Ухвала суду № 64293206, 25.01.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 року м. Київ К/800/40355/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Пасічник С.С., Швець В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Донецької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання порушення вимог статті 7 Закону України «Про звернення громадян» при розгляді її звернення до Президента України від 05.12.2012р.; зобов'язання розглянути звернення відповідно до вимог статі 7 Закону України «Про звернення громадян»; стягнення матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2013р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013р., у задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та у апеляційної інстанцій не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку належить облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

В ході розгляду справи судами встановлено, що 05.12.2012р. позивач звернулась до Президента України з заявою про забезпечення жилим приміщенням у зв'язку з вилученням земельної ділянки, відповідно до якої просила забезпечити гарантоване статтею 50 Конституції України право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, зміну житлових умов відповідно до наданих на законодавчому рівні гарантій (а.с. 12).

Листом від 12.12.2012р. управління з питань звернень громадян Адміністрації Президента України повідомило позивача, що відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» її звернення надіслано на розгляд за належністю до Донецької обласної державної адміністрації (а.с. 15).

За дорученням Донецької обласної державної адміністрації звернення позивача було розглянуто Артемівською районною державною адміністрацією та 11.01.2013р. надано відповідь про відсутність права на додаткове відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а також підстав для виділення житла (а.с. 16).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до Артемівської районної державної адміністрації Донецької області про визнання порушення вимог статті 19 Закону України «Про звернення громадян» при розгляді її заяви до Президента України від 05.12.2012р. та зобов'язання розглянути заяву, у зв'язку з тим, що розгляд звернення було здійснено за дорученням Донецької обласної державної адміністрації, в строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян» та надано відповідь згідно даних Луганської селищної ради, на території якої розміщений будинок позивача (а.с. 18-19).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не порушив вимоги статті 7 Закону України «Про звернення громадян» при пересиланні звернення позивача на розгляд до Артемівської районної державної адміністрації. У зв'язку з відсутністю порушення прав позивача, відсутні і підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів попередніх інстанцій не спростовують і є безпідставними, оскільки відповідно до Закону України «Про звернення громадян» звернення позивача за дорученням відповідача розглянуто Артемівською районною державною адміністрацією та надано відповідь по суті поставлених питань, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що в порушення вимог статті 7 Закону України «Про звернення громадян» її звернення з приводу захисту, передбаченого статтею 50 Конституції України права на безпечне життя і здорове довкілля, направлено неповноважному органу також є безпідставним і висновки судів не спростовує, оскільки відповідно до статті 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій, серед іншого, належить вирішення питань використання землі і охорони довкілля.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.07.2013р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.

Судді: О.П. Стародуб

С.С. Пасічник

В.В. Швець