Ухвала суду № 64294617, 24.01.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №286/3034/16-ц Головуючий у 1-й інст. Невмержицький С. С.

Категорія 30 Доповідач Павицька Т. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Павицької Т.М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.

секретаря Ковальської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 14 грудня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування Овруцької РДА Житомирської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Зазначала, що 11.08.2016 року, близько 17 год., з її будинку АДРЕСА_1 син відповідачки малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи разом з бабусею ОСОБА_4 в її будинку, здійснив крадіжку грошових коштів в сумі 7 500 грн. 12.08.2016 року у ОСОБА_4 вилучено грошові кошти в сумі 2 300 грн., які, як пояснила остання, їй надав онук ОСОБА_3 та сказав, що забрав їх з коробки в її будинку, після чого ОСОБА_4 видала вказані грошові кошти працівникам поліції, які були їй повернуті. Як пояснив малолітній ОСОБА_3, він в її будинку з коробки взяв всі грошові кошти які там знаходилися та їх в повній сумі наступного дня віддав бабусі ОСОБА_4, яка частково видала їх працівникам поліції. Таким чином, загальний розмір матеріальної шкоди спричинений їй діями малолітнього ОСОБА_3 становить 5 200 грн., а також даними діями їй завдано моральної шкоди. Враховуючи вищевикладене, просила стягнути з ОСОБА_2, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 на свою користь матеріальну шкоду в загальній сумі 5 200 грн. та моральну шкоду в сумі 2 000 грн.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 14 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 5 200 грн. та моральну шкоду в сумі 520 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 1 102 грн. 40 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 12.08.2016 року до Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області звернулась ОСОБА_1 із заявою про те, що 11.08.2016 року, близько 17 год. в м.Овручі по вул. Пушкіна, 10, невстановлена особа, перебуваючи в приміщенні будинку за місцем її проживання, таємно викрала належні останній грошові кошти в сумі 7 500 грн.

Відомості по даному факту внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016060250000581, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

З постанови про закриття кримінального провадження старшого слідчого СВ Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області Рудницького В.О. від 09.11.2016 року вбачається, що крадіжку грошових коштів здійснив малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який у вказаний період часу перебував разом з бабусею ОСОБА_4 в будинку ОСОБА_1 12.08.2016 року у ОСОБА_4 вилучено грошові кошти в сумі 2300 грн., які повернуто ОСОБА_1 Як пояснив малолітній ОСОБА_3, він з коробки взяв всі грошові кошти, які там знаходились та їх в повній сумі наступного дня віддав бабусі ОСОБА_4, яка видала їх працівникам поліції. Також, з приводу грошових коштів в сумі 5 200 грн., ОСОБА_4 зобов'язувалась повернути їх ОСОБА_1, про що нею було надано відповідну розписку.

Враховуючи, що малолітній ОСОБА_3 не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, кримінальне провадження №12016060250000581 від 13.08.2016 року закрито, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим майновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з положеннями ст. 1167 цього Кодексу моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Вказані положення є загальними щодо відшкодування шкоди. Разом тим, правовідносини щодо відшкодування шкоди завданої малолітньою особою регулюються спеціальними нормами ЦК України.

Так, згідно ч.1 ст. 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_2 є матір'ю малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), з урахуванням встановлених обставин і вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, встановивши причинно-наслідковий зв'язок між винними та протиправними діями малолітньої особи ОСОБА_2, заподіяння ним шкоди ОСОБА_1, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до роз'яснень викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, визначених ст. 3 ЦПК України.

Отже, оцінюючи моральну шкоду в сумі 520 грн. судом першої інстанції було дотримано вказані вимоги, виходячи із заявлених позовних вимог і міри відповідальності відповідача, як матері дитини, що завдала шкоди, визначеної судом.

Безпідставними є посилання ОСОБА_2, що висновок суду про викрадення її малолітнім сином у ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 7 500 грн. не відповідає дійсності.

Факт того, що ОСОБА_3 викрав у ОСОБА_1 7 500 грн. підтверджується матеріалами кримінального провадження №12016060250000581 від 13.08.2016 року, а також наявність даної суми коштів у ОСОБА_1 підтвердується банківськими чеками від 27.07.2016 року та від 05.08.2016 року про отримання останньою заробітної плати та відпускних в сумі 5 310 грн. та показами свідка ОСОБА_6, яка була допитана в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які давали б підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, а фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду з їх оцінки, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

За таких обставин, відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити і залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 14 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді