Ухвала суду № 64278820, 24.01.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

24.01.2017 Справа №607/10717/16-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 міської ради про визнання за ним права власності на гараж №3 (загальною площею 45.5 кв.м.) гараж №4 (загальною площею 29.6 кв.м.) гараж №5 (загальною площею 29.9 кв.м.) по вул.В.Великого,11 в м.Тернополі.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

В порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не вказано ціни позову, хоч заявлено вимогу майнового характеру.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Дійсної вартості спірних гаражів, на які позивач просить визнати право власності, та відповідних доказів на підтвердження її розміру в позовній заяві не зазначено.

З метою встановлення дійсної вартості спірного нерухомого майна позивач вправі звернутися до суб'єктів оцінної діяльності щодо визначення вартості даного нерухомого майна чи ідентичного йому.

При цьому суд звертає увагу на те, що інвентаризаційна вартість, зазначена у технічному паспорті на майно, не є його дійсною вартістю.

При пред'явленні зазначеного позову позивачем ОСОБА_1 судового збору не сплачено.

Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позивачем фізичною особою або фізичною особою-підприємцемпозовної заяви майнового характеру, ставки судового збору встановлюються в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551 гривню 20 копійок) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 гривень).

Згідно з розясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданими в п. 16 Постанови № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Відповідно доп. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Позивач зазначає, що під час будівництва багатоквартирного житлового будинку між ним та генеральним підрядником був укладений договір на будівництво гаражів, проте позивач на даний час не може в повній мірі розпоряджатися своїм майном, хоч всі зобовязання перед виконавцем будівельних робіт виконав. Таким чином позивач, не вказує, яким чином саме відповідачем ОСОБА_2 міською радою порушені його права,свободи таінтереси з приводу зазначених позовних вимог. Зокрема, позивач не зазначає, чи була стороною договору на будівництво гаражів ОСОБА_2 міська рада, чи звертався він до відповідача з приводу оформлення права власності на спірні гаражі, чи було відповідачем відмовлено в цьому та що зумовило звернення до суду з цього приводу. Будь-яких доказів, які б підтверджували викладені обставини на обґрунтування позовних вимог у цій частині, позивач у позовній заяві не зазначає, що є порушенням вимог п. 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.

Крім цього, позивачем до позовної заяви не додано її копії, відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, що є порушенням вимог ч. 1 ст.120 ЦПК України.

З цих підстав ухвалою судді від 26 вересня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності залишено без руху і надано позивачу строк для виправлення зазначених недоліків позовної заяви. Строк для усунення недоліків судом визначено терміном пять днів із дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали судді від 26 вересня 2016 року про залишення позовної заяви без руху позивач ОСОБА_1 отримав особисто 10 січня 2017 року, що підтверджується розпискою, наявною матеріалах справи.

Однак, у зазначений в ухвалі строк недоліки позивачем усунені не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України у випадку невиконання вимог ухвали про усунення недоліків заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З цих підстав, беручи до уваги, що недоліки, про необхідність усунення яких зазначено в ухвалі від 26 вересня 2016 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності без руху, позивачем не виправлені, позовна заява відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 121 ЦПК України підлягає поверненню позивачу з правом її повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведене та керуючись ч.ч. 2, 4, 5 ст. 121, ст. 210, п. 3 ч. 1 ст. 293, ч. 2 ст. 294, ст. 296 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності вважатинеподаною та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддяОСОБА_4