Постанова № 64291053, 19.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2017 р. Справа№ 910/15201/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Бойко С.О. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саєр-Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016р.

у справі №910/15201/16 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Київ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Саєр-Україна"

про стягнення 9 800,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Київ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саєр-Україна" про стягнення 10 000,00 грн.

Вимоги умотивовано тим, що позивач та відповідач попередньо домовились укласти договір поставки та почали переговори щодо асортименту, строків та ціни поставки товару. Як зазначав позивач, на підставі виставленого відповідачем рахунку на оплату замовленого ним товару, позивачем частково сплачено на розрахунковий рахунок відповідача у безготівковому порядку 10 000,00 грн., проте письмовий договір у подальшому не був укладений, а товар покупцю не переданий, що свідчить про безпідставність утримання відповідачем грошових коштів, сплачених за поставку товару.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем було повернуто позивачу 200,00 грн., у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016р. припинено провадження у справі в частині стягнення 200,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2016р. у справі № 910/15201/16 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саєр-Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Київ" 9 800,00 грн. заборгованості та 1378,00 грн. судового збору.

Не погодившись з мотивами та висновками суду першої інстанції, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Саєр-Україна" звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, і просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про прийняття судом першої інстанції рішення, яке не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також на неправильне встановлення обставин справи.

На думку відповідача, суд першої інстанції дійшов до хибного висновку у своїх висновках про те, що усний договір поставки не був укладений і тому кошти, отримані в оплату товару, надійшли без установлених законом підстав. Відповідач вважає, що обставини справи вказують на те, що поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків і погодження ними усіх істотних умов договору.

Відповідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саєр-Україна" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016р. вказану апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 18.01.2017р.

У судовому засіданні, що відбулось 18.01.2017р. було оголошено перерву до 19.01.2017р.

Позивач до судового засідання, що відбулось 19.01.2017р., не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове рішення, яким відмовити у позові.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегією встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Київ" згідно з платіжним дорученням № 3 від 08.07.2016р. на 10 000,00 грн. частково оплачено сформований Товариством з обмеженою відповідальністю "Саєр-Україна" рахунок на оплату № 774 від 07.07.2016р. відцентрованого одноступеневого насосу NCB 80-200О-АСМ-PN 10 та робочого колеса (GH) 80/200D 215,5 Р6330A100 на суму 32 661,00 грн.

Зазначення у рахунку артикулів товару, їх найменування, кількості та ціни за одиницю товару, поряд з частковою його оплатою покупцем, є діями осіб, які свідчать як про досягнення між ними згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу, так і про виникнення між ним цивільних прав та обов'язків з купівлі-продажу, адже згідно із частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За загальним правилом, зобов'язання з купівлі-продажу є зустрічним двостороннім зобов'язанням, в тому підлягають застосуванню приписи ст. 538 ЦК України.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що продавець, отримавши часткову оплату вартості товару, товар на оплачену суму покупцю не передав, однак, отримавши відмову покупця від виконання договору і повернення суми попередньої оплати (лист вимога № 1 від 25.07.2016р.) частково повернув покупцю 200,00 грн.

Таким чином, сторони припинили зобов'язання з купівлі-продажу, в силу чого кошти, які утримує продавець, знаючи про те, що покупець не бажає приймати товар, становлять суму безпідставного збагачення продавця за рахунок покупця.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що до спірних правовідносин можуть у субсидіарному порядку поряд із 693 Цивільного кодексу України застосовуватись положення ст. 1212 Цивільного кодексу України, з огляду на що 9 800,00 грн. підлягають поверненню позивачу.

Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саєр-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016р. у справі №910/15201/16 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Саєр-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016р. у справі №910/15201/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016р. у справі №910/15201/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/15201/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко