Постанова № 64288248, 19.01.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2017 року Справа №810/4295/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Славутицького міського відділу державної виконавочї служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до Славутицького міського відділу державної виконавочї служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, в якому позивач просить:

- визнати незаконним рішення в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Приліпко В.О. від 15.11.2016 про повернення стягувачу виконавчого листа №810/2693/16, виданого Київським окружним адміністративним судом 21.10.2016;

- зобов'язати Славутицький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області прийняти до виконання виконавчий лист №810/2693/16, виданий Київським окружним адміністративним судом 21.10.2016 про стягнення з ПП "Ресурс Еко Слав" адміністративно-господарських санкцій у сумі 20999,64 грн. та пені у сумі 1281,00 грн. та відкрити виконавче провадження.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №810/4295/16, витребувано докази по справі від сторін, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21 жовтня 2016 року Київським окружним адміністративним судом стягувачу видано виконавчий лист №810/2693/16 про стягнення з Приватного підприємства "Ресурс Еко Слав" на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій в сумі 20999,64 грн та пені в сумі 1281,00 грн.

Судове рішення набрало законної сили 11 жовтня 2016 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - до 11 січня 2017 року.

Позивачем пред'явлено виконавчий лист №810/2693/16 до виконання шляхом його направлення рекомендованим листом на адресу Славутицького міського відділу державної виконавчої служби разом із заявою про примусове виконання рішення від 28.10.2016 №04-400/534.

15 грудня 2016 року позивачем отримано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання від 08.12.2016 №3277/1, в якому зазначено, що 15 листопада 2016 року в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Приліпком В.О. прийнято повідомлення про повернення виконавчого листа №810/2693/16 стягувачу без прийняття до виконання №3277/1 від 08.12.2016 у зв'язку із ненаданням стягувачем підтвердження сплати авансового внеску на підставі пункту 8 частини 4 статі 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N606-XIV.

Позивач зазначає, що прийняте в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Приліпком В.О. повідомлення про повернення виконавчого листа №810/2693/16 стягувачу без прийняття до виконання №3277/1 від 08.12.2016 є незаконним, оскільки на Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів покладено завдання по реалізації державної політики в сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, зокрема, здійснення фінансування відповідних бюджетних програм.

З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N606-XIV від сплати авансового внеску також звільняються державні органи у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби, у тому числі Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

19.01.2017 позивачем через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання 19.01.2017 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою суду від 19.01.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/4295/16 в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів зареєстроване в якості юридичної особи, є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів, ідентифікаційний код юридичної особи - 19023989, місцезнаходження юридичної особи: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72.

Позивач зазначає, що 21 жовтня 2016 року Київським окружним адміністративним судом позивачу, який має статус стягувача, видано виконавчий лист №810/2693/16 про стягнення з Приватного підприємства "Ресурс Еко Слав" на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарських санкцій в сумі 20999,64 грн та пені в сумі 1281,00 грн (а.с. 9).

Як зазначено у виконавчому листі №810/2693/16 судове рішення набрало законної сили 11 жовтня 2016 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання - до 11 січня 2017 року.

Позивачем пред'явлено виконавчий лист №810/2693/16 до виконання шляхом його направлення рекомендованим листом на адресу Славутицького міського відділу державної виконавчої служби разом із заявою про примусове виконання рішення від 28.10.2016 №04-400/534 (а.с. 7-8), що підтверджується чеком про відправку рекомендованого поштового відправлення (а.с. 25).

01.11.2016 вказаний рекомендований лист надійшов на адресу Славутицького міського відділу державної виконавчої служби разом із заявою про примусове виконання рішення від 28.10.2016 №04-400/534, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 26).

15 грудня 2016 року позивачем отримано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання, в якому зазначено, що 15 листопада 2016 року в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Приліпко В.О. складено повідомлення про повернення виконавчого листа №810/2693/16 стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку із ненаданням стягувачем підтвердження сплати авансового внеску на підставі пункту 8 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N606-XIV (зі змінами та доповненнями, далі - Закон України від 21 квітня 1999 року N606-XIV) (а.с. 6).

Позивач зазначає, що повідомлення в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Приліпко В.О. про повернення виконавчого листа №810/2693/16 стягувачу без прийняття до виконання є незаконним, оскільки відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 26 Закону України від 21 квітня 1999 року N606-XIV від сплати авансового внеску також звільняються державні органи у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби, у тому числі Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Позивач вказує, що згідно Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року N875-XII на Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів покладено завдання по реалізації державної політики в сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, зокрема, здійснення фінансування відповідних бюджетних програм.

Вважаючи прийняте в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Приліпко В.О. рішення про повернення виконавчого листа №810/2693/16 стягувачу без прийняття до виконання у зв'язку із ненаданням стягувачем підтвердження сплати авансового внеску незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" від від 02.06.2016 №1404-VIII (зі змінами та доповненнями, далі - Закон України №1404-VIII) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 2 статті 26 Закону України №1404-VIII до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Судом встановлено, що в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Приліпко В.О. складено повідомлення про повернення виконавчого листа №810/2693/16 стягувачу без прийняття до виконання саме у зв'язку із ненаданням стягувачем підтвердження сплати авансового внеску на підставі пункту 8 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Так, згідно з пунктом 8 частини 4 статті 4 Закону України №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Суд зазначає, що відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 26 Закону України №1404-VIII від сплати авансового внеску також звільняються державні органи у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

Суд звертає увагу, що чинне законодавство України та, зокрема Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII не надає визначення поняття "державний орган".

Разом з тим, в науковій літературі поширеним є визначення державного органу як організаційно і структурно уособленої частини державного механізму, яка наділена в установленому Конституцією України порядку державно-владними повноваженнями, правовими і матеріально-фінансовими ресурсами для реалізації завдань і функцій державної влади.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129, зареєстроваим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2011 року за № 528/19266, Фонд соціального захисту інвалідів є бюджетною установою, діяльність якого спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Згідно з пунктом 15 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129 Фонд утримується за рахунок коштів державного бюджету.

В свою чергу Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів згідно з пунктом 1 Положення про Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів №81 від 26.05.2011 (а.с.17-24).

Згідно з пунктом 14 Положення про Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів №81 від 26.05.2011, відділення Фонду утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року N875-XII (зі змінами та доповненнями) на Фонд соціального захисту інвалідів покладено завдання по реалізації державної політики в сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, зокрема, здійснення фінансування відповідних бюджетних програм.

З огляду на викладене, Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів і звільняється від сплати авансового внеску у разі його звернення до органів державної виконавчої служби, оскільки будучи бюджетною установою, виконує державно-владні фукнції, утримується за рахунок державного бюджету України, отже по суті є державним органом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б свідчили про правомірність повернення виконавчого листа №810/2693/16 стягувачу без прийняття його до виконання у зв'язку із ненаданням стягувачем підтвердження сплати авансового внеску, не надав.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що у в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Приліпко В.О. не було підстав для повернення виконавчого листа №810/2693/16 стягувачу без прийняття до виконання, оскільки відповідно до абзацу 8 частини 2 статті 26 Закону України №1404-VIII від сплати авансового внеску також звільняються державні органи у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби, у тому числі Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідно до положень частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Однак, у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права чи неналежного формулювання позовних вимог, адміністративні суди мають право на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

Відповідно до частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Позивач у позові просить визнати незаконним рішення в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Приліпко В.О. від 15.11.2016 про повернення стягувачу виконавчого листа №810/2693/16, виданого Київським окружним адміністративним судом 21.10.2016.

При цьому рішення в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Приліпко В.О. від 15.11.2016 про повернення стягувачу виконавчого листа №810/2693/16, виданого Київським окружним адміністративним судом 21.10.2016 викладено у вигляді повідомлення в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Приліпко В.О. від 15.11.2016 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оформленого у листі від 08.12.2016 №3277/1, яким виконавчий лист №810/2693/16, виданий Київським окружним адміністративним судом 21.10.2016, повернутий без прийняття до виконання.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати повідомлення в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Приліпко В.О. від 15.11.2016 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оформлене листом від 08.12.2016 №3277/1, яким виконавчий лист №810/2693/16, виданий Київським окружним адміністративним судом 21.10.2016, повернутий без прийняття до виконання.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України №1404-VIII державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області прийняти до виконання виконавчий лист №810/2693/16, виданий Київським окружним адміністративним судом 21.10.2016 про стягнення з ПП "Ресурс Еко Слав" адміністративно-господарських санкцій у сумі 20999,64 грн. та пені у сумі 1281,00 грн. та відкрити виконавче провадження суд зазначає таке.

Як свідчить зміст виконавчого листа №810/2693/16, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання сплив 10 січня 2017 року, що виключає можливість задоволення позовних вимог у спосіб, заявлений у позові, станом на дату ухвалення судом судового рішення у справі у зв'язку із закінченням строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

В той же час суд враховує, що судове рішення у справі №810/2693/16, на виконання якого позивачем 21.10.2016 отримано виконавчий лист, набрало законної сили 11.10.2016, а відтак виконавчий лист був поданий до органів ДВС в межах строку пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання. Натомість питання про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання може бути вирішене за клопотанням позивача у порядку та спосіб, що визначені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України, після набрання законної сили даним судовим рішенням.

При цьому суд, обираючи спосіб захисту порушеного права, звертає увагу на таке.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, а рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб'єкта владних повноважень щодо втручання чи обмеження прав людини повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання - пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України"(CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип "належного урядування" покладає на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За змістом положень частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, а саме без проявлення неупередженості; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє певні дій чи утримується від їх вчинення.

Порушення хоча б одного із зазначених вище критеріїв є підставою для визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень протиправними.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі також зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у ході розгляду справи, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Відповідно до положень частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Однак, у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права чи неналежного формулювання позовних вимог, адміністративні суди мають право на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

Положення статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України цілком кореспондуються з положеннями частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд у разі задоволення адміністративного позову може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Позивач у позові просить зобов'язати Славутицький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області прийняти до виконання виконавчий лист №810/2693/16, виданий Київським окружним адміністративним судом 21.10.2016 про стягнення з ПП "Ресурс Еко Слав" адміністративно-господарських санкцій у сумі 20999,64 грн. та пені у сумі 1281,00 грн. та відкрити виконавче провадження.

Однак, як встановлено судом, за час оскарження позивачем повідомлення відповідача про повернення виконавчого документу сплив строк пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, що відбулось не з вини позивача.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах буде зобов'язання Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області повторно розглянути заяву Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про прийняття до виконання виконавчого листа №810/2693/16, виданого Київським окружним адміністративним судом 21.10.2016 про стягнення з ПП "Ресурс Еко Слав" адміністративно-господарських санкцій у сумі 20999,64 грн. та пені у сумі 1281,00 грн.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн. згідно із квитанцією №520 від 21.12.2016, оригінал якої міститься в матеріалах справи (а.с.2).

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1378,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати повідомлення в.о. начальника Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Приліпко В.О. від 15.11.2016 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оформлене листом від 08.12.2016 №3277/1, яким виконавчий лист №810/2693/16, виданий Київським окружним адміністративним судом 21.10.2016, повернутий без прийняття до виконання.

3. Зобов'язати Славутицький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області повторно розглянути заяву Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 28.10.2016 №04-400/534 про прийняття до виконання виконавчого листа №810/2693/16, виданого Київським окружним адміністративним судом 21.10.2016 про стягнення з ПП "Ресурс Еко Слав" адміністративно-господарських санкцій у сумі 20999,64 грн. та пені у сумі 1281,00 грн.

4. Стягнути судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 72, ідентифікаційний код 19023989) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Славутицького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального упарвління юстиції в Київській області (ідентифікаційний код 34845599, місцезнаходження: 07101, Київська область, м. Славутич, Московський квартал, 12).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.