Вирок № 64298479, 18.01.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4047/16-к

Провадження №: 1-кп/752/119/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Рудика І.В.,

при секретарі - Трегубовій А.В.,

з участю прокурора - Демиденко Л.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12015100010006864 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великий Кучурів, Сторожинецького району, Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

ОСОБА_2, 13.07.2015 приблизно о 07:00 годині, керуючи технічно справним автомобілем марки «Land Rover», д.н.з. НОМЕР_3, рухаючись по сухому асфальтобетонному покриттю по вул. Козацька зі сторони вул. Деміївської в напрямку вул. Амурської в м. Києві, в світлу пору доби, будучи неуважним та не вірно зреагував на зміну дорожньої обстановки, чим порушив пункт 2.3.б) Правил дорожнього руху України, а також з урахуванням дорожньої обстановки та швидкості руху автомобіля не вибрав безпечну дистанцію між автомобілями та безпечну швидкість руху автомобіля, чим порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України та пункт 12.1 Правил дорожнього руху України, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався попереду нього в тій же смузі та який внаслідок зіткнення отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному та вироку суду визнав повністю та пояснив, що 13.07.2015 року, приблизно о 07:00 годині, рухався на автомобілі «Land Rover» в м. Києві в напрямку вул. Амурської, під час руху відволікся та коли вже повернув голову побачив автомобіль ОСОБА_1, оскільки запізно зреагував уникнути зіткнення не вдалось. Одночасно, обвинувачений перепросив у потерпілого за завдану шкоду та просив суворо його не карати, та не позбавляти його волі. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1, визнав, та повідомив, що допомагав потерпілому з ліками та відшкодував витрати пов'язані із проведенням операції. Загалом, як зазначив обвинувачений, він відшкодував потерпілому на цей час 12 000 грн.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 повідомив суду, що рухався на своєму автомобілі та мав повертати на мийку, потім отямився на тротуарі, самої аварії не пам'ятає. Повідомив, що в результаті ДТП отримав розрив селезінки та її видалили. Просив суворо не карати обвинуваченого, не позбавляти його волі та частково задовольнити цивільний позов, підтримав його у частині завданої матеріальної шкоди, одночасно повідомив, що йому відшкодована моральна шкода у розмірі 12 000 тисяч гривень і він більше не підтримує цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2, в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого та дослідивши матеріали що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини вчинення неумисного злочину, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, під наркологічним чи психіатричним наглядом не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується позитивно, частково відшкодував завдану шкоду потерпілому ОСОБА_1 на суму 12 000 грн., обставини, що пом'якшують покарання є щире каяття, часткове відшкодування завданої шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 286 КК України.

Одночасно, суд вважає за можливе застосувати приписи ст. 75 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та його можна звільнити від відбування покарання із випробуванням, із покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, суд, враховуючи обставини ДТП, думку прокурора, потерпілого, також вважає за необхідне застосовувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На думку суду, призначене обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України є необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу підлягає зміні на особисте зобов'язання, із покладанням обов'язків передбачених ст. 194 КПК України,

Одночасно, заслухавши цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 та думку учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з огляду на таке.

Цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_3 - 61700.18 грн. ( шістдесят тисяч сімсот гривень вісімнадцять копійок);

Під час судового засідання позивач ОСОБА_3 заявив клопотання про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди на суму 70 000 грн. (сімдесят тисяч гривень), аргументуючи тим, що потерпілий відшкодував йому збитки на суму 12 000 грн. (дванадцять тисяч гривень), що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином залишення своїх позовних вимог без розгляду є правом позивача, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 суму грошових коштів на відшкодування матеріальної шкоди на суму - 61700.18 грн.,

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100, 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання і роботи, періодично з'являтися на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу - змінити на особисте зобов'язання, із покладанням обов'язків передбачених ст. 194 КПК України, а саме прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи , докласти зусиль до пошуку роботи. Після вступу вироку в закону силу запобіжний захід скасувати.

ОСОБА_2 негайно звільнити з під варти в залі судового засідання у зв'язку із його звільненням від відбування покарання.

Речові докази, а саме автомобіль НОМЕР_2 та автомобіль марки «Ford Escort» д.н.з. НОМЕР_4 які знаходяться на відповідальному зберіганні у власників - залишити за належністю.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3, в частині відшкодування матеріальної шкоди, задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на його користь - 61700.18 грн

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3, в частині відшкодування моральної шкоди, залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати - вартість проведеної автотехнічної експертизи від 28.10.2015 року № 583ат в розмірі 491 гривень 04 копійок на користь держави.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 днів з моменту проголошення.

Суддя І.В. Рудик