Постанова № 64289050, 10.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 січня 2017 року 15 год. 20 хв. № 826/1816/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення коштів.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Гарника К.Ю. від 14 квітня 2014 року зупинено провадження в адміністративній справі №826/1816/14 за позовом державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - позивач, ДПІ) до відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (далі - відповідач, НАСК "Оранта") про стягнення коштів до перегляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги НАСК "Оранта" на рішення першої та апеляційної інстанцій у справі №2а-6653/09/1770 за позовом НАСК "Оранта" до ДПІ про скасування податкового зобов’язання.

У зв’язку із припиненням повноважень судді Гарника К.Ю. щодо здійснення правосуддя, у провадженні якого перебувала справа №826/1816/14 та ним не розглянута по суті, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для її подальшого розгляду і вирішення визначено суддю Данилишина В.М.

Відповідною ухвалою суду справу прийнято до провадження, зобов’язано сторін через уповноважених представників повідомити суд, коли відпадуть обставини, які стали підставою для зупинення провадження у справі. Згідно зі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцію у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач).

В подальшому, відповідною ухвалою суду провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

У відповідне судове засідання представники сторін не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи сторони повідомлені належним чином. При цьому, до суду через канцелярію від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований розпорядженням виконавчого комітету Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією. На обліку у позивача перебуває на обліку Рівненська обласна дирекція відповідача, яка є відокремленим підрозділом без права юридичної особи.

За даними позивача за Рівненською обласною дирекцією відповідача обліковується заборгованість в сумі 259843,41 грн. з орендної плати за землю.

Заборгованість виникла на підставі:

декларації №11503 від 20.03.2009р. на суму 8240,90 грн., 16643,57 грн., 16643,57 грн., 16 643,57 грн., 16 643,57 грн., 16 643,57 грн., 16 643,57 грн., 16 643,57 грн.;

виключено зменшення платежу по службовій записці №45/15-300 від 05.05.10р. на суму 16643,57 грн., 16643,57 грн., 16643,57 грн., 16643,57 грн., 16643,57 грн., 16643,57 грн., 16643,57 грн., 16643,57 грн.; пеня в сумі 1948,96 грн.

Відповідно до п. 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Згідно з пунктом 4.2 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2535-ХІІ) податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктами 6.2.1, 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III (який був чинний на момент виникнення податкового боргу) визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно п.6.2.3 ст. 6 Закону №2181-III відповідачем направлено першу податкову вимогу від 14.05.2009р. №1/536 на суму 108102 грн. 32 коп. та здійснено запис у державний реєстр застав рухомого майна про податкову заставу. Друга податкова вимога направлена від 23.06.09р. №2/662 на суму 124 745,89 грн.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.

Пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пп. 34 п.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2009 року відповідач звернувся до суду із позовом до державної податкової інспекції у м. Рівне, в якому просив скасувати податкове зобов'язання від 14.05.2009 №1/536 та зобов'язати відповідача прийняти розрахунок сплати земельного податку, наданий листами від 28.04.2009 №0808-04-02/11719 та від 30.04.2009 №692; звільнити активи товариства від податкової застави.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року у справі №2а-6653/09/1770 скасовано податкову вимогу від 14.05.2009 №1/536, звільнено активи товариства від податкової застави та вирішено питання судових витрат. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року задоволено апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне, скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення набрало законної сили.

Відповідач вказує на оскарження рішення апеляційного суду до Вищого адміністративного суду України. Разом з тим, ухвалою суду від 05.12.2016 року у даній справі вже було надано оцінку зазначеним доводам відповідача та враховуючи набрання законної сили рішенням суду, відсутність зупинення його дії, суд ухвалив продовжити розгляд справи по суті. За станом на день ухвалення рішення у справі касаційна скарга відповідача не розглянута.

Відповідно до абзацу підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181-ІІІ при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

З вищевикладеного вбачається, що відповідачем фактично здійснювалося оскарження сум податкового зобов'язання, однак постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

З приводу доводів відповідача щодо укладання договору оренди земельної ділянки не уповноваженою особою від імені відповідача суд зазначає, що у разі визнання такого факту у судовому порядку, таке рішення суду може стати підставою для перегляду даної справи за нововиявленими обставинами, як це і передбачено статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до з ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області до відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» про стягнення коштів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167, 267 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із банківських рахунків відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (01032, місто Київ, вулиця Жилянська, 75; код 00034186) податковий борг у розмірі 259843,41 грн. (двісті п’ятдесят дев’ять тисяч вісімсот сорок три гривні сорок одна копійка).

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин