Вирок № 64278458, 25.01.2017, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3439/16-к

Провадження № 1-кп/456/49/2017

ВИРОК

іменем України

25 січня 2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Гулкевича О. В. ,

при секретарі Кулешник С.М.

з участю прокурора Кузь Т.О.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника потерпілих ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрию кримінальне провадження № 12016140000000773 від 02.08.2016р. про обвинувачення ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Брянск Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, росіянина, громадянина Російської Федерації, працюючого водієм експедитором ТзОВ «Юнітранс» м.Брянськ РФ, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, із середньою освітою, раніше не судимого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

обвинувачений ОСОБА_5 (рос. - ОСОБА_5) 01 серпня 2016 року о 21 год. 17 хв., керуючи автопоїздом в складі сідлового тягача марки «МАН» реєстраційний номер Російської Федерації НОМЕР_2 із напівпричепом «Schwarzmuleer» реєстраційний номер Російської Федерації НОМЕР_3 та рухаючись ним автомобільною дорогою Київ-Чоп в напрямку м. Чоп, при проїзді її ділянки в районі 620 км + 570 м, що у с. Дуліби Стрийського району Львівської області, порушив вимоги Р 1 п.п.1.2, 1.5; Р 2 п.2.3 б), д); Р 12 п.п.12.3, 12.4, 12.9 «б» та вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 дод.2 Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, рухаючись із швидкістю 82 км/год. (згідно висновку експерта № 3714 судової авто технічної експертизи від 13.09.2016), яка є перевищенням встановленої у населеному пункті швидкості 60 км/год., із моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді виїзду на смугу його руху автомобіля НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_8, не вжив своєчасних заходів до екстреного гальмування керованого ним транспортного засобу, як способу зупинки у межах найкоротшої з можливих віддалі, не виїжджаючи при цьому на зустрічну смугу, тобто не перетинаючи лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 дод.2 ПДР України, яка поділяє потоки руху транспорту зустрічних напрямків, та, виїхавши на смугу зустрічного руху, створив аварійну обстановку, яка призвела до зіткнення із вищевказаним автомобілем НОМЕР_1.

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 правил безпеки дорожнього руху водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_8, згідно з висновком експерта № 166 судово-медичної експертизи від 13 вересня 2016р., отримав тупу травму грудної клітки, що супроводжувалась розривом серця з послідуючою внутрішньою кровотечею, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення та призвели до настання смерті останнього.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, ствердив наведені вище обставини, у вчиненому каявся, просив не позбавляти його волі.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснили, що про обставини ДТП, в якій загинув ОСОБА_8, їм нічого не відомо. Жодних претензій до обвинуваченого ОСОБА_5 вони не мають, оскільки останній добровільно відшкодував їм всі збитки, тому просили подані ними цивільні позови залишити без розгляду, обвинуваченого волі не позбавляти.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання, в якому просив не досліджувати докази щодо тих обставин, які не оспорюються, оскільки обвинувачений вину у вчиненому злочині визнав повністю.

Отримавши показання обвинуваченого, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, роз'яснивши обвинуваченому ОСОБА_5 положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечували проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в порушенні вимог Р 1 п.п.1.2, 1.5; Р 2 п.2.3 б), д); Р 12 п.п.12.3, 12.4, 12.9 «б» та вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 дод.2 Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8, тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України є вірною.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання та праці характеризується позитивно; відсутність даних про перебування його на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога, те, що він раніше не судимий.

Обставинами, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_5, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання останньому, суд не вбачає.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, тому суд прийшов до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на визначений судом строк.

Оскільки потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили заявлені ними цивільні позови про відшкодування матеріальної і моральної шкоди залишити без розгляду у зв'язку з добровільним відшкодуванням такої обвинуваченим, суд вирішує такі з врахуванням вимог наступних вимог закону.

Відповідно до вимог ст.128 ч.5 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у звязку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства

Згідно ст.205 ч.1 п.3 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

На підставі викладеного, зважаючи, що відсутні підстави для неприйняття відмови потерпілих від позовів, суд вважає, що відмова потерпілих від позовів підлягає прийняттю, а провадження по цивільних позовах закриттю.

Долю речових доказів та процесуальних витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.ст.100,124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368,370,374 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Обраний ОСОБА_5 запобіжний захід - домашній арешт - залишити до набрання вироком законної сили.

Речові докази: автопоїзд в складі сідлового тягача марки «МАН» реєстраційний номер Російської Федерації НОМЕР_2 із напівпричепом «Schwarzmuleer» реєстраційний номер Російської Федерації НОМЕР_3; переднє праве колесо до зазначеного автомобіля, що знаходяться на зберігання на території ТОВ «Емілі», за адресою: м.Стрий Львівської області, вул. Львівська,146, а також топографічний диск - повернути власнику - ТзОВ «Юнітранс» м.Брянськ РФ; автомобіль НОМЕР_1 - повернути потерпілій ОСОБА_2.

Провадження за цивільними позовами потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрити.

Стягнути з ОСОБА_5 14 423,10 грн. процесуальних витрат на користь держави.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Стрийський міськрайонний суд.

Головуючий-суддя О. В. ГулкевиГулкевич