Ухвала суду № 64286766, 25.01.2017, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №629/217/17

Номер провадження 1-кс/629/58/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року слідчий суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., за участю секретаря Білик В.Ю., прокурора Гребенюк В.Є., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши клопотання старшого слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №12016220380003102 від 21.11.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого,

- 11.08.1998 року Лозівським районним судом Харківської області за ст.ст.140 ч.2,143 ч.2,140 ч.3,42 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 19.06.2001 року по відбуттю покарання;

- 18.01.2002 року Лозівським районним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.2,190 ч.2,70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 11.01.2003 року звільненого умовно-достроково на невідбутий строк покарання 4 місяці 22 дні;

- 10.08.2005 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.3,185 ч.2,190 ч.2,70 ч.ч.1,2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 06.11.2008 року звільненого умовно-достроково на відбутий строк покарання 9 місяців 23 дні;

- 31.03.2010 року Червоногвардійським районним судом м.Макіївка Донецької області за ст.ст.185 ч.2,185 ч.3,186 ч.2,70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 20.10.2011 року Центральним районним судом м.Горлівка Донецької області ст.ст.185 ч.3,357 ч.1,357 ч.3,70,70 ч.4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 28.12.2012 року звільненого умовно-достроково на невідбутий строк покарання 1 рік 5 місяців 13 днів;

- 17.07.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.2,15 ч.2,185 ч.2,70 ч.1,71 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 21.10.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.2,70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 02.02.2016 року за відбуттям строку покарання;

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.3,185 ч.2 КК України, -

встановив:

Старший слідчий Лозівського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_2, 25.01.2017 року звернулася до суду з клопотанням, погодженим прокурором Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.3,185 ч.2 КК України.

Підставами для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 слідчий вказує, що в листопаді 2016 року знаходячись в приміщенні «Мясного павільйону» на Центральному ринку м.Лозова Харківської області» побачив кімнату, де жінки-прибиральниці перевдягаються та зберігають свої речі, які він вирішив викрасти, 20.11.2016 року близько 15-00 год. ОСОБА_1, достовірно знаючи, що в указану годину в «Мясному павільйоні» знаходяться тільки технічні працівники, крім того будучі обізнаним, де в будівлі знаходиться кімната технічних працівників, з метою наживи, маючи умисел на таємне викрадення майна, повторно, проник до технічного приміщення, діючи з корисливого мотиву, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, де з сумки ОСОБА_4 викрав гроші в сумі 700 грн. Викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 700 грн.

Крім цього, ОСОБА_1, 23.11.2016 року приблизно о 8-00 год. зайшов на територію Лозівської дистанції колії ПЧ №4, за адресою: м.Лозова, вул.Миру, буд.4, з метою вчинення крадіжки, де переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, з метою наживи, маючи умисел на таємне викрадення майна, повторно, проник до приміщення побутового корпусу №1, звідки, діючи з корисливого мотиву, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, викрав велосипед «FORMULA» модель Berkut. Викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 2150 грн.

Крім цього, ОСОБА_1, 11.12.2016 року в 13-00 год. знаходячись в будинку культури ЛКМЗ, за адресою: м.Лозова Харківської області, проспект Перемоги №1, та проходячи по другому поверху побачив незачинені двері танцювального класу №14, де на столі знаходилися ноутбук та мобільний телефон, які належали викладачу танцювального гуртка ОСОБА_6 Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, з метою наживи, маючи умисел на таємне викрадення майна, повторно, діючи з корисливого мотиву, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, заволодів ноутбуком марки LENOVO G70-70 модель 80HW та смартфоном марки SAMSUNG модель Galaxy J120HZDDSEK. Викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду в загальній сумі 9297,35 грн.

Крім цього, ОСОБА_1, 24.12.2016 року, в денний час, проходячи біля будинку №30 по вул.Привокзальній (колишня ОСОБА_7) м.Лозова Харківської області, побачив на першому поверсі працівників, які проводили ремонтні роботи в приміщенні фірми «Астерія», куди він вирішив проникнути з метою вчинення крадіжки. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, а робітники знаходяться в іншій частині будівлі, з метою наживи, маючи умисел на таємне викрадення майна, повторно, проник через боковий вхід до приміщення фірми, діючи з корисливого мотиву, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, заволодів електричним дрилем марки «Інтерскол» моделі ДУ-1000ЄР, яка належала ОСОБА_8 Викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8М матеріальну шкоду в сумі 783 грн.

Крім цього, ОСОБА_1О, 10.12.2016 року, в денний час, підійшов до будівлі №7, за адресою: м.Лозова вул.Грушевського, з метою скоєння крадіжки та піднявшись на другий поверх, де розташований Лозівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Харківській області, побачив незачинені двері побутового приміщення, яке також використовується для зберігання оргтехніки, куди вирішив проникнути з метою скоєння крадіжки. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, з метою наживи, маючи умисел на таємне викрадення майна, повторно, проник до приміщення, де діючи з корисливого мотиву, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, викрав монітор марки SAMSUNG модель S19A10N. Викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши Лозівському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управляння юстиції у Харківській області, матеріальну шкоду в сумі 336 грн.

Крім цього, ОСОБА_1, 20.12.2016 року в денний час знаходячись в приміщенні Центральної районної лікарні, за адресою: с.Катеринівка Лозівського району Харківської області вул.Живописна №42, проходячи по другому поверсі лікарні, побачив незачинені двері службового кабінету заступника директора лікарні ОСОБА_9, куди вирішив проникнути з метою скоєння крадіжки. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, з метою наживи, маючи умисел на таємне викрадення майна, повторно, проник до службового кабінету ОСОБА_9, де діючи з корисливого мотиву, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з барсетки, яка знаходилася в шафі, викрав гроші в сумі 700 грн. Викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду в сумі 700 грн.

Дані кримінальні правопорушення внесені до єдиного реєстру досудових розслідувань: №12016220380003102 - 21.11.2016 року; №12016220380003116 - 24.11.2016 року; №12016220380003242 - 12.12.2016 року; №12017220380000020 - 04.01.2017 року; №12017220380000021 - 04.01.2017 року; №12017220380000036 - 06.01.2017 року та 25.01.2017 року обєднані в одне провадження з загальним №12016220380003102, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.3,185 ч.2 КК України.

За даними фактами 24.01.2017 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.3,185 ч.2 КК України.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 §1(с), поліція не зобовязана мати докази, достатні для предявлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обовязково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, предявлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які посилається слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушеннях обґрунтованими. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Вивчивши матеріали справи, допитавши підозрюваного ОСОБА_1, який свою вину у вчинені кримінальних правопорушень визнав повністю, проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою запропонованої слідчим та прокурором заперечував, зазначив, що став на шлях виправлення, самостійно зявився із зізнанням, що крім предявлених підозр він написав близько 20 явок із зізнанням по яким співпрацює з органами досудового розслідування, зявляється на всі виклики слідчого, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою його проживання, прокурора Гребенюка В.Є., який наполягав на задоволенні клопотання старшого слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 та обранні підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи встановлені існування ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень та оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, вважаю, що застосування до ОСОБА_1 більш мяких запобіжних заходів буде недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому, слідчий суддя задовольняє клопотання слідчого та обирає запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.183 ч.3,4 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та зазначити, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання.

Враховуючи вимоги ст.182 ч.4,5 КПК України, слідчий суддя визначає розмір застави з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177,182,183,369-372,395 КПК України, -

ухвалив:

Клопотання старшого слідчого Лозівського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_2 по кримінальному провадженню №12016220380003102 від 21.11.2016 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по кримінальному провадженню №12016220380003102 від 21.11.2016 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Харківської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27).

Строк тримання під вартою визначити до шістдесяти днів, до 25.03.2017 року.

Визначити суму застави у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 64000 (шістдесят чотири тисячі) гривень, які необхідно внести на розрахунковий рахунок №37318098006674 в ДКС України, МФО 820172, одержувач - ТУ ДСА України в Харківській області, код ЕДРПОУ 26281249, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України, покласти на ОСОБА_1 наступні обовязки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобовязані виконувати покладені на них обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_1

Копію даної ухвали негайно направити начальнику Харківської установи виконання покарань Управління державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) для виконання, слідчому Забєліній І.І. та Лозівському місцевому прокурору Харківської області для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня оголошення ухвали.

Слідчий суддя О.А.Ткаченко

Копію ухвали отримав «____» січня 2017 року _____ год. _____хв. ______

ОСОБА_1