Ухвала суду № 64292428, 25.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 р.Справа № 537/4080/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.11.2016р. по справі № 537/4080/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області №43 від 22.07.2016 року про відмову йому в призначенні пенсії згідно п.п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати періоди з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року до його пільгового стажу, який дає право на пенсію відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначити йому пенсію за віком відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 15.06.2016 року.

Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.11.2016р. в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення його адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що записами в трудовій книжці підтверджується його робота в зазначені періоди в якості тракториста в сільськогосподарських підприємствах.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача 14.07.2016 року з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах .

Рішенням відповідача № 43 від 22.07.2016 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах № 120 від 03.06.2016 року, позивачу підтверджено стаж роботи на посаді тракториста-машиніста тривалістю 11 років 04 місяці 22 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що записи у трудовій книжці позивача, внаслідок їх неповноти та неточності, не дають змогу достовірно та однозначно встановити, що позивач в період часу з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року працював трактористом - машиністом та був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, а рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.06.2016 року №120 про відмову позивачу в підтвердженні пільгового стажу роботи з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року позивачем не оскаржено та це рішення є чинним, а тому при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Із записів у трудовій книжці позивача вбачається, що позивач був прийнятий у члени колгоспу «Іскра Леніна» і в 1987 році колгосп «Іскра Леніна» розділено на два господарства: колгосп «Іскра Леніна» і колгосп «Маяк» і з цих підстав позивача переведено на роботу трактористом у колгосп «Маяк».

Отже, у трудовій книжці позивача відсутні записи з якого часу та ким працював позивач до 1987 року у колгоспі «Іскра Леніна» та коли саме у 1987 році (число, місяць) був переведений трактористом до колгоспу «Маяк».

Згідно записам в трудовій книжці позивача, 28.02.2000 року КСП «Маяк» реорганізовано в СК «Маяк», а 23.03.2007 року позивач звільнений з роботи в ПСП «Маяк» по переводу в СК «Іскра».

Отже, записи у трудовій книжці позивача, внаслідок їх неповноти та неточності, не дають змогу достовірно та однозначно встановити, що позивач в період часу з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року працював трактористом - машиністом та був безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.1,2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до п.3, 4 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №18 -1 від 10.11.2006 року, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п.10, 16 вказаного Порядку, рішення про результати розгляду заяви приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою щодо підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.06.2016 року №120 позивачу підтверджено стаж роботи на посаді тракториста-машиніста тривалістю 11 років 04 місяці 22 дні, у тому числі з 11.02.1987 року по 31.12.1989 року, з 01.01.1998 року по 30.11.1998 року, а в підтвердженні періодів роботи, передбаченої п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року відмовлено у зв'язку з відсутністю відомостей про роботу трактористом-машиністом, про оплату праці та недоведеністю повної зайнятості на зазначених роботах.

Вказане рішення Комісії в Пенсійному фонді та у судовому порядку позивачем не оскаржувалось і є чинним.

Як зазначено вище, рішенням відповідача № 43 від 22.07.2016 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до п."в" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області про підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах № 120 від 03.06.2016 року, позивачу підтверджено стаж роботи на посаді тракториста-машиніста тривалістю 11 років 04 місяці 22 дні, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, рішення відповідача № 43 від 22.07.2016 року прийняте на підставі рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.06.2016 року №120, яке позивачем не оскаржено та є чинним.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем документами не підтверджують його пільговий стаж роботи в період часу з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року в якості тракториста - машиніста та його безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, а рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.06.2016 року №120 позивачу в підтвердженні періодів роботи, передбаченої п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: з 01.01.1990 року по 31.12.1997 року та з 01.12.1998 року по 23.03.2007 року відмовлено і вказане рішення є чинним.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.11.2016р. по справі № 537/4080/16-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Яковенко М.М.