Ухвала суду № 64291689, 25.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1240/16 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Кондратенко Я.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві, у порядку ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу відповідача - Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Прайм» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софі Прайм», звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0047261705/38595255 від 01 грудня 2015 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області від 01 грудня 2015 року №0047261705/38595255 у частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Софі Прайм» грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 107755 грн. 52 коп., з яких за основним платежем 50475 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 57280 грн. 52 коп.

у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року у частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Софі Прайм» зареєстроване як юридична особа з 12 лютого 2013 року Черкаським міським управлінням юстиції, ідентифікаційний код 38595255.

На підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 16 жовтня 2015 року №1196, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 - VІ, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Прайм» з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, правильності нарахування, утримання та сплати єдиного внеску за період з 13 лютого 2013 року по 30 червня 2015 року. Результати перевірки оформлені актом від 18 листопада 2015 року №2196/23-01-17-0508.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 119.2 ст. 119, пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. 175.5.4 п. 170.5 ст. 170, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та у результаті чого донараховано 50475 грн. податку на доходи фізичних осіб.

На підставі Акта перевірки ДПІ у м. Черкасах винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2015 року №0047261705/38595255, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 108265 грн. 52 коп., в тому числі 50475 грн. основного платежу та 57790 грн. 52 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним фактичним обставинам справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді дивідендів (крім дивідендів, визначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 цього Кодексу).

Згідно пп. 153.3.1 п. 153.3 ст.153 Податкового кодексу України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Згідно із пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дивідендом вважається платіж, який здійснюється юридичною особою емітентом корпоративних прав на користь власника таких корпоративних прав у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, є емітент корпоративних прав або за його дорученням - інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Згідно з пп. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Відповідно до пп. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України доходи, зазначені в цьому пункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1 та 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що 31 березня 2015 року відбулись Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Прайм» - по другому питанню порядку денного було вирішено нарахувати та виплатити дивіденди за І квартал 2015 року у сумі 216000 грн. згідно розміру часток засновників товариства (протоколом Загальних зборів №9-2015), у зв'язку з чим, від 31 березня 2015 року позивачем прийнято наказ №б/н щодо виконання рішення про нарахування і виплату дивідендів.

На підставі протоколу №9-2015 та наказу від 31 березня 2015 року №б/н позивачем сформовано бухгалтерську довідку №3 від 31 березня 2015 року, в якій зазначалось, що ставка податку на доходи фізичних осіб із сум дивідендів нарахованих кожному засновнику відповідно до розміру його частки за І квартал 2015 року становила 20 відсотків у розмірі 40000 грн. (200000 грн. (фактично сплачено дивіденди засновникам товариства - фізичним особам 18 червня 2015 року) х 20 % (ставка податку на доходи фізичних осіб із сум дивідендів) = 40000 грн.

30 червня 2015 року також відбулись Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Софі Прайм» - по другому питанню порядку денного було вирішено нарахувати та виплатити дивіденди за ІІ квартал 2015 року в сумі 333000 грн. згідно розміру часток засновників товариства (протоколом Загальних зборів №10-2015), у зв'язку з чим, від 30 червня 2015 року позивачем прийнято наказ №б/н щодо виконання рішення про нарахування і виплату дивідендів.

На підставі протоколу №10-2015 та наказу від 30 червня 2015 року №б/н позивачем сформовано бухгалтерську довідку №4 від 31 березня 2015 року, в якій зазначалось, що ставка податку на доходи фізичних осіб із сум дивідендів нарахованих кожному засновнику відповідно до розміру його частки за ІІ квартал 2015 року становила 20 відсотків у розмірі 10200 грн. (51000 грн. (фактично сплачено дивіденди засновникам товариства - фізичним особам 06 липня 2015 року) х 20 % (ставка податку на доходи фізичних осіб із сум дивідендів) = 10200 грн.), та у розмірі 18000 грн. (90000 грн. (фактично сплачено дивіденди засновникам товариства - фізичним особам 16 липня 2015 року) х 20 % (ставка податку на доходи фізичних осіб із сум дивідендів) = 18000 грн.).

Так, матеріалами справи підтверджується факт остаточного оподаткування доходів (виплачених сум дивідендів) під час нарахування (виплати).

Тому позивачем правомірно обчислено, повно і своєчасно сплачено податок на доходи фізичних осіб за ставкою 20 відсотків від суми фактично виплачених дивідендів на користь фізичних осіб.

Згідно з пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України податкові агенти, які нараховують та виплачують дохід фізичним особам, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу ДПС за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 24 квітня 2015 року подано до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку форми 1 ДФ, зазначивши виплачені дивіденди та податок за кодом ознаки доходу 109 «Дивіденди» за ставкою 5 відсотків.

Як зазначалось, позивачем правомірно обчислено, повно і своєчасно сплачено податок на доходи фізичних осіб за ставкою 20 відсотків від суми фактично виплачених дивідендів на користь фізичних осіб.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи дає підстави погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що відображена позивачем за І квартал 2015 року у податковому розрахунку за формою 1 ДФ інформація містить недостовірні відомості, а саме: щодо нарахування та виплати податку на доходи фізичних осіб з сум нарахованих дивідендів за ставкою, що не відповідає підпунктам 167.5.1 та 167.5.2 пункту 167.5 статті 167 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС в Черкаській області від 01 грудня 2015 року №0047261705/38595255 у частині визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Софі Прайм» грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 107755 грн. 52 коп., з яких за основним платежем 50475 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 57280 грн. 52 коп.

Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено 25.01.2017

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Безименна Н.В.