Ухвала суду № 64295833, 19.01.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/6537/15-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д.Провадження № 22-ц/780/133/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1.Категорія 26 19.01.2017

УХВАЛА

Іменем України

19 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого Волохова Л.А.,

суддів: Мельника Я.С., Журби С.О.,

при секретарі: Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2016 року позов ПАТ «Альфа-Банк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість по кредитному договору в сумі 556071,65 грн.

Також стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. У пункті 2 постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи,27.06.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_4 уклали кредитний договір № 800000416.

Згідност. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов договору, відповідач зобовязується в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором та Додатком № 1 до нього Графіком погашення кредиту.

Відповідно ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого станом на22.05.2015 року має прострочену заборгованості за кредитом 24 045,58 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 22.05.2015 р. складає 497 234,39 грн.; за відсотками 1 553,89 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 32 132,62 грн.

В забезпечення зобов'язань, ОСОБА_2, що випливають зкредитного договору №800000416.27.06.2007 рокуміж позивачем та ОСОБА_3було укладено договір поруки №800000416-П,згідно умов якогоОСОБА_3зобов'язалася перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконанняОСОБА_2 умов щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку передбачених договором кредиту№800000416 від 27.06.2007 року.

Згідно ч. 2ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2.,3.3., договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати, як солідарний боржник, за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотки за користування кредитом.

Відповідност. 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.14Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як підставу для скасування рішення суду, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду, якщо вони призвели до неправильного вирішення справи, натомість справа судом вирішена правильно відповідно до норм діючого матеріального права.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2016 року залишити без змін.

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Волохов Л.А.

Судді: Мельник Я.С.

ОСОБА_5