Постанова № 64291680, 25.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/2014/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Лисенко І.Д., позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Зенченко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 01.11.2016 № 1572/2 про притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року позов задоволено.

Відповідач в апеляційній скарзі просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працює в органах державної виконавчої служби області з 2006 року.

Наказом від 29.04.2016 № 646/2 ОСОБА_2 призначено на посаду начальника Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (а.с. 18).

Наказом від 24.10.2016 № 1548/2 дисциплінарною комісією Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області з розгляду дисциплінарних справ було відкрите дисциплінарне провадження відносно начальника Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 щодо вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме - неналежного виконання посадових обов'язків.

01.11.2016 наказом Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області № 1572/2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2, начальника Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, у вигляді оголошення догани за вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: неналежного виконання посадових обов'язків (а.с. 19-24). Того ж дня, 01.11.2016 ОСОБА_2 ознайомився із вказаним наказом.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що наказ Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області № 1572/2 від 01.11.2016 не містить повного вірного законодавчого підґрунтя, не містить визначення суті дисциплінарного проступку ОСОБА_2 Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного наказу.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993 дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон № 889-VIII) за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 , п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до ст. 147 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частинами 1 ст. ст. 67, 74 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.

Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Статтею 149 КЗпП також передбачено, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Так, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив з того, що позивачем не було забезпечено належного контролю за роботою державного виконавця та контролю за виконанням доручення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 23 березня 2012 року № 02-1101.01-70/466, не забезпечено підготовки та подання апеляційної скарги на рішення Прилуцького міськрайонного суду № 2/742/238/16 від 30 березня 2016 року за позовом ОСОБА_5 до відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції у Чернігівській області, що призвело до блокування рахунків Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області та подальшого списання з них коштів в сумі 469,70 грн, та 18 722,00 грн, чим завдано матеріальну шкоду.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що посадові обов'язки позивачем виконувались неналежним чином, зокрема мало місце порушення п. 2.5 та п. 2.6. посадової інструкції начальника Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, затверджена 29.04.2016 в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Посадова інструкція) та п. 9.2 та п. 9.8 Положення про Прилуцький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, затвердженого наказом Головного територіального управління юстиції Чернігівській області від 27.04.2016 № 75/5 (далі - Положення № 75/5).

Так, відповідно до п.п. 2.5, 2.6 Посадової інструкції начальник відділу забезпечує дотримання працівниками відділу трудової та виконавської дисципліни, у встановленому порядку проводить перевірку роботи державних виконавців та інших підпорядкованих працівників; здійснює контроль за своєчасним, належним та повним виконанням державними виконавцями відділу рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Згідно з п.п. 9.2, 9.8 Положення № 75/5 начальник відділу забезпечує виконання відділом Конституції та законів України, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції України, заступників Міністра, директора Департаменту, наказів Головного територіального управління юстиції, доручень начальника Головного територіального управління юстиції; забезпечує і контролює дотримання працівниками Відділу виконавської та трудової дисципліни.

Окрім того, апеляційний суд наголошує на тому, що згідно п. 2.1 Посадової інструкції начальник відділу несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань.

З викладеного слідує, що позивач, як начальник відповідного відділу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на відділ завдань, у тому числі щодо виконання доручень начальника Головного територіального управління юстиції, дотримання працівниками відділу виконавської та трудової дисципліни.

Так, листом від 28.01.2016 № 10.3-171357 заступник начальника з питань державної виконавчої служби - начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області повідомив начальників відділів державної виконавчої служби районних, міськрайонних, міських управлінь юстиції про їх особисту відповідальність за достовірність інформації та дотримання строків виконання контрольних доручень, серед яких: «Інформація відносно причин виникнення позову про стягнення коштів з органу державної виконавчої служби», яка подається в 2-денний термін з дня надходження.

Як вбачається з матеріалів справи, начальник Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_2 згідно розпорядження про розподіл обов'язків працівників відділу № 3 від 18.01.2016, доручив здійснення контролю за здійсненням належного представництва в судах прав та інтересів відділу та, як наслідок, належне повідомлення Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області заступнику начальника Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_6

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Прилуцького міськрайонного суду про відкриття провадження у цивільній справі № 2/742/238/16 надійшла до Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області 03.03.2016, рішення Прилуцького міськрайонного суду № 2/742/238/16 від 30.03.2016 надійшло 26.04.2016. Згідно резолюцій начальника Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області дані матеріали були передані державному виконавцю, на якого покладено обов'язок по веденню дільниці № 1 ОСОБА_6 В свою чергу, остання про надходження вказаних документів повідомлена не була. Позивач вказав, що йому невідомі причини, чому державний виконавець Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_7, яка забезпечувала представництво інтересів Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в Прилуцькому міськрайонному суді, не повідомила ОСОБА_6 про наявність такої судової справи.

У зв'язку із викладеним позивач вважає, що обов'язок щодо надання інформації відносно причин виникнення позову про стягнення коштів з органу державної виконавчої служби у Прилуцькому міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області покладено на заступника начальника Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області ОСОБА_6,, а тому відповідальність за неподання такої інформації може нести вона та, відповідно, державний виконавець, який мав повідомити ОСОБА_6 про наявність такої судової справи

Проте, на думку апеляційного суду, неможливість забезпечити дотримання доручень керівництва працівниками відділу, відсутність належного контролю за діями підлеглих працівників, не звільняє начальника від відповідальності за невиконання покладених на відділ завдань.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку мало місце неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків, а тому застосування до нього заходу дисциплінарного впливу у вигляді догани, в силу ч. 3 ст. 66 Закону № 889-VIII, є допустимим.

Поряд із цим, апеляційний суд не може погодитись із доводами апеляційної скарги та підтримує позицію суду першої інстанції про те, що не може вважатися дисциплінарним проступком незабезпечення підготовки та подання апеляційної скарги на рішення Прилуцького міськрайонного суду № 2/742/238/16 від 30 березня 2016 року за позовом ОСОБА_5 до відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції у Чернігівській області, оскільки оскарження в апеляційному порядку рішення судів є правом сторони та іншої особи, які беруть участь у справі, а не обов'язком. Слід відмітити, що матеріали справи не містять докумету, яким повинен керуватися у своїй діяльності позивач, який би містив його обов'язок, чи обов'язок відділу, який він очолює, щодо обов'язкового оскарження рішень судів.

Посилання суду першої інстанції на те, що оскаржуваний наказ не містить певної інформації колегія судів апеляційного суду вважає помилковим та таким, що не спростовує вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Відповідно до ч. 2 ст. Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення. Апеляційний суд звертає увагу на те, що оскаржуваний наказ містить інформацію, передбачену зазначеною частиною статті. Посилання суду першої інстанції на наявність в матеріалах справи двох характеристик також не може свідчити про необгрунтованість притягнення позивача до дисципланарної відповідальності.

Враховуючи викладені обставини, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав на задоволення позовних вимог необґрунтованими.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з ч. 1 ст. 202 КАС підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини в справі, порушено норми матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Тобто, із зазначеної норми слідує, що суб'єкту владних повноважень, на користь якого ухвалено рішення, підлягають сплаті лише два види витрат, пов'язаних з розглядом справи: витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою. Такий вид судових витрат, як судовий збір, відповідачу поверненню не підлягає.

Аналогічну позицію було висловлено Вищим адміністративним судом України (ухвала від 22.04.2010 по справі № К-15271/09).

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Повний текст рішення виготовлений 26.01.2017.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Сорочко Є.О.

Земляна Г.В.