Рішення № 64290211, 23.01.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2017Справа №910/21120/16За позовом Приватного підприємства «Арт-Енерго»

до Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця»

про стягнення 1000557,34 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Думайло О.Т. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення суми боргу та санкцій за Договором на виконання робіт № 07-Пр-15 від 30.11.2015 у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором з оплати виконаних робіт.

Відповідач обґрунтованих заперечень проти позову не подав, у всі судові засідання представників не направляв, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду - ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження Відповідача згідно відомостей з ЄДР, тому будь-які несприятливі наслідки такого ненаправлення представників покладаються на Відповідача відповідно.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18. Суд приймає до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали розглянути спір у даному судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладеного 30.11.2015 між Позивачем, як підрядником, та ДП «Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України «Дніпрозалізничпроект», як замовником, Договору № 07-ПР-15 (далі - Договір), строком дії до 31.12.2015, передбачалося виконання проектних робіт з приєднання ЛЕП-110 кВ основного живлення ЕЧЕ-55 до ПС-330 «Ковель» (далі - Роботи).

Додатковою угодою № 1 було замінено замовника за Договором на Відповідача в особі філії «Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту».

Термін виконання Робіт сторонами визначено у додатку №3 до Договору, та він становити від дати підписання договору до 31.12.2015 включно. Вартість робіт згідно з кошторисом (додаток №4 до Договору) та протоколом погодження договірної ціни (додаток №2 до Договору) становить 929444,50 грн. (у т.ч. ПДВ).

За умовами розділу 4 Договору прийняття виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі, і такий акт (п. 5.1 Договору), підписаний в обумовленому розділом 4 порядку і пред'явлені замовнику рахунки на оплату є підставою для проведення розрахунків.

Відповідно до п.п. 5.2 та 5.3 Договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 20-ти календарних днів в розмірі 90% загальної вартості робіт з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наявності належним чином оформленого та підписаного Сторонами акта здачі-приймання Робіт та після отримання коштів на розрахунковий рахунок Замовника від Генерального Замовника ДТГО «Львівська залізниця».

Кінцева оплата за виконані роботи в розмірі 10% загальної вартості робіт здійснюється протягом 10-ти банківських днів з дати одержання позитивного висновку Держбудекспертизи.

29.12.2015 між сторонами було підписано акт № 41ПР здачі-прийняття Робіт по Договору на суму 929444,50 грн. (вартість усіх передбачених договором робіт).

Податкову накладну від 30.12.2015 № 223 щодо виконання Робіт по Договору на суму 929444,50 грн. (у т.ч. ПДВ) Позивачем було зареєстровано 14.01.2016, що вбачається з роздруківки з автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» ДФС України.

Отже, наявні усі передбачені п. 5.2 Договору документи, тому у Відповідача виник обов'язок сплатити 90 % вартості виконаних для нього робіт в сумі 836500,05 грн. не пізніше 03.02.2016 (20й календарний день з дня реєстрації податкової накладної 14.01.2016, та з урахуванням ст. 253 ЦК України), чого Відповідачем зроблено не було. Матеріали справи не містять доказів протилежного, і також не місять доказів звернення Відповідачем до Позивача щодо отримання рахунку на оплату, та відмовою у видачі такого рахунку.

Відповідач заборгованість не погасив, виконання на його замовлення Робіт не спростував, і доказів наявності у Відповідача претензій щодо якості та/або комплектності виконаних Позивачем за Договором на відображених у акті № 41ПР від 29.12.2015 Робіт матеріали справи не містять.

Наявність у Відповідача вищевказаної не погашеної заборгованості в сумі 836500,05 грн. Позивачем належним чином відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України та ст. 193 ГК України доведена, документально підтверджена і Відповідачем не спростована.

Щодо передбаченої умовами Договору (п. 5.2) залежності здійснення Відповідачем оплати Робіт від отримання коштів на його розрахунковий рахунок від генерального замовника ДТГО «Львівська залізниця», то суд зазначає, що хоча умови чинного цивільного законодавства передбачають право сторін, не відходячи від обов'язкових вимог актів цивільного законодавства, в іншій частині погодити умови договору на власний розсуд, однак встановлена Договором залежність оплати від отримання фінансування не визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами та не вказує на подію, яка має неминуче настати (фінансування не є такою подією), а отже в розумінні ст.ст. 251-252, 530 ЦК України, не є строком (терміном) виконання зобов'язань. Натомість такий строк чітко визначений у першій частині п. 5.2 Договору та у п. 5.3 Договору, а саме, що розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 20-ти календарних днів в розмірі 90% загальної вартості робіт з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наявності належним чином оформленого та підписаного Сторонами акта здачі-приймання Робіт, та що кінцева оплата за виконані роботи в розмірі 10% загальної вартості робіт здійснюється протягом 10-ти банківських днів з дати одержання позитивного висновку Держбудекспертизи. З огляну на все вищенаведене позовні вимоги про стягнення 836500,05 грн. заборгованості (90% загальної вартості виконаних Робіт) визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У частині вимог про стягнення 92944,45 грн. - передбачених п. 5.3 Договору 10% вартості виконаних Робіт, то суд у цій частині у позові відмовляє, оскільки Позивачем не надано суду доказів настання у Відповідача обов'язку цю суму сплатити, оскільки за умовами Договору сплатити 92944,45 грн. Відповідач зобов'язаний протягом 10-ти банківських днів з дати одержання позитивного висновку Держбудекспертизи, але доказів наявності такого позитивного висновку та пред'явлення його Відповідачу Позивач суду не надав.

Також, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання щодо сплати 836500,05 грн. заборгованості, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення втрат від інфляції та 3% річних за ст. 625 ЦК України.

Розрахунок втрат від інфляції та 3% річних, наведений у позові, судом визнається частково необґрунтованим, оскільки відведений Договором 20й календарний день на оплату (03.02.2016) Позивачем зараховано у строк прострочення, що є неправомірним, відтак суд робить власний розрахунок, починаючи з 04.02.2016 (першого дня прострочення) та обмежуючись заявленим Позивачем строком нарахування (08.11.2016), наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів836500.0504.02.2016 - 08.11.20162793 %19182.21

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції04.02.2016 - 08.11.2016836500.051.08470386.98906887.03

Отже, суд визнає обґрунтованими вимоги позову про стягнення 3% річних та втрат від інфляції в розмірах: 19182,21 грн. 3% річних та 45685,78 грн. втрат від інфляції. У іншій частині вимог про стягнення 3% річних, нарахованих на 836500,05 грн. заборгованості, то суд у позові відмовляє за необґрунтованістю частини періоду нарахування. Щодо втрат від інфляції, нарахованих на 836500,05 грн. заборгованості, то суд зазначає, що хоча згідно розрахунку інфляційні втрати за період склали 70386,98 грн., проте суд обмежений заявленим Позивачем до стягнення розміром вимог, тому задовольняє у заявленому Позивачем розмірі - 45685,78 грн. втрат від інфляції.

У задоволенні вимог про стягнення втрат від інфляції та 3% річних, нарахованих на 92944,45 грн. заборгованості (п. 5.3 Договору, оплата решти 10% вартості виконаних Робіт), то суд у задоволенні позову у цій частині відмовляє, оскільки не доведено прострочення з боку Відповідача виконання зобов'язання зі сплати цієї суми (детально обґрунтовано вище).

Отже, позовні вимоги визнаються судом частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного підприємства «Арт-Енерго» (Львівська область, Пустомитівський район, село Сокільники, вул. Скнилівська, 21; ідентифікаційний код 33863093) 836500 (вісімсот тридцять шість тисяч п'ятсот) грн. 05 коп. заборгованості, 19182 (дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 21 коп. 3% річних, 45685 (сорок п'ять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 78 коп. втрат від інфляції, а також 13520 (тринадцять тисяч п'ятсот двадцять) грн. 53 коп. судового збору. Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.01.2017

Суддя Сташків Р.Б.