 ст. 140,

ч.1 ст. 8, ст. 42 КК України (в редакції 1960 року)

до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-20.05.2002 року Тростянецьким районним

судом Вінницької області за ч.3 ст. 142 КК України

(в редакції 1960 року) до 6 років позбавлення волі;

-18.08.2014 року Прилуцьким міським судом

Чернігівської області за ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 125 КК

України до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 75

КК України звільнений від відбування покарання

з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 358, ч.2 ст. 353, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 289 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця смт. Андріївка Донецької

області, громадянина України, освіта середня

спеціальна, перебуває у цивільному шлюбі,

не працює, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимий, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 289 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки смт. Гребінки Полтавської

області, громадянки України, освіта середня,

розлучена, має на утриманні одну малолітню

дитину, не працює, яка зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_6, проживає за

адресою: АДРЕСА_7, не судима, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 289 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Олександрія

Кіровоградської області, громадянина України,

освіта середня, перебуває в цивільному шлюбі,

не працює, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_8, проживає за адресою: АДРЕСА_9, раніше не судимий, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 289, ч.3 ст. 289 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Касьяна А.О., Пересунька С.С.,

Власова Є.К., Годуєва В.О., Ковальчука О.В.,

захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_4, ОСОБА_16, ОСОБА_17,

ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,

В С Т А Н О В И В:

На початку травня 2015 року ОСОБА_1, перебуваючи в офісному приміщенні по АДРЕСА_10, розробив злочинний план по незаконному заволодінню транспортними засобами, до виконання якого залучив ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які відповідно до відведених їм ролей та покладених обов'язків, здійснювали пошук через рекламні оголошення в мережі інтернет відомостей про продаж транспортних засобів. В подальшому зібрані відомості щодо знайдених транспортних засобів в мережі інтернет, останні надавали ОСОБА_1, який обирав автомобіль, для подальшого незаконного заволодіння.

Після обрання автомобіля ОСОБА_1, визначав кількість осіб злочинної групи, необхідних для вчинення кожного злочину окремо та розподіляв ролі кожного із учасників злочинної групи. ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відповідно до розробленого ОСОБА_1 злочинного плану залучали до його виконання ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_21, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

Так, на початку травня 2015 року ОСОБА_1, перебуваючи в офісному приміщенні по АДРЕСА_10, через рекламні оголошення мережі інтернет, отримавши від ОСОБА_5 відомості щодо розміщення рекламного оголошення в мережі інтернет про продаж автомобіля марки «Мазда-3» д.н.з.НОМЕР_1, розробив злочинний план по незаконному заволодінні даним транспортним засобом, до виконання якого залучив ОСОБА_5 та трьох невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

Після цього ОСОБА_5, 03.05.2015 у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи на виконання злочинного плану розробленого ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб разом із трьома невстановленими досудовим розслідуванням особами, відповідно до відведеної їй у злочинному плані ролі, зателефонувала власнику автомобіля марки «Мазда-3» д.н.з.НОМЕР_1 - ОСОБА_15 та домовилася про зустріч за адресою: АДРЕСА_11, з метою огляду даного автомобіля та перевірки його технічного стану.

В подальшому, ОСОБА_5, 04.05.2015 приблизно о 14.00 годин, діючи повторно, реалізуючи наступну частину злочинного плану ОСОБА_1, за попередньою змовою групою осіб разом з трьома невстановленими досудовим розслідуванням особами приїхала на невстановленому досудовим розслідування автомобілі за адресою: АДРЕСА_11.

В подальшому одна невстановлена досудовим розслідуванням особа залишилася біля невстановленого досудовим розслідуванням автомобіля, а ОСОБА_5 разом з двома невстановленими досудовим розслідуванням особами оглянули автомобіль марки «МАЗДА», д.н.з.НОМЕР_1 в присутності ОСОБА_15

Після чого ОСОБА_5 запропонувала, а ОСОБА_15 погодився проїхати до СТО для перевірки даного автомобіля належним спеціалістом СТО. За кермо автомобіля марки «Мазда-3», д.н.з.НОМЕР_1, сіла невстановлена досудовим розслідуванням особа, на переднє пасажирське сидіння сів ОСОБА_15, на заднє ліве пасажирське сидіння сіла ОСОБА_5 та на праве заднє пасажирське сидіння сіла невстановлена досудовим розслідуванням особа. Невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка перебувала за кермом автомобіля «Мазда-3», д.н.з.НОМЕР_1, розпочала рух автомобіля марки «Мазда», д.н.з.НОМЕР_1, в напрямку з'єднання вулиць Краснодонської та Локомотивної в м. Києві. Невстановлена досудовим розслідуванням особа, яка перебувала на невстановленому досудовим розслідуванням автомобілі, попрямувала за автомобілем «Мазда-3», д.н.з.НОМЕР_1.

Прибувши на з'єднання вулиць Краснодонської та Локомотивної в м. Києві ОСОБА_5 діючи повторно, відповідно до відведеної їй злочинним планом ролі представилася працівником Виконавчої служби та повідомила ОСОБА_15, що автомобіль марки «Мазда-3», д.н.з.НОМЕР_1, перебуває в арешті у банку і підлягає негайному вилученню.

В подальшому, перебуваючи на зупинці громадського транспорту за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 21, що неподалік з'єднання вулиць Краснодонської та Локомотивної в м. Києві, ОСОБА_15 відмовився виходити з автомобіля марки «Мазда-3» д.н.з.НОМЕР_1, в наслідок чого невстановлена досудовим розслідуванням особа почала погрожувати фізичною розправою. ОСОБА_15, реально сприймаючи дані погрози як реальну небезпеку для свого життя та здоров'я, вийшов з автомобіля марки «Мазда-3» д.н.з.НОМЕР_1.

В наслідок даних дій ОСОБА_5, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб разом із трьома невстановленими досудовим розслідуванням особами відповідно до розробленого ОСОБА_1 злочинного плану незаконно заволоділа автомобілем марки «Мазда-3», д.н.з.НОМЕР_1, завдавши ОСОБА_15 значної шкоди на загальну суму 7000 доларів США, що на момент вчинення злочину відповідно до курсу НБУ становить 147000 грн.

Крім того, в кінці травня 2015 року ОСОБА_1, перебуваючи в офісному приміщенні по АДРЕСА_10, через рекламні оголошення мережі інтернет, отримавши від ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відомості щодо розміщення рекламного оголошення в мережі інтернет про продаж автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2, розробив злочинний план по незаконному заволодінні даним транспортним засобом, до виконання якого залучив ОСОБА_5, ОСОБА_2 та двох невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

Так, ОСОБА_5, 30.05.2015, в денний час доби, діючи на виконання злочинного плану розробленого ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_2 та двома невстановленими особами, відповідно до відведеної ролі, представляючись «ОСОБА_2», домовилась про зустріч з ОСОБА_19 в вечірній час біля кафе «Чілі піца», що за адресою: м. Київ, вул. Срібнокільська, 3, для огляду автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2, та перевірку його у русі, в дійсності маючи намір незаконного заволодіння даним транспортним засобом, а ОСОБА_19 не знаючи про злочинну мету вказаних осіб, погодився на дану зустріч.

Цього ж дня приблизно о 23 год. 30 хв. на невстановленому досудовим розслідуванням автомобілі марки «Опель» ОСОБА_5, реалізуючи наступну частину злочинного плану ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_2 та двома невстановленими досудовим розслідуванням особами, відповідно до розробленого ОСОБА_1 злочинного плану, прибули за вказаною адресою та почали оглядати транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2, з метою створення хибного уявлення у ОСОБА_22 та ОСОБА_23, про намір купити даний автомобіль.

В подальшому, 31.05.2015 приблизно о 00 год. 30 хв. ОСОБА_2, відповідно до відведеної йому ролі повідомив ОСОБА_22 про необхідність проїхатися на даному автомобілі, з метою оцінення його технічного стану, на що ОСОБА_22 будучи введений в оману та не знаючи справжніх намірів, погодився та надав ОСОБА_2 ключі від автомобіля марки «Volkswagen Passat». ОСОБА_2 сівши за кермо даного автомобіля завів двигун та почекав поки на переднє пасажирське сидіння сяде ОСОБА_22, на заднє ліве пасажирське сидіння сяде ОСОБА_5 та на праве заднє пасажирське сидіння сяде ОСОБА_23 (товариш ОСОБА_22.) та в подальшому попрямував по м. Києву.

Побачивши, що ОСОБА_22 починає нервувати, з метою створення у ОСОБА_22 уявлення про правомірність своїх дій, ОСОБА_2 увів останнього в оману та повідомив йому завідомо неправдиві відомості про те, що він є працівником міліції, пред'явивши при цьому останньому завідомо підроблене посвідчення працівника міліції НОМЕР_3, видане 18.08.2011 на ім'я оперуповноваженого БНОН капітана міліції ОСОБА_24, із фотографією із зображенням ОСОБА_2 В подальшому ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_22 про те що закінчується бензин та заїхав на АЗС «ВОГ» по просп. Броварському, 11 в м. Києві.

Крім цього, 31.05.2015 приблизно о 01 год. 20 хв., ОСОБА_2 перебуваючи на АЗС «ВОГ» по просп. Броварському, 11 в м. Києві, надав кошти в сумі 100 грн. ОСОБА_22, а ОСОБА_22 отримавши кошти на пальне вийшов з автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 попрямувавши до каси. В цей час ОСОБА_5 відповідно до відведеної їй ролі виштовхала свідка ОСОБА_23 з салону автомобілю «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_2, а ОСОБА_2, привівши в дію двигун транспортного засобу, разом з ОСОБА_5, залишив місце вчинення злочину на даному автомобілі, чим незаконно заволодівши автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з.НОМЕР_2, завдавши ОСОБА_19 шкоди на суму 3500 доларів США що на момент вчинення злочину відповідно до курсу НБУ становить 73500 грн.

При цьому двоє невстановлених осіб, пересуваючись на окремому легковому автомобілі марки «Опель», відповідно вказівок ОСОБА_1, перебували неподалік місця вчинення злочину для забезпечення фізичної переваги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на випадок опору потерпілого, для чого слідкували за їх діями та діями потерпілого.

Крім того, в кінці травня 2015 року ОСОБА_1, перебуваючи в офісному приміщенні по АДРЕСА_10, через рекламні оголошення мережі інтернет, отримавши від ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відомості щодо розміщення рекламного оголошення в мережі інтернет про продаж автомобіля марки «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_4, розробив злочинний план по незаконному заволодінні даним транспортним засобом, до виконання якого залучив ОСОБА_5, ОСОБА_2, та невстановлених досудовим розслідуванням осіб.

Так, не у невстановлений досудовим розслідуванням день та час ОСОБА_5, діючи на виконання злочинного плану розробленого ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_2, відповідно до відведеної їй у злочинному плані ролі зателефонувала власнику автомобіля марки «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_4 - ОСОБА_26 та домовилася про зустріч за адресою: АДРЕСА_12, з метою огляду даного автомобіля та перевірки його технічного стану.

Після цього 29.05.2015, приблизно о 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 реалізуючи наступну частину злочинного плану ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_2, приїхали на невстановленому досудовим розслідуванням автомобілі за адресою: АДРЕСА_12. Оглянувши автомобіль «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_2, повідомили ОСОБА_26, про намір купити даний автомобіль, однак потребують часу для прийняття остаточного рішення.

30.05.2015 в невстановлений час ОСОБА_5 разом з ОСОБА_2 відповідно до злочинного плану приїхали на невстановленому досудовим розслідуванням автомобілі за адресою: АДРЕСА_12, та з метою отримання ключів від автомобіля надали ОСОБА_26 100 доларову купюру, при цьому ОСОБА_26 надав як обмін на завдаток ключі від автомобіля «Toyota Corolla» д.н.з.НОМЕР_4.

31 травня 2015 року, приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_5, ОСОБА_2 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою переконатися в можливості незаконного заволодіння автомобілем «Toyota Corolla» д.н.з.НОМЕР_4 особисто оглянув даний автомобіль, повідомивши ОСОБА_26, що кошти за даний автомобіль наддадуть о 22 год. 00 хв. вказаного дня.

01.06.2015, в період часу з 01.00 год. до 07.00 год., ОСОБА_2, спільно з невстановленими особами, повторно, діючи відповідно погодженого з іншими учасниками злочинної групи плану, шляхом буксирування за допомогою іншого невстановленого досудовим розслідуванням транспортного засобу, повторно, незаконно заволоділи автомобілем «Toyota Corolla», д.н.з.НОМЕР_4, після чого залишили місце вчинення злочину, а викраденим автомобілем розпорядились на власний розсуд, завдавши ОСОБА_26 шкоди на суму 2600 доларів США, що на момент вчинення злочину згідно курсу НБУ становить 54 600 грн.

Крім того, на початку червня 2015 року ОСОБА_1, перебуваючи в офісному приміщенні по АДРЕСА_10, через рекламні оголошення мережі інтернет, отримавши від ОСОБА_5 відомості щодо розміщення рекламного оголошення в мережі інтернет про продаж автомобіля марки «Мерседес Бенс 124 Е», д.н.з. НОМЕР_5, розробив злочинний план по незаконному заволодінні даним транспортним засобом, до виконання якого залучив ОСОБА_5, ОСОБА_3 та невстановлену досудовим розслідуванням особу.

В подальшому, 01.06.2015 у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_5, діючи на виконання злочинного плану розробленого ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_3 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, відповідно до відведеної їй ролі, в телефонній розмові з ОСОБА_20 домовилася про зустріч 02.06.2015 приблизно о 16 год. 30 хв. біля станції метро «Шулявська» в м. Києві, з метою огляду даного автомобіля та перевірки його технічного стану.

В подальшому, 02.06.2015, приблизно о 16 год. 30 хв., ОСОБА_3 реалізуючи наступну частину злочинного плану ОСОБА_1, разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, приїхав на невстановленому досудовим розслідування автомобілі до станції метро «Шулявська» в місті Києві, де, представляючись товаришами «ОСОБА_2», запропонували ОСОБА_28 (під керуванням якого був транспортний засіб) перевірити автомобіль перед купівлею, після чого разом з останнім від'їхали від місця зустрічі.

Перебуваючи в салоні автомобілю марки «Мерседес Бенс 124 Е», д.н.з. НОМЕР_5, ОСОБА_3 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, під час руху представились працівниками міліції та пред'явили невстановлене досудовим розслідуванням посвідчення, повідомивши, що автомобіль підлягає вилученню, після чого проїжджаючи по вул. Перемоги, 14 в місті Києві, висловили категоричну вимогу ОСОБА_28 вийти з автомобілю марки «Мерседес Бенс 124 Е», д.н.з. НОМЕР_5. ОСОБА_28 вважаючи, що виконує законні вимоги співробітників міліції вийшов з автомобілю «Мерседес Бенс 124 Е», д.н.з. НОМЕР_5, при цьому залишивши на останніх вимогу в даному автомобілі кошти в сумі 4000 грн.

В наслідок даних дій ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб разом із ОСОБА_5 та невстановленою досудовим розслідуванням особою відповідно до розробленого ОСОБА_1 злочинного плану незаконно заволодів автомобілем марки «Мерседес Бенс 124 Е», д.н.з. НОМЕР_5, завдавши ОСОБА_20 значної шкоди на загальну суму 111856 грн. 40 коп.

Крім того, на початку червня 2015 року, ОСОБА_1 попередньо отримавши відомості від ОСОБА_5 та ОСОБА_2 через рекламні оголошення мережі інтернет про перебування у володінні ОСОБА_18 автомобілю «Toyota Land Cruiser» 1998 р.в., д.н.з. НОМЕР_6, повторно, розробив злочинний план направлений на заволодіння зазначеним транспортним засобом, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за телефоном зазначеним в оголошенні мали домовитись про огляд автомобілю, та спільно з залученими до вчинення злочину особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, ОСОБА_3, а також невстановленими особами (які були обізнані про злочинну мету таких дій), незаконно заволодіти зазначеним транспортним засобом під час його огляду.

При цьому ОСОБА_3 мав запевнити потерпілого, що він спеціаліст автослюсар та залучений для перевірки автомобілю, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, відповідно розробленого злочинного плану, мали забезпечувати достовірність удаваного наміру придбати автомобіль та за зручних обставин скерувати автомобіль з потерпілим до місця засідки особи, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження та невстановлених осіб в околицях села Гнідин Київської області. При цьому особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження з невстановленими особами мали, обмежити потерпілого у пересуванні та утримувати в автомобілі (який був у розпорядженні невстановленої особи) під час того як інші учасники переховуватимуть викрадений автомобіль та матимуть змогу безпечно залишити місце вчинення злочину.

Крім цього, до вчинення злочину був залучений ОСОБА_6, який мав надати автомобіль «Рено» для забезпечення вчинення злочину при цьому виступивши водієм.

Так, 05.06.2015, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_2, діючи на виконання злочинного плану розробленого ОСОБА_1, повторно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, приїхав на автомобілі «Рено» під керуванням ОСОБА_6, за адресою проживання ОСОБА_16 (керування та продаж якому доручив ОСОБА_18.) по АДРЕСА_13.

Перевіряючи найближчі станції технічного обслуговування протягом тривалого часу та підтримуючи достовірність обману, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, реалізуючи наступну частину злочинного плану ОСОБА_1, спрямували потерпілого до місця засідки, де з їх слів мав очікувати їх товариш з грошовими коштами, які вони мали видати ОСОБА_16 в якості оплати вартості автомобілю.

05.06.2015, приблизно о 17 год. 00 хв., перебуваючи на ділянці шосе «Бортничі-Рогозів», ОСОБА_2 та ОСОБА_5 повідомили ОСОБА_16 про необхідність зупинки, в місці де на них чекала особа, матеріали відносно якого виділено в окреме провадження на невстановленому досудовим розслідуванням автомобілі марки «Мерседес» з двома невстановленими особами.

ОСОБА_16, не усвідомлюючи дійсні наміри ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зупинив автомобіль.

В цей час, після зупинки автомобілю в якому перебував ОСОБА_16, особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою підійшов до автомобіля, відчинив водійські дверцята, смикнув потерпілого ОСОБА_16 за плече та разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою застосовуючи фізичну силу витягнув з автомобілю «Toyota Land Cruiser» та утримуючи ОСОБА_16 за руки, пересадив до невстановленого досудовим розслідуванням автомобілю марки «Мерседес». По бокам від ОСОБА_16 сів ОСОБА_3 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, які, утримували ОСОБА_16, близько пів години для забезпечення переховування іншими учасниками злочинної групи викраденого автомобілю «Toyota Land Cruiser» д.н.з. НОМЕР_6.

В цей час ОСОБА_2 маючи доступ до ключів від замку запалення, завів двигун автомобіля «Toyota Land Cruiser», д.н.з. НОМЕР_6, що належить ОСОБА_18, та разом з ОСОБА_5 покинув місце вчинення злочину, заподіявши ОСОБА_18 збитку на суму 7500 доларів США, що на момент вчинення злочину згідно курсу НБУ становить 157500 грн.

Крім того, в червні 2015 року, ОСОБА_1, попередньо отримавши відомості через рекламні оголошення мережі інтернет від ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про перебування у володінні ОСОБА_17 автомобілю «Mercedess-Benz S500», повторно, розробив злочинний план направлений на заволодіння зазначеним транспортним засобом, відповідно до якого ОСОБА_3 за телефоном зазначеним в оголошенні мав домовитись про огляд автомобілю, та спільно з залученими до вчинення злочину ОСОБА_6, якому була відома злочинна мета таких дій, незаконно заволодіти зазначеним транспортним засобом під час його огляду. При цьому ОСОБА_6 мав запевнити потерпілого, що він спеціаліст автослюсар та залучений для перевірки автомобілю, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 мали представитись подружжям та забезпечувати достовірність наміру придбати автомобіль на користь ОСОБА_3, який відповідно розробленого злочинного плану мав удавати потенційного покупця автомобіля та брата «ОСОБА_2», тобто ОСОБА_5

Реалізуючи злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_3, 09.06.2015, діючи згідно розробленого злочинного плану ОСОБА_1, узгодженого з ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, зателефонував ОСОБА_17, який не підозрював дійсних його намірів та домовився з останнім про зустріч неподалік станції метрополітену «Житомирська», по проспекту Перемоги, 136 в м. Києві, для огляду автомобіля «Mercedess-Benz S500» д.н.з. НОМЕР_7, на що останній, сприймаючи пропозицію ОСОБА_3 як дійсну, погодився.

Зустрівшись цього ж дня з ОСОБА_17 в обумовленому місці, ОСОБА_3, реалізуючи наступну частину злочинного плану ОСОБА_1, з метою незаконного заволодіння автомобілем «Mercedes-Benz S500», повідомив ОСОБА_17 про свій намір придбати належний йому автомобіль та те, що незабаром прибудуть його знайомі які допоможуть оглянути даний автомобіль на предмет справності. Через деякий проміжок часу за вказаною адресою прибули ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які діючи погоджено між собою, представившись знайомими ОСОБА_3 та діючи згідно заздалегідь розробленого злочинного плану та виконуючи кожен свою роль у вчиненні злочину, оглянули вищевказаний автомобіль, створюючи враження дійсного наміру його придбання. Після цього ОСОБА_3, узгодивши з ОСОБА_17 умови купівлі належного йому автомобіля «Mercedes-Benz S500», не маючи на меті їх дотримуватися, домовився про зустріч наступного дня для купівлі автомобілю.

ОСОБА_2, організовуючи дії ОСОБА_6 та ОСОБА_3, 10.06.2015 в першій половині дня, надав ОСОБА_6 вказівку придбати снодійні засоби «Діазепам» та «Донороміл» для введення потерпілого в безпорадний або непритомний стан та надав вказівку ОСОБА_3 застосувати їх до потерпілого під час очікування в кафе, про застосування снодійного препаратів було відомо й іншим учасникам злочинної групи.

10.06.2015, приблизно о 14 год. 30 хв., ОСОБА_3 зустрівся з ОСОБА_17, в приміщенні кафе «Портер Паб», по проспекту Перемоги, 136 в місті Києві, та через деякий час до них приєднався ОСОБА_6 ОСОБА_2 та ОСОБА_5, діючи погоджено між собою, знаходилися неподалік вказаного кафе, слідкуючи за навколишньою обстановкою, щоб в разі виникнення небезпеки або загрози викриття повідомити інших співучасників вчинення злочину.

Разом з цим ОСОБА_3, повторно, діючи відповідно узгодженого з іншими співучасниками злочинної групи плану, для створення у ОСОБА_17 враження, що він дійсно має намір придбати автомобіль, запропонував випити каву та зачекати, на що ОСОБА_17 погодився. Після цього, ОСОБА_3 продовжуючи знаходитись в приміщенні вказаного кафе разом з ОСОБА_17, дочекавшись коли потерпілий відійшов від столу, та з метою подолання опору останнього, додав в каву ОСОБА_17 зазначені снодійні препарати, заздалегідь придбані ОСОБА_6, внаслідок чого потерпілий відчув значну втому .

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_6 та ОСОБА_3, діючи згідно розробленого злочинного плану ОСОБА_1, узгодженого з іншими співучасниками, скориставшись станом здоров'я ОСОБА_17, який після вживання снодійних препаратів, не в повні мірі усвідомлював характер вчинюваних відносно нього злочинних дій, відібрали в нього ключі від автомобіля «Mercedes-Benz S500» д.н.з. НОМЕР_7, який був припаркований по проспекту Перемоги, 136 в м. Києві, поруч з входом у кафе «Портер Паб».

Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_6 та ОСОБА_3, допомагаючи потерпілому йти та підтримуючи його за плечі, вийшли з закладу та підійшли до припаркового автомобіля «Mercedes-Benz S500» д.н.з. НОМЕР_7, за допомогою викрадених у ОСОБА_17, ключів сіли в салон зазначеного транспортного засобу та допомогли сісти потерпілому на заднє сидіння. ОСОБА_6 перебуваючи за кермом привів в дію двигун та почав рух, ОСОБА_3 (погоджуючи свої дії з ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 шляхом СМС-повідомлень, щоб ОСОБА_17, не здогадався про вчинення злочину), повідомив ОСОБА_17, що вони вирушають до офісу сестри для отримання грошових коштів за автомобіль.

В дійсності відповідно домовленостей з іншими учасниками ОСОБА_6 та ОСОБА_3 підшукували найменш людне місце для того, щоб висадити потерпілого з салону, застосувати до нього сльозогінний газ та викрасти мобільний телефон зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

10.06.2015, приблизно о 19.30 год., ОСОБА_6 та ОСОБА_3, перебуваючи у дворі будинку по АДРЕСА_14, зупинили автомобіль та запропонували потерпілому вийти з салону, щоб пройти до офісу сестри для отримання коштів, ОСОБА_17 не усвідомлюючи злочинні наміри ОСОБА_3, вийшов з салону, після чого ОСОБА_3, застосувавши сльозогінний газ та поваливши на землю потерпілого ОСОБА_17, викрав с сумки останнього свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль «Mercedes-Benz S500» д.н.з. НОМЕР_7 видане на ім»я ОСОБА_29 та мобільний телефон «Айфон 4»,вартістю 2000 гривень після чого повернувшись до салону автомобілю, та разом з ОСОБА_6 залишив місце вчинення злочину, таким чином незаконно заволодівши автомобілем «Mercedes-Benz S500» д.н.з. НОМЕР_7, вартістю 534.495 грн. 80 коп.

Крім того, ОСОБА_1, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, незаконно придбав та зберігав за місцем мешкання по АДРЕСА_2, три корпуси ручних наступальних гранат РГН-1 з запалами, які були вилучені співробітниками міліції під час проведення обшуку, приблизно о 10 год. 00 хв. 11.06.2015.та відносяться до боєприпасів.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 189, ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 289 КК України за наведених вище обставин визнала повністю та дала суду показання, про те що у 2015 році познайомилась із ОСОБА_1, вона влаштувалась до нього на роботу в благодійний фонд «Атма Допомога», працювала на посаді оператора ПК. ОСОБА_1 представився віце-президентом фонду «Атма-Допомога». Працювала вона у даному фонді не офіційно, тобто без трудового договору, заробітню плату у сумі 4500 гривень ОСОБА_1 виплачував їй наручно. В офісі у ОСОБА_1 працювало багато людей, зокрема крім обвинувачених там працював чоловік на ім»я ОСОБА_55, який раніше працював у правоохороних органах та був особистим водієм ОСОБА_1 Пропрацювавши на даній посаді приблизно чотири місяці та ставши довіреною особою ОСОБА_1, останній їй повідомив, що у фонді «Атма-Допомога» відбудуться зміни. Потім ОСОБА_1 показав їй статтю із газети «Факти», де було написано що в 90-х роках він був кримінальним авторитетом та був головарем банди. Після цього вона повідомила ОСОБА_1, що більше з ним працювати не буде, оскільки в неї є маленька дитина та що на роботу вона більше не вийде. Після чого ОСОБА_1 почав дуже погано виражатися в її сторону, однак вона так на роботу і не вийшла. Потім 21.01.2014 року ОСОБА_1 здійснив на неї напад, під час якого примусом заставляв вийти її на роботу та щоб вона виконувала всі його вказівки та виконувла роботу яка була пов»язана не тільки із благодійним фондом та зазначеними в обвинувальному акті автомобілями, а іншу роботу мова про яку не йде у зазначеному кримінальному провадженні. Після чого вона написала заяву до Солом»янського РУ ГУМВС України в м. Києві про те, що ОСОБА_1 здійснив на неї напад. Після нападу ОСОБА_1 вона потрапила у лікарню, а по виходу із якої приблизно через півтора місяці до неї додому по АДРЕСА_7, де вона мешкала разом зі своїм цивільним чоловіком приїхав ОСОБА_21 по кличці «ОСОБА_21», який також працював у благодійному фонді ОСОБА_1 та був «правою рукою» останнього. ОСОБА_21 здійснював на неї тиск та казав, що якщо вона не вийде до ОСОБА_1 на роботу, то це все для неї дуже погано закінчиться, також казав що все погано кінчиться і для її дитини, брата та матері. Після погроз ОСОБА_21 вона все ж таки вийшла на роботу, однак знову повідомила ОСОБА_1, що не буде виконувати його вказівки та подала заяву на останнього до Деснянського РУ ГУМВС України в м. Києві, однак кримінальне провадження в подальшому було закрито. В подальшому ОСОБА_21 та ОСОБА_1 неодноразово приїздили до неї додому з погрозами та били її, внаслідок чого вона була вимушена на деякий час виїхати до м. Одеси. Члени її сім»ї були обізнанні про дану ситуацію із ОСОБА_1 Під постійним тиском та примусом ОСОБА_1 вона змушена була виконувати його вказівки, які пов»язані були із незаконним заволодінням транспортними засобами потерпілих, оскільки боялася за життя своїх близьких та дитини. Крім того вже перебуваючи під вартою в СІЗО на неї був здійснений напад ОСОБА_1, про що нею було подано відповідну заяву до прокуратури. Злочинні плани направлені на заволодіння транспортними засобами по всім епізодам даного кримінального провадження розробляв ОСОБА_1, який в подальшому кожному із обвинувачених розподіляв ролі згідно даного плану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 289 КК України за наведених вище обставин визнав частково та дав суду показання, про те що з обвинуваченим ОСОБА_2 його познайомив спільний знайомий з «Автомайдану» на ім'я ОСОБА_56 приблизно в кінці травня 2015 року. ОСОБА_2 йому представився волонтером, який займався збором речей та коштів для допомоги бійцям в зоні проведення АТО. Через деякий час біля ТЦ «Край» на масиві Борщагівка він познайомився з обвинуваченою ОСОБА_5, яка представилася як ОСОБА_5 (справжнє ім'я та прізвище він дізнався після їх затримання) та повідомила, що працює в благодійному фонді, який допомагає бійцям в зоні АТО. ОСОБА_5 запропонувала мені допомагати їй в наданні допомоги бійцям в зоні АТО (збирати речі, їжу, кошти тощо), на що він погодився, оскільки сам переїхав з м. Волновахи Донецької області, коли почалися бойові дії. До знайомства з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 він працював автослюсарем на СТО, потім барменом, після чого втратив роботу.

Вказівки ОСОБА_5 він виконував, бо на той момент був безробітним та розраховував на якусь матеріальну винагороду, проте жодного разу ніхто йому нічим не віддячив, лише одного разу ОСОБА_5 запропонувала йому дві тисячі доларів США за відібрання автомобіля «Мерседес» у власника, після чого їх всіх було затримано працівниками міліції. Крім того, показав, що про те, що вчиняються злочинні дії щодо незаконного заволодіння автомобілями, він зрозумів після другого епізоду (з автомобілем «Тойота Ленд Крузер»), до цього він вважав, що допомагає працівнику міліції. Винним себе визнав по всім інкримінованим епізодам, при цьому заперечив, що підсипав чи підливав лікарські препарати потерпілому ОСОБА_17 Щиро розкаявся, зробив для себе належні висновки. З обвинуваченим ОСОБА_1 взагалі не був знайомий до затримання, познайомився лише в СІЗО. Ніколи ОСОБА_1 не телефонував та ніколи не бачив останнього. Йому невідомо, чому ОСОБА_5 оговорює його та інших щодо зв'язку з ОСОБА_1 В офісі благодійного фонду «Атма-допомога» по АДРЕСА_10 він ніколи не був.

З обвинуваченим ОСОБА_6 він познайомився під час епізоду з автомобілем «Тойота Ленд Крузер», коли той завозив його, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в с. Гнідин Київської обл. Наскільки йому було відомо, ОСОБА_6 виконував функції водія за певну винагороду, одного разу він особисто платив ОСОБА_6 за те, що той підвіз його додому.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 289, ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 289 КК України за наведених вище обставин визнав частково та дав суду показання, про те що з обвинуваченою ОСОБА_5 познайомився приблизно на початку червня 2015 року через наглядно знайомого на ім'я ОСОБА_55 на прізвисько «ОСОБА_55», який проживав поряд з ним на мікрорайоні та колись працював у правоохоронних органах та разом з ним іноді підробляв таксистом. Вказаний знайомий ОСОБА_55 «ОСОБА_55» повідомив йому, що є жінка, яку треба повозити за певну винагороду, тобто запропонував йому підробіток, на що він погодився, оскільки мав власний автомобіль, офіційно не працював, іноді підробляв таксистом та потребував грошей. Потім ОСОБА_5 йому зателефонувала, представилася «ОСОБА_2» та попросила приїхати до ТЦ «Край», що по вул. Григоровича-Барського в м. Києві, де познайомила його з ОСОБА_2, а пізніше, під час поїздки в с. Гнідин він познайомився з ОСОБА_3 З ОСОБА_1 взагалі знайомий не був, вперше побачив перед поїздкою на судове засідання При цьому вказав, що ОСОБА_5 неодноразово в розмовах згадувала чоловіка на ім'я «ОСОБА_57», якого він одного разу підвозив на масив Троєщина, даний чоловік був невисокого зросту, в окулярах, лисуватий. В основному він возив обвинувачену ОСОБА_5, куди вона просила, кілька разів підвозив її разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 або іншими незнайомими йому особами. При цьому він користувався власним автомобілем «Рено 19» д.н.з. НОМЕР_8. ОСОБА_5 йому просто повідомляла адресу, куди її потрібно відвезти, не повідомляючи при цьому, з якою метою вона туди їде та не розповідаючи про свої плани, після чого платила йому певну винагороду та він їхав по своїм справам. Знав, що вона працювала в офісі якогось благодійного фонду по АДРЕСА_10, куди її неодноразово підвозив, в даному офісі він ніколи не був. Ніяких здогадок щодо можливої незаконної діяльності будь-кого з обвинувачених він не мав.

Підтвердив, що кілька разів підвозив ОСОБА_3, за що той платив йому. Крім того, показав, що про те, що вчиняються злочинні дії щодо незаконного заволодіння автомобілями, він зрозумів після епізоду з автомобілем «Мерседес», коли їх з ОСОБА_3 затримали.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.2 ст. 353, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 289 КК України за наведених вище обставин визнав частково та дав суду показання, про те що з ОСОБА_5 познайомився в кінці квітня 2015 року на стоянці біля ТРЦ «Дрім Таун» на Оболоні, де часто зустрічалися учасники громадського руху «Автомайдан». Познайомив їх з ОСОБА_5 спільний знайомий на ім'я ОСОБА_56 (не ОСОБА_21, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження). Вона йому повідомила, що працює в благодійному фонді, який допомагав бійцям в зоні проведення АТО. Під час подальшого з нею спілкування, вона дала мені зрозуміти, що має можливість дізнаватися в базі даних міліції чи ДАІ про автомобілі-двійники, які виготовлені та їздять незаконно та можуть бути направлені в зону АТО на допомогу бійцям, де будуть приносити більше користі. Він розумів, що автомобілі-двійники є потенційними знаряддями вчинення злочинів та що відібрати їх у власників не вимагає значних зусиль, особливо, якщо користуватися підробленим посвідченням працівника міліції, яке у нього було на той час. З ОСОБА_6 його познайомила ОСОБА_5, представила як водія. До затримання працював приватним підприємцем у сфері будівництва та ремонту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 289 КК України за наведених вище обставин не визнав та дав суду показання, про те що із ОСОБА_3 та ОСОБА_6 раніше знайомий не був. Перший раз останніх побачив в залі судового засіданні . ОСОБА_2 приблизно за два тижні до їх затримання приїхав до його офісу розташованого по АДРЕСА_10 разом із ОСОБА_5 в якості робітника, який займається будівництвом. Вдруге він бачив ОСОБА_2 коли він приїхав до нього в офіс та привіз свою печатку, щоб заключити із ним договір, оскільки ОСОБА_2 мав зробити ремонт в офісі, який розташований неподалік станції метро «Лісова» в м. Києві. З приводу епізодів по незаконному заволодінню транспортними засобами за нібито заздалегідь розробленим ним планом він вперше чує та ніколи не був присутній при зустрічах інших обвинувачених із потерпілими по всім епізодам згідно даного кримінального провадження. Показання які дала відносно нього обвинувачена ОСОБА_5 по всім епізодам є неправдивими.. Крім того всі її показання, що він здійснював на неї тиск морального характеру та застосовував до неї фізично силу є безпідставними та не відповідають дійсності.

Епізод незаконного заволодіння автомобілем марки «Mazda-3» д.н.з. НОМЕР_1.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, показання якого приведені вище, його вина, як і вина ОСОБА_5 по даному епізодові злочинної діяльності підтверджується:

-показаннями обвинуваченої ОСОБА_5, яка пояснила, що напередодні приблизно о 10 годині 00 хвилин вона зустрілася із ОСОБА_1 на вулиці, куди приїхали ще «ОСОБА_21» і «ОСОБА_33» та інші люди які працювали на ОСОБА_1 ОСОБА_1 їй сказав, що йому необхідна була машина «Mazda», останній дав їй вказівку знайти такий автомобіль. Вона через об'яву в Інтернеті знайшла машину «Mazda-3». Потім вона зателефонувала власнику даної машини та домовилась про зустріч та огляд. На зустріч із власником машини вона приїхала 04.05.2015 року за адресою АДРЕСА_11 разом із людьми, які працювали на ОСОБА_1, це були хлопці із м. Фастів. Потерпілий ОСОБА_15 показав їм автомобіль, хлопці перевірили технічний його стан. Потім вони попросили потерпілого ОСОБА_15 загнати машину на СТО та підняти її на підйомник, щоб повністю оглянути, на що потерпілий погодився. Далі вони поїхали на СТО і на з'єднані вулиць Краснодонської і Локомотивної в м. Києві де зупинилися і вона показала потерпілому посвідчення працівника виконавчої служби, яку напередодні їй дав ОСОБА_1 та повідомила йому що його машина знаходиться у кредиті і в нього є борг перед банком, тому вони забирають у нього машину. На що потерпілий їй відповів, що дійсно має борг і хотів продати машину щоб його погасити. Хлопці сказали потерпілому, що він зможе пізніше забрати свою машину у райвідділку міліції. Надалі вони довезли потерпілого до повороту з вул. Волгоградської на площу Солом'янську в м. Києві, де він вийшов. Потім вони відігнали зазначений автомобіль до офісу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_10. В подальшому автомобіль «Mazda-3» ОСОБА_1 продав, оскільки на авторинку у ОСОБА_1 був знайомий, якому він збував викрадені автомобілі. На протязі усього дня вона телефонувала ОСОБА_1, який координував їх дії.

-показаннями потерпілого ОСОБА_15, який під час судового слідства дав суду показання про те, що він дав оголошення в Інтернеті про продаж свого автомобіля «Mazda-3» д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску, вказав ціну за автомобіль в сумі 7000 доларів США та почав приймати дзвінки від потенційних покупців по телефону. Одного разу йому зателефонувала дівчина, як йому стало пізніше відомо, що це була обвинувачена ОСОБА_5, яка приїхала 04.05.2015 року до місця призначеної їм зустрічі біля будинку, де він проживав по АДРЕСА_11, разом із двома невідомими йому чоловіками. Вона оглянула автомобіль та запропонували проїхати на СТО. Коли вони приїхали на вул. Краснодонську, то ніякого СТО там не виявилося. Потім ОСОБА_5 показуючи йому щось на зразок посвідчення представилась працівником ВДВС та повідомила, що його автомобіль знаходиться в арешті, оскільки в нього є невиплачений банку кредит і що вони його вилучають. Оскільки в нього дійсно був борг по кредиту у банку, а ОСОБА_5 назвала саме той банк, то в нього не виникло сумніву з цього приводу. Потім вони від'їхали трохи від того місця до поліклініки, що по вул. Солом'янській, 21 в м. Києві та йому запропонували чоловіки, які були разом із ОСОБА_5 в грубій формі вийти із салону машини. Він вийшов із салону машини, а останні зникли із місця події на його автомобілі. Після чого він викликав працівників поліції. Зокрема зазначив, що двох чоловіків, які були разом із ОСОБА_5 в той день серед обвинувачених в залі судового засідання не має.

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 12.06.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_15 впізнав на фото ОСОБА_5, як особу, що заволоділа його автомобілем (а.с. 60-61 т.4);

-протоколом слідчого експеременту від 25.09.2015 року за участю обвинуваченої ОСОБА_5, згідно якого остання розказала і показала, як, коли, з ким і де заволоділа автомобілем «Мазда-3» (а.с. 62-77 т. 4);

Епізод незаконного заволодіння автомобілем марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2, який належить громадянину ОСОБА_19, та самовільне присвоєння владних повноважень та звання службової особи і використання службового посвідчення працівника правоохоронного органу

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, показання якого приведені вище, його вина, як і вина ОСОБА_5 та ОСОБА_2, що визнали себе винними по даному епізоду злочинної діяльності, підтверджується:

-показаннями самої обвинуваченої ОСОБА_5 про те, що дані про автомобіль «Volkswagen Passat» їй дав ОСОБА_1, оголошення про який знайшов в Інтернеті. В подальшому вона в кінці травня 2015 року зв'язалась із власником машини та домовилась про зустріч та огляд. На зустріч із потерпілим ОСОБА_19 вони приїхали разом із ОСОБА_2 на автомбілі «Опель» чорного кольору та назвалися братом і сестрою. Під час першої зустрічі із потерпілим вони оглянули автомобіль та вона повідомила ОСОБА_1, що даний автомобіль йому підходить по всіх критеріях. Потім вона почала розповідати потерпілому щоб він трішки почекав, коли у них з'являться гроші і вони куплять його машину, на що потерпілий погодився. В подальшому вони домовились про ще одну зустріч , яка відбулася цього ж дня пізно увечері із потерпілим ОСОБА_19 на яку він приїхав зі своїм другом, а вона була разом із ОСОБА_2 ОСОБА_2 ще раз оглянув даний автомобіль, потім вони попросили потерпілого проїхати на машині. Коли вони їхали в машині ОСОБА_2 повідомив потерпілому, що він є співробітником ВБНОН та показав посвідчення, яке напередодні йому дав ОСОБА_1 , і сказав щоб останній не переживав. Коли вони доїхали до АЗС «WOG», то вона сказала потерпілому, що необхідно заправити машину, оскільки закінчувався бензин у баку та дала йому 100 гривень. Потерпілий ОСОБА_19 пішов до каси щоб оплати бензин, в машині на задньому сидінні залишилася вона та товариш потерпілого ОСОБА_19, а за кермом машину був ОСОБА_2 Коли машина рушила із місця, то товариш потерпілого ОСОБА_19 злякавшись відчинив дверцята та виплигнув із машини. Потім вони відігнали машину до офіса ОСОБА_1, яку він в подальшому продав.

-показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, який суду показав, що про автомобіль «Фольксваген Пассат Б5» йому розповіла ОСОБА_5. Він спілкувався безпосередньо з продавцем, у якого навіть не було техпаспорту на вказаний автомобіль та який спочатку відмовлявся їхати на зустріч та показувати автомобіль. Він повідомив продавцю, що є співробітником міліції, після чого продавець одразу погодився показати вказаний автомобіль. Ну зустріч по вул. Срібнокільській в м. Києві приїхали потерпілий ОСОБА_19 та знайомий потерпілого ОСОБА_23. Він та ОСОБА_5 приїхали на автомобілі «Опель Астра» чорного кольору. В автомобілі «Фольксваген» горіла лампочка, яка сигналізувала про закінченням пального. Заїхали на заправку, де ОСОБА_5 дала потерпілому ОСОБА_19 сто гривень. Той пішов в приміщення заправки розраховуватися, а він, ОСОБА_5 та ОСОБА_23 залишилися в салоні автомобіля, при цьому він сидів за кермом. ОСОБА_5 сказала ОСОБА_23, що зараз вони будуть їхати до райвідділу, щоб задокументувати виявлений автомобіль-двійник, після чого ОСОБА_23 злякався та сам відкрив дверцята та швидко вийшов з машини та побіг в сторону АЗС. ОСОБА_5 не виштовхувала ОСОБА_23 з автомобіля. Даний автомобіль вони з ОСОБА_5 відігнали на вул. Григоровича-Барського в м. Києві. Вона поїхала додому, а наступного дня цей автомобіль він безоплатно передав на потреби бійців АТО комбату ОСОБА_32, а номерні знаки з автомобіля залишилися в нього по місцю проживання.

-показаннями потерпілого ОСОБА_19, який під час судового слідства дав суду показання про те, що зробив об'яву в Інтернеті на сайті «Авто-Ріо» про продаж свого автомобіля «Volkswagen Passat» за 3500 доларів, який придбав раніше у третіх осіб по техпаспорту. 30.05.2016 року йому зателефонувала ОСОБА_5, яка назвалася ім'ям ОСОБА_5 та сказала, що хоче придбати його автомобіль. Вони домовилися про зустріч, одна ОСОБА_5 не приїхала, а по телефону йому повідомила, що зараз до нього під'їде її чоловік, який огляне машину, а потім ввечері вони зізвоняться. Він зателефонував чоловіку ОСОБА_5 і вони домовилися про зустріч увечері цього ж дня. Цього ж дня приблизно о 20 годині 00 хвилин домовився про зустріч із ОСОБА_5 біля кафе «Чілі Піца» по вул. Срібнокільській, 3 в м. Києві, однак остання у розмові по телефону повідомила, що запізниться на зустріч, оскільки чекає на брата. Близько 22 години 00 хвилин приїхала ОСОБА_5 разом із ОСОБА_2 на таксі, однак машина їх увесь час чекала. На зустріч з обвинуваченими він приїхав разом із другом ОСОБА_23 Останні оглянули машину та почали запитувати про документи не неї. Він повідомив, що не знає, де зараз власник та продає машину при наявності техпаспорту. Потім обвинувачені почали комусь телефонувати, запропонували йому проїхати на СТО. Він відмовився оскільки вже було пізно близько 23 години 00 хвилин. Однак ОСОБА_2 почав його вмовляти поїхати на СТО своїх знайомих та запропонував сісти за кермо, щоб проїхати та відчути як їде автомобіль, на що він погодився.. За кермо машини сів ОСОБА_2, він сів поруч, його товариш та ОСОБА_5 сиділи ззаду. В машині вони розмовляли, а потім ОСОБА_2 показав йому посвідчення працівника міліції, а саме полковника МВС та сказав щоб вони не хвилювалися. Через деякий час в баку закінчилося пальне і вони заїхали на АЗС «WOG» по пр-ту. Броварському, 11 в м. Києві, гроші на пальне дала йому ОСОБА_5 в сумі 100 грн. Він вийшов із салону машини та пішов до каси щоб оплатити пальне, однак ще не встиг дійти до каси як до нього підбіг його друг ОСОБА_23 та повідомив, що обвинувачені поїхали на його машині. Він вибіг на вулицю та побачив, що його машини вже немає. ОСОБА_23 пояснив, що коли він вийшов із машини, то останній взяв у руки телефон, ОСОБА_5 сказала, щоб він поклав телефон, тоді він поклав телефон на сидіння автомобіля та автомобіль почав рухатися, а товариша ОСОБА_5 виштовхнула на ходу із машини. Потім вони пішли в управління поліції та написали заяву, а через деякий час працівники міліції йому повідомили, що його машина є «двійником», про що він не знав.

-показаннями свідка ОСОБА_23, який під час судового слідства дав суду показання про те, що влітку 2015 року його товариш ОСОБА_19 вирішив продати свій автомобіль «Volkswagen Passat» про що дав оголошення в Інтернеті та домовився про зустріч 30.05.2016 року із покупцем біля кафе «Чілі Піца» по вул. Срібнокільській, 3 в м. Києві. На дану зустріч він поїхав разом із ОСОБА_19 Коли вони знаходилися в приміщенні кафе то до них підійшли покупці, це були обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які назвалися братом та сестрою. Поспілкувавшись між собою в кафе, вони всі разом вийшли на вулицю, де обвинувачені довго оглядали машину ОСОБА_19 В цей період часу ОСОБА_5 підходила до машини «Опель Астра» темно вишневого кольору, на якій приїхали обвинувачені, яка стояла осторонь та з кимось там розмовляла, а потім повернулася до них та про щось розмовляла із ОСОБА_2 Однак напередодні обвинувачені повідомили, що вони приїхали на зустріч до них на таксі. Потім обвинувачені попросили проїхатися на машині ОСОБА_19, останній повідомив, що вони можуть проїхати на машині, але лише по території стоянки кафе «Чілі Піца». Вони всі сіли в машину та проїхали коло по території стоянки кафе. Потім ОСОБА_2, який знаходився за кермом автомобіля ОСОБА_19 почав їхати в сторону станції метро «Лівобережна», на що ОСОБА_19 сказав останньому, щоб той розвертався на територію стоянки кафе «Чілі Піца». В свою чергу ОСОБА_2 сказав, що вони ще трохи проїдуть на машині та показав ОСОБА_19 посвідчення працівника міліції і запевнив що все буде добре. Коли вони доїхали до станції метро «Лівобережна» в м. Києві, то в машині закінчилося паливо. Обвинувачені запитали де знаходиться АЗС, він показав їм, оскільки живе неподалік та знає місцевість. В подальшому вони заїхали на АЗС «WOG» по пр-ту. Броварському, 11 в м. Києві та під'їхали до колонки, ОСОБА_2 заглушив автомобіль, ОСОБА_19 сидів поруч з останнім на передньому сидінні, він сидів на задньому сидіння за водієм, а ОСОБА_5 сиділа на задньому сидіння праворуч поруч із ним. ОСОБА_19 обвинувачені дали 100 гривень, він вийшов із машини та пішов до каси щоб розплатитися. В цей момент коли ОСОБА_19 йшов на заправку, ОСОБА_2 завів машину, здав трохи назад та запитав у ОСОБА_5 чи вони їдуть, остання сказала що треба їхати, тоді ОСОБА_2 почав тиснути на педаль газу. Тоді він запитав у ОСОБА_5 куди вони їдуть та взяв у руки телефон, остання відповіла йому, що вони їдуть у відділення міліції, щоб він не хвилювався та сховав телефон.Коли він випускає телефон із рук і телефон падає йому до ніг, в той момент коли він нахилився підняти телефон, ОСОБА_5 відкрила дверцята машини виштовхнула його руками із салону. Потім він піднявся із землі, зібрав свої речі та побіг до ОСОБА_19, якому повідомив, що обвинувачені поїхали на його машині. Вони разом вибігли із приміщення АЗС на вулицю та почали шукати машину, оскільки в ній не було у баку пального, однак її ніде не було. Потім вони звернулися до міліції із заявою.

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.06.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_19 впізнав на фото ОСОБА_5 , як особу, що заволоділа разом з іншою особою його автомобілем (а.с. 9-12 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.06.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_19 впізнав на фото обвинуваченого ОСОБА_2 , як особу, що заволоділа разом з іншою особою його автомобілем (а.с. 13-16 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.07.2015 року, згідно якого свідок ОСОБА_23 впізнав на фото ОСОБА_5 , як особу, що заволоділа разом з іншою особою автомобілем ОСОБА_19 та виштовхала його з вищезазначеного автомобіля (а.с. 21-24 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.07.2015 року, згідно якого свідок ОСОБА_23 впізнав на фото обвинуваченого ОСОБА_2 , як особу, що заволоділа разом з іншою особою автомобілем ОСОБА_19, представлявся працівником міліції та знаходився за кермом автомобіля «Фольксваген» під час скоєння злочину (а.с. 17-20 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.09.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_18 впізнав на фото обвинуваченого ОСОБА_2, як особу, що представлявся працівником міліції та показував посвідчення (а.с. 96-99 т.5);

-протоколами слідчого експеременту від 14.07.2015 року за участю обвинуваченої ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_19, згідно якого останні розказали і показали, як, коли, і де було вчинено злочин, а саме заволоділа автомобілем «Мазда-3» (а.с. 25-29 т.5);

-протоколом огляду місця події від 02.06.2015 року ,згідно якого встановлено місце вчинення злочину по пр.Броварському, 11 в м. Києві (а.с. 1-3 т.5);

-протоколом огляду місця події від 04.06.2015 року (свідоцтва НОМЕР_9) а.с. 4-7 т.5);

-протоколом огляду місця події від 10.06.2015 року, згідно якого біля будинку №2 по вул. Горбачова в м. Києві, оглянуто автомобіль «Рено» державний номерний знак НОМЕР_8, за кермом якого знаходився ОСОБА_2,в ході якого виявлено та вилучено посвідчення працівника міліції, видане на ім»я ОСОБА_24 з фотокарткою ОСОБА_2 (а.с. 35-40 т.6);

-протоколом огляду речей та документів від 11.06.2015 року, виявлених та вилучених під час вищезазначеного огляду місця події від 10.06.2015 року по вул. Горбачова в м. Києві (а.с. 47-49 т.6);

-висновком експерта №654/тдд від 05.11.2015 року, згідно якого службове посвідчення працівника міліції серії НОМЕР_3, видане на ім'я ОСОБА_24 не відповідає аналогічним документам, що зн7аходяться в офіційному обігу на території України (а.с. 3-7 т.7);

-висновком експерта №192/ікт від 13.08.2015 року, згідно якого на зображенні чоловічої статі службове посвідчення працівника міліції серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_24 та на порівняньних зразках зображена одна й та сама особа, а саме ОСОБА_2 (а.с. 11-16 т.7);

-протоколом обшуку від 10.06.2015 року за місцем проживання ОСОБА_2, а саме квартири АДРЕСА_15, під час якого виявлено та вилучено державний номерний знак автомобіля «Фольксваген»-НОМЕР_2, що було викрадено в потерпілого ОСОБА_19 та елементи форменного одягу працівника міліції, а також значна кількість стартових пакетів мобільних операторів (а.с. 38-43 т.7)

-протоколом огляду речей від 03.09.2015 року та від 16.10.2015 року, виявлених та вилучених під час вищезазначеного обшуку (а.с. 44-47 т.7).

Епізод незаконного заволодіння автомобілем марки «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_4, який належить громадянину ОСОБА_26 по АДРЕСА_12.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, показання якого приведені вище, його вина, як і вина ОСОБА_5, яка визнала себе винною по даному епізоду та ОСОБА_2, що не визнав себе винними в незаконному заволодіння автомобілем марки «Toyota Corolla», підтверджується:

В свою чергу обвинувачена ОСОБА_5 по епізоду незаконного заволодіння автомобілем марки «Toyota Corolla» д.н.з. НОМЕР_4, який належить громадянину ОСОБА_26, суду пояснила, що зустріч із власником автомобіля «Toyota Corolla» відбулася за адресою: АДРЕСА_12, у приватному секторі. Саме вона домовилась про дану зустріч із потерпілим. Перший раз вона приїхала на зустріч разом із ОСОБА_2, вони оглянули автомобіль та сказали, що подумають з приводу покупки машини. Другий раз на зустріч приїхали вона, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_33 на прізвисько «ОСОБА_33» та інші особи, яких вона не пам'ятає. Вона разом із ОСОБА_2 приїхали на автомобілі «Опель» чорного кольору, всі інші особи разом із ОСОБА_1 приїхали на іншому автомобілі. Потерпілий ОСОБА_26 не хотів продавати свою машину за великі гроші, оскільки вона була нерозмитненою. Після огляду автомобіля «Toyota Corolla» вона дала потерпілому ОСОБА_26 завдаток у сумі 100 доларів, які як в подальшому виявилося були фальшивими. В обмін на гроші ОСОБА_26 віддав ключі від свого авто, і вони поїхали. Вечері вони мали приїхати щоб віддати потерпілому остаточну суму грошей за машину, однак в приміщенні офісу ОСОБА_1 сказав щоб машину ОСОБА_26 вночі незаконно забрали. Хто саме забирав машину ОСОБА_26 їй не відомо, але в подальшому даний автомобіль ОСОБА_1 також продав.

В свою чергу обвинувачений ОСОБА_2 по епізоду з автомобілем «Тойота Королла» показав, що 30.05.2015 р. відбулося три зустрічі. Першого разу він з ОСОБА_5 приїхав удвох на АДРЕСА_12 на автомобілі «Опель Астра», яким він часто користувався. Вони знали, що потерпілий ОСОБА_26 був приватним підприємцем у сфері послуг таксі і вказаний автомобіль знаходився на території бази таксі. Вони з ОСОБА_5 оглянули вказаний автомобіль, під час спілкування друзі потерпілого ОСОБА_34 та ОСОБА_35 почали чіплятися до них з ОСОБА_5, вимагали показати гроші, почався словесний конфлікт, після чого вони сказали, що приїдуть пізніше, коли друзі потерпілого заспокояться. Приблизно через годину, вони з ОСОБА_5 повернулися на місце зустрічі, при цьому він спілкувався по телефону з дійсним продавцем вказаного автомобіля Власенком, який знаходився в зоні АТО, а потерпілий ОСОБА_26 на прохання продавця лише давав оголошення в мережу Інтернет та представляв інтереси продавця на цій зустрічі. В цей час ОСОБА_5 спілкувалася з потерпілим ОСОБА_26, суті розмови він не чув, після чого він та ОСОБА_5 поїхали. Приблизно через 1-2 години на номер ОСОБА_5 почав телефонувати потерпілий ОСОБА_26 та говорив про якісь фальшиві сто доларів США, які нібито дала ОСОБА_5 в обмін на ключі від вказаного автомобіля. Йому про це нічого не було відомо, моменту передачі грошей він не бачив. Він з ОСОБА_5, а також ОСОБА_36 та ОСОБА_33, яких вони попросили бути присутніми на випадок відкритого конфлікту з таксистами, вчотирьох приїхали на АДРЕСА_12 на вимогу потерпілого ОСОБА_26, який почав до нього висловлювати претензії щодо фальшивої купюри сто доларів США, на що він відкрив свій гаманець та показав його вміст - там були купюри в доларах, та пояснив, що він потерпілому нічого не давав, його гроші справжні та висловлені потерпілим претензії не за адресою, на що потерпілий погодився та показав фальшиву купюру. Відбувся невеликий словесний конфлікт, після чого знову вчотирьох поїхали з місця зустрічі та він особисто більше туди не повертався, вказаний автомобіль у потерпілого ОСОБА_26 він не відбирав, не знає про його подальшу долю.

-показаннями свідка ОСОБА_35, який під час судового слідства дав суду показання про те, що його товариш ОСОБА_26 дав в Інтернеті оголошення про продаж своєї машини марки «Toyota Corolla». Влітку 2015 року по АДРЕСА_12 він був присутній під час зустрічі ОСОБА_26 із покупцями. Крім нього на зустрічі був присутній товариш ОСОБА_26 - ОСОБА_34 Покупці приїхали на зустріч на автомобілі «Опель» чорного кольору. Це були обвинувачена ОСОБА_5, яка назвалася ім'ям ОСОБА_5 та ОСОБА_2, який назвався ім'ям ОСОБА_2, також за кермом даного автомобіля знаходився водій, обличчя якого він не пам'ятає. Пізніше на місце зустрічі приїхав обвинувачений ОСОБА_1, останній спілкувався із ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_26 з приводу продажу автомобіля «Toyota Corolla» щоб провести розрахунок у гривнях. Потім між обвинуваченими ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_34 виник словесний конфлікт з приводу даного автомобіля, який через деякий час був вичерпаний. В подальшому вони домовились про те що продаж даного автомобіля відбудеться в цей же день увечері. Потім ОСОБА_5 та ОСОБА_2 дали ОСОБА_26 завдаток в сумі 100 доларів, які як виявилося пізніше були фальшивими, а ОСОБА_26 як обмін на завдаток віддав покупцям ключі від свого автомобіля. Покупці на протязі того дня декілька разів приїжджали до ОСОБА_26, але вечері так і не приїхали, щоб сплатити всю суму за машину. Тому ОСОБА_26 зняв акумулятор з машини та щось відкрутив у моторному відсіку, оскільки ключі від його машини перебували у ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Однак на наступний день йому зателефонував ОСОБА_26 та повідомив, що його машина зникла та викликав працівників міліції.

-показаннями свідка ОСОБА_33, який під час судового слідства в режимі відеоконференції дав суду показання про те, що не пам'ятає точної дати, йому зателефонувала ОСОБА_5 та попросила поїхати з нею на зустріч щоб її підстрахувати. ОСОБА_5 він знає як представника благодійного фонду, який допомагає АТО, оскільки він сам був учасником АТО. ОСОБА_5 йому повідомила, що заплатила завдаток у сумі 100 доларів за автомобіль та взамін отримала ключи від зазначеної машини, однак люди яким вона дала гроші почали висловлювати до неї претензії. Він поїхав на зазначену зустріч разом із ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_36 на автомобілі «Опель» чорного кольору. ОСОБА_2 він знає як волонтера, який також допомагав АТО. Дана зустріч відбулася у приватному секторі приблизно о 18 годині 00 хвилин, точної адреси він назвати не може. Він та ОСОБА_36 під час зустрічі стояли осторонь для підстраховки. Суперечка між ОСОБА_5, ОСОБА_2 та трьома чоловіками, яким ОСОБА_5 напередодні дала завдаток за машину тривала приблизно 15 хвилин. Предметом суперечки було те, що 100 доларів, які напередодні ОСОБА_5 дала як завдаток власнику автомобіля виявилися фальшивими. Після зазначеної суперечки вони всі вчотирьох сіли у машину та поїхали.

-показаннями свідка ОСОБА_34, який під час судового слідства дав суду показання про те, що його товариш ОСОБА_26 продавав автомобіль «Toyota Corolla». Він був присутній разом із ОСОБА_35 при зустрічі по АДРЕСА_12 коли приїхали покупці на вказаний автомобільЦе були ОСОБА_5 та ОСОБА_2, в свою чергу ОСОБА_5 представилася дружиною ОСОБА_2 Останні оглянули автомобіль та поспілкувалися із ОСОБА_26 з приводу вартості машини. Під час даної розмови у нього із ОСОБА_5 виник словесний конфлікт з приводу вартості даного автомобіля, після чого покупці поїхали. Через кілька годин цього ж дня під вечір ОСОБА_5 та ОСОБА_2 знову повернулися, однак разом із ними вже приїхав ОСОБА_1, який був одягнений у спортивний одяг та ще один незнайомий чоловік, якого він не впізнає серед обвинувачених. Останні приїхали на автомобілі «Опель» чорного кольору .В нього вдруге із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 виник невеликий конфлікт з приводу того, що він нібито грубо спілкувався під час розмови між ОСОБА_26 та ОСОБА_2 по вартості машини, але в подальшому конфлікт був вичерпаний, оскільки ОСОБА_26 домовився із покупцями про остаточну суму передачі грошей за автомобіль. Після чого він пішов до будинку. Потім зі слів ОСОБА_26 йому стало відомо, що покупці залишили завдаток в сумі 100 доларів, а ОСОБА_26 віддав покупцям технічний паспорт та ключі від на автомобіля. Крім того під час даної зустрічі ОСОБА_26 домовився, що покупці цього ж дня увечері привезуть остаточну суму грошей та повністю розрахуються за автомобіль. Однак увечері покупці так і не приїхали. Ранком наступного дня автомобіль «Toyota Corolla», який стояв біля будинку у приватному секторі, зник.

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_26 впізнав на фото ОСОБА_1 , як особу, що прибула 31.05.2015 року разом з іншими по АДРЕСА_12 для купівлі автомобіля «Тойота Корола» (а.с. 30-33 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_26 впізнав на фото ОСОБА_5, як особу, що була на зустрічах, називалась ОСОБА_2 та якій були передані ключі від автомобіля «Тойота Корола» (а.с. 34-36 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.07.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_26 впізнав на фото ОСОБА_2, як особу, що була на зустрічах, обговорювала умови продажу автомобіля та якому були передана копюра в 100 доларів США (а.с. 37-39 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.07.2015 року, згідно якого свідок ОСОБА_34 впізнав на фото ОСОБА_5, як особу, що представилась ОСОБА_2 та намагалась створити видимість купівлі автомобіля «Тойота Корола» (а.с. 48-51 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.07.2015 року, згідно якого свідок ОСОБА_34 впізнав на фото ОСОБА_1 , як особу, що був серед інших на місці вчинення злочину та намагався створити видимість купівлі автомобіля «Тойота Корола» та керував іншими особами та давав їм вказівки (а.с. 44-47 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.07.2015 року, згідно якого свідок ОСОБА_34 впізнав на фото ОСОБА_2 , як особу, що представився чоловіком жінки на ім'я ОСОБА_5 та обговорював умови купівлі автомобіля «Тойота Корола» а.с. 40-43 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2015 року, згідно якого свідок ОСОБА_35 впізнав на фото ОСОБА_5 , як особу, що представилась ОСОБА_2 під час вчинення злочину (а.с. 60-63 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2015 року, згідно якого свідок ОСОБА_35 впізнав на фото ОСОБА_1 , як особу, що був серед інших на місці вчинення злочину та давав їм вказівки (а.с. 56-59 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.07.2015 року, згідно якого свідок ОСОБА_35 впізнав на фото ОСОБА_2 , як особу, що представився чоловіком жінки на ім'я ОСОБА_5 та обговорював умови купівлі автомобіля «Тойота Корола» (а.с. 52-55 т.5);

-протоколом слідчого експеременту від 08.10.2015 року за участю обвинуваченої ОСОБА_5, згідно якого остання розказала і показала, як, коли, і де було вчинено злочин (а.с. 117-121 т.7);

-протоколом обшуку від 10.06.2015 року за місцем проживання ОСОБА_5за адресою АДРЕСА_7, під час якого виявлено та вилучено 100 доларові копюри з написом «Сувенір», упаковки від сім-карти операторів мобільного зв'язку, серед яких № НОМЕР_10 (а.с. 25-31 т.7);

-протоколом огляду вилучених предметів під час обшуку від 16.10.2015 року (а.с. 32-34 т.7).

Епізод незаконного заволодіння автомобілем марки «Mercedes-Benz 124E» д.н.з. НОМЕР_5, який належить громадянину ОСОБА_20 по вул. Перемоги, 14 в м. Києві.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, показання якого приведені вище, його вина, як і вина ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які визнали себе винними в незаконному заволодіння автомобілем марки «Мерседес Бенс 124 Е», підтверджується:

-показаннями обвинуваченої ОСОБА_5,яка показала, що на початку червня 2015 року вона та ОСОБА_3 телефонували потерпілому ОСОБА_20 з приводу продажу ним автомобіля «Mercedes-Benz 124E». Вона представилась ім'ям ОСОБА_5 та назвалася сестрою ОСОБА_3, однак з потерпілим вона не зустрічалася. Телефонувала вона потерпілому за вказівкою ОСОБА_1 На зустріч із потерпілим поїхав ОСОБА_3 ще з однією особою на ім'я ОСОБА_58, в подальшому їй телефонував потерпілий та запитував чому вона не буде присутня на зустрічі. На питання потерпілого вона відповіла, що зараз перебуває в офісі на конференції та не може приїхати на зустріч із останнім та повідомила, що на зустріч приїде її брат ОСОБА_3, телефон якого дала потерпілому. Потім із потерпілим зв'язувався ОСОБА_3 та домовлявся про зустріч та огляд автомобіля. Як в подальшому як ОСОБА_3 забрав у потерпілого автомобіль «Mercedes-Benz 124E» їй не відомо, оскільки на даній зустрічі вона не була. Через декілька днів вона бачила автомобіль «Mercedes-Benz 124E» біля офісу ОСОБА_1 по АДРЕСА_10, який простояв там декілька днів. Потім зазначений автомобіль ОСОБА_1 продав своєму знайомому із авторинку на ім'я ОСОБА_59.

-показаннями обвинуваченого ОСОБА_3, який суду по даному епізоду пояснив,що в одній з розмов ОСОБА_5 повідомила йому, що є автомобіль «Мерседес Е124», який має бути відправлений в зону АТО, та попросила його оглянути технічний стан вказаного автомобіля, оскільки у нього професійно-технічна освіта автослюсаря, на що він погодився. При цьому ОСОБА_5 попросила його представитися її братом та дала номер телефону власника вказаного автомобіля, з яким він зв'язався та представився «братом ОСОБА_2» та домовився про зустріч. Під час зустрічі та огляду вказаного автомобіля біля станції метро «Шулявська» чоловік на ім'я ОСОБА_60 або ОСОБА_59, якого прислала ОСОБА_5, показав потерпілому ОСОБА_28 посвідчення працівника міліції (звання було «Капітан» або «Майор») та сказав, що даний автомобіль є незаконним «двійником» та щоб потерпілий вийшов з автомобіля, це виявилося переконливим для потерпілого, який сам вийшов з автомобіля. Після цього він за вказівкою знайомого ОСОБА_5 сів за кермо вказаного автомобіля та пригнав на масив Борщагівка, залишивши біля ТЦ «Край», що по вул. Григоровича-Барського в м. Києві. При цьому він повідомляв, що в нього немає посвідчення водія, але знайомий ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_60 або ОСОБА_59 сказав, щоб він не хвилювався за це, бо він їде з працівником міліції. Того ж дня, коли ОСОБА_5 побачила та оглянула автомобіль «Мерседес Е124», то сказала, що він нібито не підходить в зону АТО. Він сказав, що його це не обходить, віддав ОСОБА_5 ключі від автомобіля та поїхав до себе додому. Більше про долю вказаного автомобіля йому нічого невідомо, знайомого ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_60 чи ОСОБА_59 він більше ніколи не бачив. Ніяких насильницьких дій до потерпілого ОСОБА_28 ніхто не застосовував. Йому нічого невідомо про гроші в сумі чотири тисячі гривень, які нібито були викрадені разом з вказаним автомобілем

-показаннями потерпілого ОСОБА_20, який під час судового слідства дав суду показання про те, що йому зателефонувала дівчина на ім'я ОСОБА_5 по об'яві, яку він дав в Інтернеті на сайті «Сландо» про продаж свого автомобіля «Mercedes-Benz 124E» НОМЕР_5 за 6500 доларів та повідомила, що хотіла би купити його машину. Через декілька днів вони домовилися про зустріч, щоб оглянути машину, однак на зустріч він не поїхав, а попросив поїхати свого друга ОСОБА_28 щоб показати автомобіль. Зі слів ОСОБА_28йому відомо, що зазначена зустріч відбулася біля станції метро «Шулявська» в м. Києві. Але на зустріч замість ОСОБА_2 приїхали двоє чоловіків , один із яких назвався братом ОСОБА_2 та сказав, що приїхав, щоб відігнати автомобіль до офісу ОСОБА_2, де вона могла його оглянути. Під час другого телефонного дзвінка ОСОБА_28 попросив, щоб він його врятував, оскільки його кудись забирають. Потім телефон взяв невідомий чоловік та повідомив, що він працівник міліції, і що вони забирають машину на штрафмайданчик, а ОСОБА_28 у відділок міліції, оскільки його автомобіль незаконний. Після чого телефон ОСОБА_28 був вже вимкнений. Потім приблизно через дві години приїхав ОСОБА_28 на іншій машині та повідомив, що в нього забрали 4000 гривень, після чого викинули із салону машини та забрали автомобіль. При цьому сказав, що дані чоловіки погрожували йому, коли саджали його насильно в машину біля станції метро «Шулявська» в м. Києві, а в подальшому більше погроз не було.

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.06.2015 року, згідно якого ОСОБА_28 впізнав на фото ОСОБА_3, як особу, що разом з іншим чоловіком на пр. Перемоги в м. Києві незаконно заволодів автомобілем «Мерседес», що належав ОСОБА_20 (а.с 65-65 т.5);

-протоколом слідчого експеременту від 08.10.2015 року за участю обвинуваченої ОСОБА_5, згідно якого остання детально розказала про обставини вчинення злочину (а.с. 117-121 т.7);

-протоколом огляду місця події від 10.06.2015 року, згідно якого оглянуто автопарковку вул. П.Запорожця, 26 в м. Києві, на якій знаходився викрадений автомобіль по вул. П.Запорожця, 26 в м. Києві (а.с. 66-68 т.5).

Епізод незаконного заволодіння автомобілем марки «Toyota Land Cruiser» д.н.з. НОМЕР_6, який належить громадянину ОСОБА_18 на ділянці шосе «Бортничі-Рогозів».

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, показання якого приведені вище, його вина, як і вина ОСОБА_5 ,ОСОБА_2, ОСОБА_3, які визнали себе винними , а також ОСОБА_6, який не визнав себе винним, в незаконному заволодіння автомобілем марки «Мерседес Бенс 124 Е», підтверджується:

ОСОБА_5 по епізод незаконного заволодіння автомобілем марки «Toyota Land Cruiser» д.н.з. НОМЕР_6, який належить громадянину ОСОБА_18, пояснила наступне, що напередодні на початку червня вона разом із ОСОБА_2 поїхали до с. Гнідин Київської області для зустрічі із потерпілим ОСОБА_16, який продавав автомобіль «Toyota Land Cruiser». На зустріч із потерпілим вони поїхали за вказівкою ОСОБА_1 Перед цим напередодні в Інтернеті вона знайшла заяву про продаж вказаного авто, а ОСОБА_2 зателефонував потерпілому та домовився про зустріч. Вони хотіли увійти в довіру до потерпілого, тому представилися чоловіком та дружиною та повідомили, що ОСОБА_2 хоче придбати для неї даний автомобіль. Пізніше вона із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, який виконував роль водія та привіз їх на зустріч, приїхала вдруге, щоб оглянути машину. На дві перші зустрічі вони приїздили на автомобіля «Рено» ОСОБА_6 Потім була третя зустріч, на яку приїхали вона із ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_21, «ОСОБА_33», ОСОБА_1 та інші особи імен яких вона не знає. ОСОБА_1 із ОСОБА_21,. «ОСОБА_33» та іншими особами при зустрічі не були присутні, вони знаходились у машинах неподалік. ОСОБА_3 представили як автослюсаря та попросили проїхати потерпілого на даному автомобілі на СТО, на що останній погодився. Вона, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які спілкувалися із потерпілим, попросили останнього оглянути машину на СТО. Оскільки всі СТО були закриті, вони знайшли СТО лише з третього разу. Потім вона сказала потерпілому, щоб розрахуватися з ним за автомобіль, їм має підвезти трохи пізніше гроші її дядько в ролі якого виступив ОСОБА_21. Останній був разом із особою на прізвище «ОСОБА_33» та іншими чоловіками, які працювали на ОСОБА_1 Після огляду машини на СТО вони виїхали із с. Гнідин та попрямували в сторону с. Бортничі - Рогозів. Там на трасі в машині їх чекав ОСОБА_21 разом із ОСОБА_1 та іншими особами. Потім ОСОБА_21 підійшов до потерпілого ОСОБА_16, який сидів за кермом машини «Toyota Land Cruiser» та виштовхнув останнього за плече із салону машини і посадив до свого автомобіля «Мерседес» на якому він приїхав та кудись поїхав із потерпілим. Вона, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишилися у вказаній машині. Тоді ОСОБА_2 сів за кермо, на якій в подальшому вони попрямували до м. Києва. Приїхавши до м. Києва вони залишили зазначений автомобіль біля будинку ОСОБА_2. В подальшому на вказаному автомобіля ще декілька днів їздив ОСОБА_2 та ОСОБА_1

-показаннями ОСОБА_3 про те, що обвинувачена ОСОБА_5 попросила його поїхати на зустріч в якості автослюсаря, щоб оглянути технічний стан автомобіля «Тойота Ленд Крузер» в с. Гнідин Київської області. На масиві Борщагівка він зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_2, ОСОБА_6 на своїй машині «Рено» відвіз їх до с. Гнідин Київської області на зустріч з приводу вказаного позашляховика. Приїхавши на зустріч, він одразу пішов оглядати вказаний автомобіль, а ОСОБА_5 та ОСОБА_2 спілкувалися з власником. Потім було вирішено поїхати на СТО. Оглянувши вказаний автомобіль на СТО, він повідомив ОСОБА_5, що машина перебуває в незадовільному стані, зокрема було багато іржавих деталей, двигун в поганому стані тощо. З СТО він, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та потерпілий ОСОБА_16 їхали на автомобілі «Тойота Ленд Крузер», за кермом був ОСОБА_16 ОСОБА_5 сказала потерпілому зупинитися, бо приїхав нібито її знайомий, який привіз гроші за автомобіль, оскільки грошей у неї не вистачало, щоб розрахуватися. Дійсно під'їхав сріблястий легковий «Мерседес», з якого вийшли незнайомі йому люди та витягли потерпілого з салону автомобіля «Тойота Ленд Крузер». Після цього ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля «Тойота Ленд Крузер» та він, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 поїхали в сторону м. Києва, де його висадили біля станції метро «Академмістечко». Про долю вказаного автомобіля йому нічого невідомо. Обвинувачений ОСОБА_6 лише привіз їх до с. Гнідин Київської області та одразу поїхав, більше того дня він ОСОБА_6 не бачив, на СТО ОСОБА_6 не їздив. Про те, що вчиняється злочин, він зрозумів лише після того, як власника витягли з салону автомобіля, заздалегідь про намір незаконно заволодіти автомобілем йому ніхто не повідомляв. Ніякого пістолету по епізоду з автомобілем «Тойота Ленд Крузер» він ні в кого не бачив - потерпілого ОСОБА_16 руками витягли з салону автомобіля без демонстрації пістолету.

-показаннями обвинуваченого ОСОБА_2, який по епізоду з автомобілем «Тойота Ленд Крузер» показав, що першого разу він та ОСОБА_5 приїхали в с. Гнідин Київської обл. удвох на автомобілі «Опель Астра». Зайшли у двір та подивилися автомобіль «Тойота Ленд Крузер», який показував потерпілий ОСОБА_16, а потерпілий ОСОБА_18 був власником. Саме з потерпілим ОСОБА_16 вони в подальшому спілкувалися щодо продажу даного автомобіля. Через кілька днів ОСОБА_16 зателефонував та домовився про повторну зустріч, на яку приїхав він, ОСОБА_5, ОСОБА_3 в якості автомеханіка та ОСОБА_6Останній привіз їх на своїй машині «Рено» та одразу поїхав. Він, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 зайшли у двір, ОСОБА_3 в якості автомеханіка оглянув автомобіль «Тойота Ленд Крузер». На вимогу пред'явити техпаспорт на вказаний автомобіль, ОСОБА_16 відмовив та пообіцяв показати тільки, якщо вони домовляться щодо придбання. Після чого він показав потерпілому підроблене посвідчення працівника міліції та попросив поїхати на СТО, запевнивши, що автомобіль ніхто відбирати не буде, на що потерпілий ОСОБА_16 погодився та він, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та потерпілий вчотирьох на вказаному автомобілі поїхали на СТО. На першому СТО була черга, на другому СТО в Бортничах протягом години відбувався огляд вказаного автомобіля, результати були невтішні. ОСОБА_3 вони висадили біля станції метро. Коли вони втрьох з потерпілим поверталися в с. Гнідин, на обочині стояв автомобіль «Мерседес» чорного кольору, ОСОБА_5 сказала потерпілому зупинити автомобіль, з «Мерседесу» вийшли кілька чоловіків в камуфляжній формі, які без усілякого примусу вивели ОСОБА_16 за автомобіля, потерпілий пересів до чорного «Мерседесу», після чого він сів за кермо автомобіля «Тойота Ленд Крузер» та вони удвох з ОСОБА_5 поїхали до м. Києва, відігнавши автомобіль на стоянку по вул. Григоровича-Барського, де він простояв приблизно два тижні, поки обвинувачених не затримали і не вилучили даний автомобіль зі стоянки. Зазначив, що всі потерпілі добровільно віддавали вказані автомобілі-двійники, розуміючи їх незаконність.

-показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 про те ,що одного разу ОСОБА_5 зателефонувала йому та попросила відвезти її до с. Гнідин Київської обл., на що він погодився. Про свої плани в с. Гнідин та мету поїдки ніхто йому не повідомляв. Коли він привіз її, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в с. Гнідин, вони втрьох вийшли з машини та пішли у двір будинку. Одразу після цього приїхав ще один автомобіль «Фольксваген» (джип) сріблястого кольору, з якого вийшов високий чоловік міцної статури, який також пішов у той самий двір. Через кілька хвилин, вказаний чоловік вийшов, сів до джипу та поїхав. Одразу після цього з двору виїхав автомобіль «Тойота Ленд Крузер», при цьому з вікна виглянула ОСОБА_5, яку він знав як «ОСОБА_5», та сказала, що він може їхати та його послуг на сьогодні вона більше не потребує. Після цього на власному автомобілі «Рено» він поїхав по своїм справам та йому невідома подальша доля автомобіля «Тойота Ленд Крузер», Тільки через кілька днів він побачив вказаний автомобіль на масиві Борщагівка по вул. Григоровича-Барського в м. Києві біля будинку, де, як він зрозумів, проживає ОСОБА_2 Щодо виявлення в салоні його автомобіля свідоцтва про реєстрацію автомобіля «Тойота Ленд Крузер», д.н.з. НОМЕР_6, пояснив, що ввечері того дня він підвозив ОСОБА_2, який міг залишити непомітно для нього це свідоцтво в його автомобілі.

-показаннями потерпілого ОСОБА_16, який під час судового слідства дав суду показання про те, що займався продажом за дорученням нерозмитненого автомобіля свого товариша ОСОБА_18 «Toyota Land Cruiser» д.н.з. НОМЕР_6, До нього додому в червні 2015 року в АДРЕСА_13, приїхав на старій іномарці раніше незнайомий обвинувачений ОСОБА_2 із дівчиною, яка назвалася ім'ям ОСОБА_5 та повідомила, що вона дружина останнього. Подивившись машину зазначені особи повідомили, що будуть купляти його автомобіль та поїхали. Приблизно через неділю йому зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що вони остаточно вирішили купити в нього машину. Потім 05.06.2015 року приблизно о 15 годині 30 хвилин до нього знову приїхали обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_5 разом із якими вже був обвинувачений ОСОБА_3, якого останні представили як механіка, який буде оглядати на СТО його машину. В с. Гнідин Київської області СТО вони не знайшли, тому направилися в с. Бортничі Київської області, однак там на СТО не було місця. Потім вони поїхали на третю СТО, де обвинувачені вже оглянули машину та повідомили, що їх чекають неподалік м. Києва друзі у яких вони візьмуть гроші та розрахуються з ним за автомобіль. Після чого вони всі сіли в машину та виїхали за межі м. Києва в сторону с. Гнідин Київської області. Вони зупинилися на узбіччі, де на протилежній стороні дороги стояв автомобіль «Mercedes-Benz 124E» та обвинувачені повідомили, що це їх знайомі, які привезли їм гроші, оскільки у них із собою не було усієї суми, а саме їм не вистачало 1000 доларів. Він залишився чекати в салоні своєї машини, в цей момент дверцята автомобіля відчинилися та його схопив за руку водій автомобіля «Mercedes-Benz 124E», якого в залі судового засідання серед обвинувачених не має, від чого він випав із салону машини. Потім даний чоловік вдарив його в бік та сказав, що якщо він не буде опиратися, то все буде добре. Його взяли за руки, перевели через дорогу та посадили на заднє сидіння автомобіля «Mercedes-Benz 124E», забрали в нього мобільний телефон з якого витягнули акумулятор, сім-картку викинули, а сам телефон положили між сидіннями машини. За кермо його машини «Toyota Land Cruiser» хтось сів та поїхав, а автомобіль «Mercedes-Benz 124E» в якому він знаходився розвернувся у протилежну сторону та направився в сторону с. Петрівського Київської області. Вони покружляли трохи навколо с. Петрівського, потім через 15 хвилин знову з'явився його автомобіль «Toyota Land Cruiser». Потім чоловіки які були в обох машинах про щось поговорили між собою та сказали йому щоб він виходив із машини. Він вийшов із машини та йому повернули мобільний телефон, але без акумулятору та сім-картки. Під час цих подій у ОСОБА_2,ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ніякого пістолета не було. Не зміг дати відповідь ОСОБА_16 на питання, чи був пістолет чи предмет схожий на пістолет у когось з інших співучасників злочину.

-показаннями потерпілого ОСОБА_18, який під час судового слідства дав суду показання про те, що з обвинуваченими ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був знайомий, оскільки останні хотіли купити в нього машину «Toyota Land Cruiser», об'яву про продаж якої він дав в Інтернеті. Зазначений автомобіль він придбав раніше за 7500 доларів, але оскільки він був нерозмитнений то документів на автомобіль в нього не було та даний автомобіль був куплений щоб в подальшому передати його в АТО. Обвинувачена ОСОБА_5, яка назвалася ім'ям ОСОБА_5 за півтора місяця до вищезазначеної події приїздила та оглядала його автомобіль, але потім десь пропала. Оскільки він був зайнятий на роботі, то попросив свого товариша ОСОБА_16 зайнятися продажом його автомобіля та залишив його у останнього в с. Гнідин Київської області. Покупці йому телефонували та він в подальшому направляв покупців до ОСОБА_16, який вже показував машину. ОСОБА_5 приїздила в с. Гнідин до ОСОБА_16 щоб оглянути машину, а в другий раз вона приїхала разом із ОСОБА_2, якого представила як свого чоловіка та ОСОБА_3, якого представила механіком, щоб той оглянув машину перед купівлею. Оскільки він поспішав на нараду, то в день продажу машини 05.06.2015 року заїхав до ОСОБА_16, там вже були ОСОБА_5, яка увесь час називалась ім'ям ОСОБА_5 разом зі своїм чоловіком та механіком. Останні хотіли проїхати на машині, оскільки авто було не розмитнено, то він не хотів щоб машина виїжджала із двору ОСОБА_16 Після цього ОСОБА_2 показав йому посвідчення співробітника міліції та повідомив, що б він не переживав, що все буде добре. Ціна на даний автомобіль була заявлена в оголошені 7500 доларів, але оскільки він поспішав на нараду, то він сказав ОСОБА_16 зменшити суму до 6000 доларів. Після чого він поїхав на нараду. В подальшому цього ж дня приблизно о 18 годині 00 хвилин, йому зателефонував ОСОБА_16, який був дуже схвильований та повідомив, що машину в нього забрали.

-показаннями свідка ОСОБА_38, який під час судового слідства дав суду показання про те, що працює старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ управління карного розшуку ГУ НП в м. Києві. Їх управлінням здійснювалося супроводження кримінального провадження відносно обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 про незаконно заволодіти останніми транспортними засобами. Йому відомо що обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та особи на прізвище «ОСОБА_21» та «ОСОБА_33» також незаконно заволоділи автомобілем «Toyota Land Cruiser-100» у Бориспільському районі Київської області. При цьому спочатку попросили потерпілого показати машину на СТО, а в подальшому витягли його із вказаної машини та незаконно заволоділи транспортним засобом.

-протоколом огляду місця події від 10.06.2015 року, згідно якого біля будинку № 2 по вул. Горбачова в м. Києві, оглянуто автомобіль «Рено» державний номерний знак НОМЕР_8, за кермом якого знаходився ОСОБА_2,в ході якого виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Toyota Land Cruiser-100» д.н.з. НОМЕР_6, посвідчення працівника міліції, видане на ім'я ОСОБА_24 з фотокарткою ОСОБА_2 (а.с. 35-46 т.6);

-протоколом огляду речей і документів від 11.06.2015 року, виявлених та вилучених під час огляду 10.06.2015 року біля будинку № 2 по вул. Горбачова в м. Києві та протоколом додаткового огляду предметів від 09.07.2015 року, що були вилучені з автомобіля «Рено» д.н.з. НОМЕР_8 (а.с. 47-49 т.6);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.07.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_16 впізнав на фото ОСОБА_5, як особу, що представлялась ОСОБА_2 під час вчинення злочину (а.с. 80-83 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.07.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_16 впізнав на фото ОСОБА_3, як особу, що представлялась автослюсарем під час вчинення злочину (а.с. 84-87 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.07.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_16 впізнав на фото ОСОБА_2, як особу, що представлявся чоловіком жінки по імені ОСОБА_5 (а.с. 76-79 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.09.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_18 впізнав на фото ОСОБА_5, як особу, що представлялась ОСОБА_2 під час вчинення злочину (а.с. 88-91 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.09.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_18 впізнав на фото ОСОБА_3, як особу, що представлялась автослюсарем під час вчинення злочину (а.с. 92-95 т.5);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 25.07.2015 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_18 впізнав на фото ОСОБА_2, як особу, що представлявся чоловіком жінки по імені ОСОБА_5 (а.с. 96-99 т.5);

-протоколом слідчого експеременту від 08.10.2015 року за участю обвинуваченої ОСОБА_5, згідно якого остання детально розказали про обставини вчинення злочину по заволодінню автомобіля «Toyota Land Cruiser-100» д.н.з. НОМЕР_6 (а.с. 117-121 т.7).

Доводи обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що йому були не відомі дійсні наміри обвинувачених про заволодіння автомобілем і він тільки виконував роль «таксиста» на думку суду не відповідають дійсності, оскільки його дії узгоджуться з діями всіх обвинувачених, що приймали участь в заволодінні автомобілем «Toyota Land Cruiser-100», та в подальшому в його автомобілі було вивялено та вилучено номерні знаки з викраденого автомобіля. Суд розцінює такі показання обвинуваченого ОСОБА_6, як намагання уникнути кримінальної відповідальнолсті за вчинене.

В той же час суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення обвинувачених по даному епізоду кваліфікуючу ознаку вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаного з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров»я потерпілого, залишивши кваліфікуючу ознаку , поєднанного з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя або здоров»я потерпілого, оскільки в судовому засіданні не доведено про застосування під час заволодіння автомобілем потерпілого предмета, схожого на пістолет. В судовому засідання про застосування до нього пістолета або предмета, схожого на пістолет не підтвердив, як сам потерпілий , такк і самі обвинувачені. Не підтверджено зазначено в судовому засіданні і будь-якими іншими доказами.

За таких обставин суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії обвинувачених по даному епізоду з ч.3 на ч.2 ст. 289 КК України

Епізод незаконного заволодіння автомобілем марки «Mercedes-Benz S500» д.н.з. НОМЕР_7, який належить громадянину ОСОБА_17 та епізод розбійного нападу на останнього.

Не зважаючи на не визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1, показання якого приведені вище, його вина, як і вина ОСОБА_5 ,ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_6, які визнали себе винними ,в заволодінні автомобілем марки «Mercedes-Benz S500, підтверджується:

-показаннями обвинуваченої ОСОБА_5 про те, що об'яву про продаж автомобіля «Mercedes-Benz S500» знайшов в Інтернеті ОСОБА_1 За вказівкою останнього на початку червня 2015 року домовилися про зустріч із потерпілим ОСОБА_17, який продавав вказаний автомобіль. Вона разом із ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під час зустрічі із потерпілим оглянули даний автомобіль та домовилися про зустріч із потерпілим на наступний день, щоб придбати його машину. В подальшому по плану придуманому ОСОБА_1 вона, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 поїхали на другу зустріч із потерпілим ОСОБА_17 на автомобілі «Рено» ОСОБА_6 Вони приїхали до кафе по пр-ту. Перемоги в м. Києві і в подальшому вона разом із ОСОБА_2 залишалися у машині, а ОСОБА_6 разом із ОСОБА_3 пішли до кафе на зустріч із потерпілим. Згідно розробленого плану ОСОБА_1 останні мали представитися як спеціалісти ,щоб перед покупкою оглянути автомобіль. Вона в даному плані виконувала роль сестри одного із них та мала привезти гроші за автомобіль. ОСОБА_3 разом із ОСОБА_39 та потерпілим ОСОБА_17 побули у приміщенні кафе близько чотирьох годин, напротязі цього часу ОСОБА_3 їй писав смс-повідомлення, що скоро він вийде із потерпілим і планує взяти у нього ключі від авто, але не знає як це зробити, оскільки потерпілий так просто ключі не віддасть і тому ОСОБА_3 підсипав потерпілому снодійне у напій. Потім їм зателефонували ОСОБА_3 разом із ОСОБА_6 та повідомили, що вони вже поїхали і сказали їм щоб вони їхали слідом за ними та повідомили адресу куди треба приїхати. Однак в подальшому на пр-ті. Перемоги в м. Києві біля станції метро «Нивки» їх затримали працівники міліції, тому незаконно заволодіти автомобілем «Mercedes-Benz S500» їм не вдалося. По зазначеному епізоду ОСОБА_39 був обізнаний у вчиненні злочинних дій відносно потерпілого ОСОБА_17 та свідомо виконував згідно плану ОСОБА_1 роль автослюсаря при зустрічі із потерпілим та подальші незаконні дії відносно останнього.

-показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_5 попросила його поїхати на зустріч в районі станції метро «Житомирська» в якості автослюсаря, щоб оглянути технічний стан автомобіля «Мерседес». Він запитав ОСОБА_5, коли вона нарешті з ним розрахується за те, що він неодноразово їздив та оглядав автомобілі, на що вона відповіла, що розрахується після огляду автомобіля «Мерседес», про який вона просить. При першій зустрічі він оглянув вказаний автомобіль на стоянці біля ресторану «Портер-Паб», після чого повідомив ОСОБА_5, що у вказаного автомобіля задовільний технічний стан та запропонував їй самій приїхати та подивитися на машину. На його пропозицію ОСОБА_5 погодилася, приїхала разом з ОСОБА_2, вони оглянули автомобіль, залишилися задоволеними результатами огляду, після чого всі роз'їхалися.

Наступного дня ОСОБА_5 повідомила йому, що цю машину треба у власника забрати будь-яким способом, за що пообіцяла йому винагороду в сумі дві тисячі доларів США. Спочатку він відповів ОСОБА_5, що не зможе відібрати автомобіль у власника, після чого йому на телефон прийшло СМС-повідомлення з погрозами його життю та здоров'ю, якщо він не забере цю машину. При цьому ОСОБА_5 неодноразово говорила йому, що її брат працює в міліції та заволодіння всіма цими автомобілями відбувається нібито з негласного дозволу правоохоронців. ОСОБА_5 йому повідомила, що даний автомобіль «Мерседес» є незаконним двійником аналогічного автомобіля. Ніяких лікарських засобів (снодійного чи проносного) він напередодні зустрічі з потерпілим ОСОБА_17 не купував, нічого в напої потерпілому не підсипав, хоча ОСОБА_5 йому таке пропонувала, але він відмовився. Крім того, ОСОБА_5 дала йому два шприци зі снодійним (з її слів), від чого потерпілий ОСОБА_17 повинен був заснути, він шприци взяв, але вони вилилися у нього в сумці. Того дня він розмовляв по телефону лише з ОСОБА_5 Потерпілий ОСОБА_17 приїхав на зустріч вже зі стаканом кави або іншого напою, після чого вони вдвох пішли до найближчого кафе. Він та потерпілий ОСОБА_17 сиділи в ресторані «Портер-Паб» за столиком, пили замовлені напої та спілкувалися приблизно протягом години або півтори, після чого до них під'їхав та приєднався обвинувачений ОСОБА_6 Він зателефонував ОСОБА_6, бо сам був без посвідчення водія та не міг сісти за кермо, на що ОСОБА_6 погодився, бо був тоді незайнятий. При цьому він не повідомляв ОСОБА_6 про дійсні наміри по незаконному заволодінню даним автомобілем. Власник вказаного автомобіля був трохи не в адекватному стані та не міг сісти за кермо, навіть намагався відкрити своїм ключем чужий автомобіль на стоянці. Він запропонував потерпілому, щоб ОСОБА_6 сів за кермо, той погодився і назвав адресу СТО по АДРЕСА_14 на масиві Нивки, куди вони втрьох поїхали на вказаному автомобілі. Приїхавши на місце біля СТО вони вийшли з автомобіля, після чого потерпілий ОСОБА_17 почав на нього кидатися, він злякався та пирснув в обличчя потерпілому з газового балончика «Терен», який йому раніше дала ОСОБА_5, від чого потерпілий впав на землю, після чого він забрав у потерпілого з гаманця технічний паспорт на автомобіль, а також мобільний телефон «Айфон 4», щоб потерпілий не міг нікому зателефонувати, після чого він з ОСОБА_6 швидко поїхали з місця злочину. ОСОБА_6 був в шоковому стані, бо він нічого не знав про намір відібрати автомобіль у потерпілого. Приблизно через 200 м його та ОСОБА_6 одразу зупинили та затримали працівники міліції. Крім того, повідомив, що ніякої СМС-переписки з ОСОБА_6 щодо потерпілого ОСОБА_17 у нього не було, а його мобільний телефон розбився під час затримання. З обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_2 того дня він переписувався СМС-повідомленнями щодо потерпілого ОСОБА_17, знаючи що вони разом знаходяться десь недалеко.

Вказівки ОСОБА_5 він виконував, бо на той момент був безробітним та розраховував на якусь матеріальну винагороду, проте жодного разу ніхто йому нічим не віддячив, лише одного разу ОСОБА_5 запропонувала йому дві тисячі доларів США за відібрання автомобіля «Мерседес» у власника, після чого їх всіх було затримано працівниками міліції. Крім того, показав, що про те, що вчиняються злочинні дії щодо незаконного заволодіння автомобілями, він зрозумів після другого епізоду (з автомобілем «Тойота Ленд Крузер»), до цього він вважав, що допомагає працівнику міліції. Винним себе визнав по всім інкримінованим епізодам, при цьому заперечив, що підсипав чи підливав лікарські препарати потерпілому ОСОБА_17 Щиро розкаявся, зробив для себе належні висновки. Зазначив, що хоча мав при собі газовий балончик «Терен», але не збирався його застосувати щодо потерпілого ОСОБА_17, це було спонтанне рішення, оскільки планував заволодіти автомобілем шляхом обману, але без застосування будь-якого насильства.

З обвинуваченим ОСОБА_1 взагалі не був знайомий до затримання, познайомився лише в СІЗО. Ніколи ОСОБА_1 не телефонував та ніколи не бачив останнього. Йому невідомо, чому ОСОБА_5 оговорює його та інших щодо зв'язку з ОСОБА_1 В офісі благодійного фонду «Атма-допомога» по АДРЕСА_10 він ніколи не був.

З обвинуваченим ОСОБА_6 він познайомився під час епізоду з автомобілем «Тойота Ленд Крузер», коли той завозив його, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в с. Гнідин Київської обл. Наскільки йому було відомо, ОСОБА_6 виконував функції водія за певну винагороду, одного разу він особисто платив ОСОБА_6 за те, що той підвіз його додому.

-показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що, 09.06.2015 року ОСОБА_3 зателефонував йому та попросив приїхати на зустріч з потерпілим ОСОБА_17 біля станції метро «Житомирська» в м. Києві щодо огляду автомобіля «Мерседес», на що він погодився та приїхав. Також на зустріч приїжджали ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Чув, як потерпілий спілкувався з ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо продажу вказаного автомобіля, після чого всі роз'їхалися.

Крім того, 10.06.2015 р. ОСОБА_5 зателефонувала йому та попросила відвезти її та ОСОБА_2 до станції метро «Житомирська» в м. Києві, на що він погодився та виконав її прохання. Коли вони втрьох сиділи в його автомобілі, зателефонував ОСОБА_3 та попросив підійти в «Портер-Паб» до нього та потерпілого ОСОБА_17, оскільки автомобіль потрібно було відігнати на СТО для огляду. При цьому в його автомобілі «Рено» залишилися ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Коли він підійшов до кафе «Портер-Паб», то ОСОБА_3 та ОСОБА_17 чекали його в салоні вказаного автомобіля на стоянці біля кафе, після чого вони втрьох зайшли до вказаного кафе, де сиділи, розмовляли, випили дві пляшки води. Коли він вийшов з кафе, щоб поговорити по телефону, то побачив, що за ним вийшли ОСОБА_3 з потерпілим ОСОБА_17 та вони втрьох направилися в сторону автомобіля «Мерседес», при цьому потерпілий з невідомих причин переплутав автомобілі та намагався відкрити своїм ключем чужий автомобіль, що стояв поряд з «Мерседесом». Побачивши це, він провів потерпілого за руку до автомобіля «Мерседес», потерпілий сів на місце водія та схилився головою на кермо, нібито спав. Через деякий час потерпілий сам дав йому ключі та сказав сідати за кермо, бо потрібно їхати на СТО перевіряти технічний стан автомобіля. Вони втрьох на автомобілі «Мерседес» розвернулися на Кільцевій дорозі та поїхали в сторону масиву Нивки до пожежної частини, зупинившись на АДРЕСА_14. ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_17 вийшли з автомобіля, а він залишався за кермом. Він не бачив самого конфлікту між ОСОБА_3 та потерпілим та не знає, з якого приводу виник конфлікт, але коли він повернув голову в їх бік, то побачив, як потерпілий відходить в сторону від автомобіля. Потім ОСОБА_3 повернувся в салон автомобіля та сказав йому заводитися та їхати звідти, після чого їх одразу зупинили та затримали працівники міліції.

При цьому повідомив, що напередодні епізоду з автомобілем «Мерседес» та потерпілим ОСОБА_17, знайомий ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_61 попросив його підвезти, при цьому попросив його зайти до аптеки та купити якісь ліки (назву не запам'ятав), поки той сходить в пункт обміну валюти поміняти гроші, на що він погодився, придбав за власні кошти ліки та передав їх ОСОБА_61, коли той повернувся до автомобіля. ОСОБА_61 не повідомляв йому мету придбання вказаних ліків. Ніяких препаратів потерпілому ОСОБА_17 він не підсипав та підливав. Добре запам'ятав, що потерпілий ОСОБА_17 особисто йому говорив, що приїхав на зустріч 10.06.2015 р. після нічної зміни, бо працював охоронцем. Не бачив, щоб ОСОБА_3 щось підливав чи підсипав в стакан потерпілому. Показав, що не пам'ятає номер мобільного оператора, яким користувався на момент затримання, ніяк не може пояснити, звідки взялися СМС-повідомлення від імені ОСОБА_5 та інших. Винним себе визнав частково - лише по епізоду з автомобілем «Мерседес», оскільки дійсно опосередковано брав участь в заволодінні вказаним автомобілем, не маючи умислу та не будучи обізнаним про дійсні плани інших обвинувачених. Не знав, що ОСОБА_2 за кермом його автомобіля «Рено» разом з ОСОБА_5 слідували за ними на АДРЕСА_14, був впевненим, що вони чекають його в автомобілі біля станції метро «Житомирська», де він їх залишив. Показав, що в основному спілкувався по телефону з ОСОБА_5 та отримував від неї вказівки, куди її підвозити, та отримував від неї за це винагороду. Підтвердив, що кілька разів підвозив ОСОБА_3, за що той платив йому. Крім того, показав, що про те, що вчиняються злочинні дії щодо незаконного заволодіння автомобілями, він зрозумів після епізоду з автомобілем «Мерседес», коли їх з ОСОБА_3 затримали.

-показаннями потерпілого ОСОБА_17, який під час судового слідства дав суду показання про те, що хотів продати свій автомобіль «Mercedes-Benz S500» д.н.з. НОМЕР_7, 2003 року випуску за 5000 доларів, про що дав оголошенні в Інтернеті.. 09.06.2015 року йому зателефонував ОСОБА_3 та вони домовилися про зустріч в районі станції метро «Житомирська» в м. Києві. На зустріч приїхав ОСОБА_3 з ОСОБА_6, останнього представили як слюсаря, а ОСОБА_3 повідомив, що хоче купити машину для себе. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 оглянули автомобіль та зателефонували ОСОБА_5, останню представили сестрою ОСОБА_3, яка мала дати гроші на придбання автомобіля своєму брату. В подальшому під'їхала ОСОБА_5 разом із ОСОБА_2 в черговий раз вони оглянули машину. ОСОБА_5 сфотографувала технічний паспорт на його автомобіль та домовилися про зустріч на наступний день. 10.06.2015 року в обід йому зателефонував ОСОБА_3. Він зустрівся із останнім та ОСОБА_6 в приміщенні кафе «Портер Паб» по пр-ту Перемоги, 136 в м. Києві та почали чекати поки їм привезуть гроші. Напротязі усього часу коли вони втрьох перебували у кафе, ОСОБА_3 увесь час з кимось переписувався по телефону. В подальшому він став себе погано почувати, йому дуже хотілося спати, як пізніше йому стало відомо від працівників міліції обвинуваченні підсипали йому снодійне у напій в той момент коли він виходив до туалету. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 запропонували йому подивитися машину на СТО, після чого вони допомогли йому вийти із кафе та сіли всі разом в машину та через деякий час опинилися в районі станції метро «Нивки» в м. Києві. В цей момент за кермом його машини знаходився ОСОБА_6 та разом із ним в салоні автомобіля знаходився ОСОБА_3 Коли вони приїхали до станції метро «Нивки» то ОСОБА_3 та ОСОБА_6 повідомили йому, що їм підвезли гроші і що йому необхідно вийти із машини та пройти до офісу, щоб написати розписку та отримати гроші. Він з ОСОБА_3 вийшов із салону автомобіля, а ОСОБА_6 залишився сидіти за кермом. В цей момент ОСОБА_3 бризнув йому в обличчя із газового балончика, швидко сів у його автомобіль та поїхали. Тоді він дістав свій мобільний телефон «Айфон 4», щоб зателефонувати, Побачив, що машина зупинилася. Після чого ОСОБА_3 вийшов із машини, ще раз бризнув йому в обличчя із газового балончика та забрав у нього телефон і документи на машину, які були у барсетці, а саму барсетку одразу викинув. Потім останній сів в машину та вони поїхали. Однак працівники поліції майже одразу затримали ОСОБА_3 та ОСОБА_6

-показаннями свідка ОСОБА_40, який під час судового слідства дав суду показання про те, що 10.06.2015 року приблизно о 17 годині 00 хвилин, він разом зі своїм сусідом на ОСОБА_41 перебував в кімнаті гуртожитку, яку знімали на той час, за адресою: АДРЕСА_14. Оскільки вікно в кімнаті було відчинено, то вони почули з вулиці шум. Коли ОСОБА_60 підійшов до вікна, то повідомив йому, що там нібито відбувається бійка. Він також підійшов до вікна та вони побачили двох людей, які бігли паралельно будинку, один з яких утікав, а інший наздоганяв. Чоловік який утікав увесь час тримався за обличчя ніби то йому в обличчя чимось бризнули, а інший чоловік наздогнавши наніс удар рукою по обличчю тому що втікав. Коли вони вийшли із кімнати на загальний балкон гуртожитку, який знаходився на третьому поверсі, то побачили, що один чоловік, який був одягнений у білу футболку лежав на асфальті, а інший, який був одягнений у червону сорочку тримав в руках барсетку та щось в ній шукав. Потім цей чоловік щось взяв із барсетки телефон і якісь документи та почав втікати, а барсетку кинув на землю. Коли вони вже вийшли на вулицю, то біля під'їзду сидів їх сусід ОСОБА_43, який сказав, щоб вони подивилися ліворуч, тоді вони побачили, що чоловік у червоній сорочці сів у автомобіль «Мерседес» чорного кольору і він швидко поїхав. Коли вони зайшли за будинок, то побачили потерпілого, якого за руки підняли двоє чоловіків та кудись відвели. Однак обличчя чоловіка, який наздоганяв та щось забирав із барсетки він не бачив, лише може повідомити, що останній був кремезної статури, лисий та був одягнений у червону сорочку та джинси.

-показаннями свідка ОСОБА_42, який під час судового слідства дав суду показання про те, що працює командиром взводу полку поліції особливого призначення. 10.06.2015 року о 19 годині 45 хвилин на перехресті пр-ту. Перемоги біля пожежної частини в м. Києві затримував обвинувачених за незаконне заволодіння транспортними засобами у складі групи оперативного реагування працівниками карного розшуку із автомобіля «Mercedes-Benz S500» та автомобіля «Рено», а саме обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, останні опору при затриманні не чинили. Особисто він затримував водія автомобіля «Рено» ОСОБА_6 Після затримання обвинувачених слідчо-оперативна група проводила обшук у вищевказаних машинах, які предмети були вилучені із даних машин йому не відомо, оскільки до обов'язків його групи входило забезпечувати безпеку оперативних працівників під час проведення останніми слідчо-оперативних дій. Після затримання обвинувачених на місце події прибув потерпілий власник автомобіля «Mercedes-Benz S500», якому в подальшому надавали медичну допомогу працівники швидкої допомоги.

-показаннями свідка ОСОБА_43, який під час судового слідства дав суду показання про те, що 10.06.2015 року приблизно о 18 годині 30 хвилин повертався із роботи додому та присів на лавці біля свого будинку АДРЕСА_14 щоб випити пляшку пива. В цей момент під'їхав до будинку автомобіль «Мерседес» чорного кольору, який зупинився. Потім розвернувся та зупинився біля дерева, яке знаходилося на відстані 3-4 метрів від лавки на якій він сидів. Коли він знову повернувся, то побачив незнайомого чоловіка який йшов зі сторони машини. Тоді задні дверцята зазначеної машини відчинилися і звідти вийшов чоловік, який почав наздоганяти першого чоловіка. В свою чергу перший чоловік почав втікати, потім обидва забігли за кут будинку і що там вже відбувалося далі він не бачив. Автомобіль «Мерседес» залишився стояти біля дерева, за кермом даного автомобіля сидів якийсь чоловік та в салоні машини також хтось перебував. Обличчя чоловіка який вибіг із автомобіля «Мерседес» він не запам'ятав. Зі слів сусідів які в цей момент палили на балконі третього поверху даного будинку йому стало відомо, що коли зазначені чоловіки забігли за кут будинку, то один із них бризнув іншому в обличчя із балончика та забрав у першого якісь речі. Потім цей чоловік сів у вищезазначений автомобіль «Мерседес» який виїхав з іншої сторони будинку і поїхав.

-показаннями свідка ОСОБА_38, який під час судового слідства дав суду показання про те, що працює старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ управління карного розшуку ГУ НП в м. Києві. Їх управлінням здійснювалося супроводження кримінального провадження в ході якого стало відомо, що обвинувачені ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мали намір незаконно заволодіти автомобілем «Mercedes-Benz S500» в районі станції метро «Житомирська» в м. Києві. Вони встановили особу у якої мали намір заволодіти транспортним засобом обвинувачені та згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва проводили оперативні дії щодо останніх, а саме, стежили, прослуховували телефонні розмови обвинувачених та в подальшому затримали обвинувачених під час вчинення злочину, а саме незаконним заволодінням ними автомобілем «Mercedes-Benz S500». В автомобілі «Mercedes-Benz S500» при затриманні знаходилися обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_6 А позаду автомобіль «Mercedes-Benz S500» супроводжували на відстані 85 метрів на автомобілі «Рено» ОСОБА_2, який сидів за кермом та ОСОБА_5 Про те що автомобіль «Рено» в якому знаходились ОСОБА_2 та ОСОБА_5 увесь час супроводжував автомобіль «Mercedes-Benz S500» йому стало відомо від спеціальної оперативної групи яка координувала їх дії під час затримання. Під час затримання ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у останніх були вилученні грошові кошти. Затримання обвинувачених відбулося 10.06.2015 року біля станції метро «Нивки» в м. Києві неподалік від пожежної частини при виїзді із провулку на пр-т. Перемоги. При затриманні обвинуваченні не встигли чинити опір, однак ОСОБА_2 сидячи за кермом автомобіля «Рено» намагався здати назад щоб втекти, однак був затриманий працівниками міліції. Крім того оперативні працівники перш ніж їхати на затримання обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до станції метро «Житомирська» в м. Києві заїхала в офіс до обвинуваченого ОСОБА_1, який розташований по АДРЕСА_10. Також йому відомо що напередодні ОСОБА_2 та ОСОБА_5 також заїжджали в офіс до ОСОБА_1 09.06.2015 року обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та інші в подальшому встановлені ними особи приїздили на майбутнє місце зустрічі із потерпілим ОСОБА_17 на автомобілі «Toyota Land Cruiser-100». ОСОБА_6 була відведена роль водія, останній мав відвозити інших обвинувачених у зазначені ними місця. Безпосередньо ОСОБА_6 не брав участі у протиправному заволодінні вищезазначеним транспортним засобом. Дії ОСОБА_5 увесь час координував ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у телефонних розмовах. ОСОБА_3 10.06.2015 року в приміщенні кафе «Портер Паб» по пр-ту. Перемоги, 136 в м. Києві підсипав у напій потерпілого ОСОБА_17 снодійні препарати щоб послабити пильність потерпілого та викликати сон останнього і в подальшому заволодіти автомобілем потерпілого.

-протоколом слідчого експеременту від 08.10.2015 року за участю обвинуваченої ОСОБА_5, згідно якого остання детально розказали про обставини вчинення злочину по заволодінню автомобілем (а.с. 117-121 т.7);

-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.06.2015 року, згідно яких свідок ОСОБА_44 впізнала по фото обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_17, як осіб, що знаходились 10.06.2015 року в приміщенні кафе «Портер Паб» (а.с. 104-112 т.5);

-висновком експерта № 1674, згідно якого потерпілому ОСОБА_17 були причинені легкі тілесні ушкодження (а.с. 100-103 т.5).

В той же час суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення обвинувачених по даному епізоду кваліфікуючу ознаку вчинення незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, залишивши кваліфікуючу ознаку , поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров»я потерпілого, оскільки в судовому засіданні доведено про підсипання потерпілому снодійних речовин без згоди самого потерпілого, але будь-яких тілесних ушкоджень йому не було спричинено внаслідок застосування цих засобів, а також застосування цих засобів не створювало загрозу для життя потеропілого.А тому суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії обвинувачених з ч.3 на ч.2 ст. 289 КК України.

Епізод незаконного придбання та зберігання за місцем мешкання по АДРЕСА_2 трьох корпусів ручних наступальних гранат РПГ-1 із запалами.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_1 по епізоду незаконного придбання та зберігання за місцем його мешкання по АДРЕСА_2 трьох корпусів ручних наступальних гранат РПГ-1 із запалами пояснив, що гранати йому підкинули працівники міліції під час обшуку його помешкання, бо в момент обшуку він увесь час перебував біля свого будинку.

Але такі показання обвинуваченого повністю спростовуються:

-показаннями свідка ОСОБА_42, який під час судового слідства дав суду показання про те, що працює командиром взводу полку поліції особливого призначення. 11.06.2015 року приблизно о 08 годині 00 хвилин в складі групи оперативного реагування був присутній під час обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 по АДРЕСА_2. Під час обшуку працювало дві оперативні групи, його група приїхала на вказане місце трохи пізніше, перша група вже в цей час почала проводити обшук у двоповерховому будинку за вищевказаною адресою. Обшук проводили працівники карного розшуку Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві. Приїхавши на вищезазначене місце він побачив обвинуваченого ОСОБА_1 який в той момент знаходився на вулиці біля душу, поруч з останнім були працівники міліції. Які саме речі вилучалися під час обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 йому не відомо.

-показаннями свідка ОСОБА_38, який під час судового слідства дав суду показання про те, що працює старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ управління карного розшуку ГУ НП в м. Києві. 11.06.2016 року приблизно о 07 годині 00 хвилин у складі спеціального підрозділу разом із оперуповноваженими та слідчими Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві він був присутній при проведенні обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 по АДРЕСА_2. Коли вони зайшли на територію ділянки, то обвинувачений ОСОБА_1 в цей момент вийшов із будинку їм назустріч. В подальшому до ОСОБА_1 підійшов слідчий та показав йому ухвалу суду про проведення обшуку за місцем мешкання останнього. Потім вони почали проводити обшук у будинку ОСОБА_1, За будинком на території ділянки знаходилась невеличка комора в якій було виявлено та вилучено три гранати РГН-1. Обвинувачений ОСОБА_1 в момент обшуку перебував біля будинку.

Крім того вина ОСОБА_1 в прибанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу підтверджується:

-протоколом обшуку від 11.06.2015 року, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_1 - по АДРЕСА_2, вилучено 3 гранати та запали (а.с. 50-54 т.7);

-протоколом огляду вилучених під час обшуку предметів від 16.10.2015 року (а.с. 56-57 т.7);

-висновком експерта №1/140-ВТ від 12.06.2015 року, згідно якого вилучені під час обшуку по місцю проживання ОСОБА_1 предмети представляють собою корпуси ручної наступальної гранати РГН та ударно-дистанційні запали УДЗ, які при поєднанні їх в єдину конструкцію є боєприпасами (а.с. 73-86 т.7).

Про спільність та узгодженість дій всіх обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, перебування разом в місцях, де відбувались злочинні діяння, свідчать вищевказані показання обвинувачених, потерпілих, свідків, що були допитані під час судового розгляду і які наведені вище, а також дані, які містяться в документах, вилучених у мобільних операторів (ТОВ «Астеліт», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «МТС Україна»), а також в протоколах огляду вилучених у обвинувачених мобільних телефонів та в протоколах негласних слідчих (розшукових) дій, а саме результатів зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та результатів ауцдіо-відео контролю відносно обвинувачених. ( т.7 а.с.88-107,т.6 а.с.7-26,50-53,54-84,113-121,147-153,158-162, т.4 а.с.9-14);

Доводи обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 про не причетність до скоєння злочинів ОСОБА_1 суд відносить як неправдиві і такі, що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за вчинені злочини, оскільки такі показання повністю спростовуються показаннями обвинуваченої ОСОБА_5, показами потерпілих, свідків що наведені вище.

Крім цього прокурор підтримав в повному обсязі обвинувачення про те, що, у квітні 2015 році при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах та місці, ОСОБА_1, переслідуючи корисливі мотиви, вступив у попередню змову з ОСОБА_5 та трьома невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою вимагання коштів у ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання чужого майна, ОСОБА_1, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_5 та трьома невстановленими досудовим розслідування особами 09.04.2015 приблизно о 15.00 годин приїхали на невстановленому досудовим розслідування автомобілі та зайшли до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованого на АДРЕСА_16.

В подальшому, ОСОБА_1, діючи повторно за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_5 та трьома невстановленими досудовим розслідування особами, почав вимагати у ОСОБА_4 кошти в сумі 2000 доларів США, при цьому погрожуючи останньому фізичною розправою.

ОСОБА_4, реально сприймаючи погрози як реальну небезпеку для свого життя та здоров'я передав ОСОБА_5 кошти в сумі 1000 грн., якими ОСОБА_1, ОСОБА_5 та троє невстановлених досудовим розслідуванням осіб заволоділи.

В подальшому, 23.04.2015 приблизно о 11 год. 00 хв., ОСОБА_1, діючи повторно за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_5 та трьома невстановленими досудовим розслідування особами, приїхали на невстановленому досудовим розслідування автомобілі та зайшли до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованого на АДРЕСА_16.

Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_1, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_5 та трьома невстановленими досудовим розслідування особами почав вимагати від ОСОБА_4 кошти в сумі 2000 доларів США, при цьому погрожуючи останньому фізичною розправою та в подальшому почав наносити разом з двома невстановленими досудовим розслідуванням особами удари в область голови та тулуба ОСОБА_4, з метою подолання волі до опору останнього, в наслідок чого спричинили ОСОБА_4, відповідно висновку експерта КМБ СМЕ №1192 від 27.04.2015, тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості.

В цей час ОСОБА_5, разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою, відповідно до відведеної їм ролі стояли біля входу до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», з метою перешкодити продавцю вказаного магазину ОСОБА_45 вийти з приміщення та покликати на допомогу працівників міліції.

ОСОБА_4, реально сприймаючи дані погрози та насильство як реальну небезпеку для свого життя та здоров'я, передав ОСОБА_1 кошти у сумі 200 грн., якими ОСОБА_1, ОСОБА_5 та троє невстановлених досудовим розслідуванням осіб заволоділи.

Виходячи з приміщення даного магазину, ОСОБА_1, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_5 та трьома невстановленими особа відкрито викрали телевізор «Philips 40PFL3078T/12» вартістю 8000 грн. та разом з ОСОБА_5 та трьома невстановленими особами покинули місце вчинення злочину, заподіявши потерпілому ОСОБА_46 шкоди на загальну суму 8000 грн.

По епізоду щодо вимагання коштів у громадянина ОСОБА_4 та відкритого викрадення в останнього телевізора в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованого на АДРЕСА_16 обвинувачений ОСОБА_1 пояснив , що дійсно при обшуку місця його мешкання по АДРЕСА_2 було вилучено телевізор. Зазначений телевізор ОСОБА_5 привезла до нього в офіс по АДРЕСА_10, а потім він відвіз даний телевізор по місцю свого мешкання, оскільки він в офісі займав багато місця. В зазначеному магазині не був і потерпілого ОСОБА_4 не знає і ніколи не бачив.

В свою чергу обвинувачена ОСОБА_5 хоча і визнала себе винною по епізодах, де потерпілим визнано ОСОБА_4, при цьому пояснила, що люди здавали телевізори ОСОБА_4 у зв'язку із певними обставинами, а останній в подальшому продавав дані телевізори і з цього мав прибуток, яким ділився із ОСОБА_1 Однак ОСОБА_4 заборгував гроші ОСОБА_1, тому 09.04.2015 року вона разом із ОСОБА_1 та кількома хлопцями, які працювали на ОСОБА_1 приїхали в магазин до останнього забрати борг, але ОСОБА_4 віддав лише 1000 гривень їй в руки, дані кошти вона потім одразу передала ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_1 наніс удар кулаком потерпілому ОСОБА_4 Через декілька днів вона разом із ОСОБА_1 та ще трьома хлопцями, імена яких вона не пам'ятає, знову приїхали в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6» до ОСОБА_4 Однак під час другого візиту вона не заходила до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», а залишилася чекати неподалік. До магазину пішов ОСОБА_1 із вказаними хлопцями. Потім ОСОБА_1 разом із хлопцем на ім'я ОСОБА_62 винесли із магазину телевізор, який поклали до багажнику машини, на якій вони приїхали. Даний телевізор ОСОБА_1 перевіз до себе в офіс, а в подальшому на мікроавтобусі перевіз за місцем свого проживання АДРЕСА_2.

Потерпілий ОСОБА_4 дав суду показання про те, що має магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташований по АДРЕСА_16 та займається покупкою та продажом телевізорів. Приблизно три роки тому він познайомився із ОСОБА_5, яка була сусідкою його співробітника. В квітні 2015 року до нього прийшла ОСОБА_5 разом із трьома чоловіками. Остання відвела його в сторону та попросила позичити їй 2000 доларів. Він відмовив останній та сказав, що не має таких грошей. Тоді ОСОБА_5 попросила щоб він пошукав для неї ці гроші, він побіцяв що пошукає, однак заздалегідь знав, що вона гроші йому не поверне, тому і не збирався їй зазначені кошти позичати.Тоді вона попросила позичити їй 1000 гривень, що він і зробив. Після чого ОСОБА_5 пішла. Через дві неділі йому зателефонувала ОСОБА_5 та запитала, чи підготував він їй 2000 доларів.Він повідомив останній, що не підготував оскільки не має таких грошей. Тоді вона стала йому пред»являти претензії, що він їй нібито не доплатив за два телевізори, які вона йому приносила три роки тому. Потім через дві неділі до нього у магазин знову прийшли невідомі чоловіки разом із ОСОБА_5 та почали сварку, чоловіки два рази його штовхнули та сказали, щоб він розбирався із ОСОБА_5, оскільки він останній винен грошей. А для того, щоб він скоріше вирішував питання щодо боргу ОСОБА_5, зазначені чоловіки забрали у нього із магазину телевізор «Philips», який був списаний і нічого не коштував. Потім через два тижні йому знову зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила, що він їй винен 2000 доларів.

Крім цього не зміг підтвердити потерпілий, що давав 200 гривень обвинуваченому ОСОБА_1 Після чого він пішов до міліції та написав заяву. На судовому засіданні серед обвинувачених впізнав тільки ОСОБА_5, як особу, що була в нього в магазині.

Чи був ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 в магазині сказати не може.

Будь-яких свідків, які могли б підтвердити чи спростувати показання як обвинувачених так і потерпілого, як стороною обвинувачення,так і стороною захисту суду не надано та в судовому засіданні не допитано.

В той же час свідок ОСОБА_38 під час судового слідства дав суду тільки показання про те, що він був присутній при проведенні обшуку за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_1 по АДРЕСА_2. В приміщенні даного будинку під час обшуку було вилучено телевізор, який раніше був викрадений із магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованому по АДРЕСА_16.

З приводу причинення тілесних ушкоджень потерпілому яких-небудь доказів під час судового слідства не здобуто, оскільки потерпілий заперечує сам факт навмисного причинення йому тілесних ушкоджень будь-ким, при цьому ОСОБА_1 взагалі заперечує присутність в магазині, пояснивши в судовому засіданні, що його тільки двічі штовхнули, від чого в нього залишилось два синці на тілі. Хто саме пояснити не може. За таких обставин суд не бере до уваги як належний доказ висновки судово-медичної експертизи № 1191 від 27.04.2015 року, згідно якої в потерпілого ОСОБА_4 виявлено легкі тілесні ушкодження.

Крім цього, досліджений в судовому засіданні протокол пред»явлення особи за фотознімками, згідно якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_1, який 23.04.2015 року був в нього в магазині та причинив йому тілесні ушкодження, суд визнає як неналежний доказ, оскільки під час розгляду даного судового провадження потерпілий заперечував причетність до цього ОСОБА_1 та не зміг пояснити, чи останній був в нього в магазині, чи ні.

З цих же підстав суд не може взяти як доказ протокол пред»явлення особи за фотознімками, згідно якого потерпілий ОСОБА_4 впізнав ОСОБА_5, як особу, що вимагала разом з іншими особами 2000 доларів США, оскільки сам потерпілий в судовому засіданні зазначене спростовав, при цьому не заперечуючи, що ОСОБА_5 була в нього в магазині та просила позичити зазначену суму грошей.

Суд не бере до уваги як докази протоколи пред»явлення свідку ОСОБА_45 , згідно яких він впізнав на фото обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_5, як осіб, що були в магазині та вимагали гроші від потерпілого ОСОБА_4 та забрали телевізор, оскільки ОСОБА_1 заперечував про ззнаходження його в магазині . Про це підтвердив в судовому засіданні і сам потерпілий. В свою чергу обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що в день,коли виносили з магазину телевізор, вона в магазин не заходила,а тільки знаходилась біля дверей магазину. Сам же свідок під час судового слідства не був допитаний.

Яких-небудь інших даних, що могли б спростовувати версію обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_5, під час судового слідства, судом не встановлено, як і не наведено достатню кількість доказів їх обвинувачення.

За таких обставин, суд, перевіривши доводи обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_5, а також потерпілого ОСОБА_4, дослідивши зібрані по справі докази, що дослідженні в судовому засіданні, визнає формулювання обвинувачення, яке пред'явлене обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а саме у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 189 та ч.2 ст. 186 КК України, недоведеним.

Крім цього прокурор підтримав обвинувачення про те, що ОСОБА_2, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, виготовив свальсифіковане службове посвідчення працівника міліції НОМЕР_3, видане 18.08.2011 року на ім»я оперуповноваженого БНОН капітана міліції ОСОБА_24 з фотографією із зображенням ОСОБА_47, який є документом і видається та посвідчується установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи і який надає права або звільняє від обов»язків, з метою подальшого використання, для заволодіння майном.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 не підтвердив факт виготовлення даного підробленого посвідчення.

Будь-яких доказів, які б підтвердили чи спростовули пояснення ОСОБА_2 в судовому засіданні не здобуто.

За таких обставин суд визнає формулювання обвинувачення, яке пред'явлене обвинуваченому ОСОБА_2, а саме у вчиненні злочину, передбачених ч.1 ст. 358 КК України, недоведеним.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, та кваліфікуюйого дії за ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 289, КК України , оскільки він вчинив організацію незаконного заволодіння транспортним засобом повторно, за попередньою змовою групою осіб, з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та поєднаного з застосування насильства , що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а також придбав та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена, а його дії кваліфікує за ч.2 ст. 353, ч.2 ст. 289 КК України вірна, оскільки він самовільно привласнив владні повноваження та звання службової особи, поєднаного із вчиненням суспільно-небезпечного діяння, пов'язаного з використанням службового посвідчення працівника правоохоронного органу; незаконно заволодів транспортним засобом, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України вірна, оскільки він незаконно заволодів транспортним засобом, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого та поєднаного із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а також вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу .

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_5 повністю доведена, та кваліфікує її дій за ч.2 ст. 289 КК України , оскільки вона, повторно, за попередньою змовою групою осіб, незаконно заволоділа транспортним засобом з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 289 та ч.2 ст. 289 КК України вірна, оскільки він вчинив пособництво в незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з погрозою застосування насильства що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого та незаконно заволодів транспортним засобом, повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із застосуванням насильства ,що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України,суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів , обставини скоєння злочинів, враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно за місцем роботи, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, його вік. Згідно ст. 66 КК України, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено. Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання останнього, є рецидив злочинів. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 71 КК України, приєднати обвинуваченому ОСОБА_1 частково не відбуту частину покарання по вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 10.06.2014 року.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів , обставини скоєння злочинів, враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимий. Згідно ст. 66 КК України, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено. Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання останнього, є рецидив злочинів. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід обрати міру покарання у видіпозбавлення волі.

Крім того, відповідно до вимог ст. 71 КК України, приєднати обвинуваченому ОСОБА_2 частково не відбуту частину покарання по вироку Прилуцького міського суду Чернігівської області від 18.08.2014 року.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів , обставини скоєння злочинів, враховує особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не судимий. Згідно ст.ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід обрати міру покарання у видіпозбавлення волі.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_5 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів , обставини скоєння злочинів, враховує особу обвинуваченої, яка за місцем реєстрації характеризується позитивно, має на утримання малолітню дитину, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не судима. Згідно ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів та вчинення злочинів підвпливом погрози, примусу.. Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання останньої, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_5 слід обрати міру покарання у видіпозбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України. При цьому зарахувати їй строк попереднього ув»язнення в межах даного кримінального провадження з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі ( з 11.06.2015 року по 25.01.2017 рік, що становить 3 роки 2 місяці 28 днів).

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_6 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, обставини скоєння злочинів, враховує особу обвинуваченого, який характеризується за місцем мешкання позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не судимий. Згідно ст.ст. 66, 67 КК України, обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6, судом не встановлено. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід обрати міру покарання у видіпозбавлення волі

Крім того, підлягає стягненню солідарно із обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь держави вартість проведення судово-трасологічної експертизи № 697 від 29.05.2015; молекулярно-генетичної експертизи № 2-04/517 від 23.07.2015; вибухотехнічної експртизи № 1/140-ВТ від 12.06.2015; хімічної експертизи № 2628х від 09.09.2015; хімічної експертизи №2634х від 10.09.2015; балістичної експертизи № 771 від 08.0.2015; судово-трасологічної експертизи № 867 від 26.06.2015; технічної експертизи №654/тдд від 05.11.2015; портретної експертизи №192/ікт від 13.08.2015; автотоварознавчої експертизи № 8/1-9-237 від 21.07.2015; балістичної експертизи № 554 від 19.06.2015; судово-трасологічної експертизи № 866 від 25.06.2015; хімічної експертизи № 1905х від 14.07.2015; хімічної експертизи № 1903х від 06.07.2015; хімічної експертизи № 1906х від 16.07.2015; хімічної експертизи № 1909х від 10.07.2015; хімічної експертизи № 1907х від 08.07.2015; хімічної експертизи № 1904х від 20.07.2015; хімічної експертизи № 1908х від 21.07.2015; експертизи волокнистих матеріалів та виробів № 426хс від 10.07.2015 та технічної експертизи № 365/тдд від 19.06.2015, що становить 18 435 гривень 72 копійки.

Цивільний позов заявлений та підтриманий під час судового слідства потерпілим ОСОБА_15 на загальну суму 147 000 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки злочинними діями обвинуваченої ОСОБА_5 останньому було завдано матеріальної шкоди на вищезазначену суму.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених 1 ст. 263, ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 289 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

- за ч.3 ст. 27, ч.2 ст. 289 КК України у виді 6 (шести) років 6(шести) місяців позбавлення волі без конфіскаціїї належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченому ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у виді 6 (шести) років 6(шести) місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

Згідно ст.71 КК України до призначеного покарання по даному вироку частково приєднати не відбуте покарання по вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 10.06.2014 року та остаточну міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначити у виді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскаціїї належного йому майна

За ч.2 ст.189 та ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_1 виправдати.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 353, ч.2 ст. 289 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст. 353 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 289 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченому ОСОБА_2 призначити остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскаціїї належного йому майна.

Згідно ст.71 КК України до призначеного покарання по даному вироку частково приєднати не відбуте покарання по вироку Прилуцького міського суду Чернігівської області від 18.08.2014 року та остаточну міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 призначити у виді 7 (семи) років позбавлення волі без конфіскаціїї належного йому майна.

За ч.1 ст.358 КК України ОСОБА_2 виправдати.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст. 187 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі .

- за ч.2 ст. 289 КК України у виді 5 (п»яти) років 6(шести) місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченому ОСОБА_3 призначити остаточне покарання у виді 5 (п»яти) років 6(шести) місяців позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 289КК України та призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді 3(трьох) років 2 місяців та 28 дні позбавлення волі без конфіскації належного їй майна.

За ч.2 ст.189 та ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_5 виправдати.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 289 КК України та призначити покарання:

- за ч.5 ст. 27, ч.2 ст. 289 КК України у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

- за ч.2 ст. 289 КК України у виді 5 (п»яти) років 1(одного) місяця позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченому ОСОБА_6 призначити остаточне покарання у виді 5 (п»яти) років 1(одного) місяця позбавлення волі без конфіскаціїї належного йому майна.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 залишити без змін у виді тримання під вартою в СІЗО № 13 УДПтС України в м. Києві та Київській області.

Строк відбуття покарання обвинуваченому обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рахувати з 11 червня 2015 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обвинуваченій ОСОБА_5 змінити з тримання під вартою в СІЗО № 13 УДПтС України в м. Києві та Київській області на особисте зобов»язання, звільнивши її з під варти в залі суду в зв»язку з повним відбуттям призначеного покарання .

Стягнути солідарно із обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вартість проведення судово-трасологічної експертизи, молекулярно-генетичної експертизи, вибухотехнічної експртизи, хімічних експертиз, балістичних експертиз, судово-трасологічних експертиз, технічних експертиз, портретної експертизи, автотоварознавчої експертизи, експертизи волокнистих матеріалів та виробів, що становить 18 435 гривень 72 копійки на користь ГУДКСУ у Святошинському районі м. Києва (р/р 31110115700009, МФО 820019, код 37962074, код платежу 24060300, призначення платежу: інші надходження).

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_15 задовольнити, стягнути із обвинуваченої ОСОБА_5 147 000 гривень матеріальної шкоди на користь останнього.

Речові докази:

1) мобільний телефон Самсунг ІМЕІ: НОМЕР_11/ІМЕІ2: НОМЕР_12 (з акумуляторною батареєю та встановленими сім-картками «Київстар» НОМЕР_13 та «Лайф» НОМЕР_14, також під кришкою додаткові чотири картки («Лайф» НОМЕР_15, «Київстар» НОМЕР_16, «МТС» НОМЕР_17 та «Лайф» заблокована з невстановленим номером; шкіряна обкладинка посвідчення співробітника міліції «МВС України» з ланцюжком в яку вставлено ламінований папірець жовто-блакитного кольору з написом «МІЛІЦІЯ службове посвідчення»; А4 з записами; блокнот в обкладинці чорного кольору з записами в ньому, які були вилучені в ході ОМР 10.06.2015 року по АДРЕСА_17 та знаходяться на зберіганні в УМЗ ГУМВС України в м. Києві - повернути власнику

2) речі ОСОБА_5 вилучені 10.06.2015 року в ході ОМП по АДРЕСА_17 а саме: ключі з брелоком; візитівка прокурора ОСОБА_63.; 4 сім-картки «Київстар», банківська картка «Мастер Карт Приват Банк» НОМЕР_18, особисті предмети: гребінець, запальничка, пудра, флакон з водою, зарядний пристрій, дві помади, жувальна гумка, МПЗ-плеєр, олівець косметичний, кулькова ручка, буси (чотки) жовтого кольору, аркуш з блокноту з записами, поліс страховий АВ7648389, серветки вологі, окуляри сонцезахисні синього кольору; інструкція від медичного препарату «Грип аут»; гаманець коричневого кольору; коробка з написом «Тампони ОЛА»; квитанція ОСОБА_3 про продаж 100 доларів США; договір № 315 від 08.06.2015 між ОСОБА_3 та ТОВ «ВТБ- Газ» з роздруківками оголошень та бланку оренди житла; рахунок офіціанта на 622 грн., які знаходяться на зберіганні в УМЗ ГУМВС України в м. Києві - повернути ОСОБА_5

3) Грошові кошти вилучені у ОСОБА_5 в ході огляду місця події 10.06.2015 року по АДРЕСА_17: 1946 (одна тисяча дев'ятсот сорок шість) гривень; 2100 (дві тисячі сто) доларів США (дві купюри по 50 доларів США (ЕF 1 0248256А, МВ74675425А), 20 купюр по 100 доларів США (з серійними номерами: LВ85504350К, LF51 176212Е, LF51176235Е, LI48917444А, LВ2022432J, LА04169765В, LВ90342169С, LB86341087G, LG60097115С, LВ1 1426633Н, LF73857967D, LL46199618А, LВ89480073К, LВ89480075К, LВ39047625С, LF79045796А, LВ50501105Н, ГF05041067І, ГF05041065І, LР050410631), які були передані на зберігання до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в м. Києві - звернути в частині 1946 гривень на оплату судових витрат на проведення експертиз , а 2100 доларів США повернути потерпілому ОСОБА_51 в рахунок погашення цивільного позову.

4) Майно вилучене в ході ОМП 10.06.2015 року по АДРЕСА_18, а саме: автомобіль «Рено Шамаде» д.н.з. НОМЕР_8 та ключ з брелоком у вигляді батарейки (з пультом від автомобільної сигналізації та пластиковою карткою з логотипом «БРСМ»), які було передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_52 - повернути останньому;

5) блокнот формату А5 (аркуші датовані за 2011 рік, частково заповнений рукописними написами); два аркуші паперу з рукописними записами; 13 візитних карток (з рекламою послуг та запчастин); блокнот кишеньковий розмічений алфавітно, які знаходяться на зберіганні в УМЗ ГУМВС України в м. Києві - знищити

6) ключ автомобільний (без стержню) з логотипом «Мерседес» та ключ автомобільний з логотипом «Лексус», які знаходяться на зберіганні при матеріалах кримінального провадження -залишити в матеріалах кримінального провадження.

7) Майно вилучене в ході ОМП 10.06.2015 року по АДРЕСА_18, а саме: мобільний телефон Нокіа - ІМЕІ: НОМЕР_19 зі встановленою сім-карткою (НОМЕР_20) та батареєю; мобільний телефон Леново АЗ69 ІМЕН: НОМЕР_21; ІМЕІ2: НОМЕР_22, зі встановленою сім-карткою оператора «МТС Україна» «Джинс» з зазначеним номером НОМЕР_23; шкіряна обкладинка до службового посвідчення з зображенням герба МВС України; гаманець коричневий з зажимом для купюр; ручка кулькова автоматична чорна; пластиковий футляр з лезами до канцелярського ножа; ламіноване зображення ікони; три картки «Приват Банк» (НОМЕР_24; НОМЕР_25; НОМЕР_26), які знаходяться на зберіганні в УМЗ ГУМВС України в м. Києві - повернути власникам

8) службове посвідчення співробітника міліції НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_24 (капітан міліції, оперуповноважений БНОН) від 18.08.2011 (дійсне до 18.08.2015)-знищити; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «ВМW 535i» НОМЕР_27 на ім'я ОСОБА_53; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Тоуоta Land Cruiser» НОМЕР_28 на ім'я ОСОБА_54, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження -повернути власникам

9) грошові кошти вилучені у ОСОБА_2 10.06.2015 року при огляді місця події по АДРЕСА_18: 740 (сімсот сорок) гривень (купюрами по 100 гри. - 6 шт.; по 50 грн. - 2 шт.; по 1 0 гри. - 4 шт.); 300 (триста) доларів США (купюрами по 100 доларів с серійними номерами: LF75621958Е, LВ85504349К, LВ34668054J), які знаходяться на зберіганні в Управлінні фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в м. Києві - звернути в сумі 740 гривень на оплату судових витрат на проведення експертиз, а 300 доларів США повернути ОСОБА_2

10) речі вилучені у ОСОБА_6 10.06.2015 року в ході ОМП по АДРЕСА_17, а саме: ключі та документи до а/м «Рено Шамаде», д.н.з. НОМЕР_29 (акт огляду затриманого т/з від 13.05.2015 (в копії) на 1 арк., поліс страхування №АІ 5581136 на 1 арк., постанова про зняття з розшуку майна боржника від 14.05.2015 на 1 арк.; свідоцтво про реєстрацію т/з «Рено» НОМЕР_30 (НОМЕР_31); в'язка ключів - 5 штук з логотипами «Renault», «ОТК» та брелоком), які були повернуті ОСОБА_52, як майно, що не має відношення до кримінального провадження - залишити останньому;

11) особисті документи ОСОБА_6 (тимчасове посвідчення (замість військового квитка) на ім'я ОСОБА_6.(НОМЕР_32); медична довідка №936806 на ім?я ОСОБА_6; посвідчення водія на імя ОСОБА_6 (НОМЕР_33); тимчасовий талон НОМЕР_34; картка ФО-ПП (ідентифікаційний код)- дублікат; паспорт громадянина України НОМЕР_35 на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5.) - які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - повернути обвинуваченому ОСОБА_6

12) мобільний телефон Nokia N73 (ІМЕІ НОМЕР_36 з сім- карткою «Київстар» НОМЕР_37 та батареєю); мобільний телефон Nokia 6700 (ІМЕІ НОМЕР_38 з сім- карткою «Лайф» НОМЕР_39 та батареєю); сумку поясну з гаманцем «РЕТЕК», в якому знаходяться пластикові картки («БРСМ», «Київстар НОМЕР_37», «Лайф НОМЕР_39», «Приват Банк» НОМЕР_40 «універсальна»), ладанку, батарейку ААА; фотокартку жінки в ліжку, які було передано на зберігання до УМЗ ГУМВС України в м. Києві - повернути власнику

13) грошові кошти в сумі 126 (сто двадцять шість) гривень, вилучені у ОСОБА_6 10.06.2015 року в ході ОМП по АДРЕСА_17, які були передані на зберігання до Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в м. Києві - звернути в частині 126 гривень на оплату судових витрат на проведення експертиз.

14) Майно вилучене в ході ОМП 10.06.2015 року по АДРЕСА_17, а саме: мобільний телефон «Нокіа 6700» ІМЕІ: НОМЕР_41 з акумулятором та встановленою сім-карткою мобільного оператора «Лайф»НОМЕР_42; мобільний телефон «Нокіа 1616-2» ІМЕІ НОМЕР_43 з акумуляторною батареєю та сім-карткою мобільного оператора «Київстар»НОМЕР_44); сумка чорна через плече з логотипом «Daniele Patrici»; окуляри сонцезахисні з футляром; ніж побутовий багатофункціональний розкладний; дві ручки кулькові; пилка для нігтів; колода гральних карт; 8 пластикових та картонних карток (реклама та дисконтні картки); три банківські магнітні картки з логотипом «ПриватБанк» та написами «Універсальна»: НОМЕР_45; НОМЕР_46; НОМЕР_47 (містить тиснений друкований напис «Аrtem Kononenko» та портретну фотографію чоловіка на звороті); повернути власнику, а аерозольний балончик зі сльозогінним газом «Терен-4М», які знаходяться на зберіганні в УМЗ ГУМВС України в м. Києві - знищити.

15) мобільний телефон «Айфон4» ІМЕІ: НОМЕР_48 зі встановленою сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_49, який був переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_17 - повернути останньому;

16) автомобіль «Меrcedes-Benz S500» д.н.з. НОМЕР_7 (кузов б/н), який зберігається на території Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві (м. Київ, пр-т. Перемоги, 109) - повернути ОСОБА_17

17) вилучені грошові кошти при ОСОБА_3, а саме: 18 (вісімнадцять) гривень (купюрами: 5 грн. - 2 шт., 2 грн. - 4 шт.); - 3 (три) долари США (купюрами: 2 долари (D00593658А) та 1 долар D05219074G), які знаходяться на зберіганні в Управлінні фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в м. Києві - звернути в частині 18 гривень на оплату судових витрат на проведення експертиз, а 3 долари США-повернути ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: А.М. Ясельський

Судді: С.І. Дячук

В.О. Жмудь