Ухвала суду № 64294650, 24.01.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/3256/16-к Головуючий у 1-й інст. Помогаєв А. В.

Категорія ст.309 КПК Доповідач Жизнєвський Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року. Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Жизнєвського Ю.В.,

суддів Євстафєвої Т.А. Широкопояса Ю.В.

секретар

cудового засідання ОСОБА_1

за участі:

прокурорів: Шпака В.В., Рабчинського Д.В.

захисника-адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 грудня 2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на предмети, які були виявлені під час обшуку 16.12.2016 на території колишнього тракторного парку КСП ім. Шевченка, в с. Куліші, Ємільчинського району, а саме:

- 1504 колоди дерев породи «дуб» обємом 255,77м3;

- автомобіль НОМЕР_1 з напівпричепом «SCHMITZ» д.н. AM 8753ХХ0, у якому знаходяться обрізки дуба;

- автомобіль марки «Renault» д.н. ВК 6630 AT з напівпричепом «KRONE» д.н. ВК8128ХХу якому знаходяться 15 колод дерев породи «дуб»;

- автомобіль марки «Камаз» д.н. AM 7611 ВМ.

- автомобіль марки «31Л» без номерів (навантажувач), на якому знаходяться 20 колод дерев породи «дуб»;

- навантажувач «Кара» без номерів;

- автомобіль марки «Газ» д.н. НОМЕР_2;

- причіп д.н.НОМЕР_3;

- автомобіль НОМЕР_4 з напівпричепом «KOGEL» д.н. AM 7617ХХ;

- бензопилу марки «STIHL» та два ланцюги;

- бензопилу марки «STIHL - м5361»;

- зрізи комлевих частин колод дерев породи «дуб»;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «ЗІЛ» AM 9237 ВК;

- квитанції ПрАТ «Приватбанк» в кількості 32 шт:

№ 0.0.663866499.1 від 05.12.2016. №0.0.663866955.1 від 05.12.2016, № 0.0.6638735 79.1 від 05.12.2016. № 0.0.663870848Л від 05.12.2016, № 0.0.663869210.1 від 05.12.2016, № 0.0.663877079.1 від 05.12.2016, № 0.0.6638 74881.1 від 05.12.2016, № 010.663899140.1 від 05.12.2016, № 0.0.663879667.1 від 05.12.2016,№ 0.0.663876124.1 від 05.12.2016, № 0.0.663878739.1 від 05.12.2016, № 0.0.663900059.1 від 05.12.2016, № 0.0.657830238.1 від 23.11.2016, № 0.0.657830811.1 від 23.11.2016 № 0.0.647396690.1 від 08.11.2016, № 0.0.647396305.1 від 08.11.2016, № 0:0.647397259.1від 08.11.2016, № 0.0.647397634.1 від 08.11.2016, № 0.0.647279972.1 від 08.11.2016 № 0.0.64 7279707.1 від 08.11.2016, № 0.0.638755670.1 від. 721.1012016, № 0.0.638 755456.1 від 21.10.2016, № 0.0.615703993.1 від 13.09.2016, № 0.0.615703724.1 від 13.09.2016 М9 0.0.601560900.1 від 17.08.2016, № 0.0.590373051.1 від 25.07.2016, № 0.0.568798347.1 від 16.06.2016, № 0.0.568797511.1 від 16.06.2016, № 0.0.663876127.1 від 05.12.2016 p., № 0.0590373264.1 від 27.07.2016 p.. № 0.0.601561834.1 від 17.08.2016p., № 109246 від 20.10.2016 p.

- накладну №5 від 07.12.2016;

- 3 аркуші паперу з чорновими записами;

- блокнот з чорновими записами;

- квитанцію за оплату за електроенергію за жовтень 2016;

- конверт «ПриватБанк» з карткою мобільного оператора «Київстар»;

- кошти в сумі 1150 грн.;

- конверт «ПриватБанк» з 2 аркушами паперу;

- 2 накладі ФОП «ОСОБА_3П.»;

- видаткову накладну №707 від 21.11.2016;

- копію договору № 28 від 21.09.2016;

- чорнові записи на 2 арк;

- книгу нарахування заробітної плати;

- блокнот із записами;

- печатку ФОП «ОСОБА_3П.»;

- свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів «DAF» д.н. НОМЕР_5 та «SCHMITZ» д.н. AM 8753 XX;- трудові книжки на імя ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6;

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що зазначені речі мають значення речових доказів у кримінальному провадженні, а також тим, що прийняв його з метою можливості запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження вищевказаного майна.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням адвокат ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить, зазначену ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою прокурору Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 відмовити в його клопотанні про арешт майна.

Вважає дане рішення незаконним, необґрунтованим та невмотивованим.

В підтвердження своїх доводів вказує на те, що в ході обшуку від 16.12.2016 було вилучене майно, на яке в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення цього обшуку безпосередньо вказано не було, а також на те, що 16.12.2016 вказаний обшук, як слідча дія був призупинений, у звязку з настанням темної пори доби, а тому є незвершеною слідчою дією, результати якої слідчий суддя поклав в основу прийнятого рішення.

Вважає, що матеріалами справи належним чином не підтверджено той факт, що вищевказане арештоване майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди та інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також на те, що дане майно не є обєктом протиправних дій, не є грошима та цінностями набутими кримінальним протиправним шляхом.

Вказує при тому на те, що його підзахисний займається законною підприємницькою діяльністю, про що свідчать дані протоколів допитів свідків, згідно яких останні на місці обшуку працюють за наймом, а також на те, що правовстановлюючі документи на ліс породи «дуб» знаходяться в працівників органів досудового розслідування, які вказані документи вилучили 17.12.2016 в ході продовження проведення обшуку.

Зазначає, що при вмотивуванні оскаржуваного рішення слідчий суддя керувався редакцію ст.170 КПК України, яка на час судового розгляду втратила чинність.

Посилається на те, що слідчий суддя належним чином не перевірив клопотання прокурора та не надав відповідної оцінки матеріалам, яким дане клопотання обґрунтовується, а також на те, що на момент розгляду цього клопотання по даному кримінальному провадженню нікому не було повідомлено про підозру.

Вказує, що внаслідок застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження ФОП ОСОБА_8 на даний час позбавлений можливості проводити правомірну підприємницьку діяльність, що на його думку є порушенням вимог ч.4 ст.173 КПК України, згідно яких, слідчий суддя зобовязаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Крім того, за результатами апеляційного розгляду справи просить поновити йому строки на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді, посилається при тому на те, що пропустив їх з поважних причин, оскільки оскаржуване рішення отримав лише 30.12.2016.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу, міркування прокурора, який заперечив щодо її задоволення, перевіривши ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст. 404 КПК України, Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.

Апеляційний суд вважає вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_2 щодо поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді обґрунтованими, а строк на оскарження зазначеної ухвали слідчого судді таким, що не є пропущеним.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, під арештом майна розуміється тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому вказаною нормою закону арешт може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

З матеріалів провадження вбачається, що 09.11.2016, Новоград Волинським ВП ГУНП в Житомирській області в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження під № 42016061240000017 за ч.3 ст.185 КК України по факту того, що невідомі особи на території колишнього тракторного парку в с. Куліші Ємільчинського району Житомирської області придбавають, зберігають і реалізують викрадені попередньою змовою дерева породи «дуб» у великих розмірах.

22.11.2016, слідчим суддею Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області надано дозвіл на проведення обушку колишнього тракторного парку КСП ім. Шевченка, що по пров. Шевченка в с. Куліші, Ємільчинського району, Житомирської області.

16.12.2016, на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді проведено обшук за вказаною адресою, в ході якого виявлено та вилучено зазначене арештоване майно.

Враховуючи вищевказане, а також інші матеріали провадження, Апеляційний суд приходить до висновку, що слідчий суддя належним чином не дослідив зазначені у клопотанні прокурора підстави для накладення арешту на майно та належним чином не аргументував своє рішення. При цьому, не звернув увагу на те, що майно, з клопотанням про арешт якого звернувся прокурор не може вважатись доказом злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у звязку з відсутністю будь-яких даних щодо самої події цього злочину, часу, місця його вчинення, потерпілого, якому завдано значної шкоди. На момент розгляду даного клопотання прокурора, у витягу з ЄРДР, в графі «фабула» було зазначено, що кримінальне провадження зареєстровано по факту придбавання, зберігання і реалізації викрадених за попередньою змовою дерев породи «дуб» у великих розмірах (а.с.3), в той час, як диспозиція ч.3 ст.185 КК України передбачає таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдало значної шкоди потерпілому.

Враховуючи, що досудовим слідством не доведено самого факту вчинення невідомими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а також відсутність його кваліфікуючих ознак, які сторона кримінального провадження повинна довести перед судом, Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність розумних підстав для накладення арешту на вищезазначене майно.

Окрім зазначеного, відповідно до вказаної вище ухвали слідчого судді Новоград-Волинського районного суду від 22.11.2016 про надання дозволу на проведення обшуку, дозвіл на проведення обшуку на території колишнього тракторного парку КСП ім. Шевченка, що по пров. Шевченка в с. Куліші, Ємільчинського району надано з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини, знаряддя, майна, здобутого в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР 09.11.2016 під № 42016061240000017. При цьому, про можливість вилучення будь-якого майна в зазначеному рішенні слідчого судді не вказано. Вищевказане свідчить про те, що арештоване майно вилучене безпідставно.

За таких обставин вбачається, що слідчий суддя допустив неповноту судового розгляду, що відповідно до ст. 409 КПК України є підставою для скасування рішення.

Крім цього, зі змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді вбачається, що останній керувався нормою закону, яка на момент розгляду клопотання прокурора про арешт майна втратила чинність, а саме старою редакцією ст.170 КПК України.

Вищевказане, відповідно до ч.1 ст.412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п.3 ст.409 КПК України також є підставою для скасування рішення.

З оскаржуваної ухвали слідчого судді також вбачається, що останній не дотримався вимог ч.4 ст. 173 КПК України, а саме не вжив належних заходів з метою уникнення зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи.

За вказаних обставин, Апеляційний суд вважає за необхідне дану ухвалу слідчого судді скасувати у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та неповнотою судового розгляду та постановити нову, якою клопотання прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на майно по матеріалам досудового розслідування внесеними в ЄРДР під № 42016061240000017 від 09.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.405, 407, 422 КПК України, Апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 грудня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора Новоград Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 та накладено арешт на предмети, які були виявлені під час обшуку від 16.12.2016 на території колишнього тракторного парку КСП ім. Шевченка, в с. Куліші, Ємільчинського району, Житомирської області - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 про накладення арешту на майно по матеріалам досудового розслідування, внесеними в ЄРДР під № 42016061240000017 від 09.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: