Ухвала суду № 64289415, 20.01.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 січня 2017 року Справа № 911/1227/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Владимиренко С.В. -доповідач,суддів:Кролевець О.А., Шевчук С.Р.перевірив касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р.,та ухвалугосподарського суду Київської області від 11.05.2016р.у справі№ 911/1227/16 господарського суду Київської областіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер"до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Репутація" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертеймент компані"За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи ес груп" 2. Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Солід компані"провитребування майнаВСТАНОВИВ:

Ухвалами Вищого господарського суду України від 13.09.2016р., 25.10.2016р., 23.11.2016р., 20.01.2017р. касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. та ухвалу господарського суду Київської області від 11.05.2016р. у справі №911/1227/16 повернуто на підставі п.п. 3, 4, 5 ч.1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України).

09.12.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гросер" вп'яте звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 09.12.2016р. б/н на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. та ухвалу господарського суду Київської області від 11.05.2016р. у справі №911/1227/16 заявив при цьому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Вищим господарським судом України встановлено, що заявником касаційної скарги не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги та одночасно заявлено клопотання в прохальній частині касаційної скарги про звільнення його від сплати судового збору.

Будь-якого обґрунтування поданого заявником клопотання касаційна скарга не містить.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В розділі 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, зі змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Водночас, всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України скаржником подане клопотання не обґрунтовано, не зазначено жодних підстав неможливості сплати судового збору, що могло би бути вагомою передумовою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Оскільки звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору.

Як вбачається з вхідного штемпеля на першому аркуші касаційної скарги, ТОВ"ГРОСЕР" подав вп'яте, касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. та ухвалу господарського суду Київської області від 11.05.2016р. у справі №911/1227/16 безпосередньо до Київського апеляційного господарського суду 12.12.2016р., тобто з шестимісячним пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження судового акту у даній справі, при цьому, також без усунення недоліків попередньо поданих чотирьох касаційних скарг та без урахування вимог ухвал Вищого господарського суду України від 13.09.2016р., 25.10.2016р., 23.11.2016р., тобто заявник свідомо, в порушення положень частини 3 статті 22 ГПК України недобросовісно користувався належними йому процесуальними правами.

Звертаючись з даною касаційною скаргою, ТОВ "ГРОСЕР" заявлено в прохальній частині касаційної скарги клопотання про поновлення строку для подання касаційної скарги. При цьому, скаржник жодним чином не обґрунтував та не навів жодних правових та/або інших підстав, які на його думку є поважними причинами пропуску ним процесуальних строків для звернення з касаційною скаргою.

Колегія суддів касаційної інстанції, розглянувши зазначене клопотання, вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав необгрунтованості.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

При цьому, норми чинного в Україні процесуального законодавства не містять переліку обставин, які слід вважати поважними під час вирішення питання про поновлення строку на касаційне оскарження. Відтак, суд касаційної інстанції, у кожному конкретному випадку, зобов'язаний оцінити доводи заявника про неможливість своєчасного подання касаційної скарги та перевірити наявні у матеріалах справи документи, які б підтверджували та/або спростовували такі доводи заявника, оскільки зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити пояснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

Суд касаційної інстанції, розглянувши подане клопотання відзначає, що неможливість скаржника подання касаційної скарги в межах процесуальних строків, відсутність в касаційній скарзі будь-яких поважних причин для поновлення пропущеного строку не підтверджені жодними обґрунтуваннями та документами.

Згідно п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 111і Господарського процесуального кодексу України України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

- до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні у справі;

- до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі;

- скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Зважаючи на відсутність доказів надсилання копії скарги та сплати судового збору, а також подання касаційної скарги після закінчення строку, встановленому ст. 110 ГПК України, за відсутністю поважних причин для його поновлення, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову в поновлені строку та повертає скаргу заявнику на підставі п.п. 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Керуючись пп. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Гросер" в поновленні строку для подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. та ухвалу господарського суду Київської області від 11.05.2016р. у справі №911/1227/16

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гросер" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. та ухвалу господарського суду Київської області від 11.05.2016р. у справі №911/1227/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя С.В.Владимиренко

Судді О.А. Кролевець

С.Р. Шевчук