Ухвала суду № 64282139, 24.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 821/1222/16

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВС ТА Н О В И В

30.08.2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення №0001571405 від 03.06.2016 року на суму 24140 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою по справі постановою, Державна фіскальна служба у Херсонській області подала апеляційну скаргу на вказану постанову Херсонського окружного адміністративного суду.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт посилався на те, що ФОП ОСОБА_2 було порушено п.7 ст. 3 закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечено подання до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані. Податковий орган посилався на те, що всього в ході проведення перевірки було встановлено 143 випадки неподання позивачем електронних копій розрахункових документів, у зв'язку з чим і було застосовано штрафну санкцію у розмірі 24 310 грн. Апелянт вважає прийняте податкове повідомлення-рішення правомірним та обґрунтованим.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування прийнятої постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 року та постановлення нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що 23.05.2016 на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 05.05.2016 №201, направлень на фактичну перевірку від 23.05.2016 року №№0486 та 0487, посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області було проведено фактичну перевірку магазину ФОП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1

За результатами проведеної перевірки посадовими особами податкового органу складено акт перевірки від 23.05.2016 року.

В ході проведення перевірки встановлено порушення п.7 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що виразилось у не забезпеченні подання до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій, або в пам'яті модемів, які до них приєднані (за період 01.01.2016 року по 22.05.2016 року).

03.06.2016 року, Головним управлінням ДФС у Херсонській області, на підставі акту перевірки №139/21-22-14/НОМЕР_1 від 23.05.2016 року, було винесено податкове повідомлення-рішення №0001571405 від 03.06.2016 року, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 24310 грн.

Не погоджуючись із розміром штрафної санкції, позивач оскаржила податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 17.08.2016 року №8660/К/99-99-170301-25 Державна фіскальна служба України залишила скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін.

В подальшому, позивач звернулась до суду першої інстанції, посилаючись на протиправність податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 24 140 грн. В обґрунтування вказаної позиції позивачка, не заперечуючи факту вчинення нею правопорушення, зазначила, що воно є триваючим, а тому податковий орган при винесенні податкового повідомлення-рішення повинен був застосувати щодо неї фінансову санкцію у сумі 170 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, дійшов висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафної санкції в сумі 24140 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов'язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв'язку. Суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані. Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв'язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Невиконання наведеного припису Закону тягне застосування до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), фінансових санкцій у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 9 частини першої статті 17 Закону).

Головне управління Державної фіскальної служби у Херсонській області посилалось на те, що у період з 01.01.2016 року по 22.05.2016 року ФОП ОСОБА_2 не було забезпечено подання до органів ДФС по дротових або бездротових каналах зв'язку 143 електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстратора розрахункових операцій, або в пам'яті модемів, які до них приєднані.

В ході розгляду даної адміністративної справи позивачка не заперечувала факт вчинення нею правопорушення, передбаченого п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та зазначила, що інформація не направлялась до контролюючого органу у зв'язку із збоєм програмного забезпечення, про що позивачка довідалась вже після перевірки та звернення до центру сервісного обслуговування.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що вирішення технічних проблем при поданні контрольно-звітної інформації, в тому числі пов'язаних з відсутністю зв'язку або нестабільною роботою каналу передачі даних, здійснюється в рамках договірних стосунків користувачів касової техніки, центрів сервісного обслуговування, інформаційних еквайєрів та операторів телекомунікаційних послуг, та не впливають на дотримання вимог законодавства у сфері розрахункових операцій. Згідно зі ст. 14 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» центри сервісного обслуговування зобов'язані у разі виходу з ладу РРО забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин.

Таким чином, виникнення технічних проблем при використанні РРО та його програмного забезпечення не звільняють ФОП ОСОБА_2 від відповідальності за вчинене порушення.

В свою чергу, оскільки в ході проведення перевірки податковим органом було встановлено 143 випадки неподання звітності, відповідачем було застосовано до ФОП ОСОБА_2 штрафну санкцію у розмірі 24 310 грн. (170 грн. х 143), тобто позивачеві визначено штраф за кожний випадок неподання звітності.

Однак, аналіз норми Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» дає підстави вважати, що застосування до позивача фінансових санкцій за кожний випадок неподання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, є неправомірним.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що фінансова санкція у вигляді десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановлена за порушення положень п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а не за кожний факт щоденного неподання фіскального звітного чеку.

Не виконуючи протягом певного періоду обов'язку щодо подання до контролюючих органів електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, суб'єкт господарювання вчиняє продовжуване порушення.

Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, про які йдеться у пункті 9 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідний орган державної податкової служби України може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків неподання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за порушення п. 7 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до ФОП ОСОБА_2 контролюючим органом повинна бути застосована одна штрафна санкція у розмірі 170 грн., а тому податкове повідомлення-рішення №0001571405 від 03.06.2016 року в частині застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 24 140грн. (24310 грн. - 170 грн. = 24140 грн.) є неправомірним та підлягає в цій частині скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, та відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.